Тендери, пов’язані із супутниками в Україні – огляд і ключові приклади (14.06.2025)

Вступ

Державна система публічних закупівель України (Prozorro) за останні роки дозволила провести численні тендери, пов’язані із супутниковими технологіями. Ці тендери охоплюють широкий спектр — від створення наземної інфраструктури для супутникової навігації до закупівлі обладнання для супутникового зв’язку (наприклад, терміналів супутникового інтернету Starlink) і оренди супутникових каналів для зв’язку та мовлення. Нижче наведено огляд основних “супутникових” тендерів в Україні (від найбільшого бюджету до найменшого) з коротким описом кожного та загальним контекстом та наслідками таких закупівель.

Найбільший супутниковий тендер: Розгортання GNSS-мережі (167 млн грн)

Найбільший ідентифікований тендер, пов’язаний із супутниками, – це проект Державного космічного агентства України зі створення загальнонаціональної мережі станцій GNSS. У червні 2025 року Державне космічне агентство України (ДКА України) оголосило відкриті торги на “Розвиток державної мережі станцій GNSS для впровадження послуг системи координатно-часового й навігаційного забезпечення.” Очікувана вартість цього проекту складає 167 130 500 грн (близько $4,5 млн) opendatabot.ua. Цей масштабний тендер покликаний розширити і модернізувати наземну інфраструктуру супутникової навігації (GNSS) в Україні, що дозволить покращити послуги визначення місцезнаходження (важливо для геодезії, будівництва і забезпечення точної навігації для оборонних та цивільних цілей). Тендер був створений 06 червня 2025 року і, станом на середину червня 2025 р., перебував на етапі торгів (аукціон) opendatabot.ua. Це інвестування підкреслює намір України підвищити власний потенціал супутникової навігації, зменшити залежність від іноземних систем корекції та підвищити точність для споживачів по всій країні.

Контекст: Проект GNSS відповідає ширшій космічній та навігаційній стратегії України. Уряд ще раніше затвердив концепцію Космічної програми на 2021–2025 рр. з орієнтовним бюджетом 15 млрд грн mod.gov.ua, орієнтовану на відновлення та розвиток космічної інфраструктури попри війну. GNSS-мережа – ключовий елемент цих зусиль, забезпечуючи критично важливу цивільну і військову навігаційну підтримку. Завдяки фінансуванню майже 167 млн грн на цей тендер, Україна фактично відновлює національні сервіси точного часу й визначення координат. Це відкриває нові застосування від геодезії й будівництва до наведення артилерії та навігації дронів для потреб оборони.

Високовартісні тендери на супутниковий зв’язок

Кілька тендерів середнього масштабу були спрямовані на забезпечення супутникового зв’язку — особливо у відповідь на воєнні виклики щодо стійкого інтернет-з’єднання. Один із прикладів — закупівля обладнання для інтернету Starlink різними українськими структурами:

• Закупівля Starlink для Полтаватеплоенерго (2,2 млн грн): У січні 2023 року Полтавське обласне теплогенеруюче підприємство (“Полтаватеплоенерго”) оголосило тендер на “обладнання супутникового зв’язку Starlink” з очікуваною вартістю 2 200 000 грн tendersontime.com. У рамках цього тендеру передбачалась закупівля 44 комплектів терміналів Starlink tendersontime.com для забезпечення резервного інтернет-з’єднання. Фактична сума склала 2,2 млн грн (близько $60 000), що дозволило регіональному підприємству отримати термінали SpaceX Starlink для підтримки інтернету під час відключень інфраструктури. Приклад Полтаватеплоенерго ілюструє, як оператори критичної інфраструктури України звернулися до супутникового зв’язку для забезпечення стійкості на тлі частих перебоїв електроенергії чи волокна.
• Закупівлі Starlink місцевими органами влади: Багато менших тендерів від міських рад та комунальних служб також стосувалися закупівлі терміналів Starlink чи супутникових модемів. Наприклад, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради (Полтавська область) закупив обладнання Starlink на 166 000 грн у 2023 році zakupivli.pro. Подібні закупівлі зазвичай становлять десятки або сотні тисяч гривень і охоплюють декілька терміналів для резервного зв’язку. Це підтверджує тренд: десятки українських громад, комунальних служб і навіть підрозділи поліції впроваджують супутникові інтернет-рішення для забезпечення стійкості роботи критичної інфраструктури tendersontime.com tendersontime.com. Окремо кожна закупівля незначна, але загалом вони свідчать про значне поширення супутникових технологій на локальному рівні.
• Безпекові та оборонні проекти: Також зустрічаються тендери військового або безпекового призначення під категоріями супутникового обладнання у Prozorro. Наприклад, Національна поліція м. Київ оголосила у 2024 році тендер на “систему збільшення дальності дронів з підсилювачем” у категорії ДК 021:2015 – 32530000-7 (Телекомунікаційне супутникове обладнання) tenderimpulse.com tenderimpulse.com. Хоча точна вартість контракту не завжди розкривається для оборонних закупівель, більшість з них, як правило, невеликі (десятки тисяч гривень) і часто проводяться за спрощеними або прямими процедурами через терміновість. Військові підрозділи купують, зокрема, супутникові телефони, термінали BGAN, портативні VSAT у невеликих кількостях. Це дозволяє підрозділам на передовій чи в полі вести безпечний зв’язок навіть за відсутності наземних мереж. Варто зазначити, що масштабні оборонні контракти на супутниковий зв’язок швидше за все засекречені та здійснюються поза системою Prozorro для безпеки.

Супутникове мовлення та оренда потужностей

Окрім обладнання, державні структури України також оголошують тендери на супутникові послуги — наприклад, оренду транспондерної ємності для ефірного телебачення чи зв’язку з віддаленими об’єктами:

• Супутниковий аплінк для телебачення ($72 000): У травні 2025 року ТРК «Телерадіокомпанія Київ» Київради підписала контракт на супутникове мовлення. Тендер під назвою “Послуги з трансляції телепрограм з наданням супутникової ємності (аплінк Земля-супутник через телепорт), мультиплексування і моніторингу сигналу для мовлення програм КП «Телекомпанія Київ»” мав очікувану вартість $72 000 (близько 2,6 млн грн) zakupivli.pro. Закупівлю здійснено прямим переговорним контрактом (без відкритих торгів, ймовірно, через відсутність альтернативного постачальника), за категорією ДК 64220000-4 (Телефонні послуги, крім телефонних/даних) zakupivli.pro. Фактично, це договір на купівлю ємності супутника зв’язку (разом з телепортом) для ретрансляції контенту муніципального телеканалу м. Київ. Аplінк через телепорт і супутник означає, що сигнал телеканалу піднімається на супутник (наприклад, AMOS-7 чи інший супутник з покриттям над Україною) для розповсюдження — це звичайна практика, яка дозволяє доносити сигнал через супутник або живити передавачі на землі у разі пошкодження волоконних мереж. Цей контракт на $72 тис. підкреслює, що навіть у стані війни українське телемовлення спирається на супутникову інфраструктуру (особливо з огляду на атаки по телевежах).
• Оренда супутникової ємності для державного зв’язку: Аналогічно, інші державні органи також орендують супутниковий ресурс. Наприклад, Держспецзв’язку та ЗСУ використовують супутникові канали (частіше через іноземних партнерів) для забезпечення бойового/керівного зв’язку. Знаковий випадок (поза Prozorro) — придбання супутникової знімальної послуги ICEYE у 2022 році — для України через благодійний фонд була «орендована» власна супутникова SAR-платформа. Хоч це і не відкритий тендер, приклад показує, що Україна готова витрачати мільйони на супутникові потужності. У сфері публічних закупівель періодично з’являються тендери на час супутникового зв’язку та “оренду супутникових каналів зв’язку” (ДК 64214100-0) від різних органів — такі контракти з провайдерами зазвичай коштують декілька мільйонів гривень. Скажімо, оренда транспондера на AMOS чи Azerspace для трансляції українських державних ЗМІ у світі історично сягала мільйонів гривень (закупівлі зазвичай здійснює телерадіокомпанія або “Укркосмос”). У нещодавній закупівлі ємність AMOS-7 була замовлена як ДК 64220000-4 для потреб суспільного мовлення 1zahid.com, що засвідчує сталу залежність інформаційної інфраструктури України від іноземних супутників.

Інші помітні тендери і тенденції

Окрім вищезгаданих великих закупівель, аналіз даних Prozorro (через категорії SmartTender) дозволяє виділити кілька сталих трендів у “супутникових” тендерах України:

• Відсутність масштабного нового будівництва супутників через Прозорро: У останні роки не проводилося публічних тендерів на створення або запуск нового українського супутника через Прозорро. Великі космічні проєкти (наприклад, конструювання супутників) зазвичай фінансуються безпосередньо з державного бюджету або в межах міжнародної співпраці, а не через відкриті торги. Наприклад, український супутник дистанційного зондування Землі “Січ-2-1” (запущений у січні 2022 року) був розроблений українськими підприємствами та запущений за прямим контрактом із SpaceX, а не через публічний тендер. Відсутність таких тендерів у Прозорро свідчить, що ключові космічні інфраструктурні проєкти або призупинені через війну, або виконуються поза стандартною процедурою закупівель. Натомість акцент у Прозорро зроблено на наземний та користувацький сегмент: закупівлі обладнання і послуг, які використовують супутники (зв’язок, навігація, мовлення), а не власне створення супутників.
• Масове розповсюдження супутникового інтернету: З 2022 року стрімко зріс попит на термінали Starlink у тендерах Прозорро. Сотні невеликих закупівель – військовими підрозділами, поліцією, лікарнями, енергетиками, місцевою владою – проходять під кодами “Телекомунікаційне супутникове обладнання” чи іншими суміжними класифікаторами mspu.gov.ua mspu.gov.ua. Тендери — від кількох комплектів до десятків у кожному. Це свідчить про те, наскільки незамінним став супутниковий інтернет в Україні: він забезпечує зв’язок на лінії фронту та під час блекаутів. Особливо мережа Starlink від Ілона Маска стала рятівною: багато комплектів передано як допомога, але державні структури також закуповують додаткові пристрої через Прозорро для нагальних потреб. Наприклад, Національна поліція Києва та інші силові відомства закупили комплекти Starlink і супутникові модеми для польових операцій biddetail.com biddetail.com. Критично важливі цивільні служби — наприклад, Енергоатом (оператор ядерної енергетики) — встановили Starlink у мобільних групах екстреного реагування (наприклад, спецавтівки із зв’язком), щоб у разі аварій на мережі залишатися на зв’язку censor.net parlament.ua. Загалом тендери на супутниковий інтернет можуть бути дрібними, але разом вони складають значні інвестиції у стійкість комунікацій України.
• Супутникові знімки та геопросторові послуги: Хоч не завжди під “супутниковими” кодами, українські міністерства також купують послуги з аналізу геоданих та дистанційного зондування. Наприклад, Міністерство захисту довкілля і ДСНС використовували Прозорро для замовлення послуг з аналізу супутникових знімків (часто під кодами картографування чи консалтингу). У 2023–2024 роках запускалася динамічна система закупівель для супутникового моніторингу агросектору (визначення культур, незаконних рубок), хоча більшість фінансували донори. Крім того, міжнародні партнери й ГО іноді проводять тендери на супутникові знімки для України (екологічний чи гуманітарний моніторинг), але такі закупівлі можуть бути невидимі на вітчизняних платформах.

Висновки та обговорення

Висновки: Аналіз супутникових тендерів в Україні показує, що найбільші витрати йдуть на супутникову інфраструктуру та сервіси, а не на самі супутники. Найдорожчий тендер (167 млн грн) на мережу наземних станцій GNSS демонструє прагнення України підвищити точність і незалежність навігації opendatabot.ua opendatabot.ua. Середні контракти (на мільйони гривень) забезпечують неперервність зв’язку через супутники — або закупівлею терміналів Starlink, або орендою потужності супутникових транспондерів для ТБ і держзв’язку zakupivli.pro zakupivli.pro. Такі інвестиції виявилися критичними у воєнних умовах: наземна інфраструктура зв’язку та електропостачання зазнає ударів, а супутники залишаються стійким резервом.

Обговорення: Основні висновки з проведених тендерів:

• Стійкість і резервування: Українська влада чітко орієнтована на використання супутникових рішень для підвищення стійкості. Масові закупівлі Starlink як резерву для інтернету й супутниковий аплінк для мовлення ТРК “Київ” — відповідь на воєнну потребу у резервуванні. Навіть у разі пошкодження волокон чи знеструмлення ключові комунікації (інтернет для служб, новини для громадян) забезпечуються через супутник. Це вказує на стратегічний перехід до космічних ресурсів як надійної альтернативи за недоступності наземних мереж.
• Ефективність витрат vs. суверенітет: Закупівля послуг типу Starlink чи оренда ємності іноземних супутників — швидше й дешевше, ніж створення власних супутників. На цей момент Україна купує або орендує потужності (SpaceX, SES, Spacecom тощо), а не запускає свої супутники для зв’язку. Це оперативно вирішує потреби, але створює ризик залежності від іноземних провайдерів у перспективі. Держкосмічна програма на 2021–2025 рр. декларувала розробку українських супутників зв’язку та спостереження, але війна і нестача коштів відкладають ці цілі mod.gov.ua. Тендер на мережу GNSS демонструє інвестицію у національний сегмент (хоча GNSS працює на GPS США, наземна інфраструктура належатиме Україні). Згодом, коли стабілізується ситуація, можливі тендери і на розвиток власних супутникових систем.
• Відкритість закупівель і прозорість: Варто відзначити, що багато супутникових потреб все ще закуповуються через відкриті тендери Прозорро, навіть під час війни. Україна зберігає принцип прозорості: тендер на мережу GNSS проводився на конкурсній основі, і навіть дрібні замовлення (як Starlink для громад) — відкриті та публічні. Є винятки (окремі оборонні тендери — закриті чи поза Прозорро задля безпеки), але загалом громадськість може відстежувати використання коштів для супутникових технологій. Наприклад, у відкритому доступі є сума, яку комунальний телеканал Києва витратив на супутникове мовлення — $72 тис. zakupivli.pro, або що підприємство з Полтави купило 44 Starlink tendersontime.com tendersontime.com. Така прозорість зміцнює довіру, дозволяє контролювати ефективність витрат (наприклад, аудитори зможуть перевірити використання придбаних терміналів).
• Погляд у майбутнє: Надалі супутникові тендери в Україні, ймовірно, фокусуватимуться на послугах і наземному обладнанні у найближчі роки, і лише потім — на масштабних проєктах власних супутників. Відбудова країни може включати закупівлі супутникових знімків для відновлення (наприклад, оцінки руйнувань) і розширення зв’язку у села за допомогою супутників. Якщо безпекова ситуація дозволить, Україна може повернутися до планів запуску власних супутників зв’язку (можливо, з партнерами). Тоді очікуємо тендери значно більшого масштабу. Поки що, Україна максимально використовує наявні комерційні супутникові рішення для найшвидшого закриття нагальних потреб.

Підсумовуючи, супутникові закупівлі публічного сектору України були прагматичними й продиктованими нагальною необхідністю. Найдорожчий тендер (мережа GNSS) посилює базову інфраструктуру навігації opendatabot.ua, а численні менші закупівлі забезпечують зв’язок та інформаційний обмін через супутники zakupivli.pro tendersontime.com. Усі ці зусилля спільно підвищують стійкість країни та закладають основу для розвитку сучасних космічних спроможностей у майбутньому.

Джерела

• Державне космічне агентство України – Тендер UA-2025-06-06-011367-a: “Розвиток державної мережі станцій GNSS…” (Prozorro, червень 2025) – 167,13 млн грн opendatabot.ua opendatabot.ua.
• Полтаватеплоенерго – Тендер UA-2023-01-19-010668-a: “Обладнання супутникового зв’язку Starlink,” 2,2 млн грн, 44 комплекти (Prozorro, січень 2023) tendersontime.com tendersontime.com.
• КП “Телерадіокомпанія Київ” – Договір UA-2025-05-14-013648-a: Оренда супутникового ресурсу для телетрансляцій, 72 000 дол. США (Prozorro, травень 2025) zakupivli.pro zakupivli.pro.
• Класифікатор CPV (ДК 021:2015) – визначення супутникових категорій закупівель (телеком-обладнання, супутники, пускові послуги тощо) mspu.gov.ua mspu.gov.ua.
• Кабінет Міністрів – Концепція Космічної програми України на 2021–2025 роки (бюджет 15 млрд грн на космічні ініціативи) mod.gov.ua.
• Аналітика TS2 Technology – “Мега-тендери України 2025” та “Тендери в Україні у 2025 році: процеси й можливості” – галузеві звіти з оглядом ключових тендерів і трендів закупівель ts2.tech ts2.tech. (Містить контекст щодо обсягів тендерів й реформ).
• Різноманітні записи Prozorro щодо закупівель супутникового обладнання та сервісів (Starlink, супутникові телефони, послуги мовлення) через портали SmartTender, Zakupivli та DOZORRO tendersontime.com 1zahid.com. Це ілюструє широту дрібних закупівель супутникового обладнання в державному секторі України.