LIM Center, Aleje Jerozolimskie 65/79, 00-697 Warsaw, Poland
+48 (22) 364 58 00

Шокуюча правда про доступ до Інтернету в Буркіна-Фасо – від «білих зон» до мрій про Starlink

Шокуюча правда про доступ до Інтернету в Буркіна-Фасо – від «білих зон» до мрій про Starlink

The Shocking Truth About Internet Access in Burkina Faso – From White Zones to Starlink Dreams

Стан інтернет-доступу у Буркіна-Фасо сьогодні

Цифровий ландшафт Буркіна-Фасо характеризується низьким рівнем проникнення інтернету та значною залежністю від мобільних мереж. Станом на 2023 рік лише близько 17–20% населення користуються інтернетом, що значно менше середнього африканського показника (~39%) pulse.internetsociety.org та глобального середнього (~66%) datareportal.com. У абсолютних цифрах це приблизно 4,7 мільйона активних користувачів інтернету у країні з населенням ~23 мільйони digitalmagazine.bf. Це означає, що лише кожен п’ятий мешканець Буркіна-Фасо користувався інтернетом за останні 3 місяці, що підкреслює значний цифровий розрив.

Мобільний та фіксований доступ: Доступ до інтернету у Буркіна-Фасо вкрай орієнтований на мобільні пристрої. Наприкінці 2023 року було зареєстровано близько 17 мільйонів мобільних інтернет-підписок — приблизно 77% покриття населення за критерієм доступу digitalmagazine.bf. Однак “підписка” не завжди означає активне користування (багато людей мають SIM-картки з підтримкою даних, якими користуються рідко). У різкому контрасті, фіксований широкосмуговий доступ (домашній/офісний інтернет) надзвичайно обмежений: лише близько 84 807 фіксованих інтернет-підписок було активних у 3 кварталі 2023 року digitalmagazine.bf. Фіксовані підключення — в основному нові волоконно-оптичні лінії у великих містах — зростають швидко (на 140% більше, ніж у 2022 році) digitalmagazine.bf, але все ще становлять мізерну частку від загального проникнення інтернету. Фактично для переважної більшості жителів Буркіна-Фасо інтернет — це мобільний телефон (зазвичай через 3G/4G) замість домашньої широкосмугової лінії.

Міські та сільські диспропорції: Спостерігається яскраво виражений розрив між міськими та сільськими районами щодо підключення. Такі міста, як Уагадугу й Бобо-Діуласо, мають значно краще покриття та вищу проникність інтернету, ніж сільські села. В цілому, близько 85% населення мають хоча б базовий мобільний сигнал, але покриття різко зменшується у віддалених регіонах — мобільний 3G інтернет охоплює лише ~64% території країни, а 4G/LTE — лише 46% developingtelecoms.com. Решта районів (часто званих “білими зонами”) практично не мають сигналу взагалі. Станом на 2022 рік було зафіксовано близько 1 700 населених пунктів, визначених як білі зони з відсутністю телефонного або інтернет-доступу, переважно у малолюдних сільських або зонах, уражених конфліктами developingtelecoms.com. Лише 183 з цих місць були підключені у 2022 році шляхом спеціальних програм developingtelecoms.com. Внаслідок цього у містах проникнення інтернету може бути в рази вищим за національний показник у 20%, тоді як у багатьох селах це майже нуль. Однією з ключових причин є електроенергія — у Буркіна-Фасо низький рівень електрифікації, і “відсутність доступу до електроенергії поглиблює цифровий розрив, особливо у сільській місцевості” etcluster.org. Якщо в селі нема електрики для підзарядки телефонів чи роботи мобільних станцій, доступ до інтернету залишається недосяжною мрією.

Ключові показники (2023–24): (Буркіна-Фасо в порівнянні з еталонами)

  • Проникнення інтернет-користувачів: ~20% населення digitalmagazine.bf (середній показник Африки ~39% pulse.internetsociety.org; Глобальний ~66% datareportal.com)
  • Проникнення мобільної підписки: 116% (тобто SIM-карт більше, ніж людей, через багатосім-користування) developingtelecoms.com
  • Мобільні інтернет-підписки: ~18 мільйонів (близько 77% населення з потенційним доступом до інтернету через SIM) digitalmagazine.bf
  • Активні користувачі інтернету: ~4,7 мільйона (20% проникнення – багато з доступом не використовують його активно) digitalmagazine.bf
  • Фіксовані широкосмугові підписки: ~85 тисяч (≪1% населення — надзвичайно мало) digitalmagazine.bf
  • Міське покриття 4G: Високе у містах (майже всі міські райони мають покриття 4G/LTE від кількох операторів)
  • Сільське покриття: У багатьох сільських районах лише 2G або взагалі немає покриття; орієнтовно 15% населення не мають мобільного сигналу developingtelecoms.com.

Ці показники вказують, що хоча інфраструктурний охоплення (покриття мобільних мереж, наявність SIM-карт) досягає більшості громадян, фактичне користування інтернетом залишається дуже низьким. Цьому сприяють вартість, грамотність та електрика (детальніше про це нижче).

Інфраструктурні виклики — прогалини, вартість і проблеми з живленням

Буркіна-Фасо стикається з значними інфраструктурними труднощами, що ускладнюють розширення доступу до інтернету. Першою проблемою є покриття: згадані “білі зони” без сервісу відображають труднощі розширення мереж у кожен куточок країни. Близько 15% жителів Буркіна-Фасо живуть у зонах без жодного телекомунікаційного сигналу developingtelecoms.com. Навіть там, де є покриття, це може бути лише 2G, або слабкий нестабільний сигнал. Проведення інфраструктури у віддалені села коштовне та малорентабельне для операторів, тому держава змушена надавати субсидії (про це далі).

Ще однією серйозною перешкодою є електрика і постачання енергії. Величезні площі сільської Буркіна-Фасо взагалі не під’єднані до електромережі. Телекомунікаційні вежі в цих районах працюють на сонячних панелях або дизельних генераторах — це дорого і схильне до перебоїв. Для самих жителів навіть зарядити телефон буває проблематично, якщо в селі немає базового електропостачання. Цей енергетичний розрив безпосередньо призводить до розриву в можливості підключення, як зазначають гуманітарні організації: відсутність електрики поглиблює цифровий розрив у сільській місцевості etcluster.org. На практиці навіть доступний тарифний план 3G не допоможе, якщо телефон розряджено або якщо стільникова вежа залишилася без живлення.

Доступність інтернет-послуг, попри виклики для такої малозабезпеченої країни, насправді покращилася за останні роки. Ціни на мобільний інтернет у Буркіна-Фасо зараз є одними з найдоступніших у Західній Африці відносно доходів pulse.internetsociety.org. Наприклад, базовий пакет мобільного інтернету (1 ГБ даних) може коштувати менше 1% від середнього місячного доходу pulse.internetsociety.org, що відповідає цільовому показнику доступності ООН. Проте вартість пристроїв все ще залишається бар’єром – смартфони, комп’ютери та навіть телефони з підтримкою 4G залишаються дорогими для малозабезпечених домогосподарств. Багато людей продовжують користуватися простими кнопковими телефонами, які не мають доступу до сучасного інтернету, окрім простих текстових (SMS) послуг.

Менш очевидною, але критичною проблемою є безпека та стабільність інфраструктури. У Буркіна-Фасо останніми роками спостерігається політична нестабільність і конфлікти, й телеком-інфраструктура не оминула цих проблем. Вандалізм та напади повстанців у певних регіонах (особливо на півночі та сході, де діють джихадистські угруповання) призвели до десятків зруйнованих або виведених з ладу веж developingtelecoms.com. Станом на серпень 2023 року 681 телеком-сайт був виведений з ладу або недоступний через проблеми з безпекою – у порівнянні з 632 роком раніше developingtelecoms.com. Кожна пошкоджена вежа означає втрату зв’язку для цілих громад. Крім того, технічний персонал іноді не може безпечно дістатися або відремонтувати вежі у зонах конфлікту, що призводить до тривалих відключень. Це питання безпеки додає ще один рівень складності у розширенні й підтриманні мережі.

Нарешті, як країна без виходу до моря, міжнародна пропускна здатність Буркіна-Фасо обмежена залежністю від підводних волоконно-оптичних кабелів, що виходять на узбережжя сусідніх країн (Гана, Кот-д’Івуар тощо). Весь міжнародний інтернет-трафік проходить через кілька ключових волоконних маршрутів. “Апстрім-розмаїття” оцінюється як слабке – існує менше трьох окремих міжнародних підключень, що робить країну вразливою до регіональних обривів кабелів pulse.internetsociety.org. (Наприклад, серйозний обрив підводних кабелів у 2023 році спричинив перебої в інтернеті по всій Західній Африці, що підкреслило залежність Буркіна-Фасо від шлюзів сусідніх країн.) Обмежена міжнародна інфраструктура також може утримувати оптові ціни на пропускну здатність на високому рівні, що впливає на якість та ціну роздрібних інтернет-послуг.

Підсумовуючи, проблеми з підключенням у Буркіна-Фасо є багатогранними: географічні прогалини покриття, проблеми електрифікації й енергопостачання, доступність пристроїв і питання безпеки разом тримають інтернет-послуги недоступними для більшості населення.

Державна політика та нормативно-правова база

Уряд Буркіна-Фасо усвідомлює ці проблеми й в останні роки впроваджує політики та ініціативи для підвищення підключення. Телеком-сектор контролюється національним регулятором ARCEP (Autorité de Régulation des Communications Électroniques et des Postes), який регулює операторів, управляє спектром та слідкує за дотриманням стандартів надання послуг. Загалом, у Буркіна-Фасо діє лібералізований телеком-ринок із кількома приватними операторами (після реформ 2000-х), проте держава зберігає активну роль у просуванні покриття у малозабезпечені райони.

Одним із головних інструментів політики є Фонд універсального доступу та обслуговування (FASU), державний фонд, що фінансується за рахунок зборів із телеком-компаній. FASU спрямовується на субсидування розширення мережі в неприбуткових сільських “білих зонах”. Наприкінці 2022 року Міністерство цифрової трансформації оголосило амбітний план забезпечити мобільними та інтернет-послугами 1 000 віддалених громад протягом трьох років developingtelecoms.com developingtelecoms.com. Цей план передбачає прямі інвестиції державних коштів у будівництво веж та інфраструктури там, де приватні компанії не готові інвестувати. Приблизно 6,2 млрд франків КФА (~10,5 млн доларів США) вже було витрачено на приєднання до мережі 183 ізольованих сіл станом на 2022 рік developingtelecoms.com.

У 2025 році уряд оголосив ще масштабніший крок: планується встановити 800 нових телеком-веж у 2025 році для усунення прогалин у покритті developingtelecoms.com. З них, 250 об’єктів будуть побудовані в рамках підтриманого Світовим банком Проекту прискорення цифрової трансформації (PACT Digital), ще 550 веж фінансуватимуться через FASU developingtelecoms.com. Мета — значно поліпшити покриття до 2027 року, наблизившись до універсального доступу. Однак, варто зазначити, що офіційної інформації про хід виконання поки мало, і незрозуміло, чи дотримуються термінів ці проекти developingtelecoms.com. До того ж, плани повинні враховувати постійні проблеми з безпекою – уряд ще не пояснив, як захищатиме нову інфраструктуру від вандалізму, що вже вразило наявні вежі developingtelecoms.com.

Щодо регуляторної бази, Буркіна-Фасо оновлює законодавство відповідно до цифрового розвитку. У 2021 році був прийнятий новий закон проти кіберзлочинності, а в грудні 2024 року ARCEP завершила перегляд цифрового законодавства та регламентів за міжнародної підтримки jonesday.com. Оновлення включало аудит чинного законодавства та розробку нових регламентів, що відповідають міжнародним стандартам. Незважаючи на технічні деталі, мета полягає у модернізації правового середовища телеком/ІКТ-сектору – від ліцензування, управління спектром, захисту прав споживачів до регуляції цифрових послуг. Більш досконала правова база має, за задумом, стимулювати інвестиції й підвищити якість послуг за умови належного виконання.

Позиція уряду щодо інтернет-свободи та відключень також заслуговує уваги. На відміну від деяких сусідніх країн, Буркіна-Фасо не вдавалась до відключень інтернету впродовж минулого року незважаючи на складну ситуацію з безпекою – за останні 12 місяців зафіксовано 0 відключень pulse.internetsociety.org. Це позитивний сигнал для стабільності доступу (користувачів не відключають від мережі за наказом уряду), хоча ситуація може змінитися залежно від ескалації безпекової ситуації. Водночас влада запроваджує політики контролю деяких аспектів: наприклад, розглядалася пропозиція обмежити кількість SIM-карт, якими може володіти одна особа, щоб стримати шахрайство й поліпшити контроль безпеки developingtelecoms.com. Попри загальне відкриття ринку для конкуренції, уряд обережно ставиться до цілковито безконтрольних послуг (як видно на прикладі політики щодо супутникового інтернету, що розглядається далі).

Підсумовуючи, уряд Буркіна-Фасо активно залучений у розширення доступу, використовуючи фонди універсального обслуговування та проекти для покриття сільських районів, а також оновлюючи регуляторну базу для сприяння конкурентному і безпечному телеком-сектору. Політики мають гарні наміри – мета полягає у повсюдному підключенні до 2030 року – однак реалізація залишається складною через фінансові, організаційні та безпекові обмеження.

Ключові гравці: міжнародні та локальні інтернет-провайдери

Попри труднощі, розвиток інтернет-послуг у Буркіна-Фасо забезпечують як міжнародні телекомунікаційні гіганти, так і місцеві провайдери. Ринок умовно поділяється на операторів мобільного зв’язку та інтернет-провайдерів (ISP) (деякі з яких перетинаються):

  • Orange Burkina Faso: Orange – французька транснаціональна компанія – є провідним мобільним та інтернет-провайдером країни. На неї припадає приблизно 50% інтернет-ринку pulse.internetsociety.org і майже 9 мільйонів абонентів мобільного інтернету (ІІІ квартал 2023) digitalmagazine.bf. Orange пропонує 2G/3G/4G-послуги мобільного інтернету по всій країні, а також фіксований широкосмуговий інтернет (зокрема оптоволокно у містах). Її домінування підкріплює репутація кращого покриття та якості мережі, хоча існують скарги споживачів на перебої та ціни.
  • Moov Africa (Onatel): Moov – бренд марокканського оператора Maroc Telecom, фактично приватизований колишній державний телеком Onatel. Має значну частку мобільного ринку – близько 6,94 мільйона абонентів мобільного інтернету digitalmagazine.bf (приблизно 40% ринку). Moov/Onatel є оператором магістральної інфраструктури та спадкувала мідні лінії й старіші мережі. Надання DSL і фрагментарно – оптоволоконного інтернету, поряд із мобільними послугами. За сприяння Maroc Telecom має інвестиційні ресурси, але конкурує із Orange.
  • Telecel Faso: Telecel – третій мобільний оператор, невеликий місцевий гравець із приблизно 1,8 мільйона абонентів мобільних даних digitalmagazine.bf (~10% ринку). Сильніша позиція у містах й частково у селах, але повільне розширення мережі й фінансові труднощі призвели до втрати частини абонентів digitalmagazine.bf. Telecel практично не має фіксованих широкосмугових пропозицій, хоча експериментувала із бездротовими рішеннями. Зазвичай приваблює нижчими цінами, хоча якість мережі сприймається гіршою, ніж у Orange чи Moov.
  • GVA (Canalbox): Group Vivendi Africa (GVA), під брендом Canal+ Canalbox, є новим, але впливовим гравцем, який зосереджений на оптоволоконному інтернеті для приватних домоволодінь у великих містах. GVA запустила фібру в Уагадугу та Бобо-Діулассо та продемонструвала стрімке зростання. Станом на кінець 2023 року GVA була найбільшим провайдером фіксованого оптоволоконного інтернету із 40 835 абонентами – це на 279% більше, ніж торік digitalmagazine.bf. Сервіс Canalbox (безлімітний високошвидкісний інтернет) швидко привабив зростаючий міський середній клас і бізнес. Успіх Canalbox свідчить про відкладений попит на швидкісний домашній інтернет – утім, поки що доступний лише у містах. (Зверніть увагу, що GVA – виключно ISP, а мобільного зв’язку не надає.)
  • FasoNet (Onatel): FasoNet – підрозділ стаціонарного інтернету Onatel/Moov, історично основний ISP для бізнесу й органів влади. Згідно з даними щодо розподілу інтернет-трафіку, «FasoNet» має близько 23% інтернет-ринку pulse.internetsociety.org. Це, ймовірно, корпоративні орендовані лінії, ADSL і частина оптоволоконних клієнтів Onatel. Станом на вересень 2023 року кількість абонентів фібри у Onatel – 13 050 digitalmagazine.bf (третє місце після GVA та Orange). FasoNet/Onatel користується перевагами володіння більшістю телеком-інфраструктури країни (оптоволокно, міжнародні канали), але стикається із суттєвою конкуренцією у роздрібному сегменті.
  • Інші провайдери та ініціативи: Є кілька дрібних ISP, таких як VTS (який мав ~600 абонентів фібри digitalmagazine.bf), а також декілька супутникових провайдерів, які працюють із НУО чи фірмами у віддалених районах. Держава також керує ANPTIC (Національне агентство із розвитку ІКТ), у якого частка ринку менша за 1% pulse.internetsociety.org – скоріше це підключення для е-урядування й телецентрів. Загалом, ринок фіксованого інтернету лише зростає з дуже низької бази, і Orange, GVA і Onatel акумулюють майже весь новий попит на домашню фібру.

Конкуренція та динаміка ринку: Конкуренція на ринку Буркіна-Фасо вважається слабкою або помірною – за оцінкою Internet Society, рівень конкурентності для кінцевого користувача є «поганим» pulse.internetsociety.org. Фактично дві великі групи (Orange і Maroc Telecom через Moov/Onatel) домінують, і їх неодноразово штрафували за проблеми з якістю послуг та підозрювану картельну змову. Водночас вихід GVA Canalbox у сегменті фіксованого інтернету й наявність Telecel як третього мобільного оператора створюють певний ціновий тиск. В останні роки в Буркіна-Фасо спостерігалися бойкоти споживачів і протести через високі ціни на мобільні дані та поганий сервіс, що призвело до тиску на операторів та певних змін у стратегіях. Регулятор ARCEP втручався час від часу – наприклад, накладаючи штрафи на Orange, Moov і Telecel за невідповідність якості наданих послуг і вимагаючи покращень developingtelecoms.com. Усе це підкреслює: попри наявність кількох гравців, у споживачів і досі мало варіантів, а ринок лише рухається до справжньої конкуренції.

Супутниковий інтернет: новий рубіж (Starlink та інші)

Одна з найобговорюваніших новинок у світі підключення – це супутниковий інтернет, особливо низькоорбітальні (LEO) сузірʼя, такі як Starlink Ілона Маска. Для країни на кшталт Буркіна-Фасо – з величезними сільськими територіями й неоднорідною інфраструктурою – супутниковий інтернет може справді змінити гру, забезпечуючи високошвидкісний інтернет у будь-якій точці без потреби у наземних вежах або прокладанні фібри. Однак, впровадження супутникового інтернету у Буркіна-Фасо просувається повільно і супроводжується регуляторними перепонами.

Станом на початок 2024 року Starlink ще не працює у Буркіна-Фасо, і більш того, продаж обладнання Starlink офіційно заборонено урядом ecofinagency.com. Буркіна-Фасо – серед тих африканських країн (разом із Кот-д’Івуаром, ДР Конго, Малі, Сенегалом, Зімбабве та Південною Африкою), які заборонили або обмежили пристрої Starlink до отримання правильних ліцензій ecofinagency.com. Хоча супутники Starlink технічно покривають більшу частину Африки, компанія ще не уклала угоду чи отримала ліцензію у Буркіна-Фасо, тому регулятори застерігають громадян від користування цим сервісом. Заборона підкреслює прагнення уряду до регуляторного контролю (та, ймовірно, захисту місцевих провайдерів) перш ніж дати “зелене світло” зовнішнім іноземним операторам-супутникам.

Проте плани запуску Starlink існують. За даними галузевих відстежувачів, у Буркіна-Фасо Starlink очікувався у 2024 або 2025 роках blog.telegeography.com після схвалення урядом. Насправді, Starlink швидко розширювався Африкою останні два роки – на початку 2025 він працював у 18 африканських країнах africa.businessinsider.com, тож, імовірно, це питання часу до появи Starlink у Буркіна-Фасо. Сусідні країни як-от Нігер вже просунулися вперед (Нігер видав ліцензію Starlink наприкінці 2024 року, вбачаючи у цьому шлях до підключення віддалених громад). Після запуску Starlink може запропонувати швидкий, але дорогий доступ тим, хто здатний дозволити собі обладнання (~400 доларів за антену) та ~50–100 доларів щомісячної абонплати. Для пересічного буркінця це недосяжно, однак сервіс може бути проривом для бізнесу, НУО та заможних мешканців сільських або віддалених регіонів – тобто там, де підключення через фібру чи якісний мобільний зв’язок не з’являться ніколи.

Окрім Starlink, Буркіна-Фасо має досвід роботи з старішими супутниковими інтернет-рішеннями. VSAT-термінали (на основі геостаціонарних супутників) вже давно використовуються банками, урядовими установами та гуманітарними організаціями для підключення віддалених об’єктів. Однак традиційний супутниковий широкосмуговий зв’язок є дорогим і має обмежену пропускну здатність. Останнім часом й інші компанії, такі як Viasat та Eutelsat (Konnect), також звертають увагу на африканські ринки із новими супутниковими пропозиціями. Уряд Буркіна-Фасо у партнерстві з міжнародними донорами (наприклад, урядом Люксембургу, який має зв’язки із супутниковим оператором SES) впровадив певні супутникові рішення для гуманітарних потреб etcluster.org – наприклад, для підключення ІКТ-центрів у громадах у регіонах, де тривають конфлікти і наземні мережі не працюють.

Варто відзначити, що хоча супутниковий інтернет може обійти локальні інфраструктурні обмеження, для його роботи потрібний регуляторний дозвіл у кожній країні. Влада закономірно занепокоєна питаннями суверенітету, безпеки (неконтрольовані комунікації) і конкуренції (захист позицій місцевих телеком-компаній). Заборона на нелицензоване обладнання Starlink показує, що Буркіна-Фасо обережно балансує ці ризики та обіцянки нових технологій.

Підсумовуючи, супутниковий інтернет є одночасно великою можливістю та регуляторною дилемою для Буркіна-Фасо. Технологія може допомогти перескочити етапи розвитку наземної інфраструктури й підключити найважкодоступніші куточки країни (місця, де зараз “жодної риски” сигналу). Такі компанії як Starlink перебувають на порозі виходу на ринок, і коли це станеться, Буркіна-Фасо може побачити нову епоху підключеності для віддалених шкіл, клінік і громад. Проте впровадження, ймовірно, буде повільним і обмеженим через вартість, а уряд продовжить жорстко контролювати розвиток цього сектору.

Як виглядає Буркіна-Фасо: сусіди та світові орієнтири

Щоб зрозуміти інтернет-доступ у Буркіна-Фасо, корисно порівняти її з деякими сусідами та країнами-партнерами. Країна відстає від багатьох своїх сусідів у Західній Африці щодо підключеності, втім перебуває на одному рівні з деякими країнами Сахельського регіону поруч.

  • Кот-д’Івуар: Близько 45% івуарійців користувалися інтернетом у 2023 році datareportal.com, що більш ніж удвічі перевищує показник Буркіна-Фасо. В країні масово інвестують у телекомунікаційну інфраструктуру і як прибережний вузол підводних кабелів, Кот-д’Івуар має перевагу. В містах широко доступна 4G, навіть запускали пілотні проекти 5G, а зростаюча оптична мережа підключає будинки в Абіджані. Це робить Кот-д’Івуар однією з найцифровізованіших економік регіону.
  • Гана: Південний сусід Буркіна-Фасо, Гана – лідер Західної Африки за підключеністю. Інтернет-проникнення тут оцінюється на рівні 70% станом на 2025 рік statista.com – це надзвичайно високий показник для Африки. Секрет успіху Гани – конкуренція між телеком-компаніями, широка зона покриття 3G/4G (у тому числі у сільських зонах), і агресивне розгортання широкосмугових послуг. Вищі рівні грамотності та урбанізації також пришвидшують інтернетизацію. Відрив між Ганою та Буркіна-Фасо показує, наскільки потужним чинником є політика та ринок.
  • Малі та Нігер: Ці два сусіди мають подібні виклики до Буркіна-Фасо (немає виходу до моря, багато сіл, проблеми безпеки). Інтернет-проникнення Малі приблизно на рівні Буркіна-Фасо – близько 20% або менше (точні дані різняться, а через конфлікти телекомунікації подекуди порушені). Нігер має один із найнижчих рівнів користування інтернетом у світі – за останні роки лише 5–10% населення etcluster.org. Огромна пустеля й дуже низька електрифікація робить підключення майже неможливим. Буркіна-Фасо трохи випереджає Нігер, однак усі три Сахельські країни значно відстають від африканського середнього.
  • Нігерія: Найбільш населена країна континенту має близько 40% населення онлайн (деякі джерела дають 50–60% проникнення в 2023 році). Завдяки великій кількості населення, в Нігерії найбільше інтернет-користувачів в Африці, але відсотково це нагадує, що навіть країни-гіганти не досягли половини населення з доступом до інтернету. Показник Буркіна-Фасо у 20% здається низьким, але він недалеко від того, що було у Нігерії ще кілька років тому – тож є потенціал швидкого зростання за умови правильних інвестицій.
  • Світовий середній рівень: Близько 66% населення світу користується інтернетом у 2024 році datareportal.com. Передові країни (Європа, Північна Америка, частини Азії) мають понад 90% проникнення інтернету. Навіть в Африці є лідери на кшталт Марокко (~92%) і маленькі країни, як Кабо-Верде (~73%), що демонструють потенціал statista.com. ~20% у Буркіна-Фасо – це очевидно нижня межа світового спектру. Країні потрібно потроїти чи навіть учетверити користувацьку аудиторію, щоб наздогнати сьогоднішній світовий середній рівень.

Отже, Буркіна-Фасо відстає від регіональних і світових партнерів за рівнем доступу до інтернету, особливо порівняно з прибережними та більш розвинутими економіками. Проте результати країни приблизно відповідають економічному та географічному контексту (як у Малі/Нігеру). Є надія, що поточні проекти і нові технології (розбудова оптоволокна, розширення 4G, супутниковий широкосмуговий інтернет) дозволять Буркіна-Фасо скоротити цей розрив найближчими роками, можливо навіть перескочивши певні етапи.

Можливості та бар’єри для ширшої підключеності

Дивлячись уперед, Буркіна-Фасо перебуває на роздоріжжі цифрового розвитку. Є декілька перспективних можливостей для прискорення доступу до інтернету, а також стійкі бар’єри, які можуть цьому завадити. Ось аналіз ключових чинників:

Можливості, які стимулюють зростання підключеності:

  • Ініціативи уряду та донорів: Намір побудувати 800 нових веж і підключити 1000 віддалених зон до 2027 року developingtelecoms.com developingtelecoms.com — це вагома можливість. Якщо план здійсниться, це суттєво розширить покриття мобільних мереж. Міжнародні організації розвитку (Світовий банк тощо) та універсальний сервісний фонд вкладають кошти в цей процес. Такі інвестиції можуть ліквідувати “білу пляму” покриття і надати доступ мільйонам людей.
  • Розширення 4G (і майбутнє 5G): У Буркіна-Фасо швидко переходять із 2G/3G на 4G LTE-мережі. Лише у 2023 році кількість 4G-абонентів зросла на 79% digitalmagazine.bf завдяки розширенню LTE-покриття. Якісніший 4G-інтернет стимулює людей користуватися мережею частіше. 5G поки не запущено, однак нинішня розбудова оптоволокна і дата-центрів полегшить запуск 5G у містах, коли прийде час.
  • Зростання оптоволого зв’язку: Бум підписки на оптоволоконний інтернет для домогосподарств (завдяки GVA Canalbox та іншим) формує групу користувачів із високою пропускною здатністю у містах. Це має і побічний ефект: можлива поява локального контенту та сервісів, коли є критична маса зі швидкісним інтернетом; мобільним операторам доводиться покращувати пропозиції. Розширення внутрішньої оптики (зокрема, зв’язок із сусідніми країнами) поступово здешевить інтернет і підвищить надійність роботи мереж.
  • Зниження вартості та доступність: Вартість мобільного інтернету в Буркіна-Фасо зменшується, що робить ринок одним із найдоступніших у Африці pulse.internetsociety.org. Також з’являються дешеві моделі смартфонів. Коли пристрої та тарифи стають доступнішими, більше людей підключаються до мережі. Є докази, що навіть бідні селяни купують інтернет-трафік, якщо ціна низька та є відчутна користь (наприклад, для зв’язку, мобільних оплат, розваг).
  • Молоде та енергійне населення: У Буркіна-Фасо дуже молоде населення (медіанний вік близько 17 років). Це “цифрове покоління” активно користується соцмережами, онлайн-сервісами, смартфонами. Вони — основний попит на інтернет, якщо будуть інфраструктура і підтримка. Уже сьогодні Фейсбук має мільйони буркінійських акаунтів (часто із нерегулярним доступом). У цього попиту величезний потенціал для стійкого зростання із розширенням покриття.
  • Супутниковий інтернет та інновації: Прихід низькоорбітальних супутникових рішень (Starlink) та інших інноваційних технологій (локальні Wi-Fi-хаби, аеростати чи дрони для підключення тощо) — це справжній wildcard. За допомогою таких підходів Буркіна-Фасо може скоротити час розгортання традиційної інфраструктури. Наприклад, підключити школу чи лікарню у віддаленому селі через супутник можна значно швидше, ніж чекати на кабель чи радіорелейку. Крім того, відкритість уряду до пілотних проектів (супутниковий зв’язок для екстрених служб) показує готовність до новацій там, де це виправдано.

Перешкоди і виклики, що залишаються:

  • Бідність та низький рівень грамотності: Основні соціально-економічні чинники не можна ігнорувати. Значна частка населення Буркіна-Фасо живе у бідності та має обмежену освіту. Навіть якщо сервіс доступний, багато хто не може дозволити собі смартфон чи комп’ютер, а дехто (особливо старші люди) не має грамотності чи цифрових навичок для користування онлайн-послугами. Цей бар’єр людського капіталу означає, що просто побудувати мережі недостатньо – потрібні програми цифрової грамотності, контент місцевими мовами і сервіси з очевидною користю для сільського населення (наприклад, агроінфа, мобільний банкінг тощо).
  • Електроінфраструктура: Як вже зазначалося, доступ до електрики лишається низьким (особливо в селах). Поки рівень електрифікації не зросте (електроенергія у селищах і стабільне живлення у містах), доступ до інтернету не стане масовим. Відключення чи відсутність світла на селі означає відсутність зв’язку. Телеком-компанії, ймовірно, мають інвестувати у сонячні та резервні електростанції для веж і громадських пунктів зарядки, щоб це компенсувати.
  • Безпека і політична стабільність: Триваюча криза безпеки через атаки екстремістів — серйозний бар’єр. Вона руйнує інфраструктуру developingtelecoms.com та відволікає урядові ресурси. У нестабільних регіонах бізнес не ризикує інвестувати у нові вежі, а навіть обслуговування існуючих — небезпечне. Політична нестабільність (наприклад, перевороти у 2022) може уповільнити реформи та відлякати закордонних інвесторів. Стабільність — ключова умова успіху довгострокових телеком-проектів.
  • Регуляторні проблеми: Хоча уряд діє проактивно, досі існують бюрократичні й регуляторні бар’єри. Наприклад, затримка ліцензування нових технологій (Starlink) демонструє обережність, яка змушує населення чекати на технічно вже доступні послуги ecofinagency.com. Також питання розподілу частот для 5G та спрощення дозволів на будівництво веж можуть стати вузьким місцем без ефективного підходу. Баланс контролю й інновацій залишатиметься викликом для регуляторів.
  • Конкуренція та інвестиції: Поточна структура ринку не стимулює агресивного розвитку. Два найбільших оператори (Orange і Moov) не мають мотивації “йти у збиткові села” без тиску, а Telecel має обмежений капітал для розбудови покриття самостійно. Потрібні продовження інвестицій — можливо, нових гравців чи державно-приватних партнерств — щоб розширювати доступ далі. Якщо ринок залишиться напівдуополістичним, ціни та якість можуть “застигнути” після першої хвилі інвестицій донорів/держави.
  • Обслуговування та якість сервісу: Головне — забезпечити, щоб фактичне з’єднання було якісним. Багато користувачів скаржаться на повільний інтернет і збої мережі. Середня швидкість скачування у 2023 році була близько 35,7 Мбіт/с на мобільному інтернеті й 43,2 Мбіт/с — через дротовий pulse.internetsociety.org, але різниця між містом і селом величезна. У селі це може становити частки мегабіта, якщо взагалі щось ловить. Перевантаження міської мережі й обмежена міжнародна пропускна здатність теж погіршують якість. Без постійних оновлень і обслуговування користувачі можуть втратити інтерес до інтернету.

Перспектива: Незважаючи на всі бар’єри, загальний тренд для Буркіна-Фасо — це поступове покращення підключеності. У 2023–2025 роках спостерігається позитивна динаміка — політика, інфраструктурні проекти й запуск технологій синхронізуються. Якщо збережуться мир і стабільність, а плани (нові вежі, розвиток оптики, можливо запуск Starlink) будуть реалізовані, країна зможе істотно підняти рівень інтернет-проникнення до кінця десятиліття. У найкращому випадку це означає перехід від ~20% користувачів зараз до 40–50% у 2030 році — тобто наздогнати теперішні сусідні країни. Це докорінно змінить соціально-економічний ландшафт, відкривши нові горизонти для освіти, електронної комерції, е-урядування тощо.

Однак саме «останню милю» підключення – досягнення найбільш важкодоступних верств населення – ймовірно, залишиться найскладнішим викликом. Поєднання бідності, віддаленої географії та небезпеки означає, що без постійних зусиль та інновацій частина населення може залишитися офлайн, тоді як решта стрімко рухатиметься вперед. Цифровий розрив всередині Буркіна-Фасо може ще більше поглибитися, якщо міські райони користуватимуться оптикою та 5G, в той час як сільські громади досі боротимуться навіть із 2G. Подолати цю прірву потребуватиме не лише технологій, а й підходів, орієнтованих на громади, інклюзивних політик і, можливо, регіонального співробітництва (адже інтернет не знає кордонів).

Підсумовуючи, інтернет-майбутнє Буркіна-Фасо балансує між великими надіями та жорсткою реальністю. Поточна ситуація тверезо оцінює перспективи — лише п’ята частина громадян онлайн, і при цьому помітні великі диспропорції, — однак існуючі ініціативи та нові технології вселяють значний оптимізм. Наступні роки стануть вирішальними, щоб побачити, чи вдасться втілити у життя «мрії про Starlink» і цілі зі створення широкосмугового доступу по всій країні, надовго забезпечивши місце Буркіна-Фасо у цифрову епоху. Світ спостерігає, як ця стійка нація береться за складне завдання — з’єднати зі світом своїх громадян, село за селом, користувача за користувачем.

Джерела:

Tags: , ,