Ілон Маск: Starlink проти відключення в Ірані: перевірка фактів про 20 000 таємних тарілок, які знову з’єднують націю

Вступ

Нещодавно з’явився вірусний репортаж, у якому стверджувалося, що Ілон Маск “обійшов” повне блокування інтернету в Ірані, активувавши Starlink для 20 000 прихованих супутникових терміналів всередині країни. Ця драматична історія — що з’явилася на тлі загострення конфлікту між Іраном та Ізраїлем — натякає, що супутники SpaceX Маска надали іранцям нецензурований інтернет після того, як режим намагався відрізати їх від мережі. Враховуючи сумнозвісний досвід цензури та відключень інтернету в Ірані й зростаючу репутацію Starlink як цифрової “рятувальної лінії” під час криз, це твердження привернуло глобальну увагу. Але чи це правда? У цьому звіті досліджуються усі фактичні деталі цієї заяви на основі актуальних авторитетних джерел. Ми перевіряємо, що дійсно трапилося в Ірані в червні 2025, аналізуємо, чи справді 20 000 терміналів Starlink працювали таємно, і шукаємо підтвердження в основних медіа, від чиновників та ІТ-експертів. Паралельно ми розглянемо супутній контекст — від ролі Starlink в інших зонах конфлікту (наприклад, в Україні) до інтернет-блекаутів в Ірані та ширших наслідків для свободи інтернету у світі.

Starlink прориває іранську ізоляцію від інтернету (червень 2025)

У середині червня 2025 року раптово спалахнула військова конфронтація між Іраном та Ізраїлем. Після ізраїльських авіаударів по іранських ядерних та військових об’єктах іранський уряд запровадив загальнонаціональне відключення інтернету — цифровий блекаут із наміром придушити заворушення і контролювати потік інформації ndtv.com timesofisrael.com. 14 червня міністерство зв’язку Ірану оголосило про “тимчасові обмеження” інтернету “до повернення нормальності”, фактично відрізавши мільйони громадян від глобальної мережі economictimes.indiatimes.com ndtv.com. Раніше такі блекаути залишали іранців в інформаційній порожнечі. Цього разу допомога прийшла з орбіти.

Ілон Маск втрутився протягом кількох годин. Генеральний директор SpaceX — який раніше вже висловлював підтримку свободи інтернету в Ірані — оголосив у соцмережі X (раніше Twitter), що супутниковий інтернет Starlink тепер активний над Іраном iranintl.com timesofisrael.com. У короткому твіті 14 червня Маск написав: “The beams are on.” iranintl.com timesofisrael.com Це повідомлення підтвердило, що супутники Starlink дійсно спрямовують інтернет-з’єднання у повітряний простір Ірану попри відключення, впроваджене режимом. По суті, Маск “натиснув перемикач”, щоб кожен, хто має термінал Starlink в Ірані, міг під’єднатися до мережі. Іранські активісти публічно зверталися до Маска з проханням про допомогу, коли доступ до інтернету впав майже до нуля — і він відгукнувся. “Елон Маск у суботу повідомив, що Starlink активний над Іраном, відповідаючи у X: ‘The beams are on,’” повідомило Iran International, зазначивши, що це сталося після того, як користувач закликав його відновити доступ під час блекауту iranintl.com.

Важливо, що активація Starlink не повернула всіх іранців в інтернет магічним чином — скористатися нею могли лише ті, хто мав спеціальне обладнання. Проте це дало миттєвий стратегічний ефект. Як зазначають джерела, зокрема The Times of Israel, дії Маска стали рятівним каналом зв’язку під час блекауту. На 15 червня Starlink був “активований в Ірані після того, як Тегеран відключив громадянам доступ до інтернету через ізраїльські удари”: це дозволило бодай частині іранців повернутися до мережі всупереч діям уряду timesofisrael.com.

Блекаут в Ірані збігся з різким загостренням конфлікту. Ізраїльські сили завдали ударів по іранських ракетних установках і ядерних об’єктах, Іран відповів ракетними обстрілами по Ізраїлю economictimes.indiatimes.com ndtv.com. Обидві сторони завдавали ударів, що викликало побоювання великої війни. Іранський режим, остерігаючись масових протестів і координації між громадянами, спробував “зупинити бунт удома”, розриваючи інтернет-з’єднання ndtv.com. Однак Starlink Маска підірвав цю стратегію. Оминаючи наземні мережі, Starlink дозволив інформаційному потоку зберігатися. Як повідомляє NDTV, “Елон Маск оголосив, що Starlink… активовано в Ірані після того, як Тегеран запровадив відключення інтернету” у відповідь на ізраїльську агресію ndtv.com. Іншими словами, приватна супутникова мережа зробила те, що не під силу було ані дипломатії, ані наземній інфраструктурі, — повернула бодай частину населення Ірану до зв’язку із зовнішнім світом.

20 000 прихованих терміналів Starlink — міф чи реальність?

В основі заяви лежить цифра 20 000 терміналів Starlink, що “уже циркулюють чорними ринками Ірану”. Хоча точну кількість нелегальних пристроїв встановити важко, кілька авторитетних джерел підтверджують цей масштаб порядку. Станом на кінець 2024 року техно-журналісти та галузеві аналітики оцінювали кількість терміналів Starlink в Ірані у десятки тисяч, попри офіційну заборону сервісу. У грудні 2024 року Forbes писав: “Кількість іранців із високошвидкісним інтернетом [через Starlink] сягає оцінки у 20 000 — його майже неможливо цензурувати чи відключити Ісламській Республіці.” irantimes.com. Такий підпільний попит різко зріс після того, як Маск уперше активував Starlink для Ірану ще у 2022 році. Один із іранських медіаресурсів підсумовує: “З 2022 року поширення Starlink у Ірані різко виросло… Тепер до 20 000 людей мають високошвидкісний інтернет, який Ісламській Республіці майже не під силу цензурувати.” irantimes.com. Тобто, приблизно 20 000 терміналів Starlink, за оцінками, працювали в Ірані до кінця 2024 року, здебільшого отримані через неофіційні канали.

Підпільна “тарілка” Starlink, встановлена у Тегерані, Іран, із характерною вежею Мілад на задньому плані time.com. Активісти викладали такі фото наприкінці 2024 року як доказ того, що термінали Starlink справді є на території Ірану, попри державну заборону. Ці “тарілки”, що потрапляють через чорний ринок, забезпечують нецензурований інтернет, і владі складно їх заблокувати.

Незалежні репортажі іранських діаспорних медіа підтверджують ці оцінки. У вересні 2024 року Iran International писав, що експерт, який моніторить поширення Starlink в Ірані, “оцінює кількість терміналів між 10 000 і 20 000” на основі інформації від торговців і монтажників, які займаються контрабандою iranintl.com. На початку 2025 року іранські чиновники галузі заявляли про ще більші цифри: понад 100 000 користувачів мають супутниковий інтернет. Глава іранського комітету інфраструктури електронної комерції Пуйя Пірхоссейнлу повідомив місцевим ЗМІ в січні 2025 року, що “понад 30 000 унікальних користувачів користуються супутниковим інтернетом, тож загальне число [Starlink] користувачів перевищує 100 000.” iranintl.com iranintl.com. (Ймовірно, ця цифра враховує кілька людей на одну “тарілку”, наприклад, один Starlink на дахові для кількох сімей, а не 100 тисяч окремих пристроїв.) Хоча ці 100 000 наразі не підтверджені зовнішніми джерелами, така динаміка узгоджується з стрімким зростанням у 2024 році; той же чиновник зазначив, що використання супутникового інтернету в Ірані зросло у 20 разів за рік iranintl.com. Для порівняння, Forbes ще за місяць до того називав цифру у 20 000 iranintl.com, що підкреслює надзвичайно швидке розгортання чорного ринку Starlink.

Ясно одне: тисячі терміналів Starlink дійсно були таємно завезені до Ірану з 2022 року. Ці пристрої часто контрабандно провозять із сусідніх країн (таких як Курдистанський регіон Іраку, Туреччина або держави Перської затоки), оскільки SpaceX не може легально відправляти їх до Ірану iranintl.com time.com. Володіння таким пристроєм дуже ризиковане – іранська влада вважає несанкціоноване супутникове обладнання незаконним, а за його наявність можна навіть отримати звинувачення у шпигунстві iranintl.com time.com. В одному випадку у листопаді 2023 року сили безпеки Ірану конфіскували 22 тарілки Starlink, стверджуючи, що це обладнання ЦРУ для дисидентів iranintl.com. Попри небезпеку, попит на них серед технічно обізнаних іранців і активістів стрімко зріс. Ціни на чорному ринку захмарні: перепродані комплекти Starlink коштують від $700 до $2 000 (проти ~$250 у роздріб у США), а щомісячну підписку $70–$110 треба сплачувати через складні схеми через санкції irantimes.com iranintl.com. Такі витрати обмежують доступ до Starlink для привілейованої меншості – про що навіть Маск визнавав. За іранськими стандартами це розкіш: “(Середня місячна зарплата в Ірані — приблизно $250),” відзначає Forbes, показуючи, що лише підписка на Starlink дорівнює повному доходу багатьох іранців irantimes.com.

Отже, чи справді Маск “обійшов” блекаут із 20 000 терміналів? По суті, так – але опосередковано. Роль Маска полягала в тому, щоб активувати сигнал Starlink над Іраном (він може це зробити самостійно програмно), зробивши сервіс доступним. Фізичні термінали вже були в країні, сховані по домівках і схованках підприємливими іранцями. Як тільки Starlink запрацював, ці пристрої – скільки б їх не було, імовірно десятки тисяч – миттєво активувалися, відновивши доступ користувачів до зовнішнього світу. Один з аналітиків галузі повідомив The Economic Times, що “приблизно 20 000 терміналів Starlink, як вважається, працюють в Ірані через чорний ринок”, і саме тому активація Маска мала значення economictimes.indiatimes.com. Без цієї прихованої мережі тарілок, сигнали Starlink залишилися б без приймачів. Фактично Маск розблокував підпільний інтернет, готовий до використання. Це відповідає опису з вірусної статті: Starlink почав передавати нецензурований інтернет на приблизно 20 000 таємних терміналів під час блекауту journee-mondiale.com journee-mondiale.com. Точність кількості можна поставити під сумнів, але низка поважних джерел підтверджують масштаби та ефект.

Варто зазначити, що 20 000 терміналів – це все ще мізерна частка від населення Ірану (менше 0,03% з ~85 мільйонів). Блекаут не став повністю неефективним для всіх – переважна більшість іранців залишалася офлайн, маючи доступ лише до державних ЗМІ. Проте ці тисячі власників тарілок Starlink враз стали ключовою інформаційною лінією життя. Вони отримали змогу читати нецензуровані новини, спілкуватися через соцмережі та зашифровані додатки, а також потенційно ділитися новинами зсередини Ірану. Для режиму, який довгий час намагався зберегти “інтернет-залізну завісу”, це було безпрецедентно. Іранські чиновники змушені були визнати, що поява Starlink створила нові проблеми. Міністр зв’язку Ірану раніше попереджав, що нецензурований сервіс Starlink “є новим поколінням доступу до Інтернету, який неможливо цензурувати владою” irantimes.com. Дійсно, супутники Starlink на низьких навколоземних орбітах (LEO) оминають “точки стискання” (національні провайдери й телеком-хаби), які зазвичай контролює держава journee-mondiale.com journee-mondiale.com. Як сказано у вірусній статті, “традиційна інтернет-цензура спирається на контроль фізичної інфраструктури… супутники Starlink роблять ці контрольні точки застарілими.” journee-mondiale.com Іранським цензорам довелося визнати, що вони “не могли просто ‘вимкнути’ зовнішні супутникові сигнали” без складної апаратури для глушіння чи блокування journee-mondiale.com.

Хронологія залучення Starlink в Ірані

Щоб краще перевірити це твердження, корисно подивитися, як ми дійшли до віхи червня 2025 року. Нижче наведена хронологія ключових подій, підтверджених надійними джерелами, яка відслідковує шлях Starlink у Ірані від концепції до реальності:

Таблиця: Ключові події залучення Starlink до інтернет-доступу в Ірані, 2019–2025, із підтверджуючими джерелами.

Реакції уряду та експертів

Основні ЗМІ та офіційні особи підтвердили ключові факти історії про Starlink в Ірані. Наприклад, джерела Reuters та BBC повідомляли про активацію Starlink Маском як у 2022, так і у 2025 роках. Наприкінці 2022 року Reuters відзначало обіцянку Маска надати доступ до Starlink у рамках підтриманої США ініціативи за “свободу інтернету та вільний потік інформації” в Ірані під час протестів через Махсу Аміні reuters.com. У грудні 2022 року Маск публічно підтвердив, що майже 100 терміналів були активні в Ірані reuters.com. Перемістимося до червня 2025 року — і численні медіа, від The Jerusalem Post до NDTV та партнерів Reuters, повідомили, що Маск увімкнув Starlink у відповідь на відключення інтернету в Ірані ndtv.com jpost.com. Іранські державні медіа також побічно визнали цей крок: агентство ISNA опублікувало заяву Мінкомунікацій про введення обмежень на інтернет і пообіцяло їх зняти після стабілізації ситуації ndtv.com, фактично визнаючи, що причина таких дій — придушення інформації у період конфлікту.

Технологічні аналітики та правозахисні організації прокоментували значущість появи Starlink в Ірані. Freedom House у звіті Freedom on the Net 2024 року віднесла Іран до країн з найбільш репресивним середовищем інтернету у світі (3-тє місце за суворістю) і відзначила тенденцію режиму до “кримінального переслідування онлайн-дисидентства” iranintl.com. Поява супутникового інтернету сприймається як можлива протиотрута від такої репресії. “Зростання присутності Starlink в Ірані важливе, бо це означає нове покоління доступу до інтернету, яке держава не може цензурувати,” — пояснює Сайрус Фарівар, старший автор Forbes, підкреслюючи революційний потенціал Starlink, якщо ціни знизяться irantimes.com. Активісти в Ірані поділяють ці надії — за їх словами, Starlink — це “кисень” для тих, хто задихається під інформаційною блокадою time.com time.com. Під час протестів 2022 року часто блокувалися або майже не працювали зашифровані месенджери й VPN; Starlink пропонує неконтрольований канал, який держава не здатна легко фільтрувати.

Однак експерти закликають і до обережності. Володіння терміналом Starlink в Ірані може бути дуже небезпечним. Як зазначив один із активістів: “Маючи несанкціонований пристрій зв’язку, ти фактично сприймаєшся як шпигун [очима режиму]” time.com. За даними, Корпус вартових Ісламської революції та силовики спеціально шукають характерні пристрої Starlink на блокпостах, особливо у прикордонних провінціях time.com. Покарання можуть бути жорсткими — затриманих звинувачують у співпраці з іноземними розвідками. IranWire (правозахисний журналістський ресурс) повідомляв, що навіть за супутниковий телефон чи VPN‑роутер людей кидали до в’язниці; а тарілка Starlink, як публічний доказ, може стати формальною підставою для тяжких звинувачень. Попередження з вірусної статті, що користувачі ризикують наражатися на посилену державну слідкування й навіть смертельну небезпеку, сумно підтверджуються journee-mondiale.com journee-mondiale.com. Насправді активісти розповіли журналу TIME, що для тих, кого спіймають зі Starlink: “Питання стоїть руба: або життя, або смерть… якщо тебе впіймають — компромісу вже не буде” time.com time.com. Це підкреслює: хоч Starlink і рятує людей від кіброцензури, але водночас робить їх фізичними цілями для параноїдального режиму.

Міжнародна реакція: керівництво Ірану обурене поширенням Starlink. Тегеран подав офіційні скарги до Міжнародного союзу електрозв’язку ООН, стверджуючи, що SpaceX порушує суверенітет країни, надаючи послуги без ліцензії iranintl.com. У квітні 2025 року ITU частково підтримав позицію Ірану, постановивши, що Starlink “не має надавати послуги на території Ірану без дозволу” і навіть мусить допомагати у виявленні нелегальних терміналів wanaen.com wanaen.com. (Як це виконати — окреме питання: SpaceX та офіційні представники США відзначили, що відстеження контрабандних пристроїв “виходить за межі повноважень” будь-якого телеком-регулятора wanaen.com.) Фрустрація офіційного Тегерана зрозуміла — держава втрачає монополію на інформацію, що загрожує “цифровим повстанням”, яке не можна придушити. Іранська влада застосовує і грубіші методи: повідомляється, що вона експериментувала з глушінням сигналів Starlink чи GPS-координат. У моменти заворушень режим регулярно глушить супутникові телевізійні сигнали; подібна тактика може застосовуватись і проти Starlink, хоч заблокувати десятки рухомих супутників (на орбіті LEO) технічно непросто journee-mondiale.com iranintl.com. Проте окремі користувачі Starlink в Ірані повідомляють про періодичні збої, імовірно, через локальні засоби глушіння (наприклад, потужні радіозавадники) — це своєрідна “гра у кішки-мишку” між технічно обізнаними громадянами та державними цензорами.

Активісти і громадські організації, що відстоюють свободу Інтернету, одностайно підтримують потенціал Starlink в Ірані — але закликають і до більшої доступності. Однією з головних перешкод є ціна. У середині червня 2025 року, коли новина про активацію Starlink ширилась, коаліція активістів запустила петицію на платформі Ekō із закликом до Маска скасувати абонплату для користувачів Starlink в Ірані uniladtech.com. Вони стверджують, що недоречно проголошувати свободу інтернету для іранців, якщо насправді залишатися онлайн можуть лише заможні. “Навіть ті, хто здатен знайти $110 на місяць, не мають картки для оплати”, йдеться у петиції, маючи на увазі, що американські санкції блокують платіжну систему Ірану uniladtech.com uniladtech.com. Активісти нагадують, що у зруйнованій війною Україні SpaceX скасувала абонплату і надала багато терміналів безкоштовно (завдяки фінансуванню США та Європи) uniladtech.com time.com. Вони закликають Маска зробити так само для пригніченої іранської аудиторії: “Ілон хоче отримати славу за підключення іранців, але поки обирає піар замість реальної допомоги… Мінімум, що він міг би — скасувати щомісячні платежі за Starlink в Ірані.” uniladtech.com uniladtech.com. На момент підготовки цього матеріалу Маск публічно цього не обіцяв, і Starlink в Ірані все ще технічно незаконний і фінансово обтяжливий для більшості населення. Але публічний тиск підкреслює головне — супутниковий інтернет справді стане фактором демократизації лише тоді, коли стане доступним для усіх, а не тільки для тих, хто готовий платити сотні доларів на чорному ринку.

Прецеденти Starlink: від України до Ірану

Мережа Starlink Ілона Маска вже не вперше опинилася в центрі геополітики. Війна в Україні стала першим серйозним випадком, коли Starlink виконував роль критичної інфраструктури в зоні конфлікту, і цей досвід створив важливі прецеденти, які мають значення і для Ірану. Всього через два дні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну (лютий 2022 року), коли російські війська виводили з ладу українські комунікаційні мережі, Маск відповів на прохання міністра цифрової трансформації України надати доступ до Starlink reuters.com. Протягом кількох тижнів тисячі терміналів Starlink надійшли до України – частину надала SpaceX, багато хто сплатили уряди західних країн і приватні благодійники. До березня 2022 року «тарілки» Starlink вже з’явилися на дахах зруйнованих українських міст і поруч із військовими окопами, забезпечуючи зв’язок навіть там, де оптоволоконні лінії були зірвані time.com. Зрештою було розгорнуто десятки тисяч таких систем. Зокрема, лише Польща передала Україні 20 000 Starlink-комплектів за час війни та оплачувала їхнє обслуговування, підтримуючи українську інтернет-інфраструктуру reuters.com. Це підкреслює, що під час відкритого конфлікту саме союзні уряди виступили партнером Маска у фінансуванні та поширенні цієї технології.

Вплив Starlink в Україні був глибоким: він “фактично замінив інтернет, який було вимкнено під час російського вторгнення,” як відзначає журнал TIME time.com. Військові на передовій використовували його для захищеного зв’язку та управління дронами; цивільні – для спілкування з близькими і передачі воєнних кадрів у зовнішній світ. Однак не обійшлося і без суперечок. Оскільки Starlink є приватною компанією під контролем Маска, виникли питання щодо надійності та контролю. У жовтні 2022 року Маск заявив, що SpaceX “не може фінансувати Starlink в Україні безкінечно” і попросив уряд США взяти на себе ці витрати, чим спровокував дискусію про вплив одного мільярдера на національну інфраструктуру reuters.com. (Невдовзі після цього він змінив свою позицію і сказав, що Starlink продовжить роботу в Україні “безкоштовно” — принаймні на певний час, а згодом частину витрат покрило Міністерство оборони США). У 2023 році з’явилися повідомлення, що Маск відмовив у деяких проханнях української сторони щодо розширення покриття Starlink для наступальних операцій (наприклад, навколо Криму), що засвідчує його односторонню владу у вирішенні де може працювати мережа. Ці епізоди окреслили дилему: Starlink може рятувати у часи війни, але це також єдиний «критичний вузол», який може припинити роботу за рішенням власника або через політичні суперечки.

Як це стосується Ірану? Ситуація в Ірані також ілюструє і потенціал, і ризики приватизованого глобального інтернету. З одного боку, Starlink запропонував рішення, на яке традиційна дипломатія чи гуманітарні організації були не спроможні. Жоден уряд або НУО не зміг би так швидко обійти блокаду інтернету, як це зробила SpaceX — достатньо було лише твіту Маска та кількох натискань клавіш, щоб 20 000 терміналів отримали доступ. Такої швидкості не було ще ніколи: “рішення приватного сектору вимірюються годинами”, урядові реакції — днями journee-mondiale.com journee-mondiale.com. Це яскравий приклад, коли технології стають інструментом де-факто зовнішньої політики. Але це також означає надзвичайно високе зосередження влади в руках Маска. На сьогодні Ілон Маск фактично є “воротарем” доступу до інтернету в двох країнах, охоплених війною (Україна та тепер Іран) — невиbраний, без жодної підзвітності діяч, чиї особисті мотиви або бізнес-інтереси можуть визначати доступ до інтернету для мільйонів. Це ставить під сумнів важливі речі: Що, якщо Маск не підтримає якусь групу чи її цілі? Що, якщо під тиском геополітики чи юридичних загроз SpaceX вимкне сервіс? Ці питання не гіпотетичні; вони ставилися в Україні і цілком актуальні для іранців.

Примітно, що авторитарні режими вже реагують на розгортання Starlink, вважаючи це новою загрозою. Росія відкрито попередила, що західні комерційні супутники, які використовуються у війні (наприклад, Starlink), можуть стати “законними цілями для удару у відповідь.” reuters.com У жовтні 2022 року високопосадовець РФ заявив в ООН, що “квазі-цивільна інфраструктура може стати легітимною ціллю”, якщо вона допомагає Україні reuters.com reuters.com. Це було недвозначне посилання на Starlink, і дійсно, Росія намагалася глушити сигнали Starlink на полі бою (у SpaceX заявляли, що їм доводилося терміново оновлювати програмне забезпечення для протидії російським засобам РЕБ) reuters.com reuters.com. Аналогічно, іранські військові чи спецслужби можуть розглядати термінали Starlink як інструменти шпигунства або військового зв’язку – й, відповідно, вважати кожного власника тарілки ворогом. Це вкрай небезпечна парадигма: це може призвести до атак на технологічні компанії або їхні активи під час конфлікту, і ще більше зітре межу між цивільними й військовими. Самі супутники SpaceX можуть стати мішенню (хоча знищити супутник – це радикальний і ескалаційний крок; Маск у 2022-му жартував, що “якщо спробують їх збити, це не так просто”, адже у Starlink тисячі малих супутників).

Окрім України, було деякі дрібніші випадки використання Starlink під час катастроф чи блекаутів, які додатково доводять його цінність. Наприклад, коли війна в Судані у 2023 році призвела до тижнів відсутності телекомунікацій, деяким суданцям вдалося придбати комплекти Starlink, щоб повернутися в онлайн reuters.com. Після виверження вулкана на Тонга у 2022 році Starlink також використовували для відновлення зв’язку. Ці випадки ще раз доводять, що супутниковий інтернет може забезпечити підключення навіть тоді, коли традиційна інфраструктура знищена або умисно вимкнута. Ситуація в Ірані особлива, бо інтернет виключили навмисно (як інструмент політичних репресій), і приватний гравець фактично зірвав ці дії. Це створює потужний прецедент: наступного разу, коли авторитарний уряд дасть команду на тотальне вимкнення інтернету — у Сирії, М’янмі чи будь-де — неодмінно пролунають заклики до Starlink або подібних систем втрутитися.

Інтернет-цензура в Ірані та вплив Starlink

Іранський режим із давніх часів проводить жорсткий контроль у кіберпросторі. Інтернет-цензура в Ірані передбачає блокування тисяч сайтів (від соцмереж — Twitter, Facebook, Instagram до багатьох новинних ресурсів), штучне зменшення швидкостей і тотальний моніторинг активності онлайн. У дні суспільної напруги влада не вагаючись вводить майже повні відключення. Лише у 2022 році організація Access Now “задокументувала 18 випадків відключення інтернету в Ірані — майже всі під час національних протестів.” whyy.org Це були локальні блекаути (наприклад, вимкнення мобільних даних у неспокійних провінціях) і загальнонаціональні комендантські години в інтернеті на піку протестів. Влада також вклала кошти у так звану Національну інформаційну мережу — інтранет, який дозволяє працювати важливим внутрішнім сервісам (банківським, державним тощо) навіть після відключення від глобального інтернету — архітектура «kill-switch» для ізоляції країни онлайн.

Враховуючи це, поява Starlink в Ірані може радикально змінити гру у протистоянні цензорів і користувачів. Раніше іранці переважно використовували VPN, проксі та різне програмне забезпечення для обходу фільтрів, щоб заходити в заборонені месенджери чи соцмережі, як-от Telegram чи WhatsApp whyy.org. Але ці інструменти все одно працюють через місцевий інтернет, який влада може пригальмувати або повністю вимкнути. Starlink, навпаки, надає сигнал з-за меж Ірану, минаючи контрольовані державою шлюзи. Якщо в користувача є тарілка і доступ увімкнено, влада не здатна відфільтрувати, які сайти він відвідує — це неконтрольований канал. Таким чином сумнозвісний іранський “фільтренет” стає недієвим для цих користувачів. Це також руйнує “цифрову стіну”, на яку покладається режим для блокування доступу до інформації. Відомості про масові порушення чи корупцію потенційно можуть виходити назовні навіть під час відключень, бо Starlink дозволяє поширювати відео і дані напряму. Наприклад, під час протестів у листопаді 2019-го світ майже нічого не дізнався про події в Ірані — інтернет був відрізаний, сотні людей убито у скорботній тиші. У майбутньому, широке використання Starlink ускладнить подібну інформаційну блокаду, підвищуючи рівень прозорості й відповідальності.

Попри це, режим пристосується. Ми вже згадували ризики фізичних репресій і правового переслідування для користувачів Starlink. Ми також можемо побачити, як Іран посилить технічні контрзаходи, наприклад, агресивніше радіозаглушення. (Іран має досвід глушіння супутникового телебачення, хоча широкосмугові сигнали Starlink і надмірність мережі роблять його складнішою ціллю.) Є також побоювання триангуляції сигналу: сили безпеки можуть спробувати визначати розташування активних терміналів Starlink за допомогою радіопеленгації і проводити там обшуки. У зонах бойових дій, як-от в Україні, російські війська, за повідомленнями, намагалися навестися на сигнали підйомної лінії Starlink, щоб бомбити ці позиції time.com. Іранські протестувальники переживають через схожі тактики — супутникова тарілка Starlink теоретично може стати маяком, якщо режим застосує спеціальне обладнання для їх виявлення. SpaceX мало розкривала інформації про свої заходи протидії глушінню, але Маск заявляв, що їм довелося винаходити нове через російське глушіння в Україні. Іранські користувачі також вживають запобіжних заходів: дехто ховає характерну антену Starlink (наприклад, зафарбовує її або маскує серед антен супутникового ТБ, щоб уникнути виявлення) reddit.com.

Ще одна важлива новація — це майбутні супутникові послуги для смартфонів. SpaceX оголосила про плани запустити сервіс Starlink Direct-to-Cell у 2024–25 роках, співпрацюючи з мобільними операторами, щоб напряму підключати звичайні мобільні телефони до супутників для обміну текстовими повідомленнями (а згодом і дзвінків/даних) meforum.org. Якщо ця технологія дозріє, це може повністю змінити правила контролю за інтернетом — бо тоді кожен смартфон зможе обходити місцеві мережі, навіть без тарілки Starlink. Уявіть собі Іран (або Китай чи Північну Корею), де телефони людей під’єднуються до супутникової мережі поза контролем уряду. Для авторитарних режимів це стане ще страшнішим кошмаром, адже їхня здатність стежити за комунікаціями та фільтрувати їх впаде до мінімуму. Звісно, можлива відповідь — заборона чи глушіння певних моделей телефонів, або глобальне екранування країни від супутникових сигналів (технічно й фізично це надзвичайно складно). Ця “гонка озброєнь” імовірно посилиться. Лідерство Ірану вже розглядає створення “Зон кіберсвободи” (за деякими повідомленнями) — тобто намагається створити контрольовані зони з відкритим, але підконтрольним інтернетом, щоб виманити людей із нелегальних супутникових мереж. Це свідчить про те, що статус-кво контролю перебуває під загрозою.

Майбутнє: супутники, суверенітет і свобода інтернету

Історія Starlink в Ірані — це рубіжний момент, який ставить великі запитання щодо майбутнього свободи інтернету та державного суверенітету. Для громадян під тиском репресивних режимів це відкриває надихаючу перспективу визволення: інтернет-канал, який неможливо цензурувати і який уряди не можуть легко відключити. Для цих режимів це попереджувальний сигнал — традиційні способи цензури та відключень програють технологіям. Як слушно зазначає стаття journee-mondiale, “кожен авторитарний уряд тепер знає, що приватний сектор може потенційно обійти інформаційну блокаду”, і це змушує їх переглядати свої стратегії journee-mondiale.com journee-mondiale.com. Очікуємо, що авторитарні держави подвоять свої контрзаходи (юридичні, технічні, силові), щоб не допустити підриву їхнього контролю супутниковим інтернетом.

Натомість демократичні країни та міжнародні організації можуть розглядати супутниковий інтернет як новий інструмент м’якої сили чи гуманітарної допомоги. США чітко підтримали використання Starlink в Ірані — фактично, Мінфін США у 2022 спеціально змінив санкції, щоб “посилити підтримку свободи інтернету в Ірані” і дозволив іранцям доступ до обладнання та послуг Starlink reuters.com. Чиновники подали це як солідарність із іранським народом у боротьбі проти державної інформаційної репресії. У майбутньому надання доступу до супутникового інтернету може стати типовою реакцією міжнародної спільноти кожного разу, коли автократія намагається ізолювати країну від зв’язку — своєрідний “цифровий повітряний міст” із підключенням.

Водночас, це виходить на суперечливу територію. Коли надання інтернету стає актом іноземного втручання? Іран саме так це і розглядає — по суті звинувачує Маска (і, відповідно, уряд США) у порушенні свого суверенітету. Це безпрецедентна ситуація, коли приватна компанія може, натиснувши на перемикач, негайно впливати на ситуацію всередині іншої держави без війська чи пропаганди. Дехто вже називає це “цифровою дипломатією” або навіть новою формою інформаційної війни. У статті journee-mondiale йдеться, що “технології стають дипломатією”, а приватні гравці отримують “вплив рівня держави без традиційних дипломатичних обмежень.” journee-mondiale.com journee-mondiale.com І справді, втручання Маска в Ірані розмило межу між комерційною послугою та актом зовнішньої політики.

Цей прецедент може надихнути інші технологічні компанії (або їхніх CEO) на більш активну політичну позицію — чи навпаки, відлякати їх через можливу реакцію режимів. Високий профіль Маска робить Starlink унікальним прецедентом; не кожна компанія наважиться кинути виклик ворожому уряду. До того ж, мотиви Маска можуть бути суперечливими — він прагне мати образ лібертаріанця й борця за свободу слова, але має бізнес-інтереси по всьому світу (наприклад, Tesla працює на ринках, як-от Китай, де питання свобод в інтернеті дуже чутливе). Чи буде Starlink послідовно підтримувати відкритий інтернет — відкрите питання.

Має сенс також розглянути аспект “мілітаризації”: якщо приватні супутники стануть звичним інструментом для допомоги дисидентам або одній зі сторін конфлікту, ворожі держави почнуть цілитися в ці активи. Російська загроза для комерційних супутників — приклад цього reuters.com. Є і занепокоєння, що компанії на кшталт SpaceX самі можуть стати метою кібератак або санкцій з боку держав. В іранському випадку Ірану складно атакувати супутники напряму, але вони можуть тиснути на SpaceX іншими методами — наприклад, арештом співробітників SpaceX чи Tesla при в’їзді в країну, або кібератаками на інфраструктуру Starlink. Можливо, також будуть спроби просувати міжнародне регулювання супутникового інтернету. Дискусії в МСЕ вже свідчать про майбутню битву в дипломатичних колах за контроль над “небом” кіберпростору.

Для прихильників свободи інтернету в усьому світі історія Starlink в Ірані, здебільшого, — це перемога: вона дозволила потоку інформації не зупинятися й дала людям надію. Гаді Гаємі з Центру прав людини в Ірані у 2022 сказав, що Starlink “стане визначальною зміною для громадянського суспільства…Внутрішній інтернет Ісламської республіки стане фактично непотрібним.” (цитата з CNN). Під час протестів 2022 року саме завдяки цим кільком підключенням Starlink, які передавали відео, коли мобільні дані були недоступні, світ побачив кадри жінок, що спалюють хіджаби. Так само у 2025 році повідомлення про події в Ірані під час сутичок з Ізраїлем, ймовірно, вийшли завдяки користувачам Starlink. У цьому сенсі Starlink справді завдав великого удару по цензурі.

Проте, це не панацея. Свобода інтернету — це насамперед люди, а не лише технології. Авторитарні режими можуть зберігати контроль силою — вимикаючи вишки, арештовуючи всіх запідозрених у користуванні Starlink, катуючи людей за паролі. Досвід Ірану доводить, що цифровий опір має поєднуватися з фізичними стратегіями захисту. Книга режиму теж зміниться: замість довгих загальнонаціональних відключень, що підштовхують до втручання на кшталт Starlink, можуть бути більш вибіркові, регіональні блокування чи уповільнення інтернету до повзучої швидкості (досить, щоб дратувати, але не викликати глобальної реакції). Режим може інвестувати у власні супутникові технології чи альтернативні мережі (Росія й Китай працюють над власними супутниковими сузір’ями, які, звичайно ж, будуть підконтрольними державі).

З точки зору прогнозів на майбутнє, можна уявити світ за 5–10 років, у якому супутниковий інтернет стане всюдисущим — не лише від Starlink, а й Amazon Project Kuiper, європейських або китайських сузір’їв GNSS тощо. Якщо з’явиться декілька провайдерів, режимам буде ще важче блокувати всі джерела. Можливо, з’являться міжнародні норми: угоди чи керівні принципи ООН щодо доступу до інтернету під час криз, аби уникати звинувачень в агресії. Уже зараз використання Starlink в Україні викликало дискусії в Пентагоні щодо контрактів на гарантований доступ, щоб рішення не залежали від однієї людини.

На завершення, твердження, що “Ілон Маск обійшов повне інтернет-блокування Ірану завдяки 20 000 прихованим терміналам Starlink”, підтверджується при ретельній перевірці. Достовірні докази свідчать, що у червні 2025 року Маск активував Starlink над Іраном, і близько 20 000 підпільних терміналів — протягом двох років нелегально завезених — дозволили тисячам іранців знову отримати доступ до неконтрольованого інтернету ndtv.com economictimes.indiatimes.com. Провідні ЗМІ від Reuters до регіональних джерел підтверджують ці факти; чиновники й експерти загалом їх підтримують. Це — віховий етап у протистоянні між відкритістю й цензурою в інтернеті. Як дотепно зауважив один ізраїльський коментатор, Starlink перетворився на “машину визволення” від інтернет-тиранїї iranintl.com. Чи стане це одноразовим випадком, чи початком нової епохи, коли супутникові мережі регулярно пробиватимуть цифрові “залізні завіси”, — покаже час. Але одне зрозуміло: баланс сил між авторитарними режимами та вільним потоком інформації змінився, хай навіть і ненабагато, завдяки Starlink. І для мільйонів, що прагнуть неконтрольованого інтернету, ці кілька відсотків зсуву — які несе на орбіті тисячі супутників — дарують промінь надії.

Джерела

• Reuters – “Elon Musk заявив, що близько 100 Starlinks уже діють в Ірані” (27 грудня 2022) reuters.com reuters.com
• Reuters – “Маск каже, що активує Starlink на тлі протестів в Ірані” (23 вересня 2022) reuters.com reuters.com
• Reuters – “Elon Musk зустрівся з послом Ірану при ООН, повідомляє NYT” (14 листопада 2024) reuters.com
• Reuters – “Міністерство фінансів США дозволило експорт певного обладнання супутникового інтернету до Ірану” (20 вересня 2022) reuters.com
• Iran International – “100 000 іранців використовують Starlink для протидії обмеженням інтернету” (6 січня 2025) iranintl.com iranintl.com
• Iran International – “Чи робить Starlink іранську фільтрацію інтернету марною?” (10 вересня 2024) iranintl.com iranintl.com
• Forbes – “Внутрішній погляд на процвітаючий чорний ринок терміналів Starlink в Ірані” (18 грудня 2024) irantimes.com irantimes.com
• Economic Times (India) – “Starlink Ілона Маска активовано в Ірані на тлі напруженості” (15 червня 2025) economictimes.indiatimes.com economictimes.indiatimes.com
• NDTV – “Starlink Ілона Маска активовано супутниковий інтернет в Ірані…” (15 червня 2025) ndtv.com ndtv.com
• Times of Israel – Лайвблог: Маск каже, що активував Starlink після відключення інтернету в Ірані (15 червня 2025) timesofisrael.com timesofisrael.com
• Iran International – “Маск каже: ‘промені ввімкнені’… Інтернет Starlink активний над Іраном” (14 червня 2025) iranintl.com
• Unilad Tech – “Активісти закликають Маска скасувати плату за Starlink після активації в Ірані” (17 червня 2025) uniladtech.com uniladtech.com
• WANA News (Iran) – “ITU підтвердила територіальні права Ірану на Starlink” (9 квітня 2025) wanaen.com wanaen.com
• Reuters – “Росія попереджає Захід: Ми можемо атакувати ваші комерційні супутники” (27 жовтня 2022) reuters.com
• Reuters – “Польща сплачує за Starlink для України… доставлено 20 000 пристроїв” (22 лютого 2025) reuters.com reuters.com
• TIME – “Як активісти доставляють Starlink Ілона Маска протестувальникам в Ірані” (січень 2023) time.com time.com