Телекомунікаційна революція в Україні: перспективи ринку на 2025 рік і стратегічні інсайти

Телекомунікаційний сектор України зазнав драматичних змін у 2020–2024 роках, позначених стрімкою діджиталізацією, модернізацією інфраструктури та безпрецедентними викликами, спричиненими війною. Незважаючи на труднощі, галузь продемонструвала надзвичайну стійкість і інноваційність. У цьому звіті розглядаються ключові події, що визначили «телеком-революцію» в Україні, та подається стратегічний прогноз на 2025 рік і далі — від впровадження 5G та оптики до конкуренції на ринку, регуляторних змін, інвестицій, споживчих трендів і геополітичних чинників.

Історичні події (2020–2024)

• 2020 – Закладення основ: Україна увійшла у 2020-ті з амбітними планами впровадження 5G і подальшого розширення 4G. Наприкінці 2020 року уряд оголосив про аукціон частот для 5G із метою комерційного запуску 5G до кінця 2021 року, але прогрес призупинився, і тендер було відкладено. Натомість оператори зосередились на зміцненні 4G: усі три мобільних оператори (Київстар, Vodafone Україна та Lifecell) домовилися про спільне використання інфраструктури та перерозподіл спектру 900 МГц для розширення покриття LTE в сільських районах. Регулятор (тоді НКРЗІ) також знизив ставки термінації мобільного зв’язку, щоб стимулювати конкуренцію (з ₴0,12 до ₴0,08 за хвилину у жовтні 2020 року). Тим часом пандемія COVID-19 спричинила різке зростання попиту на широкосмуговий доступ і мобільний трафік, що підштовхнуло до інвестування в ємність мереж.
• 2021 – Консолідація ринку: На телеком-ринку відбулися великі злиття та поглинання з метою створення конвергентних сервіс-провайдерів. У червні 2021 року Datagroup (провідний провайдер магістральної оптики й B2B-послуг) завершила придбання Volia — найбільшої кабельної ТВ та широкосмугової компанії, об’єднавши понад 4 млн домогосподарств, підключених до оптики. У серпні 2021 року Vodafone Україна (другий у країні мобільний оператор) повернувся на фіксований ринок, придбавши 99,9% провайдера Vega та кабельного оператора, що означало намір створити послугу quad-play (мобільний, фіксований інтернет, ТБ і голос). Такі «бек-офісні» процеси стали передумовою для підсилення конкуренції з Київстаром (лідером мобільного зв’язку) у сфері комплексних пакетів. Наприкінці 2021 року в Україні було приблизно 54–55 мільйонів мобільних підписок, але зростання призупинилося в очікуванні запуску 5G ubn.news.
• 2022 – Війна і стійкість: Повномасштабне вторгнення Росії у лютому 2022 року поставило сектор телекомунікацій під удар. У перші дні війни обстріли та кібератаки спричинили масштабні перебої — зокрема, удар ракетою 1 березня 2022 року по Київській телевежі вивів із ладу основні телеканали. На початку березня приблизно 500 мобільних базових станцій не працювали через відключення електрики або пошкодження у районах бойових дій. Окупаційні регіони зіштовхнулись з інформаційною блокадою — російські військові від’єднували українські мережі та запускали власних операторів ts2.tech. Незважаючи на це спустошення, українські оператори проявили стійкість: через тиждень після вторгнення Київстар, Vodafone і Lifecell запустили національний роумінг, що дозволило абонентам перемикатися на будь-яку доступну мережу у разі втрати власного сигналу. Інженери робили героїчні зусилля для підтримки роботи мереж — наприклад, інженер Vodafone у Маріуполі заправляв резервні генератори під обстрілами й ділився пальним із конкурентами. Уряд і регулятор оперативно спростили процедури ремонту, визнавши телеком критичною інфраструктурою в умовах воєнного стану. У жовтні 2022 року оператори відновили понад 1 200 базових станцій на звільнених територіях, що свого часу не працювали ts2.tech ts2.tech. Втрати були колосальні: цілеспрямовані удари по телеком-інфраструктурі тривали весь рік та спричинили 276 окремих інтернет-відключень (загалом 19 000 годин простоїв) ts2.tech. Війна зупинила будь-які негайні плани впровадження 5G та змістила фокус галузі на підтримання базової зв’язності.
• 2023 – Відновлення та інтеграція: У 2023 році телеком-сектор України певною мірою стабілізувався, попри збереження бойових дій. Пошкодження інфраструктури зросли орієнтовно на 29% порівняно з 2022 роком через постійні атаки ts2.tech, але компанії посилили зусилля з відновлення. Завдяки живленню тисяч базових станцій від генераторів і резервних акумуляторів оператори уникли загальнонаціональних «блекаутів» попри регулярні удари по енергосистемі ts2.tech ts2.tech. Близько 88% мобільних базових станцій залишились в робочому стані навіть під час війни наприкінці 2024 року ts2.tech — це результат впровадження 2 000+ генераторів та 120 000+ резервних батарей по всій країні. На регуляторному рівні Україна наблизилася до ЄС: новий Закон про електронні комунікації набрав чинності у січні 2022 року для гармонізації із європейськими нормами, а 2023 року Україна застосувала принципи ЄС «Роумінг як вдома». Прийнято закон і укладено угоди з європейськими операторами, що дозволили українцям, які змушені були виїхати в Європу, користуватися телефонами без роумінгових націнок. Це стало підготовкою до офіційного входження в європейську зону роумінгу до 2026 року. Також зроблено перші кроки до відновлення 5G — уряд вніс зміни до радіочастотного регулювання і розпочав підготовку до пілотних тестів 5G, щойно це стане можливим (з урахуванням необхідності погодження певних діапазонів із військовими щодо незадіяння важливого обладнання) samenacouncil.org samenacouncil.org. Примітно, що 2023 рік став відправною точкою великої іноземної інвестиції: почалися перемовини щодо набуття Lifecell (третій за розмірами мобільний оператор України, тоді у власності Turkcell) та об’єднання з Datagroup-Volia консорціумом на чолі з французьким інвестором Ксав’є Ніелем.
• 2024 – Новий розділ: До 2024 року «телеком-революція» в Україні набула нової динаміки. У жовтні 2024 року відбулася найбільша іноземна інвестиція з початку війни: консорціум Ніеля (фонду NJJ за участі Horizon Capital та інших) завершив придбання й злиття Lifecell з Datagroup-Volia. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) профінансували цю угоду на $435 млн reuters.com, що підкреслило міжнародну довіру. Нова компанія одразу стала другим за величиною оператором в Україні, об’єднавши мобільну мережу Lifecell із потужною оптичною інфраструктурою Datagroup-Volia. Експерти назвали це «грою, яка змінює ринок» і очікують вищої швидкості, кращого покриття та більшої резервності для споживачів. Тим часом Київстар (ринковий лідер) і Vodafone Україна продовжували інвестувати у стійкість та розвиток послуг. На жаль, атаки на телеком-інфраструктуру залишилися — у квітні 2024 року російська ракета зрізала верхівку 240-метрової телевежі у Харкові, тимчасово залишивши місто без ефірного мовлення ts2.tech. Станом на кінець 2024 року Україна оцінювала свої потреби у 4,7 млрд дол. США на наступне десятиліття для повного відновлення телеком-інфраструктури, зруйнованої за майже два роки війни ts2.tech ts2.tech, що підкреслює масштаб майбутньої відбудови. Проте навіть у розпал війни закладається фундамент для модернізації галузі: вже затверджені пілотні проекти 5G й існує чітке стратегічне бачення відновлення після війни.

Впровадження 5G та оптичної інфраструктури

Впровадження 5G: Український шлях до 5G був повільним, але наразі обережно відновлюється. Довоєнні плани старту 5G у 2022 році зірвалися через вторгнення та супутні питання безпеки (військовий інтерес до відповідних спектрів, брак ресурсів тощо). Кілька років регулятор і оператори практично «заморозили» 5G, зосередившись на максимальному покритті 4G. Водночас уряд вбачає у 5G ключ до цифрового майбутнього України й інтеграції з ЄС. Наприкінці 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров оголосив про дворічний пілотний проект 5G, який стартує у 2024 році в трьох містах samenacouncil.org samenacouncil.org. Пілот, що реалізується у співпраці з кібербезпековими органами, має на меті протестувати сумісність 5G-обладнання з воєнними системами та забезпечити, щоб нові мережі не створювали перешкод для військових технологій samenacouncil.org samenacouncil.org. Це відображає воєнні реалії, що визначають вибір для телеком-сектору України. Федоров зазначив, що повне розгортання 5G по всій країні планується до 2030 року samenacouncil.org, що відповідає загальній стратегії цифрової модернізації України. Незважаючи на відкладання запуску, існує оптимізм щодо того, що 5G забезпечить надшвидке та гнучке з’єднання як для споживачів, так і для економіки навіть «у тиску російської війни» samenacouncil.org. На початку 2025 року Україна досліджує передові рішення на кшталт супутникового 5G — підписано угоду, за якою Україна стане однією з перших країн, що пілотуватиме сервіс SpaceX Starlink “Direct-to-Cell” до 2025 року, який забезпечить безпосередній доступ зі смартфонів через супутники. Подібні інновації можуть дати змогу «перестрибнути» традиційну 5G-інфраструктуру в важкодоступних чи постраждалих від війни районах, підкреслюючи прагнення України наздогнати глобальні тренди телекомунікацій, щойно стабільність буде відновлена.

Розширення волоконно-оптичного інтернету: Україна увійшла у 2020-ті роки з потужною мережею волоконно-оптичного широкосмугового інтернету, особливо в містах. Країна мала розвинені мережі FTTB (волокно до будівлі) і десятки точок обміну інтернет-трафіком, що означає: значна частина контенту доставляється з місцевих кешів для забезпечення швидкості та стійкості. На початку 2022 року високошвидкісний оптоволоконний інтернет був поширений у містах, а мобільний інтернет (3G/4G) покривав переважну більшість населення. Незважаючи на війну, ініціатива розширення волокна не зупинилася – оператори модернізували мережі DSL та кабельного інтернету на волокно і прокладали нові магістралі навіть до менших громад. Разом із тим, війна завдала відчутного удару по фізичній інфраструктурі. Понад чверть фіксованої широкосмугової мережі України була виведена з ладу або пошкоджена у зонах бойових дій. Десятки тисяч кілометрів оптичних кабелів було зруйновано вибухами або навмисними диверсіями на окупованих територіях. Головні магістралі на сході та півдні зазнавали численних ушкоджень і постійно ремонтувалися. Водночас галузь невпинно працювала над мінімізацією втрат: польові бригади часто перенаправляли інтернет-трафік альтернативними маршрутами через західних сусідів, зберігаючи міжнародні канали зв’язку. Наприкінці 2022 року 63% популярного інтернет-контенту, який споживають українці, кешувався на території країни (вище за середній європейський показник), що зменшувало залежність від окремих пошкоджених магістралей. У звільнених містах розірвані оптичні лінії оперативно з’єднували або замінювали; у 2023 році тисячі нових вузлів було встановлено для відновлення підключення. Злиття Datagroup-Volia у 2021 році та нова партнерська угода з Lifecell у 2024 році обіцяють подальше прискорення розгортання волокна, оскільки об’єднана компанія планує вкладати кошти у «останню милю» до будинків і бізнесу. У перспективі українська стратегія відбудови прямо передбачає «глибше закладання волокна» під час модернізації інженерних мереж. Посадовці говорять про прокладання підземних волоконних кілець і проектування веж, готових до впровадження 5G, аби після війни інфраструктура стала міцнішою, ніж раніше. Підсумовуючи, волоконно-оптичний інтернет залишається основою телеком-революції в Україні – попри втрати мережа розширюється і стане фундаментом для майбутніх технологій 5G, IoT і цифрових послуг.

Ключові ринкові гравці та конкурентні стратегії

Головні оператори: Телеком-ринок України представлений поєднанням великих мобільних операторів і численних провайдерів фіксованого інтернету. Київстар — найбільший мобільний оператор із абонентською базою близько 25 мільйонів у останні роки. Він належить амстердамському VEON і традиційно лідирує за покриттям і доходами. Vodafone Україна (раніше МТС Україна – ребрендинг за партнерською угодою) – другий за величиною мобільний оператор (~15–16 млн абонентів), що належить азербайджанській групі NEQSOL Holding. Lifecell, третій мобільний оператор (близько 7–10 млн користувачів), до купівлі у 2024 році консорціумом під керівництвом NJJ належав здебільшого Turkcell. На ринку фіксованого інтернету спостерігається висока фрагментованість: працюють тисячі провайдерів — станом на 2024 рік було зареєстровано понад 4 200, серед них – регіональні волоконні та кабельні компанії. Навіть найбільші гравці мають порівняно невеликі частки: наприклад, на мережу Київстару припадає лише ~19% інтернет-ринку за обсягом трафіку, провайдер Vodafone — близько 9%, а Lifecell (разом із Datagroup-Volia) — близько 5%. Така різноплановість підтримує високу конкуренцію та доступні ціни.

Конкурентні стратегії: Останні роки великі гравці використовують кілька стратегій, щоб зберігати лідерство в складних умовах:

• Конвергенція і M&A: Головною тенденцією стало поєднання мобільного, фіксованого інтернету й ТБ. Київстар пропонує домашній інтернет і ТБ разом із мобільним зв’язком, Vodafone купував фіксованих операторів, щоб пропонувати комбіновані пакети, а злиття Lifecell із Datagroup-Volia створює ще одного потужного гравця. Очікується, що угода Lifecell-Datagroup-Volia утворить потужного інтегрованого оператора №2 після Київстару. Топ-менеджери стверджують, що масштаб дозволить покращити якість послуг – «вища швидкість, краще покриття… більше резервування» – та сприятиме ціновій конкуренції. Варто очікувати, що комбіновані пакети («мобільний + волоконний інтернет + ТБ») будуть дедалі популярнішими, адже оператори борються за «повного» абонента.
• Цифрові сервіси та суперапи: Українські телеком-компанії дедалі більше орієнтуються на послуги понад базове підключення. VEON відкрито зміщує Київстар у бік “цифрового оператора”, пропонуючи фінансові, розважальні та медичні сервіси через додатки. Це визнання того, що продаж лише голосових хвилин або гігабайтів — річ малоприбуткова; натомість компанії розвивають власні екосистеми додаткових сервісів. Наприклад, Київстар запустив цілий ряд цифрових платформ: Kyivstar TV (стрімінг/IPTV) принесла ріст виручки на 177% рік до року, компанія увійшла у склад власників сервісу виклику авто Uklon для інтеграції мобільності, а її медична платформа Helsi (онлайн-консультації з лікарями) забезпечує 2,6 млн консультацій щомісяця. Такі сервіси підвищують лояльність клієнтів і відкривають нові джерела доходу. Аналогічно, Vodafone Україна просуває мобільний гаманець “Vodafone Pay” та інші додатки, а Lifecell використовує досвід Turkcell із цифровими сервісами (музика, хмарне сховище тощо). Акцент на суперапах і цифровому контенті — спосіб збільшити ARPU навіть на насиченому ринку. Дійсно, попри війну, цифрові сервіси Київстару дозволили VEON збільшити доходи в Україні на 20% у річному вимірі до початку 2025 року.
• Мережна стійкість і покриття: З огляду на вплив війни, оператори конкурують (і співпрацюють) і за надійністю мережі. Надійний зв’язок став вагомою конкурентною перевагою. Всі мобільні оператори активно інвестували у резервне живлення — Lifecell-Datagroup, наприклад, встановили 2 000 генераторів і понад 120 000 літієвих акумуляторів для підтримання роботи станцій під час відключень, а також використовували електромобілі як мобільні пауербанки для підзарядки базових станцій у полі. Київстар, Vodafone і Lifecell координували дії з енергетиками, щоб пріоритетно відновлювати електрику критичним об’єктам, та нерідко ділилися розташуванням веж у небезпечних регіонах — для зменшення ризиків. Вони також розширили 4G-покриття у сільських районах, куди раніше не сягав сигнал, у 2022–2023 роках – у межах загальнонаціональних зусиль підтримання зв’язку. Держава встановила амбітну мету підняти покриття 4G із 65% до 90%+ населення за три роки, і оператори активно будують нові базові станції в сільській місцевості (частково за кошти донорів). Додаючи покриття в сотнях сіл, кожна компанія прагне залучити нових абонентів і виконати цілі універсального обслуговування.
• Ціноутворення та гуманітарні пропозиції: Війна змусила телеком-компанії переглянути стратегії ціноутворення. Практично всі оператори в 2022–2023 роках або заморозили, або суттєво знизили тарифи, попри інфляцію, визнаючи скруту абонентів. Водночас з’явились і «гуманітарні» тарифи: наприклад, у Vodafone існує пакет “Доступний роумінг” для українських біженців у Європі — він давав безплатний чи дешевий роумінг (10 Гб і 100 хвилин для дзвінків), щоб залишатись на зв’язку з домом vodafone.ua. Наприкінці 2022 року 2,2 млн українців користувалися українським мобільним зв’язком за кордоном за такими програмами vodafone.ua. Усередині країни провайдери надавали додаткові гігабайти для дистанційного навчання студентам, а також безлімітний доступ до державних сервісів на кшталт Дії. Ці заходи мали і соціальний, і утримуючий ефект для клієнтів у найважчі часи. З нормалізацією ситуації очікується повернення до звичайної конкуренції за ціною та якістю, але завдяки політиці воєнного часу оператори отримали значну довіру своїх абонентів.

Загалом конкурентна ситуація в Україні трансформується із тристороннього мобільного змагання у ширшу боротьбу екосистем цифрових послуг і конвергентних пропозицій. Київстар лишається беззаперечним лідером, але Vodafone і новий альянс Lifecell/Datagroup-Volia активно інвестують, щоб скоротити відставання. У наступні роки можливі поява нових гравців чи партнерств (наприклад, пряме підключення Starlink у співпраці з локальними провайдерами). Поки ж конкуренція забезпечила високу наявність 4G та одні з найдоступніших тарифів на мобільний інтернет у Європі, а провайдери роблять ставку на інновації для наступної фази зростання.

Магазин Київстар у Києві. Київстар, що належить VEON, лідирує на українському ринку мобільного зв’язку і розширив діяльність у цифрових сервісах – від стрімінгового ТБ до e-health. Конкуренти Vodafone Україна і Lifecell також урізноманітнюють свої сервіси та інвестують у стійкість мереж, кидаючи виклик домінуванню Київстару.

Регуляторне та політичне середовище

Нормативна база у сфері телекомунікацій в Україні суттєво оновлена останніми роками – особливо у рамках руху до інтеграції з ЄС, але війна привнесла нові виклики й тимчасові заходи.

Телеком-регулювання: У січні 2022 року набув чинності Закон про електронні комунікації, який замінив стару телеком-законодавчу базу і гармонізував українські правила з європейським Кодексом електронних комунікацій. Цей закон створив Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК, інколи НЦЕЗ), як єдиного регулятора у сфері телекомунікацій і радіочастот. НКЕК перебрала повноваження від попереднього органу (НКРЗІ) та отримала завдання стимулювати конкуренцію, управляти спектром і захищати споживачів згідно з європейськими стандартами. Нова система спростила ліцензування і підготувала ґрунт для перенесення номерів та спільного використання інфраструктури. Наприклад, тепер усі мобільні оператори мають послугу переносу номера (MNP) — абоненти можуть змінювати оператора без зміни номера, а регулятор активно стимулює домовленості щодо спільного використання веж, щоб уникнути дублювання. Держава також спростила процедури отримання дозволів на будівництво інфраструктури: до війни спорудження нової вежі могло тривати до 2 років через паперову тяганину, нині реформи скоротили цей строк до 6 місяців, із метою довести його до 1–3 місяців. Це життєво важливо для розширення покриття у 28 000 українських сіл і селищ, багато з яких і досі не мають швидкісного інтернету.

Інтеграція з ЄС та роумінг: Основною політичною метою є інтеграція до єдиного цифрового ринку ЄС. Українська влада та ЄС працювали над скасуванням плати за роумінг між Україною та країнами ЄС. Починаючи з 2022 року, українці, які подорожують до ЄС (багато з них як біженці від війни), користувалися надзвичайною угодою з європейськими операторами про скасування плати за роумінг. У 2023 році це було формалізовано та продовжено: Єврокомісія та Україна погодилися приєднатися до зони “Роумінг як вдома” до 2026 року, тобто українці не сплачуватимуть додаткову плату за користування мобільним зв’язком у країнах ЄС. Верховна Рада у 2023 році ухвалила законодавство для впровадження європейських правил роумінгу на внутрішньому ринку. Така політика має як політичне, так і економічне значення — вона демонструє відчутний прогрес України на шляху кандидатства в ЄС, а також приносить вигоди споживачам і бізнесу, які спілкуються через кордон. Окрім того, Україна гармонізує політику використання радіочастот із Європою: наприклад, вона звільнила діапазон 700 МГц (раніше використовувався телебаченням та військовими) для 4G/5G у координації із сусідами, зменшуючи інтерференцію на прикордонних ділянках.

Воєнний час: надзвичайні заходи: Під час війни регулятори впровадили надзвичайні заходи для забезпечення безперебійного зв’язку. В умовах воєнного стану уряд отримав повноваження визначати пріоритет у наданні телеком-ресурсів для потреб оборони та надзвичайних ситуацій. НКЕК тісно співпрацювала з операторами для впровадження національного роумінгу і гарантування покриття у зонах блекауту. Було здійснено тимчасові розподіли спектра — наприклад, додаткові частоти були виділені на заході України для обслуговування напливу переміщених осіб зі сходу developingtelecoms.com. У деяких випадках було спрощено оплату зборів та податків для телеком-операторів з метою збільшення коштів на відновлення мереж, хоча оператори зазначали, що частина регуляторних вимог залишалась жорсткою. Дійсно, лідери галузі вказували на проблему надмірного регулювання: юрист Vodafone Україна наприкінці 2024 року заявив, що телеком став “однією з найбільш зарегульованих” галузей під час війни, при цьому деякі мирні норми — наприклад, звітність щодо якості послуг, ліцензійні збори тощо — досі залишались обов’язковими навіть в умовах форс-мажору developingtelecoms.com. Оператори закликають до лібералізації регулювання щонайменше до повного відновлення, аби напрямити більше ресурсів безпосередньо у відбудову мереж developingtelecoms.com.

Лібералізація ринку та інвестиційний клімат: Телеком-ринок України відносно лібералізований і відкритий для іноземних інвестицій. Всі три мобільні оператори належать іноземним компаніям, а уряд майже не встановлює обмежень для телеком-капіталу (на відміну від багатьох країн, що обмежують частку іноземців). Регулятор регулярно знижує тарифи взаємоз’єднання та зобов’язав впровадити переносимість мобільних номерів, щоб менші гравці (зокрема потенційні MVNO) могли конкурувати. Державний оператор Укртелеком було приватизовано багато років тому, і зараз він працює як комерційна компанія з фокусом на фіксованому зв’язку. Водночас Україна зберігає деякі політики, пов’язані з безпекою: з 2017 року уряд забороняє російське телеком-обладнання та ПЗ на критичній інфраструктурі, а також блокує російські інтернет-сервіси/сайти через ризики кібербезпеки. Ці політики діяли і в 2024 році як частина протидії російській інформаційній війні. Національний центр кібербезпеки також співпрацює з телеком-регулятором, щоб підвищити стійкість мереж до кібератак (від 2022 року зафіксовано понад 1 100 кібератак на ІКТ-сектор) ts2.tech.

Частоти та ліцензії: Щодо управління спектром, Україна досягла значного прогресу. Незважаючи на війну, у 2023 році уряд успішно провів аукціони кількох частотних діапазонів для підвищення місткості мобільного інтернету. На аукціоні нові ліцензії у діапазонах 2100 МГц, 2300 МГц та 2600 МГц було продано на суму близько 2,9 млрд грн (~70 млн дол. США), що перевищило очікування. Аукціон не лише наповнив бюджет (а під час війни це суттєва підтримка державних фінансів), а й дав операторам змогу розгорнути додаткову ємність 4G у містах, де попит зріс через внутрішнє переміщення населення developingtelecoms.com. Україна відклала плани по аукціону частот під 5G, але, ймовірно, повернеться до них близько 2025-2026 років після завершення пілотних тестів. В операторів наразі діють ліцензії на 4G, зазвичай чинні до кінця 2020-х, які передбачають обов’язки з розширення покриття (ці вимоги уряд тимчасово послабив для постраждалих від війни регіонів).

Загалом політичне середовище у сфері телекомунікацій України вирізняється проінвестиційною, проєвропейською орієнтацією, пом’якшеною реаліями війни. Перед регуляторами стоїть подвійний виклик — сприяти впровадженню інновацій (5G, IoT) і одночасно забезпечувати базову зв’язність у критичних умовах. У міру наближення 2025 року вирішальним для відновлення і зростання сектору залишатиметься подальша нормативна підтримка — такі як субсидії на відновлення мереж, тимчасове звільнення від сплати за користування спектром та гармонізація із законодавством ЄС.

Тенденції внутрішніх та іноземних інвестицій у телеком-сектор

Інвестиції у телеком-сектор України — це приклад стійкості і відновленого інтересу. Попри руйнівні наслідки війни, як внутрішні, так і міжнародні інвестори демонструють наміри відбудовувати і модернізувати мережі, розглядаючи телеком як критичну інфраструктуру з довгостроковим потенціалом зростання.

Вливання капіталу у воєнний час: Із 2022 року першочергові інвестиції були спрямовані на забезпечення безперервної роботи мереж. Внутрішні оператори були змушені інвестувати великі суми у ремонт та резервування — так, у 2022 році Vodafone Україна збільшила інвестиції в мережу до 3,6 млрд грн (незважаючи на падіння доходів), витрачаючи ці кошти на відновлення пошкоджених веж, прокладку нової «оптики», закупку сотень генераторів і тисяч акумуляторів vodafone.ua vodafone.ua. Аналогічно, Київстар та Lifecell переорієнтували бюджети на проєкти підвищення стійкості мережі до позаштатних ситуацій. Такі вкладення фінансувалися переважно з операційного прибутку та кредитів. Активізувалися й міжнародні інституції: ЄБРР, Світовий банк та USAID надали гранти та фінансування для критичних проектів зв’язку. Важливо, що навесні 2022 року SpaceX (за підтримки USAID) подарувала перші 5 000 терміналів супутникового зв’язку Starlink Україні — ці інвестиції у супутникову альтернативу виявилися життєво необхідними для віддалених територій і військових. До кінця 2023 року Україна стала одним з найбільших користувачів Starlink у світі з понад 47 000 активних терміналів — більшість із них з’явилися завдяки подальшим донорським чи субсидованим поставкам від урядів союзників та НУО. Інвестиції такого типу у телеком, хоч і не є класичними ПІІ, зіграли критичну роль для збереження зв’язності під час атак на наземні мережі.

Прямі іноземні інвестиції та злиття/поглинання: Друга половина 2023 та 2024 років ознаменувалася сплеском класичних ПІІ у телеком України. Найгучнішою стала купівля Lifecell та Datagroup-Volia міжнародним консорціумом на чолі із Ксав’є Ніелем у 2024 році. Угода оцінилася в приблизно $600 млн, із $435 млн фінансування від ЄБРР і IFC (у вигляді кредитів) reuters.com і забезпеченням з боку західних урядів. Це потужний вотум довіри: угоду називають “найбільшою прямою іноземною інвестицією під час війни” reuters.com. Серед інвесторів також Horizon Capital (американсько-український фонд прямих інвестицій) та новий CEO Lifecell Михайло Шелемба (отримав долю у компанії) — тобто стратегія орієнтована на довгу перспективу. Їхня мета — вкласти кошти для стрімкого розширення мережі оптичного інтернету та будівництва конкурента ринку мобільного зв’язку. У 2025–2027 роках ця група, ймовірно, активно інвестуватиме у нові базові станції (ймовірно, сумісні з 5G) та підключення високошвидкісного інтернету для мільйонів нових домогосподарств.

До війни у телеком-секторі України вже панував іноземний капітал: окрім Turkcell (Туреччина), який володів Lifecell, VEON (із західними акціонерами з Європи, США і часткою колишніх російських власників) володіє Київстаром, а NEQSOL (Азербайджан) володіє Vodafone Україна. У 2022 році VEON зазнав тиску через російське походження і зрештою оголосив про намір продати російський актив, щоб сфокусуватися на таких ринках як Україна, Казахстан тощо. Це може дозволити VEON інвестувати більше у розвиток мережі Київстар у майбутньому. Vodafone Україна (групи NEQSOL), зі свого боку, залучив кошти через єврооблігації ($400 млн з погашенням у 2025 році) — і навіть під час війни компанія виконувала зобов’язання та частково рефінансувала цей борг, S&P підвищило її кредитний рейтинг у передчутті повоєнного відновлення. Усе це свідчить, що іноземні кредитори та власники з обережною надією дивляться на перспективи сектору.

Внутрішні інвестиції: На внутрішньому ринку найбагатші бізнес-групи України традиційно інвестували в телекомунікації, хоча деякі й переорієнтували фокус через війну. SCM Holdings (власник Рінат Ахметов) контролює Укртелеком, який залишається найбільшим оператором фіксованого зв’язку (а також забезпечує опорні канали зв’язку й інтернет DSL). Укртелеком інвестує у модернізацію мережі на основі волоконної оптики за рахунок кредитів від європейських банків з кінця 2010-х років. Ще один гравець — уряд Володимира Зеленського (через Міністерство цифрової трансформації) — не інвестує прямо, але активно сприяє державно-приватним партнерствам для забезпечення підключення (наприклад, державна програма з встановлення безкоштовного Wi-Fi в укриттях і громадських хабах із використанням Starlink і волоконної магістралі). До 2023 року було створено понад 5 000 “Пунктів Незламності” (громадські телеком-хаби з інтернетом Starlink, часто фінансовані місцевим бізнесом або донорами). Інвестиції на рівні спільнот допомогли підтримати моральний дух цивільного населення і стабільність зв’язку. У міру прискорення відбудови очікується, що компанії з будівельного, енергетичного та ІТ-секторів зроблять ставки на тендерах із реконструкції телеком-мереж (прокладання оптики, будівництво веж) — це може стати зоною зростання для місцевої економіки.

Перспективи інвестицій: Дивлячись уперед, Україні знадобляться масштабні капіталовкладення, щоби повністю модернізувати телеком до 2030 року. Оцінка потреб у відновленні становить $4–5 млрд ts2.tech, і цей ресурс не надійде лише з державного бюджету. Очікується комбінація: нових позик МФІ (ЄБРР, ЄІБ, Світовий банк уже заявили про готовність фінансувати цифрову інфраструктуру), нових стратегічних інвесторів (наприклад, до консорціуму Niel можуть приєднатись або підсилити вклад інші), а також можливий повернення західних вендорів із вендорськими схемами фінансування. Європейські телеком-компанії можуть зацікавитися Україною після війни — наприклад, Orange чи Deutsche Telekom можуть бути партнерами місцевих гравців на тлі євроінтеграційного імпульсу. У коротшій перспективі основні інвестори — VEON, NEQSOL і консорціум NJJ/Horizon — ймовірно, будуть зосереджені на відновленні мереж, випробуваннях 5G і впровадженні інноваційних сервісів для підготовки до повоєнної конкуренції. Ця конкуренція може перерости в “інвестиційні перегони”, де кожен оператор намагатиметься вкладати більше за інших у покриття та технології (приклад — понад 4 000 нових 4G-сайтів від Vodafone лише під час воєнного 2022 року vodafone.ua vodafone.ua). Це вигідно для споживачів і економіки, оскільки інвестиції у телеком мають високий мультиплікаційний ефект. Велике “але” — війна: тривале перемир’я чи мирна угода точно спровокують масовий приплив іноземної допомоги та приватних інвестицій у телеком, а затяжний конфлікт може обмежити коло інвесторів лише тими, хто має високу толерантність до ризику (як-то банки розвитку чи спеціальні фонди для відбудови України).

Підсумовуючи, телеком-сектор України не був залишений інвесторами — навпаки, його розглядають як життєздатну галузь, у яку варто вкладатися. Симбіоз внутрішньої стійкості й іноземного капіталу створює підґрунтя для післявоєнного буму, а 2025 рік стане ймовірно перехідним, коли планування та пілотні проекти прискоряться в очікуванні масштабних реконструкційних програм.

Зміни споживчої поведінки й упровадження технологій

Період 2020–2024 років приніс суттєві зрушення в тому, як українці користуються телекомунікаціями — це було зумовлено як технологічним прогресом, так і надзвичайними обставинами пандемії й війни. До 2025 року українські споживачі стали більш цифрово підключеними — і більш залежними від телеком-послуг — ніж будь-коли раніше.

Бум користування інтернетом: Проникнення й використання інтернету сягнули рекордних рівнів. У 2023 році близько 80% українців щодня користувались інтернетом, проти 72% у 2022 undp.org. На це вплинули спочатку COVID-19 (який перевів роботу, навчання й послуги онлайн), а потім і війна, яка зробила стабільний інтернет життєво необхідним каналом для новин і зв’язку з рідними. Навіть старші вікові категорії суттєво збільшили користування інтернетом — наприклад, серед людей 70+ років щоденна активність зросла до 50% у 2023, проти лише 32% у 2022 undp.org. Поєднання поліпшеного покриття 4G і доступних тарифів зробило інтернет фактично для всіх бажаючих. Станом на 2023 рік загальний рівень проникнення інтернету (людей, які хоча б іноді користуються інтернетом) становив близько 82% населення tradingeconomics.com, що більше, ніж ~79% у 2021, і, за прогнозом, до кінця десятиліття наблизиться до 98% statista.com. Показовий індикатор: споживання мобільного інтернету на одного користувача вибухово зросло. На кінець 2022 року середній український абонент витрачав 8,4 ГБ даних на місяць, це у 1,5 раза більше, ніж рік до того vodafone.ua. Це відображає активніший перегляд відео, користування соцмережами й месенджерами як для роботи, так і для дозвілля. Оператори зв’язку звітують, що 71% їхніх клієнтів — це вже користувачі мобільного інтернету (а не лише голосу/СМС), що свідчить про повсюдність мобільного доступу vodafone.ua.

Діджитал-послуги й е-уряд: Українські споживачі стрімко опановують цифрові сервіси, насамперед завдяки такій ініціативі, як державний мобільний застосунок “Дія”. “Дія” — це “цифровий гаманець” для офіційних документів і портал держпослуг. Кількість користувачів застосунку підскочила з 13% у 2020 році до понад 50% наприкінці 2023 undp.org undp.org. Це означає, що вже більше половини українців скористалися послугами цифрового паспорта, соцдопомоги чи реєстрації бізнесу через смартфон. Позитивний відгук користувачів (майже 80% задоволені е-сервісами undp.org) свідчить, що громадяни все впевненіше вирішують важливі справи онлайн. Ця цифрова грамотність нерозривно пов’язана з телеком-інфраструктурою: висока ступінь підключеності дає змогу користуватися сервісами, а успіх е-урядування додатково стимулює попит на надійний інтернет. Окрім урядових додатків, українці масово перейшли на e-commerce, безготівкові платежі й телемедицину, особливо у воєнний час. Додатки для доставки й таксі (наприклад, Glovo, Uklon) теж вийшли на новий рівень, адже люди уникали непотрібних виїздів із дому. Вбудовування частини таких сервісів у телеком-пакети (партнерство “Київстар” з Uklon або lifecell із безкоштовними соцдодатками) додатково привчило користувачів до мобільного способу життя.

Комунікаційні патерни: Війна докорінно змінила комунікативну поведінку. По-перше, відбувся зсув від традиційних голосових дзвінків до IP-месенджерів і дзвінків через інтернет. Додатки на кшталт Telegram, WhatsApp, Viber, Signal стали основними каналами як особистого, так і офіційного спілкування. Показово, що завантаження захищеного месенджера Signal майже утричі зросло на початку 2022 року, коли користувачі шукали захищений зв’язок, убезпечений від прослуховування sensortower.com. Соцмережі також мали величезне значення — Twitter і Facebook поширювали критично важливу інформацію (повітряні тривоги, екстрені новини), а TikTok й Instagram допомагали підтримувати соціальні контакти. У телеком-мережах фіксувалися сплески трафіку у незвичний час — у відповідь на воєнні події (наприклад, масові дзвінки родичам після повідомлення про ракетну атаку). Ще одна об’ємна група — біженці за кордоном: вони звикли користуватися роумінгом або місцевими SIM-картами, але залишаючись “онлайн” із українськими новинами та контактами. Угоди про безкоштовний роумінг дозволили мільйонам українців за кордоном спілкуватися зі своїм українським номером, наче вони вдома vodafone.ua, що зберегло абонентську базу й підтримало соціальні зв’язки. Водночас масове внутрішнє переміщення спричинило різке зростання навантаження на телеком-мережі заходу України: лише у Львові мобільний трафік у 2022 році зріс на 50–100% через нових жителів, і це змусило операторів терміново модернізувати мережі developingtelecoms.com.

Споживання медіа: Оскільки багато українців проводять більше часу вдома (через локдауни та комендантські години/міркування безпеки під час війни), змінилися моделі споживання ТБ і стрімінгових сервісів. IPTV та стрімінгові сервіси суттєво зросли. Наприклад, OTT-телебачення Київстару отримало сотні тисяч нових абонентів та приріст доходу на 177% у 2024 році. Перегляд Netflix і YouTube також зріс, оскільки збільшилась доступність широкосмугового інтернету. Тим часом руйнування деяких телевеж (та тимчасові відключення ефірного ТБ у зонах бойових дій) прискорили перехід до інтернет-доставки контенту для новин та розваг. Радіо і ТБ досі важливі, але багато споживачів отримують термінові новини через Telegram-канали чи онлайн-ресурси, часто на мобільних пристроях. Довіра до цифрових каналів зросла на тлі порушень у традиційній інфраструктурі.

Очікування споживачів: Українські споживачі у 2025 році, можна стверджувати, стали більш обізнаними у технологіях і мають вищі вимоги до телеком-провайдерів. Досвід кризових ситуацій — необхідність підключення у важких умовах — зробив надійність абсолютним пріоритетом. Опитування показують, що користувачі цінують покриття мережі та безвідмовну роботу навіть більше, ніж високу швидкість. Одночасно, спробувавши безкоштовні чи недорогі сервіси (як-от безплатний роумінг, безплатні месенджери) у кризовий період, споживачі можуть бути чутливими до цін і очікувати щедрих умов обслуговування. Конкуренція дійсно тримає ціни низькими: станом на 2024 рік Україна залишається однією з країн із найнижчою вартістю мобільного інтернету за ГБ у регіоні, а недорогий безлімітний домашній широкосмуговий інтернет (часто менше $10/місяць за 100 Мбіт/с і більше) доступний у містах. Це забезпечило широке проникнення — навіть малозабезпечені домогосподарства підтримують доступ до інтернету, вважаючи його базовою потребою. Надалі, із впровадженням 5G та нових сервісів, запит споживачів на HD-відео, хмарові ігри та IoT-пристрої (розумний дім, носимі гаджети) швидко зростатиме. Особливо молодь (вікова група 18–29 років) майже повністю онлайн — понад 95% щодня користуються інтернетом undp.org — і саме вони формуватимуть попит на інновації та новітні технології.

Підсумовуючи, поведінка українських споживачів змістилася до “цифри за замовчуванням”. Сплатити рахунок, навчатися, проконсультуватися у лікаря чи просто поспілкуватися з друзями — тепер передусім запускають застосунок або інтернет-сервіс. Оператори телекомунікацій водночас і сприяли цій цифровізації, і отримали зиск від неї, адже зростання споживання даних та популярності нових сервісів частково компенсує складнощі зі зменшенням населення й економічні виклики. Безперервні інвестиції у якість мережі та доступність послуг будуть критично важливими для збереження позитивних тенденцій цифрового впровадження.

Інновації в телеком-сервісах і продуктах

Потреба й можливості дали поштовх до хвилі інновацій у телеком-секторі України. У 2020–2025 роках оператори й технологічні компанії запровадили нові сервіси та креативні рішення — частково народжені війною потреби, частково — як відповідь на світові тренди галузі.

Інновації в стійкості мереж: Перед лицем екстремальних умов українські оператори впроваджували підходи, які отримали міжнародне визнання. Одне із найяскравіших рішень — використання електромобілів (EV) як резервних акумуляторів для базових станцій. Команда Lifecell-Datagroup адаптувала електрокари для мобільного підживлення станцій — типовий акумулятор (~85 кВт·год) дозволяв під’їхати до “мертвої” вежі і живити її кілька годин, фактично як рухливий UPS. Це інноваційне рішення допомагало відновити зв’язок у зонах тривалих відключень. Оператори також організували “Пункти Незламності” — публічні намети та хаби з безплатним Wi-Fi (здебільшого через Starlink), зарядкою пристроїв і навіть опаленням у період блекаутів. До 2023 року діяло понад 5000 таких хабів, що використовували супутниковий та генераторний зв’язок, щоб люди залишалися онлайн у найтемніші часи. Ці заходи органічно поєднали телеком та гуманітарний супровід, а інші країни вже переймають український досвід цифрової стійкості.

Супутниковий широкосмуговий інтернет і інтеграція: Україна стала тестовим полігоном для інтеграції супутникового зв’язку в телеком. Масове розгортання терміналів Starlink не лише забезпечило резервне з’єднання, а й породило нові бізнес-моделі — вже у 2023 деякі сільські провайдери перепродавали Starlink-інтернет у віддалені села, а мобільні оператори використовували Starlink для швидкого підключення базових станцій у разі зруйнованого оптоволоконного тракту. Цей досвід готує Україну до раннього впровадження нової технології супутник-смартфон. Ймовірно, саме Україна стане однією з перших країн, де Starlink “Direct-to-Cell” запрацює (очікується у 2025 р.), потенційно дозволивши звичайному смартфону з’єднуватися напряму із супутником для покриття “білих плям”. Держава підтримує цей напрям, адже він може значно підвищити надійність мережі у майбутніх надзвичайних ситуаціях. Такі гібридні супутниково-наземні мережі, де смартфон підключається до супутника при відсутності покриття, на світовому рівні є cutting-edge – а досвід і потреба України дозволяють впроваджувати ці інновації у масштабах країни.

IoT та вузькосмугові сервіси: Ще до війни оператори України досліджували сервіси Інтернету речей (IoT), ця робота продовжилась на початку 2020-х. У 2020 р. Vodafone Україна запустила NB-IoT (Narrowband-IoT), уклавши партнерство з Danube Logistics для стеження за вантажами. Серед застосувань — сенсори для розумної агросфери та моніторинг вантажів на Дунаї. Kyivstar та Lifecell також експериментували з IoT-рішеннями (розумне освітлення міст, облік комунальних послуг тощо). Хоча війна зупинила частину цивільних проектів, виникла нова потреба — наприклад, військові та волонтери розробляли дрони та дистанційні сенсори, що використовують стійкий мобільний інтернет (навіть “прив’язані” до оптоволокна дрони застосовувались на фронті). Телеком-сектор підтримав ці проекти, пріоритезуючи низьку затримку та високу надійність там, де це необхідно. Надалі, із появою 5G, оператори готуються до масштабнішого впровадження IoT — від промислової автоматизації до телемедицини. Державна цифрова стратегія до 2030 року прямо передбачає інтеграцію IoT в інфраструктуру під час відбудови (наприклад, розумні дорожні сенсори, моніторинг екології).

5G-пілоти та застосування: Хоча повномасштабний 5G ще не запущений, Україна активно досліджує майбутні сфери використання. Дворічний пілот 5G (2024–2025) тестуватиме не лише технічні параметри, а й застосування, які важливі для України. Один із ключових акцентів — військово-цивільні кейси: зокрема, щоб дрони чи комунікації на базі 5G не заважали роботі військових мереж samenacouncil.org. Ще один напрям — сільський широкосмуговий інтернет: розглядається ідея використання 5G для високошвидкісного інтернету у селах, що втратили дротову інфраструктуру, як швидша альтернатива прокладанню оптики. Додатково, стартапи й університети України працюють над проектами на базі 5G — наприклад, AR/VR-навчання для хірургів (разом з операторами), системи “розумної швидкої”, що передають дані про пацієнта в режимі реального часу. Ці інноваційні проекти можуть запрацювати з масовим запуском 5G.

Цифрові сервіси та фінтех: У сегменті споживача українські оператори стали інноваторами, створюючи “суперзастосунки”, як зазначалось вище. VEON, материнська компанія Київстару, розробила застосунок MyKyivstar, який слугує не лише для керування мобільним рахунком, а й як центр для міні-додатків — від платежів та кредитів (Kyivstar запустив фінансові сервіси під брендом Smart Money) до страхування та покупок. Lifecell розробив цифровий операторський застосунок “Мій lifecell” із функціями eSIM, стрімінговим контентом і хмаровим сховищем. Vodafone співпрацював із банками для інтеграції банкінгу у застосунок, відкривши Vodafone Pay та віртуальну Mastercard, яка стала популярною серед небанківських користувачів у 2020–21 рр. Фактично це зробило телеком-компанії фінтех-гравцями. На 2025 рік мільйони українців використовують застосунки від операторів для щоденних потреб: поповнення транспортних карток, купівлі квитків на концерти, а також телемедицини (Kyivstar Helsi — типовий приклад із мільйонами користувачів на місяць). Це розмиття меж між оператором і технологічною компанією інноваційне для регіону й дозволило Україні не відставати від світових цифрових трендів.

Стрімінг і партнерства у контенті: Із зростанням популярності стрімінгу телеком-компанії України також інновували через контент-договір. Kyivstar TV не лише агрегував українські ТБ-канали, але й уклав партнерства із VoD-постачальниками, створивши єдиний стрімінговий застосунок для своїх абонентів. Vodafone запустив Vodafone TV, також поєднавши контент і дата-пакети у один продукт. Відзначимо локалізований підхід — ці сервіси містять україномовний контент, регіональні новини, і навіть навчальні програми (дехто надавав безплатний доступ до онлайн-уроків у період COVID). Контроль над платформою дистрибуції забезпечує якість і зручність, що відрізняє телекомів від “простих труб інтернету”. Така вертикальна інтеграція — стратегічна інновація для підвищення лояльності та використання.

Кібербезпека та шифрування: Ще одна сфера інновацій — безпека. Війна вивела кібербезпеку на перший план, і телеком-сектор України співпрацював з ІТ-компаніями для захисту мереж. Було впроваджено передові методи захисту від DDoS-атак (за підтримки Cisco і cloudflare), а також розвивалася вітчизняна експертиза виявлення й блокування фішинг- і SMS-атак на користувачів. Хоча для споживачів ці інновації не завжди помітні, “закулісні” досягнення у безпеці були ключовими для збереження довіри до цифрових сервісів.

Підсумовуючи, українські випробування прискорили розвиток інновацій у телекомі. Гібридні мережі (супутник + мобільний зв’язок), конвергенція цифрових сервісів, а також креативні інженерні рішення стали візитівкою сектору. Багато таких напрацювань — національний роумінг, гуманітарні хаби, суперзастосунки — уже є прикладом для решти світу. У майбутньому Україна, ймовірно, продовжить використовувати свій технічний потенціал та креативність, сформовану невідкладністю ситуації, для впровадження передових телеком-рішень, аби сектор залишався динамічним і спрямованим у майбутнє.

Геополітичні та економічні фактори, що впливають на ринок телекомунікацій

Телекомунікаційна галузь України не існує у вакуумі — вона значною мірою залежить від геополітичного та економічного контексту країни. Період до 2025 року показує, як такі фактори, як війна, міжнародні орієнтації і макроекономічні умови можуть впливати на телеком-інфраструктуру та операційну діяльність.

Російське вторгнення та триваюча війна: Найсуттєвіший чинник — це вторгнення Росії у 2022 році та подальший конфлікт. Війна мала подвійний вплив: фізичне знищення телеком-об’єктів і нагальна потреба забезпечити зв’язок як стратегічний ресурс. Російські війська цілеспрямовано обирали телеком-інфраструктуру за мішень, щоб посіяти хаос — наприклад, було підірвано кілька телевеж (Київ, Харків тощо) для збоїв трансляцій та залякування цивільного населення ts2.tech ts2.tech. На окупованих територіях телеком-мережі захоплювалися; окупанти спрямовували інтернет-трафік із Херсона через російські мережі та навіть роздавали місцеві SIM-картки, фактично анексуючи інформаційний простір ts2.tech ts2.tech. Це спричинило втрати доходів українських операторів і відрізання клієнтів доти, доки ці території не було звільнено. Додатково, постійні обстріли на лініях фронту зруйнували базові станції — на Донецьку і Харківську області припадає по ~17% усіх телеком-збитків по країні ts2.tech ts2.tech. Війна також підвищила роль кіберзагроз: українські телеком- і інтернет-провайдери відбивали численні кібератаки, спрямовані на шпигунство чи дестабілізацію сервісів ts2.tech. Всі ці реалії змусили телеком-компанії діяти майже як підрозділи оборони, орієнтуватися на стійкість мереж і тісно співпрацювати із державою. Позитивним наслідком стало визнання телекомунікацій складовою критичної інфраструктури — нарівні з енергетикою чи транспортом; такий статус приніс компаніям державну підтримку (наприклад, пріоритетне забезпечення дизелем під час відключень) і міжнародну допомогу, спрямовану на підтримку зв’язку.

Західний вектор і підтримка: Геополітично західна орієнтація України істотно вплинула на телеком. Євроінтеграційні амбіції передбачали імплементацію європейських норм (роумінг, антимонопольне законодавство тощо), як уже зазначалося, що сприяло модернізації ринку. Крім того, західні країни й організації забезпечили телеком рятівними інструментами під час війни. Євросоюз сприяв укладанню угод між українськими і європейськими операторами для підтримки зв’язку біженців. Держави НАТО та ЄС передали тисячі радіостанцій, супутникових телефонів та іншого обладнання уряду України, що опосередковано розвантажило громадські телеком-мережі під час надзвичайних ситуацій. США та союзники ввели санкції проти Росії, що стосувалися і телеком-технологій — наприклад, Україна припинила закупівлі обладнання в російських постачальників під санкціями й почала закуповувати європейське, часто за фінансової підтримки. Це поглибило інтеграцію телеком-постачання України із Заходом (орієнтація на Ericsson, Nokia, Cisco і т.д. замість Huawei чи ZTE, у руслі загальноєвропейських безпекових тенденцій). Також організації типу МСЕ (Міжнародний союз електрозв’язку) і міжнародні банки розвитку ініціювали оцінки і фінансування відновлення телеком-інфраструктури в Україні, прив’язуючи це до глобального порядку денного цифрової стійкості.

Економічна ситуація: Економічно Україна пережила гостру рецесію — ВВП скоротився приблизно на 30% у 2022 році через війну. Висока інфляція (понад 20% у 2022-му) і девальвація гривні (~30% знецінення) погіршили купівельну спроможність споживачів. Для телеком-ринку це вилилося у скорочення тарифних пакетів або несплату рахунків деякими клієнтами, що вдарило по доходах операторів (дохід Vodafone Україна впав на 2% у 2022-му переважно через втрату абонентів у зонах бойових дій vodafone.ua vodafone.ua). Водночас телеком-послуги виявилися досить «чіпкими» — люди навіть у скрутних умовах економили на чому завгодно, але не на зв’язку, адже це було критично для дистанційної роботи, освіти й отримання допомоги. Середній дохід із абонента (ARPU) у гривні зріс на 8% у 2022 для Vodafone vodafone.ua — частково завдяки збільшенню споживання дата-послуг активними користувачами і «відпливу» малозабезпечених абонентів, що підняло середню цифру. Однак у доларовому вимірі український ARPU залишається дуже низьким (кілька доларів на місяць). Військова економіка також змусила операторів нести додаткові витрати (дизель для генераторів, надбавки за небезпечні умови роботи техніків), що звузило їхній прибуток.

З іншого боку, телеком може скористатися очікуваним економічним відновленням та відбудовчим бумом (прогнозується зростання після завершення боїв). Розвиток телеком-сектора — мультиплікатор для економіки в цілому: кращі мережі підтримують бізнес та освіту, тому План відновлення України ставить цифрову інфраструктуру серед ключових пріоритетів, розраховуючи на притік іноземної допомоги. Ще один важливий економічний фактор — ефект діаспори: мільйони українців за кордоном досі користуються українськими SIM-картами чи пересилають гроші на сплату рахунків родичів на батьківщині. Зовнішнє фінансування частково стабілізує доходи телеком-компаній і потенційно може стати каналом майбутніх інвестицій (наприклад, краудфандинг інтернет-проєктів діаспорою).

Демографічні зміни: Тривожний фактор — втрата населення через війну (мільйони біженців та внутрішньо переміщених осіб). Це зменшило ємність ринку телекомунікацій у короткостроковій перспективі — менше людей, менше потенційних підключень. Наприклад, кількість мобільних абонентів скоротилася більш як на 6 мільйонів у 2022-му ubn.news. Однак багато біженців залишилися лояльними клієнтами завдяки роумінгу та частина повернулася вже у 2023 році. Коли/якщо відбудеться масове повернення — у певних регіонах може бути сплеск попиту. Оператори уважно відстежують ці потоки і коригують розгортання мереж — так, під час війни збільшувалася пропускна здатність у західних містах, а в разі повернення людей на звільнені східні території — фокус зміститься туди. Додатково, зруйнування житла й бізнесів змінило структуру використання послуг: більше людей живе у тимчасовому житлі, частіше користуються мобільним інтернетом замість фіксованого зв’язку. Такі демографічні і географічні зміни потребують гнучкого планування мережі.

Політична стабільність та управління: Попри війну, внутрішнє управління в Україні лишалося функціональним, що критично для роботи телекому. Регулюючі органи й міністерство працювали та координували дії з операторами протягом усього періоду кризи, що забезпечило стабільність. Політична воля на найвищому рівні (адміністрація Президента Зеленського) цілеспрямовано підтримувала телеком-сектор — Зеленський неодноразово підкреслював пріоритетність забезпечення українців інформацією та доступом до інтернету, а Міністерство цифрової трансформації під керівництвом Михайла Федорова отримало підтримку для зняття бюрократичних бар’єрів і навіть під час війни цілеспрямовано рухалося до цифрової інтеграції з ЄС. Така політична пріоритизація цифрової інфраструктури — позитивний геополітичний фактор, який вигідно вирізняє Україну від інших зон конфлікту, де управління руйнується разом із телекомунікаціями.

У підсумку, на ринок телекомунікацій України вплинули екстраординарні випробування війни та драйвери євроінтеграції. Геополітика принесла як руйнівні, так і нові можливості: російська агресія намагалася відкинути український телеком у минуле чи знищити його, у той час як західний вектор допомагає рухатися вперед до сучасного, сумісного з ЄС ринку. Економічно галузь пережила шторм і довела, що, навіть у кризі, зв’язок є базовою потребою суспільства. У процесі подолання війни та (сподіваємося) переходу до відновлення, ці фактори і далі будуть вирішальними для майбутньої еволюції телеком-індустрії.

Стратегічні прогнози й виклики на 2025 рік і далі

Дивлячись у майбутнє, телекомунікаційна галузь України у 2025 році й далі постане перед міксом багатообіцяючих можливостей і серйозних викликів. Сторонам знадобиться стратегічне бачення для відновлення інфраструктури, впровадження нових технологій та забезпечення сталого зростання. Нижче — основні прогнози і стратегічні питання:

1. Відновлення та модернізація: Головним пріоритетом найближчих років стане відновлення зруйнованої війною телеком-інфраструктури. Станом на кінець 2024 року оцінювана потреба у фінансуванні повного відновлення та модернізації галузі впродовж наступного десятиліття становила близько $4,7 мільярда ts2.tech ts2.tech. Це відновлення — нагода «відбудувати краще». Очікується впровадження сучасної, стійкої архітектури мереж: підземні кільцеві волоконно-оптичні траси, щоб убезпечитись від збоїв при обриві однієї ділянки, модульні вежі, готові до впровадження 5G, більш широка інтеграція хмарних ядер мереж, які можна обслуговувати дистанційно (менш вразливі до фізичних атак). Великі обсяги цієї роботи, ймовірно, профінансують міжнародні донори й інвестори, але координувати такі проєкти буде непросто. Державна Стратегія цифрових комунікацій 2025–2030 передбачає запуск 5G, повсюдний гігабітний інтернет та глибоку інтеграцію з цифровим простором ЄС mezha.net. Для досягнення цих цілей Україна змушена буде імпортувати великі обсяги обладнання та експертизи, організовувати логістику в ризикових регіонах та навчати нову генерацію технічних спеціалістів. Одним із викликів стане пріоритизація: як визначати, які регіони відновлювати першочергово (життєво важливі міста-центри чи менші населені пункти) і яку черговість обирати між інвестиціями у фіксований інтернет чи мобільну інфраструктуру. У 2025 році очікується старт відбудовчого буму передусім у відносно безпечних регіонах — наприклад, масового прокладання оптики на Заході та в центрі країни, — тоді як зони активних бойових дій отримають лише тимчасові рішення до завершення бойових дій.

2. Траєкторія впровадження 5G: Графік запровадження 5G в Україні змістився, але ця технологія залишається частиною стратегічної дорожньої карти. Пілотні тести у 2024–2025 роках визначатимуть розподіл спектра та стратегію розгортання. Ми прогнозуємо, що Україна, ймовірно, проведе аукціон 5G-спектра у 2025–2026 роках (якщо дозволить безпекова ситуація), можливо з пільгами чи відстроченими платежами, щоб стимулювати участь операторів попри воєнні витрати. Спочатку 5G може запускатися у обмеженій кількості міст (Київ, Львів, Одеса тощо) та у промислових зонах, де це може підсилити економічну активність. Повне національне покриття ймовірне ближче до 2028–2030 років (у відповідності до заяви Федорова про «повний запуск до 2030 року» samenacouncil.org). Стратегічним моментом є вибір постачальників: Україна, ймовірно, співпрацюватиме із європейськими, можливо корейськими чи американськими компаніями для поставок 5G-обладнання, уникаючи китайських виробників з міркувань безпеки й інтеграції до ЄС. Викликом стануть фінансування і логістика: обладнання для 5G дороге, а встановлення в умовах високого ризику (де вежі можуть бути цілями) потребуватиме страхування чи гарантій. Проте, післявоєнний настрій на відбудову може прискорити впровадження 5G, подібно до того, як деякі країни одразу переходили до сучасних мереж після конфліктів. До 2030 року Україна може здивувати повсюдною мережею 5G високого рівня, якщо вкладення здійсняться. Тимчасово стратегічною ставкою може бути розвиток Fixed Wireless Access (FWA) через 5G для громад без оптичного інтернету – це дозволяє швидко надати високошвидкісний інтернет і може стати аргументом для швидкого повернення інвестицій у 5G.

3. Конкурентна динаміка та консолідація: Ймовірно, у 2025–2027 роках конкуренція посилиться. Після створення конгломерату Lifecell+Datagroup-Volia маємо фактично трьох сильних інтегрованих операторів (Київстар, Vodafone та новий суб’єкт) із загальнонаціональним охопленням. Ми прогнозуємо жорстке змагання у сфері широкосмугового інтернету і контент-послуг. Наприклад, ці компанії можуть запроваджувати цінові війни у сегменті домашнього інтернету чи змагатися за підключення домогосподарств у відбудованих районах. Зміни часток ринку можливі – Київстар прагнутиме захистити лідерство, але 2-й і 3-й оператори можуть відбирати клієнтів, знижуючи ціни чи таргетуючи київстарівські міські райони вигіднішими пропозиціями з оптики. Ще одна стратегічна перспектива – подальша консолідація: Україна може дійти до злиття чи партнерства, які зменшать кількість головних гравців, як це відбувалось у багатьох країнах Європи. Диким карт-бланшем може стати захід великого закордонного телеком-холдингу (як-от Orange, DT чи Vodafone Group) шляхом купівлі або спільного підприємства після війни. Ринок привабливий (понад 40 млн населення до війни, цифрово підкована аудиторія), але й непередбачуваний. Можливо, з’являться й MVNO (віртуальні мобільні оператори) – наприклад, український кабельний провайдер або велика технороздрібна мережа можуть запустити власний бренд мобільних послуг на базі однієї з існуючих мереж, що додасть інтриги конкуренції.

4. Регуляторна еволюція: До 2025 року Україна, ймовірно, посилить гармонізацію з регуляціями ЄС у сфері телекомунікацій в межах процесу вступу. Це означає, що регулятор НКЕК впроваджуватиме заходи на користь споживачів, такі як прозорість рахунків, обмеження цін на роумінг, а можливо й регульований оптовий доступ до мереж для заохочення конкуренції. Є прогноз, що Україна може прийняти практику безкоштовного роумінгу для внутрішніх дзвінків через кілька років, зробивши переходи між мобільним і фіксованим зв’язком безшовними (частково це вже існує, але очікується глибше інтегрування). Завданням для регулятора стане баланс між стимулюванням інвестицій (щоби оператори мали прибуток для реінвестування) і збереженням доступності послуг. З урахуванням інфляції і складної економіки, регулятори можуть відкласти зростання тарифів або запровадити тимчасові субсидії на телеком-послуги для незаможних користувачів. Ще однією регуляторною темою є рефармінг спектра – Україна муситиме гармонізувати спектр (наприклад, повне виділення 700 МГц для мобільного зв’язку, розгляд 3,5 ГГц і міліметрових хвиль для 5G та ін.). Ключем стане координація з військовим використанням спектра; можливо, результати пілоту дозволять Збройним Силам перейти частково на захищене волокно чи супутниковий зв’язок, звільнивши спектр для цивільного 5G. Стратегічно Україна також може приєднатися до ініціатив ЄС на кшталт EU 5G Security Toolbox (для безпеки мереж) і транскордонних 5G-коридорів для підключених автомобілів із сусідніми країнами ЄС – це відкриє нові фінансові можливості й технічну співпрацю.

5. Тренди споживчого ринку та послуг: На споживчому рівні ми бачимо підсилення тенденцій, що почалися у 2020–2024 роках. До 2025 року майже всі українці, які залишилися вдома, будуть користувачами інтернету, причому більшість – із 4G/5G-смартфонами. Це означає й подальшу експансію цифрових сервісів. Ми прогнозуємо зростання цифрових екосистем навколо операторів: наприклад, вони можуть запускати повноцінні фінансові продукти (мобільний банкінг, страхування) та глибшу інтеграцію е-сервісів держави у свої додатки. Із інтеграцією до ЄС українські споживачі отримають більше доступу до європейських цифрових послуг, а місцеві оператори можуть об’єднатись із європейськими партнерами для пропозицій медіаконтенту чи вигідних роумінгових пакетів. ARPU, ймовірно, відновиться завдяки впровадженню послуг із доданою вартістю – у 2025–2026 роках реальний ARPU може зрости через абонентські плати за стримінгові сервіси, хмарні сховища тощо. Головне завдання – утримати релевантність і унікальність цих послуг, щоб користувач обирав оплату через оператора, а не через OTT-сервіси.

Ще один аспект – підключення сільської місцевості: подолання цифрового розриву залишатиметься пріоритетом. До 2025 року, коли чимало сіл потрібно буде повторно під’єднати після війни, очікується, що оператори комбінуватимуть оптику, 4G/5G і, можливо, Starlink для забезпечення навіть малих громад інтернетом і зв’язком. Державні стимули (як діюча програма субсидій на покриття мобільним зв’язком у селах) імовірно продовжуватимуться чи розширюватимуться. Соціальний виклик – забезпечити телеком-доступ для соціально незахищених категорій (пенсіонери, ветерани тощо). Можливо, для цих груп будуть запроваджені спеціальні тарифні плани за підтримки держави у межах соціальної політики.

6. Геополітичні та безпекові ризики: На жаль, доки триває війна чи зберігається напруження, телеком залишатиметься під загрозою. Навіть якщо активні бойові дії припиняться, загроза диверсій, кібератак чи періодичних ракетних ударів залишатиметься. Оператори у 2025 році і далі повинні розвивати стійкість та резервування не як тимчасові, а як фундаментальні принципи. Це передбачає створення стратегічного запасу комплектуючих, підтримку резервних каналів (наприклад, супутникової паралельної магістралі), а також укріплення інфраструктури (більше підземних комунікацій, захист від вибухів для ключових об’єктів). Міжнародно Україна може стати елементом ширшої регіональної стратегії підключення – наприклад, інтегрувати українські волоконно-оптичні мережі із Польщею, країнами Балтії, підводними кабелями Чорного моря, щоб створити альтернативні маршрути в обхід Росії. Така інтеграція підвищить стійкість і остаточно закріпить Україну на цифровій карті Європи.

7. Фінансові та ринкові виклики: Важливим викликом залишиться фінансова стійкість телеком-компаній у найближчі роки. Багато хто набрав боргів чи втратив прибутки внаслідок війни. Наприклад, Vodafone Україна змушена була рефінансувати облігацію на $400 млн, й інші оператори теж мають воєнні втрати. Інвестори чекають чіткого сигналу відновлення (зростання клієнтів, підйом ARPU тощо). Якщо економіка пожвавиться і чисельність населення стабілізується – телеком побачить ріст виручки. Але якщо невизначеність триватиме, компанії не ризикуватимуть великими інвестиціями у 5G чи оптику. Ймовірно, стратегія передбачатиме поетапні вкладення синхронно із фінансовим одужанням – спочатку у прибуткові локації (міста, бізнес-клієнти), потім у менш вигідні зони. Ті компанії, що зможуть знайти баланс, вийдуть із кризи сильнішими. Ще одна загроза – світова економічна ситуація: зростання процентних ставок у світі робить позики на інвестпроекти дорожчими, а це може сповільнити телеком-інвестиції, якщо вони фінансуються здебільшого за рахунок боргів. Тому критично важливо залучати інвестиції через капітал чи гранти, щоб оператори не перевантажувалися борговими зобов’язаннями.

Висновок: перспективи телекомунікаційної галузі України до 2025 року — це обережний оптимізм. Сектор має стати одним із наріжних каменів післявоєнного відновлення України та її інтеграції до Європи. Ми очікуємо появу оновленої, сучасної телеком-інфраструктури, яка поєднуватиме 5G, оптичний інтернет та супутникові технології, щоб об’єднати українців незалежно від їхнього місцезнаходження. Стратегічний акцент – на стійкість (щоб мережі витримували майбутні виклики), інновації (щоб не відставати від глобального техрозвитку) та інклюзію (підключення всіх громад і демографічних груп). Виклики – від фінансування до безпеки – є значними, але якщо винахідливість і рішучість, проявлені у 2022–2024, продовжаться, телеком-революція в Україні лише прискориться у найближчі роки, заклавши основу для загального відродження країни.

Джерела:

• BuddeComm, Ukraine – Telecoms, Mobile and Broadband Statistics and Analyses (Henry Lancaster, червень 2025)
• Reuters, EBRD and IFC to provide $435 mln for Ukraine’s newly merged telecoms firm (Olena Harmash, 10 жовтня 2024)
• Reuters, Kyivstar parent VEON revenue surges, boosted by digital services (Leo Marchandon, 15 травня 2025)
• Developing Telecoms, Resilience in connectivity: Ukraine’s digital battlefront (Manny Pham, 20 листопада 2024)
• TS2 Space Report, Telecommunications Infrastructure in Ukraine (2022–2025): Destruction and Resilience (Marcin Frąckiewicz, лютий 2025) ts2.tech ts2.tech
• SAMENA Council News, Ukraine launches 5G pilot project (цитата Михайла Федорова, 6 листопада 2024) samenacouncil.org samenacouncil.org
• UNDP Press Release, Ukrainians begin using Internet more, with 80% online every day (26 січня 2024) undp.org undp.org
• Vodafone Ukraine, 2022 Results: Impact of war, network reconstruction and digitization (Пресреліз, 2023) vodafone.ua vodafone.ua
• TS2 Space, Internet Access in Ukraine: Overview (лютий 24, 2025)
• Interfax/Ukrinform, Parliament passes law bringing Ukraine closer to EU-wide roaming (квітень 2023) (контекст інтеграції до ЄС)
• Reuters, Russian air strike took out TV tower in Kharkiv (22 квітня 2024) ts2.tech (контекст впливу війни)
• Kyiv Independent, Russia partially destroys Kharkiv TV tower (22 квітня 2024) gwaramedia.com (контекст впливу війни)