Доступ до Інтернету в Україні: Огляд

Інфраструктура Інтернету та Основні Постачальники

Україна має добре розвинуту інфраструктуру Інтернету з розгалуженими волоконно-оптичними мережами та численними постачальниками.  В Україні працює тисячі провайдерів Інтернету (ISP), від національних телекомунікацій до невеликих місцевих компаній. Фактично, станом на серпень 2024 року було зареєстровано понад  4,200 ISPinterfax.com, що відображає високу конкуренцію на ринку. Найбільші постачальники мають відносно невеликі частки ринку – наприклад,  мережа Kyivstar (AS “KSNET”) займає провідну позицію з приблизно 19% ринку, за нею йдуть Vodafone Україна (раніше UMC) з ~9% та Lifecell з ~5%pulse.internetsociety.org. Державний Укртелеком (провайдер фіксованого зв’язку) та різні регіональні оператори волоконних мереж (такі як Воля, DataGroup тощо) також обслуговують значну кількість користувачів, але жодна компанія не домінує національно pulse.internetsociety.org. Ця різноманітна постачальницька структура забезпечила конкурентоспроможність та доступність Інтернету для споживачів, з рейтинговою оцінкою конкурентоспроможності ринку ISP Україні як “чудовий” pulse.internetsociety.org.

Кістяк інфраструктури Інтернету в Україні є потужним.  Досить велика кількість дата-центрів (52 активні) та точок обміну Інтернетом (24 IXPs) підтримують внутрішню з’єднаність pulse.internetsociety.org. Ключові міста мають IXPs, які маршрутизують трафік на локальному рівні, і приблизно 63% популярного контенту кешується в Україні – вище середнього рівня в Європі pulse.internetsociety.org. Це означає, що користувачі можуть отримати доступ до більшості веб-сайтів через локальні сервери, що покращує швидкість і надійність.  Міжнародні волоконно-оптичні зв’язки з’єднують Україну з глобальним Інтернетом через сусідні європейські країни, забезпечуючи декілька маршрутів для трафіку. В цілому,  широкоширокосмуговий зв’язок з високою пропускною здатністю поширений у містах, і мобільний широкосмуговий зв’язок охоплює переважну більшість населення, створюючи міцну основу для доступу до Інтернету по всій країні.

Політика Уряду, Регулювання та Цензура

Уряд України загалом підтримує розвиток Інтернету та забезпечує роботу мереж навіть під час криз, без національних відключень, зафіксованих в останні роки pulse.internetsociety.org. Регулювання контролює Національна комісія з державного регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК/NCEC), яка визначає телекомунікаційну політику. Інтернет в Україні є “частково вільним” згідно з оцінкою Freedom House pulse.internetsociety.org, що відображає відкриту середу з певними обмеженнями. Користувачі здебільшого можуть отримувати доступ до глобальних новин і соціальних мереж і критикувати уряд в Інтернеті yubanet.com yubanet.com. На незалежних ЗМІ та різноманітних точках зору процвітає на українських веб-сайтах та соціальних мережах, особливо у порівнянні з сусідніми авторитарними країнами.

Однак Україна запровадила вибіркові блокування певного контенту, переважно з причин національної безпеки. З 2017 року влада заборонила кілька великих російських веб-сайтів та соціальних мереж у відповідь на інформаційну війну та агресію Росії kyivpost.com hrw.org. Наприклад,  уряд заблокував популярні російські платформи ВКонтакте та Однокласники, а також сервіси, такі як Яндекс і Mail.ru в 2017 році hrw.org. Ці заходи, запроваджені указом президента, мали на меті стримування кремлівської пропаганди та кіберзагроз kyivpost.com. Хоча вони були ефективні у зменшенні російської дезінформації, заборони критикували організації з питань свободи слова як цензуру hrw.org. Під час триваючої війни Україна ще більше обмежила веб-сайти та медіа, пов’язані з російською державою або сепаратистською владою, і в умовах воєнного стану може зобов’язати ISP блокувати шкідливий контент або поширювати екстрені повідомлення. Важливо, що, окрім блокування ворожого контенту, український уряд не вдався до “убивць Інтернету” або загальної цензури. Він намагається збалансувати безпеку з цифровими свободами, зберігаючи Інтернет як джерело інформації та послуг.

Доступність Інтернету та Цифровий Розрив

Використання Інтернету в Україні є високим і зростає, але цифровий розрив існує між різними групами та регіонами. Станом на 2023 рік приблизно 29,6 мільйона українців (близько 79% населення) використовують Інтернет pulse.internetsociety.org datareportal.com. Ця ставка проникнення стабільно зростала (з ~34% у 2011 році), але все ще залишається нижчою за західноєвропейський середній показник ~89% pulse.internetsociety.org. Іншими словами, приблизно одна п’ята частина українців ще не має доступу до Інтернету, в основному через вікові, дохідні або сільські розриви в доступі.  Міські жителі мають кращий доступ, ніж сільські жителі: приблизно 83% міських українців використовують Інтернет проти 71% у сільських районах pulse.internetsociety.org. Цей міський–сільський розрив (12 відсоткових пунктів) підкреслює проблему досягнення віддалених сіл з широкосмуговим зв’язком. Багато сільських громад покладаються на невеликих місцевих провайдерів ISP або мобільні мережі, які історично забезпечили нерівномірне покриття.  Гендерний розрив у використанні Інтернету є незначним – приблизно 82% чоловіків і 77% жінок використовують Інтернет pulse.internetsociety.org, що вказує на майже однаковий доступ.

Доступність та грамотність також впливають на доступність. Позитивною стороною є те, що послуги Інтернету в Україні дуже доступні за світовими стандартами. Базовий мобільний пакет даних або план фіксованого широкосмугового доступу коштує лише близько 1,3% середнього місячного доходу pulse.internetsociety.org, а безлімітні домашні волоконні плани є одними з найдешевших у світі (наприклад, ~223 гривні або $6 на місяць за 100 Мбіт/с)​ odessa-journal.com. Низькі ціни сприяли пришвидшенню впровадження, але цифрова грамотність та інфраструктура у бідніших або старших громадах залишаються перешкодами. Уряд та ISP започаткували ініціативи для розширення широкосмугового доступу до сільських районів та шкіл, часто за підтримки Міністерства цифрової трансформації. Перед війною були запущені проекти з підключення волоконної мережі до сотень сіл та об’єднання їх у цифрову економіку. Проте війна та економічні труднощі сильно вдарили по малим ISP – наприкінці 2024 року майже 500 місцевих ISP-підприємств припинили або призупинили свою діяльність серед податкових і регуляторних тисків interfax.com. Це об’єднання може розширити цифровий розрив, якщо менші містечка втратять свого місцевого провайдера. Подолання залишкових розривів вимагатиме постійних інвестицій у сільську широкосмугову мережу, навчання цифрових навичок та підтримки користувачів з низьким доходом, щоб забезпечити справжню універсальність доступу до Інтернету.

Вплив Війни на Зв’язок та Кібербезпеку

Повномасштабне вторгнення Росії в 2022 році значно випробувало стійкість Інтернету в Україні.  Фізичні атаки, відключення електроенергії та кібернетична війна всі порушили з’єднання, особливо в зонах активних бойових дій. На початку вторгнення (лютий-березень 2022 року) Інтернет-сервіс серйозно постраждав від російського вторгнення, особливо на півдні та сході країни, де йшли найжорсткіші бої. m.economictimes.comДані мережі показали великі перебої, коли російські війська просувалися. Наприклад, такі міста, як Мелітополь та Маріуполь, зазнали майже повної відключеності Інтернету під час своїх атак, що відрізало цивільних від зв’язку. Загалом по країні, з’єднання різко падало в певні моменти – один випадок у березні 2022 року показав, що основний оператор фіксованого зв’язку України Укртелеком зазнав масованої кібератаки, яка зменшила його з’єднаність до лише 13% від довоєнних рівнів bankinfosecurity.com. Атака була згодом нейтралізована, але це був найбільший зафіксований перебій в інтернет-з’єднанні з початку вторгнення bankinfosecurity.com. Аналогічно, в перший день війни,  кібернетична атака на супутникову мережу Viasat вивела з ладу супутникові модеми інтернету в Україні та частині Європи bankinfosecurity.com, що демонструє намір агресорів перервати зв’язок. Українські агентства кіберзахисту (такі як СССЦКП) були на високій тривозі, відбиваючи постійні DDoS-атаки, шкідливе програмне забезпечення та спроби проникнення в телекомунікаційні мережі.

Російська окупація українських територій призвела до додаткових “перехоплень мережі.” В окупованих регіонах російська влада фактично переадресувала та цензурувала доступ до Інтернету. Наприклад,  коли Херсон був під контролем Росії, його Інтернет-трафік примусово перенаправлявся з Києва через російські мережі в Криму та Москві gmfus.org. Окупант також закрили українських мобільних операторів та перевели користувачів на російські телекомунікації. Це фактично ізолювало мешканців за цифровою залізною завісою, підпорядковуючи їх російському нагляду та пропаганді, одночасно вириваючи українські новини gmfus.org. Такі тактики ілюструють, як контроль над інфраструктурою Інтернету став частиною стратегії війни.

Незважаючи на напад, український Інтернет показав дивовижну стійкість. Інженери мережі та ISP невтомно працювали над ремонтом волоконних ліній та відновленням послуг у звільнених районах, іноді протягом кількох годин після військових здобутків. Децентралізована структура ISP також означає, що немає єдиної точки відмови – якщо одна мережа виходить з ладу, інші часто заповнюють прогалини.  Міжнародна підтримка посилила цю стійкість (наприклад, сусідні країни дотримуються відкритими транзитні зв’язки, а технологічні компанії надають допомогу в кібербезпеці). Проте, триваючі атаки війни на енергетичну інфраструктуру продовжують спричиняти періодичні зниження з’єднання. Наприкінці 2022 та 2023 років хвилі російських ракетних обстрілів на електричну мережу України призвели до планових відключень, що, в свою чергу, перервали Інтернет-сервіс для мільйонів. Під час сильних обстрілів (наприклад, у жовтні 2022 року та знову в серпні 2024 року) національна з’єднаність впала до близько 70% від нормальних рівнів через відключення електроенергії та пошкоджені телекомунікаційні лінії therecord.media therecord.media. Телекомунікаційні оператори встановили генератори та запасні батареї на стільникових вежах, щоб підтримувати роботу мобільних мереж під час відключень therecord.media, але тривалі відключення все ще призводять до зниження сигналів мобільного зв’язку, як тільки закінчується резервне живлення. Підсумовуючи, війна завдала істотної шкоди інтернету України, але мережа продовжує працювати та адаптуватись. Підтримка з’єднання для цивільних осіб та військових розглядається як критично важливий аспект опору України, а інфраструктура Інтернету країни стала як мішенню війни, так і свідченням національної стійкості pulse.internetsociety.org bankinfosecurity.com.

Мобільні Мережі, Розширення Широкосмугового Доступу та Цифрові Послуги

Мобільні мережі відіграють центральну роль у з’єднанні України. Є три основні мобільні оператори – Kyivstar, Vodafone Україна та Lifecell , які разом охоплюють переважну більшість населення з послугами 2G/3G/4G. Мобільне покриття вже було майже універсальним до війни (понад 99% населення мали принаймні 2G сигнал до 2016 року theglobaleconomy.com), і 4G LTE покриття швидко розширилося з 2018 року, досягнувши приблизно 95–98% українців на початку 2020-х років en.interfax.com.ua. Навіть серед конфлікту оператори продовжували розгортати 4G у більшість сільських населених пунктів та ремонтувати пошкоджені вежі. (Kyivstar самостійно повторно з’єднав майже 200 громад у 2023 році після зменшення бойових дій у цих районах datacenterdynamics.com.) Мобільний інтернет є основним способом доступу для багатьох українців, особливо в сільських регіонах або серед молодших користувачів. Внаслідок цього, в Україні було приблизно 55,6 мільйона активних стільникових підключень у 2024 році (з урахуванням багатосім-картних користувачів), що становить 149% населення datareportal.com. Ці мобільні мережі не лише забезпечують особисті комунікації, але також слугують резервом для широкосмугового зв’язку: під час відключень електроенергії в часи війни люди часто покладаються на інтернет-сигнали смартфонів і безпроводні маршрутизатори 4G на батарейках.

У паралельній лінії, фіксований широкосмуговий доступ стабільно розширюється. Україна пропустила більшу частину ери набираючого та DSL, одразу переходячи до високошвидкісного широкосмугового доступу в 2000-х роках.  Мережі “оптика до будівлі/дому” поширені в містах, де десятки приватних ISP підключають багатоквартирні будинки кабелем Ethernet або оптичною технологією з планами на 100 Мбіт/с до 1 Гбіт/с. Навіть до війни Україна мала відносно швидкі фіксовані інтернет-з’єднання (середні швидкості завантаження близько 59 Мбіт/с у 2020 році, підвищившись до ~74 Мбіт/с у 2023 році) datareportal.com.  Кількість абонентів широкосмугового зв’язку зросла відповідно: було близько 19,7 фіксованих широкосмугових підписок на 100 осіб у 2023 році theglobaleconomy.com(зростання з ~15 на 100 у 2015 році). Хоча це проникнення нижче, ніж в ЄС (де фіксований широкосмуговий доступ часто перевищує 30 на 100 осіб), це відображає стабільний прогрес. Уряд визначив розширення широкосмугового доступу як пріоритет для регіонального розвитку – програми субсидують прокладання волоконних магістралей до сільських рад, шкіл і лікарень. Завдяки покращенню останньої милі, Україна прагне закрити міський–сільський розрив у домашньому доступі до Інтернету. Важливо зазначити, що вартість широкосмугового Інтернету не є перешкодою в Україні: за одним із аналізів Україна зайняла друге місце з 85 країн за доступним високошвидкісним Інтернетом, з планами на 100 Мбіт/с, які в середньому коштують лише $6 на місяць odessa-journal.com. Ця низька ціна за високу пропускну здатність є результатом конкуренції в інфраструктурі та низьких витрат на експлуатацію ISP, і це дозволило більшій кількості домогосподарств виходити в Інтернет. У майбутньому Україна також тестує технологію мобільного зв’язку 5G (випробування почались ще до війни) та досліджує рішення Open RAN, хоча повне впровадження 5G, ймовірно, чекатиме на післявоєнну реконструкцію.

Ключовим моментом є те, що міцна екосистема цифрових послуг в Україні як мотивує, так і отримує переваги від широкосприяння Інтернету. Країна стала лідером у сфері електронного урядування та онлайн-послуг. У 2020 році Міністерство цифрової трансформації запустило “Дію”, цифрову платформу держави одного вікна (через мобільний додаток і веб-портал). Через Дію громадяни можуть отримати доступ до десятків послуг – від поновлення паспортів і водійських посвідчень до сплати податків, реєстрації бізнесу та навіть отримання виплат на допомогу під час війни – повністю онлайн.  Громадське прийняття цих електронних послуг є вражаючим. Станом на 2022 рік 63% українців користувалися електронною урядовою послугою в минулому році undp.org, а “Дія” була найпопулярнішою платформою з більш ніж 18,5 мільйонами людей, які користуються додатком “Дія” (та ~22 мільйонами – веб-порталом) undp.org. Це означає, що більше ніж половина дорослого населення взаємодіє з урядом у цифровому форматі. Задоволеність користувачів висока (майже 80% повідомляють про позитивний досвід) undp.org, а війна лише підкреслила важливість “Дії” – переселенці та військові могли отримати документи та допомогу віддалено, коли офіси були закриті undp.org. Крім того, приватний сектор України пропонує процвітаючі цифрові послуги, такі як мобільний банкінг, електронна комерція, онлайн-освіта та телемедицина, всі вони покладаються на надійний Інтернет. Пандемія COVID-19 та війна прискорили перехід до онлайн-платформ, ще більше затверджуючи цифрові звички. Зусилля України отримали міжнародне визнання;  Індекс розвитку електронного урядування Організації Об’єднаних Націй ставить Україну серед лідерів, зі скором “онлайн послуг” електронного урядування близько 0,81 (81%) pulse.internetsociety.org, що відображає високий рівень готовності та інновацій. У підсумку, мобільна та широкосмугову інфраструктура в Україні йдуть нога в ногу з її цифровою трансформацією – разом це дозволяє суспільству, де все, починаючи від голосування до реєстрації бізнесу, можна зробити онлайн. Продовження зміцнення цих мереж, навіть під час негараздів, є ключем до стійкості України та майбутнього зростання.

Супутниковий Інтернет та Роль Starlink

Супутниковий Інтернет колись був нішевим варіантом підключення в Україні, але війна вивела його на важливу роль. Традиційно, кілька супутникових постачальників (таких як ViaSat та Hughes Network) пропонували послуги VSAT для віддалених районів, корпоративних клієнтів або військових потреб. Ці послуги були відносно дорогими і не були широко використовувані загальним населенням. Однак наприкінці лютого 2022 року, оскільки російські атаки загрожували перервати зв’язок України, уряд України терміново звернувся до супутникового Інтернету SpaceX Starlink – і отримав його.  Протягом кількох днів після вторгнення Starlink активував сервіс в Україні та почав постачати тисячі супутникових терміналів в країну babel.ua. Станом на квітень 2022 року в Україні вже було понад 10,000 терміналів Starlink babel.ua, а до кінця 2022 року ця кількість зросла. Станом на 2023 рік, українська влада повідомила про приблизно 42,000 терміналів Starlink, які використовуються по всій країні, підтримуючи військових, лікарні, бізнес та гуманітарні організації kyivindependent.com. Ці одиниці буквально підтримували зв’язок України в найтемніші часи – від забезпечення зашифрованих комунікацій на полі бою до повторного з’єднання ізольованих сіл, де були знищені стільникові вежі.

Вплив Starlink на зв’язок в Україні не можна переоцінити. Супутникові термінали забезпечували аварійний Інтернет у заблокованих містах (дозволяючи місцевим органам влади координувати дії і громадянам зв’язуватися з родиною), вони підключали мобільні базові станції коли волоконні лінії були зламані, і надавали бойовим підрозділам надійні з’єднання для безпілотників і командування. Український чиновник описав Starlink як таку критичну річ, що “Україна функціонує на Starlink. … Втрата Starlink стала б значним ударом.” kyivindependent.com. Щоб інтегрувати систему SpaceX безперешкодно, Україна швидко здійснила регуляторні кроки: у квітні 2022 року уряд надбав Starlink Україні офіційний операторський ліцензійний – зазначивши його як постачальника №1 у реєстрі телекомунікацій babel.ua – і дозволив будь-кому в Україні використовувати термінали Starlink вільно babel.ua. Це небачене прискорення ліцензування відображає потребу під час війни, фактично роблячи Starlink частиною екосистеми телекомунікацій України за одну ніч. До середини 2022 року SpaceX відкрила представництво в Києві та співпрацювала з українськими телекомунікаційними компаніями. Наприклад, тривають плани супутникового зв’язку безпосередньо до мобільних телефонів для того, щоб дозволити звичайним мобільним телефонам підключатися до супутникових сигналів Starlink в районах без покриття стільникових мереж lightreading.com cip.gov.ua.

Інші постачальники супутникового Інтернету також внесли свій внесок. Антенни SES, Thaicom та інших компаній були подаровані або розгорнуті для підтримки з’єднання важливих послуг. Тим не менш, Starlink домінує на українському супутниковому ринку через свій масштаб і продуктивність (низька затримка, висока пропускна здатність). Існували виклики –  свої спроби глушити сигнали з боку Росії та побоювання щодо контролю за Starlink приватною компанією. Фактично, SpaceX часом обмежував використання для управління безпілотниками, і велося переговори, щоб забезпечити безперебійний доступ України reuters.com kyivindependent.com. Деякі союзники (наприклад, Польща та ЄС) допомогли профінансувати плату за послуги Starlink, щоб підтримувати терміни активними voanews.com reuters.com. В окупованих територіях супутникові зв’язки часто були єдиним способом отримати неконсервовану інформацію, причому антенни ховалися від російських патрулів. Український уряд також дивиться вперед до дублювання супутникового зв’язку – розглядаючи партнерство для додаткових супутникових послуг і розглядаючи можливість запуску власних малих комунікаційних супутників для забезпечення національного суверенітету. У підсумку, війна перетворила супутниковий Інтернет з периферійної послуги на необхідний компонент комунікації України.  Starlink, зокрема, став життєво важливим, гарантуючи, що навіть коли наземні мережі перебувають під загрозою через бомби або кібернапади, Україна може залишатися на зв’язку з рештою світу.

Порівняння з Регіональними та Глобальними Стандартами

В багатьох відношеннях доступ до Інтернету в Україні відображає глобальні тенденції з певними чіткими відмінностями в швидкості, свободі та доступності порівняно з іншими країнами.

Швидкість і продуктивність: Швидкість Інтернету в Україні є стабільною, але не є топ-ступенем у світовому масштабі. На початку 2024 року медіанна швидкість завантаження фіксованого широкосмугового доступу в Україні становила близько 74–84 Мбіт/с, а медіанна швидкість завантаження мобільного зв’язку близько 24–43 Мбіт/с datareportal.com speedtest.net speedtest.net. Ці швидкості стрімко зростали з року в рік (медіанна швидкість мобільного зв’язку більш ніж подвоїлася в 2023 році) datareportal.com. В глобальних рейтингах Україна перебуває в середині пакету –  приблизно 66-71 для фіксованого широкосмугового доступу і 81-83 для мобільного швидкостей, з більш ніж 180 країн speedtest.net speedtest.net. Це порівнянно з іншими країнами Східної Європи та випереджає більшість країн, що розвиваються, але поступається Західній Європі та розвиненим азійським економікам. Регионально, середня швидкість в Україні дещо відстає від сусідів ЄС, таких як Польща або Румунія (які мають дуже швидкі волоконні мережі), проте вони значно перевищують швидкість у країнах, що зазнали війни або бідності. Зазначимо, що навіть під час війни продуктивність Інтернету в Україні покращилася, тоді як інтернет у Росії застиг або погіршився під тиском санкцій. Крім того,  латентність і надійність України хороші завдяки щільній волоконній та IXP інфраструктурі. Беручи до уваги все, Україна пропонує швидкість Інтернету, достатню для всіх сучасних програм (HD-стрімінг, відеодзвінки тощо), хоча є простір для зростання, щоб зрівнятися з найшвидшими мережами світу.

Свобода Інтернету та цензура: Порівняно з її сусідами, Україна виділяється як значно більш вільна в використанні Інтернету. Оцінка Freedom House щодо Свободи в Інтернеті нараховує Україні 59/100 (“Частково вільна”), що є набагато кращим результатом, ніж Росії (23/100) або Білорусі (28/100), які оцінюються як “Не вільні” sites.uci.edu. На практиці це означає, що українці отримують вільний доступ до веб-сайтів та соціальних мереж (виключаючи конкретні російські сайти, заборонені з міркувань безпеки). Онлайн-вираження є яскравим, і в України немає Великої Пейджі або загальнонаціонального контролю над звичайними користувачами, як це відбувається в авторитарних режимах. Однак Україна не оцінюється так високо, як цілком вільні країни – наприклад, Західна Європа, Канада або Тайвань оцінюються в 70-80 балів за шкалою Freedom House sites.uci.edu sites.uci.edu. Такі питання, як блокування російського контенту, іноді проблеми свободи слова, а також тиски війни (наприклад, більший контроль урядовими медіа під час воєнного стану) стримують Україну в категорії “частково вільних”. Тим не менш, у своєму регіоні Україна є острівцем інтернет-свободи в порівнянні з сильно контрольованим інформаційним простором Росії. Контраст лише загострився під час війни: поки Росія ув’язнює людей за пости в соціальних мережах і блокує доступ до незалежних новин, онлайн-сфера України залишається плюралістичною. У подальшому, вирівнювання з цифровими стандартами ЄС та забезпечення прозорості у будь-яких обмеженнях контенту допоможе Україні підтримувати вільне та відкрите інтернет-середовище, відповідно до демократичних світових стандартів.

Доступність та інклюзія: Проникнення Інтернету в Україні (~79% населення) є високим для її рівня доходу, але дещо відстає від багатьох європейських країн. Наприклад, 79% використання в Україні проти ~89% в Європі означає, що Україні потрібно дещо зусиль, щоб досягти майже універсального охоплення pulse.internetsociety.org. Проте, Україна випереджає світовий середній показник (оцінюється близько 66% у 2023 році) і далеко перевищує показники в країнах, що розвиваються.  Цифровий розрив в Україні вужчий, ніж у багатьох великих країнах – міське з’єднання є надійним, і тривають зусилля для розширення доступу до сільських районів. Для порівняння, такі країни, як Польща чи балтійські держави мають трохи вищі загальні показники (середина 80-90%), тоді як Україна подібна до, скажімо, Туреччини або Грузії за відсотком онлайн. Розрив передусім серед літніх людей і ізольованих сільських громад, оскільки молодші українці та міські жителі майже є універсально підключеними. Втішає, що Україна виділяється доступністю, що є ключовим показником доступного Інтернету. За глобальними рейтингами витрат Україна є однією з найдешевших країн у світі для Інтернету (друге місце після Росії за ціною широкосмугового доступу) odessa-journal.com. Низькі витрати зменшили бар’єр для домогосподарств з низьким доходом, щоб вийти в Інтернет – яскравий контраст з деякими західними країнами, де великі рахунки можуть бути перешкодою. Україна також перевершує багатьох однолітків у цифровій грамотності та впровадженні електронного уряду (з 63% користувачів електронних послуг, як відзначено), що вказує на те, що ті, хто в Інтернеті, використовують його змістовно. Тобто, екосистема доступу в Україні є сильною, з конкурентними постачальниками та низькими цінами, але її мета полягає в досягненні 90%+ проникаючості на рівні ЄС. Післявоєнна реконструкція стане можливістю прокласти нові волокна, розгорнути 5G та підключити залишкові офлайн-райони, потенційно зробивши Україну регіональним лідером у сфері зв’язку.

У підсумку,  доступ до Інтернету в Україні порівнянний з країнами середнього доходу Європи – він пропонує задовільні швидкості, загалом відкритий доступ з цільовою цензурою ворожого контенту й широку доступність, пом’якшену військовими викликами. Хоча він не є абсолютним лідером жодного показника, Інтернет в Україні є доступним, стійким і дедалі важливішим для повсякденного життя. Зобов’язання країни до цифрових свобод і інновацій, навіть під час конфлікту, вирізняє її в регіоні, де свободи Інтернету та зв’язок варіюються в широких межах. У той час як Україна продовжує захищати свою незалежність та відновлюватися, інфраструктура Інтернету та політика залишатимуться наріжним каменем як її внутрішньої сили, так і інтеграції з глобальною цифровою спільнотою sites.uci.edu therecord.media.