Телекомунікаційна інфраструктура в Україні (2022–2025): руйнування та стійкість

Огляд: типи інфраструктури під атакою

Телекомунікаційна мережа України охоплює широкий спектр критичної інфраструктури, яка зазнала атак з 2022 року. До них належать:

• Інфраструктура мобільного зв’язку: Тисячі стільникових базових станцій і передавальних веж (фізичні щогли та антени, які забезпечують покриття 3G/4G) були пошкоджені або знищені euronews.com time.com. Основні центри комутації мобільного зв’язку та обладнання також були уражені обстрілами.
• Опорна мережа фіксованого інтернету: В опорних магістралях із волоконно-оптичних ліній та регіональних вузлах обміну інтернет-трафіком відбувалися розриви під час бойових дій. Понад чверть мережі фіксованого широкосмугового інтернету України була виведена з ладу euronews.com etcluster.org. Підземні оптичні кабелі — всього десятки тисяч кілометрів — були перерізані або пошкоджені вибухами і копанням (іноді навмисно окупаційними силами) euronews.com kyivindependent.com.
• Об’єкти мовлення: Телевізійні та радіомовні вежі стали одними з головних цілей. Щонайменше 18 великих телевеж були знищені, що призвело до зникнення телебачення/радіо в цих регіонах time.com. Серед них — знакові об’єкти, як Київська телевежа, уражена російською ракетою 1 березня 2022 року, і 240-метрова Харківська телевежа, зламана навпіл авіаударом у квітні 2024 року reuters.com reuters.com.
• Супутникові та дата-мережі: Напад Росії поширився і на супутниковий зв’язок. 24 лютого 2022 року (перший день вторгнення) кібератака вивела з ладу супутникову мережу Viasat KA-SAT, що спричинило перебої з інтернетом в Україні та частині Європи netblocks.org. Наземні станції та супутникові передавачі піддавалися спробам глушіння reuters.com. Дата-центри та телеком-світчі у зонах бойових дій були розграбовані або знищені, а оператори іноді навмисне підривали обладнання, щоб воно не дісталося ворогу kyivindependent.com.

Всі ці атаки були спрямовані на те, щоб відрізати Україну від зв’язку – як цивільних комунікацій, так і військових командних ліній – через руйнування фізичних опор інтернету, телефонії та мовлення. Далі розглядається хронологія руйнувань, регіональні наслідки та способи, якими Україна змогла підтримати зв’язок всупереч обставинам.

Хронологія основних руйнувань (2022–2025)

Люди оглядають уламки телевежі, зруйнованої російським ракетним ударом у Харкові (квітень 2024) euronews.com. Критичні телекомунікаційні об’єкти – від телевеж до волоконно-оптичних вузлів – неодноразово ставали цілями з 2022 року.

2022 – Початкове вторгнення і відключення: Повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 року одразу порушило роботу українських телекомунікаційних сервісів. У перші дні (24–25 лютого 2022) масовані бомбардування викликали вимкнення інтернету в містах, таких як Харків і Маріуполь, а кібератаки вивели з ладу супутникові канали netblocks.org netblocks.org. Російський ракетний удар 1 березня 2022 року влучив у Київську телевежу, вбивши співробітників телебачення і тимчасово вивівши з ефіру основні телеканали aljazeera.com. Уже на початку березня цілі регіони залишалися без зв’язку – наприклад, зруйнована підстанція спричинила відключення телекомунікацій у всій Сумській області 3 березня netblocks.org netblocks.org. Портове місто Маріуполь було «майже повністю» відключене від мережі під час облоги наприкінці лютого netblocks.org. Також постраждали основні оператори опорного інтернету: атака на провайдера GigaTrans порушила зв’язок біля Києва 26 лютого netblocks.org netblocks.org. У березні 2022 приблизно 500 мобільних базових станцій були відключені через перебої з електроенергією або пошкодження у зонах бойових дій netblocks.org.

Середина/кінець 2022 – Систематичне знищення: Упродовж літа та осені 2022 року російські війська продовжували руйнувати комунікації, особливо на окупованих територіях. Відступаючи, окупанти часто знищували або вивозили телеком-обладнання — «перше, що росіяни роблять… це позбавляють людей зв’язку», зазначив український чиновник euronews.com euronews.com. У таких містах, як Херсон, Мелітополь і Маріуполь, українські мобільні мережі відключали і замінювали російськими, створюючи інформаційний вакуум kyivindependent.com kyivindependent.com. Продовжувалися навмисні атаки на телеком: 10 жовтня 2022 — масований ракетний удар, російські ракети влучили у телеком-офіси на сході України, загинули щонайменше четверо працівників зв’язку time.com. Восени Росія розпочала масовану кампанію проти енергосистеми України; ці віялові відключення залишали базові станції і інтернет-вузли без живлення на години і дні. На листопад 2022 частини Києва, Львова, Одеси та Запоріжжя залишались без електроенергії та зв’язку кілька днів після обстрілів інфраструктури hrw.org hrw.org. Телекоутрати набули масового характеру — в 2022 році в Україні було 276 окремих інтернет-дисрапцій та 19 000 годин простою, найбільше у прифронтових і окупованих регіонах networkworld.com networkworld.com.

2023 – Продовження атак і відключень електроенергії: У 2023 році, навіть попри відновлення зв’язку на звільнених територіях, російські атаки на інфраструктуру тривали. Збитки телеком-інфраструктурі зросли приблизно на 29% з 2022 по 2023 рік euronews.com. Взимку 2022–23 років повторні ракетні обстріли енергомереж спричиняли масштабні відключення по всій країні – це змушувало операторів працювати в аварійному режимі, живлячи тисячі стільникових веж від генераторів. Місцями понад половину базових станцій мобільної мережі було знеструмлено через брак електроенергії networkworld.com. Прифронтові регіони, як-от Донецька, Луганська, Херсонська й Запорізька області зазнавали постійних обстрілів, які нищили стільникові вежі та телефонні станції по мірі зміни лінії фронту. Наприклад, під час контрнаступу ЗСУ на Харківщині та Херсонщині інженери виявляли цілі місцеві мережі у руїнах – вони потребували повної перебудови developingtelecoms.com developingtelecoms.com. Протягом 2023 року тривала кібервійна: від початку повномасштабної війни було здійснено понад 1 100 кібератак на ІКТ-сектор csis.org, зокрема — атаки на офіси провайдерів і спроби перенаправити інтернет-трафік на російські мережі networkworld.com. Незважаючи на все це, Україні вдалося відновити зв’язок у багатьох звільнених містах — станом на жовтень 2022 було відновлено 1 232 базові станції на звільнених територіях, які знищили окупанти time.com, і цю роботу у 2023 лише нарощували.

2024 – Гучні атаки на телеком: Росія не виявила жодних ознак послаблення тиску у 2024 році. Один із драматичних прикладів — 22 квітня 2024 року, коли крилата ракета влучила в головну телевежу Харкова, переламавши конструкцію навпіл reuters.com reuters.com. Ця цілеспрямована атака на друге за величиною місто України була спрямована “обмежити доступ Харкова до зв’язку та інформації”, зазначив президент Зеленський reuters.com. На щастя, ніхто зі співробітників не загинув (усі вчасно спустилися в укриття), але цифрове телебачення було тимчасово відключено reuters.com reuters.com. Протягом 2024 року об’єкти критичної телеком- та енергетичної інфраструктури залишалися під обстрілами — аналітики зафіксували 389 атак по критичній (енерго- й зв’язковій) інфраструктурі лише у 2024 році info-res.org. Російські війська дедалі більше навмисно атакували супутникові лінії зв’язку SpaceX Starlink, намагаючись глушити сигнали супутникового інтернету, якими користуються Збройні сили reuters.com. До кінця 2024 року втрати телеком-інфраструктури множилися війною, що триває вже майже два роки, — це призвело до нагальних закликів до масштабної відбудови (Україна оцінила потребу в $4,7 млрд на відновлення сектору телекомунікацій у найближче десятиліття) euronews.com.

Початок 2025 – Тривалий конфлікт і зв’язок: Станом на середину 2025 року поодинокі атаки все ще завдають шкоди. Приміром, у січні 2025 зафіксовано понад 40 атак по критичній інфраструктурі (частина з них безумовно торкнулась об’єктів зв’язку) info-res.org. Прифронтові міста, як-от Бахмут та Авдіївка, під постійними обстрілами, залишаються “в руїнах” щодо зв’язку, разом з іншими комунікаціями info-res.org. Втім, українські телеком-мережі навчилися бути більш стійкими – попри нові інциденти, масштабного блекауту по країні не було. В середньому 88% базових станцій мобільного зв’язку в Україні залишаються у робочому стані, навіть під час війни euronews.com euronews.com. Хронологія руйнувань ще триває, але завдяки українським заходам щодо пом’якшення наслідків відключень (описані нижче) значна частина країни залишається онлайн, не зважаючи на все.

Регіональний вплив: найбільш постраждалі території

Руйнування телеком-інфраструктури не є рівномірними — вони віддзеркалюють інтенсивність бойових дій та окупації. Схід і південь України найбільше постраждали:

• Донецька область: Внаслідок затяжних боїв (Маріуполь, Бахмут, Авдіївка тощо) регіон припадає приблизно на 17% усіх збитків телеком-інфраструктурі по країні euronews.com. Багато стільникових веж, телефонних станцій і телевеж Донбасу знищено обстрілами. Тривалі облоги (наприклад, у Маріуполі) призвели до повної втрати зв’язку на початку 2022 netblocks.org, і значна частина фіксованої мережі у зоні окупації/бойових дій все ще не працює.
• Харківська область: Тут також на близько 17% усіх ушкоджень телеком-інфраструктури euronews.com. Харків, друге за розміром місто України, зазнало неодноразових атак на телевежу (березень 2022 і остаточно у квітні 2024) reuters.com. Прокладені через область (поблизу кордону з РФ) волоконно-оптичні магістралі масово перерізані. Під час російської окупації частини Харківщини у 2022 багато громад залишилось повністю ізольованими до відновлення зв’язку після звільнення time.com time.com.
• Херсонська та Запорізька області: У кожному з цих південних регіонів 11–13% загальних ушкоджень телеком-інфраструктури euronews.com. У Херсоні окупанти перевели інтернет-трафік через Крим і РФ, а відступаючи восени 2022, навмисно нищили інфраструктуру kyivindependent.com kyivindependent.com. Великі сільські райони не мали мобільного/інтернету до повного відновлення після звільнення. Запорізька область, частково окупована (Енергодар, Мелітополь та ін.), зазнала численних порізів волокна й руйнування веж. Постійна загроза довкола ЗАЕС регулярно спричиняла відмову комунікацій для систем безпеки netblocks.org.
• Київська область: Столичний регіон (близько 11–12% ушкоджень телеком-інфраструктуриeuronews.com) був ранньою ціллю. Окрім обстрілу телевежі Києва, передмістя — Буча, Ірпінь, Гостомель — зазнали великої руйнації мереж під час невдалої атаки на столицю у лютому–березні 2022. Хоч у Києві ядро мереж швидко відновили, регіон і далі страждає від атак дронів та ракет по енергоінфраструктурі, що вторинно б’є по телеком-об’єктах. Наприклад, удари по електростанціях періодично відключали інтернет у частині області, доки не запускалися генератори.
• Інші регіони: Луганська, Миколаївська та Одеська області також зазнали значних втрат, особливо там, де відбувались бої чи була окупація. У Луганській після захоплення Сєвєродонецька й Лисичанська у середині 2022 стався майже тотальний блекаут, мережі досі переважно не працюють. У Миколаєві інтенсивні обстріли 2022 пошкодили центр телекомунікацій, однак оперативні ремонти забезпечили роботу обласного центру. Одеса (далеко від фронту) пережила відключення інтернет-обмінників через відсутність енергопостачання та масштабну атаку дронів по телеком-будівлі у 2023 (так звітували місцеві посадовці).

Загалом, масштаб руйнування відповідає лінії фронту. Донеччина й Харківщина мають найбільші абсолютні втрати, далі — Запорізька, Херсонська й Київська області euronews.com. Окуповані території пережили не лише фізичне знищення, а й наміри не дати повернути зв’язок: окупанти вилучали обладнання чи змушували українських провайдерів перемикатись на російські мережі та телефонні коди, фактично стираючи український сигнал у цих районах kyivindependent.com kyivindependent.com. Такий регіональний зріз фіксує: питання відновлення зв’язку зараз найбільш нагальне на Сході й Півдні, де обсяги руйнувань — найбільші, а все відновлення залежить від військової ситуації на місці.

Ціна війни у цифрах

Кількісні дані ілюструють масштаб втрат у телекомунікаціях з 2022 року:

• Пошкодження мобільної мережі: Станом на початок 2024 року понад 4 300 базових станцій мобільного зв’язку (майданчики мобільних веж) було знищено або сильно пошкоджено внаслідок бойових дій euronews.com etcluster.org. Це приблизно чверть від усіх базових станцій по країні. Для порівняння, на травень 2022 року поза мережею були близько 11% базових станцій networkworld.com; ця цифра зросла з продовженням війни. За даними уряду, близько 12% українських домогосподарств повністю втратили мобільний зв’язок через руйнування euronews.com.
• Фіксована і інтернет-інфраструктура: Приблизно 25% об’єктів фіксованої широкосмугової мережі було знищено або виведено з ладу euronews.com etcluster.org. Більше ніж 30 000 км волоконно-оптичного кабелю по Україні було розрізано чи пошкоджено в боях euronews.com. (Початкові оцінки у 2022 році були ще більшими – разом із кабелями на окупованих територіях було пошкоджено до 60 000 км волокна time.com.) Основні провайдери інтернету зазнали відключень – наприклад, загальноукраїнська інтернет-спроможність різко впала (~16%) у перші тижні вторгнення, а 17% мережевих пристроїв по країні стали недосяжними networkworld.com. Деякі регіони втратили більшість доступу до інтернету: кількість доступних IP-адрес у Херсонській області знизилася на 81%, у Донецькій – на 59% від довоєнного рівня networkworld.com.
• Телевізійні й радіотрансляційні вежі: Щонайменше 18 веж телерадіотрансляції було знищено російськими ударами до кінця 2022 року time.com, ще більше постраждали у 2023–2024 роках (напр., місцеві ТВ-вежі у прифронтових містах). Серед атакованих були символічні вежі у Києві та Харкові aljazeera.com reuters.com. Ці удари порушували ефірне телерадіомовлення, хоча зазвичай робота поновлювалася через резервні рішення впродовж кількох днів.
• Збій у роботі сервісів: Від початку війни до початку 2023 року аналітики зафіксували 276 окремих інцидентів інтернет-відключень різного масштабу по Україні, сумарно майже 19 000 годин втраченої зв’язності networkworld.com. З них 45 були масштабними (цілі міста чи області), у сумі понад 3 800 годин networkworld.com. Найдовші відключення були в зонах окупації – наприклад, Херсонщина пережила майже 1 500 годин інтернет-блекауту до звільнення networkworld.com.
• Економічна вартість: Світовий банк оцінив прямі збитки телеком-сектору України до кінця 2023 у $2,1 млрд euronews.com. Уряд України прогнозує більшу суму для повного відновлення з модернізацією – потрібно близько $4,7 млрд протягом 10 років на відбудову та оновлення телекомунікаційної інфраструктури euronews.com. Водночас, непрямі втрати цифрового сектору (втрачені доходи тощо) оцінюються понад $19 млрд reuters.com reuters.com. Телеком-компанії вже витратили десятки мільйонів доларів на ремонти (наприклад, Vodafone Україна витратив ₴2 млрд на відновлення 900 вузлів, а Lifecell – $150 млн на 1000 ремонтів) euronews.com euronews.com. Сотні дрібних локальних інтернет-провайдерів фінансово постраждали – 720 провайдерів зазнали значних втрат, майже 100 на межі банкрутства через вплив війни euronews.com.

Ці цифри підкреслюють як масштаб руйнування (від тисяч вишок до загальнонаціонального зменшення інтернету), так і стійкість – навіть під обстрілами більшість українських засобів зв’язку залишилися у мережі. На середину 2025 року приблизно 88–90% довоєнної телеком-спроможності лишаються діючими euronews.com networkworld.com завдяки надзвичайним зусиллям з відновлення, про що далі.

Зусилля з відновлення та реконструкції

Зберегти зв’язок в Україні під час війни вдалося завдяки героїчним ремонтним роботам і новаторським стратегіям відновлення з боку інженерів, компаній та державних органів. Основні ініціативи включають:

Технік встановлює мобільну базову станцію в Херсоні через кілька днів після звільнення міста у листопаді 2022 року cepa.org. Українські оператори швидко відновлюють покриття у звільнених районах попри руйнування.

• Аварійні ремонти на місці: Інженери зв’язку працюють на передовій з перших днів. Часто у бронежилетах і касках, бригади з’являються “як тільки це можливо” після обстрілів, щоб полагодити пошкоджене волокно чи встановити тимчасову вежу developingtelecoms.com developingtelecoms.com. Ці команди неодноразово ремонтували одні й ті самі вузли; деякі базові станції відбудовували 5–8 разів після чергових атак developingtelecoms.com developingtelecoms.com. У щойно звільнених містах техніки іноді приїжджали на наступний день після виходу росіян для початку підключення мешканців time.com time.com. Це небезпечна робота – українські фахівці отримували поранення чи гинули від мін чи повторних обстрілів під час відновлення зв’язку time.com. Незважаючи на це, у 2022 році було відновлено понад 1 200 мобільних вузлів у звільнених регіонах time.com, що дозволило людям дзвонити рідним і отримувати новини вже в перші дні після визволення. Оператори також встановлювали мобільні станції на вантажівках і використовували генератори для тимчасового покриття у сильно пошкоджених містах.
• Шеринг інфраструктури та роумінг: Щоб максимізувати покриття, три основні мобільні оператори України (Київстар, Vodafone, Lifecell) безпрецедентно об’єднали зусилля. У березні 2022 року вони запустили національний роумінг, що дозволило будь-якому українському телефону під’єднуватись до тієї мережі, що працює в даній зоні euronews.com. Тож навіть якщо вежа одного оператора відключилася, користувач міг “зловити” сигнал конкурента – це стало життєво важливим резервним рішенням для багатьох. Конкуруючі оператори почали ділитися генераторами, пальним, ремонтними базами. Наприклад, під час облоги Маріуполя інженер Vodafone ділився дизпаливом з генераторами операторів-конкурентів, аби зберегти їхні вузли живими під обстрілами developingtelecoms.com developingtelecoms.com. Така кооперація приватного сектору за підтримки державного регулятора забезпечила збереження хоча б однієї мережі у критичних містах.
• Державне втручання: Мінцифра та регулятор ринку швидко діяли задля підтримки зв’язку. Вони спростили бюрократичні процедури – якщо раніше дозвіл на базову станцію займав два роки, тепер це 6 місяців або менше developingtelecoms.com. У 2022 році уряд відкрив тисячі “Пунктів Незламності” – безкоштовних публічних хабів із електрикою, теплом, інтернетом Starlink та розетками для підзарядки телефонів, щоб навіть у блекаутах люди могли вийти онлайн. До другого року війни понад 5 000 укриттів, 3 500 садочків і 570 медустанов отримали доступні точки Wi-Fi для населення euronews.com. Влада створювала безкоштовні Wi-Fi зони у бібліотеках, на вокзалах і в ЦНАПах для доступу, коли домашній інтернет зникав euronews.com. Держава активно закуповувала резервне обладнання: імпортовано тисячі генераторів і акумуляторів і навіть тестували експериментальні рішення (напр., електрокари як мобільні павербанки для веж) developingtelecoms.com developingtelecoms.com. Сукупно це та регуляторна гнучкість дозволили операторам швидше відновлювати зв’язок і працювати під час відключень електрики.
• Міжнародна допомога та Starlink: Союзники й партнери відіграють важливу роль у підтримці зв’язку. У березні–квітні 2022 року SpaceX та USAID передали Україні 5 000 терміналів супутникового інтернету Starlink, забезпечивши резервний інтернет, не прив’язаний до наземної інфраструктури reuters.com reuters.com. Упродовж війни сузір’я супутників Starlink забезпечує стійкий зв’язок для уряду, військових, лікарень та інтернет-провайдерів – вже наприкінці 2023 року Україна була одним із найактивніших користувачів Starlink, 47 000+ терміналів у мережі euronews.com. Європейські країни та телеком-компанії теж не залишились осторонь: на конференції з відновлення 2023 року нідерландська VEON (власник Київстару) пообіцяла інвестувати €600 млн у розвиток покриття 4G cepa.org cepa.org. У другій половині 2024 року ЄБРР та IFC (приватний підрозділ Світового банку) оголосили фінансування $435 млн для об’єднання Lifecell і Datagroup-Volia, аби створити потужного другого національного оператора reuters.com reuters.com. Міжнародні партнери надали волоконно-оптичний кабель, супутникові телефони та експертизу через Emergency Telecommunications Cluster та інші програми для відновлення цифрової інфраструктури. Ця глобальна підтримка не лише допомагає ремонтувати пошкоджене, а й модернізовує мережі (нове обладнання, кіберзахист).

Разом ці заходи дозволили українському зв’язку залишатись надзвичайно стійким. Навіть під час найгірших блекаутів наприкінці 2022 року 80% мобільних станцій Харкова лишались у мережі завдяки генераторам і ремонтам, хоч енергосистема міста була практично знищена euronews.com. На середину 2023 року оператори України встановили понад 2 000 генераторів і 120 000 акумуляторів на вузлах і станціях для компенсації перебоїв з електрикою developingtelecoms.com. Ця сукупність – мужність інженерів, співробітництво бізнесу, урядова підтримка та міжнародна допомога – дозволила Україні уникнути повного “цифрового блекауту”, на який розраховувала Росія. Телекомунікаційна мережа виявилася пошкодженою, але не зламалася, постійно адаптуючись аби забезпечити зв’язок громадянам та критичним службам.

Адаптація для безпеки та стійкості

Зіткнувшись із подвійними загрозами фізичних атак і кібервійни, телекомунікаційний сектор України впровадив низку рішень для підвищення стійкості та безпеки:

• Децентралізовані, резервні мережі: Україна впровадила підхід «децентралізація рятує нас» у сфері комунікацій euronews.com. Стратегія полягає у забезпеченні кількох рівнів зв’язку: якщо у місті відмовляє оптоволоконний інтернет, прогалини може заповнити мобільна мережа; якщо виведено з ладу мобільний зв’язок, на крайній випадок може бути підключений супутниковий інтернет (Starlink) euronews.com euronews.com. Така багаторівнева система перевірялася під час блекаутів — коли за відсутності електроенергії відключався фіксований інтернет, багато українців могли виходити в мережу через 4G, а критично важливі установи перемикалися на Starlink. Широке розповсюдження терміналів Starlink (у тому числі по сільських селах, на передових позиціях і у центрах надання послуг) створює супутникову страховку, яку Росії вкрай важко повністю знешкодити euronews.com euronews.com. Додаткову резервність забезпечує угода між телеком-компаніями про роумінг, яка по суті створює багатооператорську мережу — навіть у пошкодженому районі рідко буває повна темрява, якщо зберігається сигнал хоча б одного оператора euronews.com. Така різноманітність шляхів зв’язку суттєво підвищила стійкість.
• Резервне живлення та захист обладнання: Оскільки масові відключення електроенергії стали серйозною вразливістю, оператори активно інвестували в рішення для резервного живлення. Окрім тисяч дизель-генераторів, встановлено потужні акумуляторні батареї (у тому числі літій-іонні банки — понад 120 000 одиниць), які дозволяють базовим станціям працювати кілька годин без електромережі developingtelecoms.com. Деякі компанії тестують паливні елементи й відновлювані джерела енергії на базових станціях, щоб знизити залежність від одного типу живлення. Важливі телеком-хаби та дата-центри обладнуються посиленими електросистемами, а іноді переноситься у більш безпечні регіони або підземні сховища. Наприклад, деякі ключові комутаційні центри були тихо переміщені з зон великого ризику на фронті у безпечніші області, при цьому трафік здатен миттєво перенаправлятись при пошкодженні одного вузла. У результаті, особливо мобільна мережа, стала набагато витривалішою до відключень — у 2023 році навіть при масових блекаутах у багатьох містах функціонувало принаймні періодичне мобільне покриття завдяки цим резервним потужностям.
• Кібербезпека та моніторинг мереж: Паралельно з фізичним укріпленням Україна посилила кібербезпеку телеком-інфраструктури. Після хакерської атаки на супутникову мережу у день вторгнення та інших кібератак оператори й державні кіберпідрозділи зміцнили захист мереж. Відновлювальні плани включають масштабне «нарощування спроможностей у сфері кібербезпеки», згідно із даними Світового банку euronews.com. Двофакторна автентифікація, безперервний моніторинг мережі та команди швидкого реагування стали стандартом для більшості українських інтернет-провайдерів etcluster.org etcluster.org. Регулятор і Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації (ДССЗЗІ) регулярно дають рекомендації, як протидіяти кібератакам, особливо зважаючи на спроби російських хакерів втручатися у зв’язок на окупованих територіях kyivindependent.com kyivindependent.com. Крім того, Україна закликає до міжнародної дії — звернулась до Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU) із вимогою санкцій проти Росії за незаконне використання українських ресурсів та номерів на окупованих територіях kyivindependent.com kyivindependent.com. Поки міжнародна дипломатія повільна, в Україні телеком розглядається як частина національної безпеки: плани реагування координуються із військовими та службами надзвичайних ситуацій. Це включає створення захищених комунікацій для уряду/оборони навіть якщо загальнодоступні мережі “ляжуть”: використовується зашифроване радіо та супутниковий зв’язок.
• Оновлення технологій та постачальників: Війна висвітила й загрози у постачанні телеком-обладнання. До 2022 року значна частина устаткування українських операторів (до 70% у деяких) постачалась із Китаю (Huawei, ZTE) cepa.org cepa.org. Враховуючи політичне зближення Китаю з Росією, Україна зараз розглядає альтернативи, щоб позбутися підозрілої техніки cepa.org cepa.org. Проте повна заміна інфраструктури обійдеться дорого (понад 1 млрд доларів на вилучення китайських рішень) cepa.org. Тимчасове рішення — впровадження Open RAN (відкрита радіодоступна мережа), що дозволяє комбінувати обладнання різних виробників cepa.org. Україна вже співпрацює з японською Rakuten, щоб випробувати Open RAN у власних мережах cepa.org. Диверсифікуючи постачальників і впроваджуючи відкриті архітектури, Україна розраховує підвищити безпеку (без “бекдорів”) та стійкість (деталі можна обслуговувати навіть при санкціях проти певного виробника). До того ж, війна стимулювала масовий перехід на хмарні мережі: ключові дані дублюються у захищених дата-центрах за кордоном. Українські IT-компанії перевели багато сервісів у європейські хмарні майданчики, що зберігає дані й додатки навіть при знищенні локальних ресурсів csis.org csis.org. Така цифрова стійкість забезпечила, що державні сервіси (наприклад, мобільний застосунок Дія для документів громадян) та банківські системи працювали онлайн під час війни.

Підсумовуючи, війна змусила український телеком стати загартованим і новаторським. Отримані уроки трансформувались у більш стійку архітектуру: максимально децентралізовану, підкріплену супутниковою підтримкою, з крос-галузевою кооперацією та вдосконаленими стандартами безпеки. Ці адаптації не лише знижують поточні ризики, а й формують основу для потужнішої мережі після перемоги.

Перспективи: Відновлення та майбутній розвиток (2025–2030)

Попри руйнування, телекомунікаційний сектор України впевнено налаштований на відновлення та модернізацію в найближчі роки. Посадовці та компанії розробляють амбітні плани, які використовують військові інновації для післявоєнного поступу:

• Загальнонаціональне відновлення й розширення 4G: Протягом наступних 3–5 років Україна має намір відновити рівні зв’язку, що існували до війни, а потім ще більше їх розширити, охоплюючи більше сільських територій. Найбільший мобільний оператор Київстар оголосив плани охопити 98% населення України 4G до 2026–2027 років cepa.org. Це означає не лише відновлення понад 4000 зруйнованих базових станцій, а й додавання нових для поліпшення покриття у віддалених селах. Міжнародне фінансування та інвестиції (наприклад, €600 млн від VEON та злиття Lifecell-Volia за підтримки ЄБРР/IFC reuters.com reuters.com) стануть рушієм розширення мережі. Держава підтримала закони для прискорення будівництва веж (наприклад, спрощення погодження оренди землі під нові об’єкти) etcluster.org etcluster.org, тож розгортання може бути значно швидшим. До 2030 року Україна очікує мати одну з наймасштабніших 4G-мереж у Європі — платформу, готову до 5G і подальших нововведень. Парадоксально, але руйнування, які спричинила війна, дають можливість відбудовуватися сучасним обладнанням: багато замінених базових станцій будуть найновішими енергоефективними моделями (деякі вже встановлені у 2023–24 рр.). Це покращить якість послуг і знизить операційні витрати в перспективі.
• Запуск 5G і передових технологій: Повномасштабне впровадження 5G-мереж в Україні відклали через війну, але підготовка вже триває, щоб розпочати одразу, щойно це стане можливим. Міністерство цифрової трансформації вже визначило частотні діапазони для 5G (700 МГц, 3,4–3,8 ГГц тощо) і у 2023 році почало напрацьовувати правову базу для ліцензування 5G odessa-journal.com. Обмежений пілотний запуск 5G очікується вже у 2025 році — ймовірно, у Києві та Одесі, для цивільних застосунків і тестування технології developingtelecoms.com linkedin.com. Однак повномасштабний запуск комерційного 5G ймовірно відбудеться вже після скасування воєнного стану, оскільки використання певних частот має погоджувати військові odessa-journal.com. Тим часом Україна досліджує проміжні інновації, наприклад, Starlink “Direct-to-Cell”, — підписано угоду, і Україна буде однією з перших країн, де SpaceX надасть супутниковий зв’язок із мобільними телефонами вже у 2025 році reuters.com reuters.com. Вже наприкінці 2025-го абоненти Київстару зможуть надсилати повідомлення телефонами через супутник без покриття башен, а трохи пізніше — користуватись голосовим та інтернет-зв’язком reuters.com. Поєднання супутникового та стільникового зв’язку — це світовий тренд, тож завдяки військовій залежності від Starlink Україна в авангарді впровадження таких гібридних рішень. Дивлячись на перспективу, українські посадовці планують використовувати відбудову для інсталяції підземних оптичних кілець, веж із 5G-підтримкою, а також інфраструктури IoT (інтернет речей) для модернізації сільського господарства, логістики й послуг міст в рамках цифрової трансформації країни.
• Довгострокова стійкість та інтеграція до ЄС: У планових документах наголошено, що відбудова буде поєднана з підвищенням витривалості до майбутніх загроз — і військових, і природних. Це означає глибше закладання критичних волоконних ліній чи диверсифікацію маршрутів (щоб уникнути ізоляції регіону від одного порізу), посилення захисту дата-центрів від впливу електромагнітного імпульсу чи диверсій, підтримку багаторівневих аварійних систем, напрацьованих під час війни (генератори, батареї, угоди про національний роумінг, супутниковий зв’язок). Україна також наближає свої телеком-норми до європейських у рамках курсу на членство в ЄС. Вже скасовано внутрішній роумінг і впроваджено багато правил ЄС у галузі телекомунікацій euronews.com developingtelecoms.com. Після перемоги Україна імплементує “інструментарій безпеки 5G” від ЄС (ймовірно, зменшуючи залежність від ризикованих постачальників) і приєднається до загальноєвропейських ініціатив із досліджень 6G, кіберзахисту, розвитку транскордонної інфраструктури. ЄС та інші міжнародні донори профінансують значну частину відбудови телеком-мереж, сприймаючи це як умову економічного відродження України. Наприклад, ЄС окремо передбачає кошти на цифрову інфраструктуру у своїх пакунках допомоги, а організації на кшталт Світового банку вже озвучили багатомільярдні плани з відбудови ІКТ euronews.com. Це вливання коштів, плюс сильні ІТ-кадри, можуть зробити Україну полігоном для інноваційних телекомунікаційних рішень (як Open RAN чи національні проєкти Wi-Fi) у найближчі роки.
• Економічний ефект і цифрове суспільство: Потужна відбудова телекомунікацій розглядається як драйвер загального відновлення України. ІКТ-сектор виявився стійким під час війни (у 2022-му навіть збільшив валютну виручку від експорту попри вторгнення) csis.org. Зміцнення інтернету та мобільних мереж привабить інвесторів і забезпечить розвиток інших галузей (фінанси, освіта, телемедицина). Держава прагне подолати “цифровий розрив” — оперативно підключати постраждалі громади, аби переселенці могли повертатися й відбудовувати життя. До 2030-го Україна бачить універсальний доступ до інтернету наріжним каменем розвитку. Заплановано підведення оптики до кожної школи й лікарні, розгортання 5G вздовж основних транспортних коридорів та супутниковий інтернет для віддалених, гірських і прикордонних територій. По суті, Україна прагне не лише відновити втрати, а й створити модель “цифрової стійкості” для інших країн — показавши, як сучасна мережа зв’язку здатна протистояти потрясінням та служити суспільству навіть у крайніх умовах.

На завершення: війна 2022–2025 років завдала руйнівної шкоди телекомунікаційній інфраструктурі України — від знищених веж і порізаних кабелів до “відключеного ефіру”. Водночас вона засвідчила стійкість і винахідливість України: аварійні відновлення “під обстрілами”, нестандартне застосування супутникового інтернету, солідарність усього ринку та стрімку адаптацію, аби тримати країну на зв’язку. Поки бойові дії тривають і в 2025 році, зв’язок лишається життєво важливою лінією для людей і влади. Здобуті уроки — та допомога міжнародних партнерів — зараз є основою масштабної відбудови. У найближчі 3–5 років можна очікувати, що телеком-мережа в Україні стане набагато сучаснішою та стійкішою, ніж до війни — не лише відновиться, а й вийде на новий рівень розвитку, щоб стати справжнім цифровим хребтом українського майбутнього.

Джерела: Заяви Міністерства цифрової трансформації та ДССЗЗІ України; Euronews (квітень 2024) euronews.com euronews.com; TIME Magazine (жовт. 2022) time.com; Kyiv Independent (верес. 2022) kyivindependent.com kyivindependent.com; Звіти NetBlocks netblocks.org netblocks.org; Network World (лют. 2023) networkworld.com networkworld.com; Reuters (квіт. 2022 – жовт. 2024) reuters.com reuters.com; Developing Telecoms (лист. 2024) developingtelecoms.com developingtelecoms.com; CEPA (жовт. 2023) cepa.org cepa.org; Звіти Світового банку/ KSE euronews.com reuters.com; та інші, вказані вище.