Імпорт військових дронів в Україну (оновлення 2025)

Митні та податкові правила для імпорту дронів

Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна значно спростила імпортні податки та процедури для дронів і пов’язаної з ними військової техніки. Зазвичай імпортовані дрони підлягали стандартному імпортному миту (митному тарифу) та 20% податку на додану вартість (ПДВ). Проте воєнні заходи скасували ці витрати для більшості імпорту дронів:

• Звільнення від ПДВ та мита: У лютому 2023 року Верховна Рада звільнила безпілотники (дрони, у тому числі квадрокоптери) та певну оптику (тепловізори, нічні приціли тощо) від імпортного мита та ПДВ voxukraine.org voxukraine.org. Це було зроблено для стимулювання волонтерських та військових закупівель. Спочатку звільнення стосувалося лише готових дронів, що надавало іноземним дронам цінову перевагу перед вітчизняною продукцією voxukraine.org. У травні 2023 року закон було відкориговано, щоб також звільнити від податків імпортовані комплектуючі для дронів (матеріали, електроніка тощо), які використовують українські виробники voxukraine.org, підтримуючи місцеве виробництво.
• Продовжено до 2025 року: Ці податкові пільги залишаються чинними. Наприкінці 2024 року уряд продовжив звільнення від ПДВ на дрони та певні оборонні товари до щонайменше 1 січня 2026 року golaw.ua golaw.ua. На практиці, 98% дронів, імпортованих на початку 2025 року, ввозилися без мита uawire.org uawire.org, що відображає ці щедрі пільги. Дрони, які надходять як військова або гуманітарна допомога, також звільняються від податків. Наприклад, партії, які оформлені для Збройних сил або затверджених волонтерських організацій, проходять митницю без ПДВ і мита за спрощеними процедурами “оборонних товарів”.
• Спрощення митного оформлення: Держава також спростила імпортну документацію щодо дронів. Постанова Кабінету Міністрів наприкінці 2022 року дозволила певним оборонним товарам (у 2023 році перелік доповнено дронами) проходити митницю за “спрощеними процедурами” і без необхідності звичних фінансових гарантій voxukraine.org. Тобто імпортери дронів для оборонних цілей більше не мають вносити заставу чи авансовий платіж податків на кордоні. Крім того, багато моделей дронів подвійного призначення (наприклад, комерційні квадрокоптери) більше не вимагають спеціальних сертифікатів чи ліцензій для імпорту під час воєнного стану english.nv.ua. У серпні 2023 року уряд скасував вимоги для деяких документів і сертифікатів при імпорті цивільних або подвійного призначення дронів, що прискорило процес english.nv.ua.
• Умови для звільнення: Щоб скористатися цими податковими пільгами, імпорт зазвичай повинен бути призначений для військового або гуманітарного використання. На практиці волонтерські організації, благодійні фонди або підрозділи сил безпеки можуть імпортувати дрони та аксесуари без податків. Закон, прийнятий у 2023 році, окремо зазначив, що товари, які імпортуються “за запитом волонтерських організацій”, звільняються від податків voxukraine.org. Навіть приватні компанії чи фізичні особи отримують пільгу, якщо дрони призначено для військових цілей. (Наприклад, приватний донор, який купує дрони для передачі армії, не платитиме ПДВ). Для порівняння, імпорт дрона виключно для особистого хобі чи комерційного перепродажу теоретично міг би потрапити під дію ПДВ, але загальне звільнення охоплює “безпілотні літальні апарати” у широкому сенсі, тому у 2025 році практично весь дрібний імпорт дронів є безподатковим. Українська митна служба повідомляла, що переважна більшість завезених дронів зараз мають нульову ставку ПДВ і мита uawire.org uawire.org.
• Валюта та оплата: На початку війни Національний банк України запровадив валютні обмеження, які ускладнили волонтерські закупівлі за кордоном. Але й це спростили — на середину 2024 року НБУ розширив перелік оборонних товарів, за які волонтери можуть платити за кордоном (зокрема із явним додаванням комплектуючих для БПЛА) ukrinform.net. Для імпортерів, що виконують державні оборонні замовлення, скасували обмеження на строки оплати і переказ коштів у валюті ukrinform.net. Це дозволяє волонтерам і компаніям вільно купувати дрони чи комплектуючі за кордоном без порушення валютних правил.

Підсумовуючи, імпорт дронів в Україну у 2025 році майже повністю звільнений від митних зборів і ПДВ, якщо він призначений для оборонних цілей. Ці податкові пільги – спочатку тимчасові – неодноразово продовжувались через війну. Як наслідок, вартість імпортних дронів значно зменшена, що стимулює як офіційні закупівлі, так і імпорт зусиллями волонтерів для підсилення українського дронового флоту voxukraine.org golaw.ua.

Доставка та логістика: канали, вартість і терміни

Доставка військових дронів в Україну організовується різними каналами залежно від того, хто їх отримує. Нижче наведено огляд типових логістичних шляхів доставки – включно зі способами відправлення, вартістю та термінами – для різних груп одержувачів:

1. Приватні особи: Дрібний імпорт, зазвичай через поштові служби чи особисте перевезення. Приватна особа в Україні (наприклад, волонтер, який купує дрон DJI для конкретного підрозділу) може замовити дрон онлайн чи купити його за кордоном і привезти самостійно.

• Канали: Зазвичай використовується міжнародна доставка посилок (наприклад, DHL, FedEx) або особистий багаж. Багато хто користується кур’єрськими службами чи поштовою системою України (Nova Poshta Global) для пересилання дронів із сусідніх країн. Інші фізично перевозять дрони автомобілем чи літаком як особисті речі.
• Терміни: Доставка дрона з ЄС в Україну зазвичай триває 1–2 тижні через комерційних перевізників (залежить від ситуації на кордоні). Якщо переносити дрон через польсько-український кордон особисто, це можна зробити за один день (хоча час в дорозі і на блокпостах міняється). Через війну прямі комерційні рейси в Україну припинені, тож часто товари доставляють через Польщу, а далі наземним транспортом.
• Вартість: Малий споживчий дрон (наприклад, DJI Mavic) легкий, тому доставка літаком може коштувати $50–$100. Волонтери часто об’єднують партії, щоб заощадити кошти; деякі кур’єрські компанії роблять знижки для гуманітарних вантажів. Якщо везти особисто — витрати мінімальні (лише пальне чи плата за багаж). Імпортні податки не застосовуються (як зазначено, навіть дрони для хобі на практиці потрапляють під податкову пільгу), тож основна стаття витрат — це вартість самого дрона та доставка. Приватні імпортери мають подбати про надійне пакування та страхування через ризик пошкодження в дорозі, особливо для чутливої оптики.

2. Приватні компанії: Комерційні імпортери або оборонні підрядники, які завозять дрони для перепродажу чи корпоративного використання. Українські компанії (наприклад, технічні дистриб’ютори чи приватні охоронні фірми) можуть імпортувати дрони як для подальшого продажу, так і для власного застосування.

• Канали: Зазвичай використовують експедиторів, транспортні компанії або авіавантаж для доставки великих партій. Оскільки повітряний простір України закритий для цивільного вантажного транспорту, товари часто доставляються авіарейсами до сусіднього хабу (Варшава, Жешув у Польщі тощо), а далі автотранспортом перетинають кордон. Компанії також можуть співпрацювати з державною логістикою у випадку оборонних контрактів.
• Тривалість: Офіційні вантажі можуть доставлятися за 1–3 тижні з ЄС, довше — з інших континентів. Цей час включає митне оформлення (для дронів зараз швидке) та організацію наземного транспорту з конвоєм у разі потреби. Великі військові дрони (ящики обладнання) часто прибувають морем або авіа до Європи, а потім суходолом у конвоях до України, що може додати кілька тижнів до графіка доставки.
• Вартість: Логістичні витрати компаній включають міжнародне фрахтування (яке зросло під час війни) та страхування. Додаткові витрати на пальне для доставки з Польщі відчутні; орендувати окремий фургон з Варшави до Києва може коштувати декілька тисяч доларів. Однак, оскільки дрони й компоненти не важкі, вартість на одиницю залишається помірною. Ключове — компанії, що імпортують дрони по держпрограмах, не сплачують ПДВ чи мито, що знижує вартість на ~20–30% uawire.org. Якщо імпортують для комерційного перепродажу, ПДВ зазвичай сплачується під час продажу, але сам імпорт до 2025 року безмитний. Можливо, доведеться інвестувати у надійне зберігання й транспортування всередині України (наприклад, охоронювані склади чи приховану доставку на фронт), що підвищує логістичні витрати.

3. НУО та волонтерські організації: Недержавні групи, які доставляють дрони у вигляді допомоги військовим. Волонтерські мережі — основа забезпечення дронами в Україні, часто працюють завдяки народному фінансуванню та поза формальними каналами.

• Канали: Волонтери використовують неформальні та “сірі” маршрути. Типовий метод — купувати дрони у сусідніх країнах (Польща, Литва тощо), далі везти їх фургонами або навіть автобусами до України washingtonpost.com washingtonpost.com. Багато НУО мають логістичні хаби у Польщі — дрони та інші дари збираються у Варшаві чи Жешуві, а далі централізовано відправляються вантажівками razomforukraine.org razomforukraine.org. Деякі організації також користуються кур’єрами чи службами доставки, маркуючи вантаж як гуманітарну допомогу. У періоди гострої потреби волонтери особисто перевозили сотні дронів через кордон, іноді цілими колонами. Відомий випадок, коли 500 DJI Mavic затримались на польському кордоні через документи, і це показує масштаби forbes.com.
• Тривалість: Волонтерські доставки можуть бути вражаюче швидкими. Терміново потрібні речі знаходять і доставляють на фронт протягом декількох днів. Наприклад, в одному випадку запит від бійців на конкретну техніку (включно з дронами) виконали менш ніж за два тижні завдяки європейській мережі волонтерів washingtonpost.com washingtonpost.com. Типова доставка з Польщі до підрозділу в Україні займає 2–5 днів з урахуванням перетину кордону та координації. Волонтери часто обходять бюрократичні затримки, і тому їхні доставки швидші за офіційні закупівлі.
• Вартість: НУО часто спираються на безкоштовну доставку та волонтерську працю, тому витрати незначні. Багато мають водіїв-волонтерів (наприклад, польських та українських цивільних), які використовують власні машини чи орендовані фургони для регулярних поїздок washingtonpost.com. Основні витрати — пальне й оренда транспорту; декотрі учасники вкладають власні кошти, аби забезпечити поїздки washingtonpost.com. У підсумку, доставка партії дронів волонтерським фургоном із Польщі може коштувати лише пальне та плату за дороги (кілька сотень доларів) — фактично нульова вартість на дрон при розподілі на десятки штук. Окрім цього, ці вантажі декларуються як гуманітарна чи оборонна допомога і мають пріоритет на митниці та безподатковий ввіз. Головні труднощі та “витрати” для НУО — забезпечити безпечний маршрут (аби водії не потрапили в зону обстрілів) і часом вирішити бюрократичні питання, якщо документи не в порядку. (Детальніше: Україна спростила правила — волонтерські дронадоставки вже не потребують попередніх держсертифікатів voxukraine.org.)

4. Державні установи та військові (офіційні канали): Державні поставки або закупівлі Міноборони. Це офіційний імпорт, що призначений для ЗСУ чи інших державних структур.

• Канали: Великі військові дрони, що постачаються офіційно, найчастіше прибувають державними вантажними рейсами або конвоями. Наприклад, турецькі Bayraktar TB2, куплені Україною, доправлялися вантажними літаками чи рейсами ВПС Туреччини безпосередньо в Україну або на ближній аеродром за державними угодами. Дрони від західних партнерів (наприклад, американські розвідувальні чи баражуючі боєприпаси) зазвичай завозяться до Польщі та передаються українському військовому транспорту. Частина допомоги доставляється військовими транспортними літаками (наприклад, американські C-17 зі зброєю до Польщі) й потім переводиться наземним транспортом під охороною. Є повідомлення про логістичні NATO-хаби у Польщі й Румунії, де офіційна допомога, зокрема дрони, передається для транзиту.
• Тривалість: Офіційні постачання озброєнь можуть бути дуже швидкими або повільними, залежно від складності. Мала техніка (кишенькові дрони тощо), яку включають в пакети допомоги, може потрапити в Україну за декілька днів — кілька тижнів після ухвалення, оскільки йде в загальній колоні із зброєю. Великі системи або такі, для яких потрібне навчання, можуть доставлятись і впроваджуватись тижнями чи місяцями. В цілому офіційний імпорт орієнтується більше на безпеку, ніж на швидкість: перевезення погоджують на високому рівні для запобігання перехвату; це збільшує час, але забезпечує надійність і чіткість графіка.
• Вартість: Для держави доставка часто оплачується країною-постачальником або вже включена у контракт. Якщо Україна купує дрони, то ціна зазвичай включає доставку до безпечного пункту. Наприклад, ціна Bayraktar TB2 (~5 млн $ за дрон за попередніми контрактами) включала доставку й навчання voxukraine.org voxukraine.org. Подаровані дрони для України — безкоштовні, і союзники зазвичай використовують власні військові логістичні системи для їх доставки. Жодних митних зборів чи ПДВ на офіційну військову допомогу — такі вантажі звільнено законом від сплати й, як правило, проходять поза цивільною митницею. Офіційний імпорт проходить по суті через “зелений коридор”: мінімум бюрократії, жодних додаткових витрат на ввезення. Основні логістичні завдання для українських військових — розподіл і обслуговування дронів, а не витрати на імпорт.

Порівняння маршрутів імпорту: У таблиці нижче — основні відмінності:

Таблиця: Логістика доставки дронів за типом імпортера. Офіційний військовий імпорт користується пришвидшеним і безкоштовним транзитом, тоді як волонтери використовують імпровізовані маршрути для максимально швидкої доставки обладнання на фронт.

Офіційні проти “сірих” маршрутів постачання: юридичні та процедурні відмінності

Під час війни Україна мала як офіційні канали імпорту, так і розгалужену «сіру» мережу волонтерських маршрутів постачання військового обладнання. Вони відрізняються за юридичним статусом, процедурами та ризиками:

• Офіційний імпорт (легальний шлях): Офіційний імпорт здійснюється державними органами або ліцензованими оборонними підрядниками згідно з встановленими правилами. Це можуть бути міжурядові передачі озброєнь і закупівлі Міністерства оборони. Юридично, військові дрони (які вважаються озброєннями або товарами подвійного призначення) потребують сертифікатів кінцевого користувача та експортних ліцензій країни-відправника. У воєнний час багато союзників України прискорюють ці погодження. Документи оформлюються на державному рівні, що гарантує прозорість операцій. Після прибуття до України офіційний імпорт офіційно обліковується (наприклад, додається до військових інвентарних списків) і розподіляється через систему логістики ЗСУ. Посадовці мають дотримуватися українських законів щодо імпорту зброї, однак ці закони були лібералізовані (спрощено бюрократію, підвищено граничну націнку тощо) для пришвидшення закупівель foreignpolicy.com foreignpolicy.com. Процес прозорий настільки, що постачання часто оголошуються або документуються, і існує підзвітність (наприклад, за імпортними контрактами вже притягували до відповідальності колишніх міністрів оборони uawire.org).
  • Переваги: Легітимність і масштаб — можна імпортувати значні партії одразу (наприклад, цілу партію дронів). Немає ризику конфіскації з боку української влади, оскільки це санкціоновані поставки. Офіційними каналами можна завозити обмежені технології, недоступні пересічним громадянам (наприклад, сучасні американські військові дрони, які можна привезти лише з погодження уряду).
  • Недоліки: Повільність і бюрократія. На початку війни військові скаржилися, що державна система закупівель не здатна швидко забезпечити дронами opendemocracy.net. Навіть зі спрощеними процедурами офіційне придбання передбачає тендери, укладання контрактів і погодження з іноземними урядами, що може тривати місяці. Додатково часто треба чекати затвердження донорів — наприклад, коли США вирішують, які дрони відправити.
• Сірий/волонтерський імпорт (неофіційний шлях): «Сірі» маршрути — це імпровізований, волонтерський імпорт військової техніки — часто без дотримання всіх формальностей. Волонтери й громадські організації фактично створили паралельну логістичну мережу для доставки дронів, подекуди використовуючи креативні або навіть таємні способи. У хаосі 2022 року багато необхідного для армії (від касок до дронів) потрапляло в Україну саме так washingtonpost.com washingtonpost.com. З юридичної точки зору волонтери діють у «сірій» зоні. Наприклад, експортні закони ЄС можуть забороняти постачання військової оптики чи дронів без ліцензії; волонтери або оформлюють спеціальні дозволи, або просто переносять товари вручну, уникаючи бюрократії. Український уряд фактично підтримав ці зусилля, скасувавши мита та спростивши митницю для волонтерів, як уже згадувалося, офіційно легалізувавши значну частину імпорту з українського боку voxukraine.org. Проте деякі дії — наприклад, контрабанда товарів подвійного призначення або обходження іноземної заборони — технічно залишаються незаконними у країні походження (наприклад, заборона DJI на прямі продажі в Україну змусила волонтерів купувати дрони DJI в третіх країнах і завозити їх контрабандою) voxukraine.org.
  • Обходи: Волонтери напрацювали різні схеми обходу юридичних перепон. Типові прийоми: неправильне маркування вантажів (наприклад, декларування дронів як «іграшки» чи фототехніка), розкомплектація дронів для транспортування окремими частинами та, власне, ручне перевезення (багаж рідше перевіряють, ніж вантаж). Багато волонтерських груп координують дії з лояльними посадовцями: наприклад, українська митниця часто пропускає волонтерські колони з допомогою, фактично даючи їм неформальне «зелене світло». Є й анекдотичні приклади пришвидшення проходження кордону через особисті зв’язки, наприклад, отримання листа від військової частини чи міністерства з підтвердженням необхідності вантажу. Рішення Нацбанку дозволити волонтерам купувати валюту для оборонних закупівель ukrinform.net — ще один приклад легалізації “сірих” схем.
  • Ризики: Через те, що такий імпорт не завжди здійснюється «за всіма правилами», ризики зростають. На іноземних кордонах волонтери ризикують конфіскацією обладнання у разі відсутності експортних ліцензій. Усередині України, до запровадження податкових пільг, були випадки затримки вантажів через мита — так, 500 дронів затримали на польському кордоні, їх звільнили тільки після гучного резонансу forbes.com. Є й особистий ризик: водії, що везуть повні буси військового спорядження у зону бойових дій, ризикують потрапити під обстріл чи бойові дії. Один волонтер описував небезпечні моменти під час доставки вантажу до Києва у перші тижні війни washingtonpost.com washingtonpost.com. Крім того, для “сірих” імпортів не діють гарантії чи сервісна підтримка — якщо дрон із волонтерської поставки зламається, звернутися за допомогою практично неможливо. А по мірі затяжної війни можливі сценарії, що Україна згодом знову посилить регулювання (хоча станом на 2025 рік навпаки, діє тренд на подальше спрощення для волонтерів).

Процедурні відмінності: Офіційний імпорт зазвичай проходить через стандартну процедуру: оформлення замовлень, заповнення митних декларацій (нерідко секретних чи дипломатичних), облік на складах по прибуттю. “Сірий” імпорт використовує неформальні підходи: мінімум паперів, подекуди перетин кордону без оголошення вантажу (особливо на початку війни, до дерегулювання). Але межа розмилася: ухваливши пільги та “фаст-трек” списки, Україна фактично легалізувала більшість волонтерського імпорту. Митниця веде окремий перелік військових товарів (дрони, оптику тощо), які можна завозити майже без перевірок voxukraine.org. Сьогодні волонтерський бус часто перетинає кордон легше, ніж комерційна поставка у мирний час — тобто стандартні правила змінилися на користь пришвидшення.

Підсумовуючи: офіційні канали надають легальність та масштабні поставки, але можуть бути повільними й залежать від державних процесів. Сірі/волонтерські маршрути забезпечують швидкість і гнучкість, доставляючи критичні дрони за кілька днів, але мають правові неоднозначності та особисті ризики. Обидва шляхи були критично важливими: на початку війни волонтери «закривали дірки» у постачанні, а із часом офіційна допомога наростала. Україна зробила ставку на підтримку обох підходів — спрощення бюрократії для приватних ініціатив і переговори щодо крупних партій від союзників foreignpolicy.com cepa.org. Такий подвійний підхід створив «ланцюг постачання для всієї країни», що поєднує формальні й неформальні механізми cepa.org.

Основні іноземні постачальники та поширені імпортовані моделі дронів

На початку війни Україна значною мірою покладалася на дрони іноземного виробництва, і імпорт досі залишається ключовим джерелом деяких високотехнологічних та масово вироблених БпЛА. Станом на 2025 рік основними постачальниками та імпортованими моделями дронів (за країною/виробником), які були завезені для оборони України, є:

• Китай (DJI та інші): За кількістю, Китай є джерелом номер один дронів, що імпортуються в Україну. Лише за перший квартал 2025 року Україна імпортувала близько 127 800 цивільних дронів, з яких 98% надійшли з Китаю uawire.org uawire.org. Це переважно квадрокоптери DJI (серії Mavic, Matrice тощо), які, хоч і “цивільні”, стали всюдисущими на полі бою. Зокрема, DJI Mavic 3 став основною робочою конячкою для підрозділів на передовій – десятки тисяч застосовуються для розвідки та для скидання гранат mezha.media mezha.media. (Кожен взвод піхоти може мати кілька таких дронів для аеророзвідки.) Офіційно DJI припинила прямі продажі в Україну у 2022 році, але українські імпортери продовжують купувати через треті країни voxukraine.org. В результаті на фронт безперебійно надходять китайські дрони, практично всі без мита. Окрім DJI, інші китайські бренди, такі як Autel (Autel Evo II і Evo Lite), також постачалися волонтерами voxukraine.org. Ці квадрокоптери “з полиці” цінують за легкодоступність і простоту у використанні – “їх можна отримати тут і зараз… питання не у нестачі техніки, а у браку грошей”, щоб купити ще mezha.media mezha.media.
• Туреччина (Baykar): Туреччина стала одним з перших постачальників військових дронів для України. Bayraktar TB2 – бойовий безпілотник середньої висоти з великою тривалістю польоту (MALE), став відомим у 2022 році завдяки ударам по російських цілях. На початку вторгнення Україна мала близько 20 TB2 cepa.org, які були імпортовані з Туреччини від виробника Baykar Makina у 2021–2022 роках. TB2 несе чотири керовані авіабомби і має тривалість польоту 27 годин cepa.org, що дозволяє проводити озброєну розвідку. Додаткові TB2 були придбані шляхом краудфандингу (українська та литовська публіка зібрала кошти, а компанія Baykar подарувала дрони безкоштовно). Хоча активне використання TB2 призвело до втрат на початку війни (РФ поліпшила ППО), ці дрони залишаються символом українського безпілотного арсеналу. Туреччина надалі поглиблює співпрацю – інвестує у завод в Україні та потенційно постачає нові моделі. Ще один турецький дрон – Kargu loitering munition – також згадувався у контексті допомоги, але TB2 безперечно є основною системою з Туреччини. Роль Туреччини унікальна: країна постачала ударні дрони рівня НАТО, коли майже ніхто інший цього не робив, давши Україні якісну перевагу у 2022 році cepa.org cepa.org.
• США: США надали різні дрони у рамках військової допомоги, зокрема:
  • Камікадзе-дрони Switchblade: Безпілотні баражуючі боєприпаси AeroVironment Switchblade 300 (малої дальності) та Switchblade 600 (протитанкові) стали одними з перших летальних дронів від США (сотні поставлені з 2022 року) en.wikipedia.org. Вони одноразові, атакують ціль тараном, посилюючи арсенал для ураження техніки чи окопів поза прямою видимістю.
  • Phoenix Ghost – баражуючі дрони власної розробки, схожі на Switchblade, які США створили спеціально для України. Орієнтовно 600 передано у 2022–2023 роках en.wikipedia.org.
  • Розвідувальні БпЛА: США передали дрони RQ-20 Puma – ручного запуску, фіксованого крила розвідувальні дрони з камерами en.wikipedia.org. Вони дають підрозділам роти чи взводу більшу дальність розвідки (понад 10 км), ніж квадрокоптери. Десятки таких комплексів були поставлені. Також США передали ряд дронів ScanEagle (Boeing/Insitu) – це більші, катапультного запуску розвідувальні дрони з сучасними сенсорами cepa.org. ScanEagle може годинами кружляти над позиціями та передавати відео для артилерії у реальному часі.
  • Хоча США не передали Україні своїх великих дронів (таких як MQ-1C Gray Eagle чи MQ-9 Reaper, які розглядалися до постачання, але не були схвалені), Америка регулярно надає тактичні БпЛА. Наприклад, у 2023 році США оголосили про передачу кіберживучих дронів і ще більше баражуючих боєприпасів, адаптуючись до потреб фронту. Усі ці дрони поставляються офіційними каналами військової допомоги.
• Польща: Як найближчий сусід, Польща стала логістичним вузлом для перекиду. Польські компанії постачають WB Electronics Warmate – баражуючі боєприпаси (аналог Switchblade, тобто маленький дрон-камікадзе). Дрони Warmate використовуються українськими силами ще до 2022 року й надалі надходять тихо. Польща також передає FlyEye – неозброєні розвідувальні дрони (від WB Electronics), що використовуються для наведення артилерії – Україна мала їх до війни і отримала ще. Крім того, польські магазини стали джерелом для волонтерів, які купують комерційні дрони після прямої заборони DJI. Безпосередньо як держава чи через ініціативи активістів Польща організувала постачання тисяч DJI-дронів (куплених у європейських магазинах) в Україну. Загалом Польща часто забезпечує транспортування допомоги інших країн і служить логістичним коридором, але й певні власні безпілотні технології теж напряму передавала.
• Інші країни НАТО/Європи: Ще кілька західних держав надали дрони:
  • Німеччина: Надала дрони Quantum-Systems Vector – це сучасний електричний розвідувальний БпЛА VTOL. Vector високо оцінений за оптику й застосовувався на передовій cepa.org. Німеччина разом із Норвегією також подарували Teledyne FLIR Black Hornet – мікродрони на кшталт “дрон-вертоліт у долоню”, що зручний для боїв у містах (флот цих дронів отримали спецпризначенці України у 2022 р.).
  • Велика Британія: Надала низку безпілотних систем, у т.ч. великогабаритні T150 квадрокоптери для доставки спорядження, а також упом’януті розвідувальні Black Hornet (у межах співфінансування з Норвегією). Велика Британія також розглядала постачання дронів великої дальності; станом на 2025 рік вона оголосила про пакет допомоги з неназваним дальнім БпЛА для України (можливо, варіація концепції Storm Shadow cruise drone).
  • Норвегія: Окрім співпраці по Black Hornet, норвезька волонтерська мережа передала Griff 300 – вантажний дрон (великий мультикоптер із Норвегії, який може піднімати 300 кг) Україні militarnyi.com. Це вузькоспеціалізована техніка для транспортування вантажів або навіть боєприпасів.
  • Загалом НАТО: Дрібні розвідувальні та тактичні дрони також надходять у невеликій кількості: наприклад, RQ-11 Raven (американський ручного запуску дрон із складів), Parrot ANAFI USA (франко-американський мікродрон, є в волонтерських закупках) voxukraine.org та інші. Навіть деякі ізраїльські дрони могли потрапити до України непрямо (Ізраїль офіційно заборонив летальну допомогу, проте цивільні моделі чи старі зразки (наприклад, корені FlyEye) могли потрапити через Польщу).
• Помітні відсутності: Одна з категорій постачальників, яких немає за політичних причин, – це китайські військові дрони: незважаючи на домінування Китаю на ринку цивільних моделей, офіційно військові БпЛА в Україну не постачаються (і, за повідомленнями, експорт сучасних компонентів для дронів також обмежують mezha.media). Так само Ізраїль не передає свої військові дрони (на кшталт Hermes чи Heron) через політичну чутливість. Це змусило Україну покладатися на західні або власні аналоги для великих БпЛА.

Поширені імпортовані моделі: Підсумовуючи, найпоширеніші імпортовані дрони в українському арсеналі станом на 2025 рік це:

• Серія DJI Mavic (Китай): Невеликі квадрокоптери для розвідки та скидання гранат – найчисленніші, було придбано сотні тисяч через імпорт mezha.media uawire.org.
• Серія DJI Matrice (Китай): Більші квадрокоптери, що використовуються для розвідки та важчих скидів (також широко закуповуються волонтерами).
• Autel Evo II (Китай): Альтернатива DJI, використовується деякими підрозділами у меншій кількості voxukraine.org.
• Bayraktar TB2 (Туреччина): БПЛА MALE, застосовувався для нанесення ударів та розвідки у 2022 році й досі на озброєнні (допоміг знищити російську ППО та бронетехніку на початку війни) cepa.org cepa.org.
• Switchblade 300/600 (США): Барражуючі боєприпаси для місій одноразових ударів, застосовуються відповідно проти піхоти й бронетехніки.
• Phoenix Ghost (США): Барражуючий боєприпас, функціонально схожий на Switchblade, використовується з 2022 року.
• RQ-20 Puma (США): Запускається з руки розвідувальний БПЛА для розвідки ротного/взводного рівня cepa.org.
• ScanEagle (США): Довготривалий розвідник для наведення вогню, наданий США cepa.org.
• Black Hornet nano (Норвегія/Великобританія): Мініатюрні дрони для спецпризначенців (дають можливість “зазирнути за кут” у міських боях).
• Vector (Німеччина): Високотехнологічний БПЛА з можливістю вертикального зльоту та посадки (VTOL), використовується передовими підрозділами для розвідки cepa.org.
• Warmate (Польща): Барражуючий БПЛА з вибуховим зарядом, здатен уражати цілі на відстані до ~30 км.
• FlyEye (Польща): Малий цільнокриловий розвідник, використовується для коригування артилерії (до та після початку повномасштабної війни).
• Різні комерційні COTS-дрони: Наприклад, Parrot Anafi (Франція), який постачається волонтерами voxukraine.org, та інші споживчі моделі, адаптовані до військових потреб.

Варто зазначити, що до 2024 року безпілотники вітчизняного виробництва становлять більшу частину парку дронів України (дивіться наступний розділ), особливо для ударних місій. Але імпорт залишається критичним для можливостей, які Україна поки не може виготовляти у масових обсягах (наприклад, оптика преміумкласу, тепловізійні камери на дронах, деякі далекобійні платформи) та для покриття масових потреб (дешеві китайські дрони для оперативних потреб фронту).

Виробництво військових дронів в Україні у 2025 році

За останні три роки Україна з нуля побудувала потужну галузь виробництва дронів. Станом на 2025 рік Україна випускає широкий спектр військових БПЛА, і її можливості стрімко зростають:

• Вибухове зростання числа виробників: До 2022 року в Україні було лише кілька виробників дронів (близько 7). Зараз у країні приблизно 500 вітчизняних виробників дронів georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org. Цей показник (за Мінцифри) охоплює як великі компанії, так і стартапи та навіть волонтерські “гаражні” цехи, що стали офіційними виробниками. Дерегуляція й державна підтримка (податкові пільги, гранти) дали старт цьому зростанню foreignpolicy.com foreignpolicy.com. Тепер сертифікація для постачання армії займає 2–3 місяці замість років foreignpolicy.com foreignpolicy.com, а верхня межа прибутковості для оборонних виробництв піднята з 3% до 25% для стимулювання інвестицій foreignpolicy.com. Результат – життєздатна екосистема дронових інновацій в Україні.
• Обсяги виробництва: Український випуск дронів різко зріс. У 2024 році українські виробники виготовили понад 2 мільйони FPV (First Person View) дронів-камікадзе, тоді як у 2022 – лише кілька тисяч georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org. Це невеликі безпілотники з зарядом, які масово застосовуються проти російської броні й піхоти. На кінець 2024 року 96% дронів, споживаних армією, надходили з вітчизняного виробництва; лише ~4% імпортувалися georgetownsecuritystudiesreview.org. Потужність зростає: щомісячний випуск FPV виріс з 20 000 шт. на початку 2024-го до 200 000 шт. на місяць у 2025 georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org. У лютому 2025 року Президент Зеленський заявив, що Україна вже має потенціал виготовляти до 4 млн дронів на рік georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org. Оголошеною стратегією є концентрація на масовості для виснаження сил ворога, паралельно підвищуючи якість БПЛА georgetownsecuritystudiesreview.org.
• Різноманіття типів дронів: Україна розробляє та виробляє майже всі класи БПЛА:
  • Малі розвідувальні безпілотники: Наприклад, Leleka-100 (DeViRo) і Furia A1-S (Athlon Avia) – легкі БПЛА, які застосовуються з 2014 року та постійно модифікуються. Вони забезпечують розвідку для батальйонів на відстані 50+ км. Shark (2023, Ukrspecsystems) – передовий розвідник із сучасною оптикою та радаром GMTI (виявлення рухомих цілей); він здатний діяти за 60 км від лінії фронту й був спроєктований під наведення HIMARS cepa.org.
  • FPV та дрони-камікадзе: Це наразі одна з найсильніших українських спеціалізацій. Десятки стартапів масово роблять FPV-дрони з вибухівкою — це перероблені гоночні дрони з камерою для оператора і бойовою частиною (ГПД, ручна граната тощо). Україна виготовляє бомбардувальники (дрони для скидання), барражуючі боєприпаси (one-way attack) та «Ланцетобійці» (для перехоплення російських «Ланцетів») georgetownsecuritystudiesreview.org. Punisher і Rex (UA Dynamics/Armadrone) – це приклади малих крилатих ударних БПЛА: Punisher носить бомбу ~3 кг, б’є на 30+ км з високою ефективністю cepa.org cepa.org. За словами міноборони, Україна стала найбільшим виробником тактичних і далекобійних БПЛА у світі за масовістю georgetownsecuritystudiesreview.org – насамперед завдяки масовому виробництву FPV і баражуючих дронів.
  • Середні БПЛА та UCAV: Декілька компаній випускають середньодальніх безпілотників вищого класу. Наприклад, Ukrspecsystems PD-2 – розвідувальний дрон із бензиновим двигуном (8–10 год польоту), може нести оптику чи легку бойову частину. Застосовується і в армії, і у флоті. Ще один приклад – Raybird-3 від Skyeton (ACS-3) – довготривалий дрон для коригування артилерії. Aerodrone (згадувана екс-очільником Microsoft Ukraine foreignpolicy.com) створила важку БПЛА E300 Enterprise із вантажопідйомністю у десятки кілограмів. Такі середні безпілотники заміщають імпортні аналоги типу ScanEagle, а у перспективі – й Bayraktar.
  • Далекобійні ударні дрони: Україна вже будує безпілотники для глибоких ударів по Росії. У 2023 році Укроборонпром оголосив про розробку БПЛА з дальність польоту 1000+ км і вагою боєголовки 75 кг. Саме такими дронами у кінці 2023 року було вражено цілі в Москві й інших регіонах РФ (інформація про «Бобер» та «Стриж») euromaidanpress.com. Комерційний сектор презентує Yupiter (Jupiter), Rubaka та інші далекобійні моделі. Тобто українська промисловість уже випускає дрони типу крилатої ракети для стратегічних атак – це прорив, суттєво поповнивши нішу, де союзники не надавали зброї (до передачі ATACMS).
  • Дрони-перехоплювачі та стійкі до РЕБ: Галузь розширюється і на контр-дрони та спеціалізовані рішення. Ведеться розробка перехоплювачів, які збивають або ловлять сітями дрони супротивника georgetownsecuritystudiesreview.org. Є проєкти дронів із волоконно-оптичним керуванням чи ШІ для захисту від РЕБ georgetownsecuritystudiesreview.org, що дуже важливо в умовах домінування російської РЕБ. Український виробник Вирій виготовив 1000 дронів на 100% з українських комплектуючих (контролери, радіо, двигуни тощо) georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org, що суттєво збільшує стійкість до блокади імпорту та дій РЕБ.
• Морські дрони: Хоча питання здебільшого про «військові дрони» у сенсі літальних БПЛА, Україна стала піонером із розробки надводних безекіпажних апаратів (USV) – по суті морських дронів. Вони самостійно створені та застосовуються для ударів по російському флоту. Упродовж 2023 року українські “дрони- човни” вражали кораблі РФ і Кримський міст. Наприклад, Magura V5 виробництва приватної фірми має дальність понад 450 морських миль і суттєвий бойовий заряд. До 2025 року Україна стала однією з небагатьох країн, що використовує рої дронів і в повітрі, і на морі в реальних бойових умовах.
• Можливості та вплив: Технічний рівень українських БПЛА за короткий час різко зріс. Вони охоплюють усі «поверхи» бойового застосування:
  • Тактичний рівень: дешеві квадрокоптери й FPV доступні прямо на рівні взводу, дають “очі над полем” і можливість прямої підтримки cepa.org cepa.org.
  • Оперативний рівень: більші БПЛА (PD-2, Shark) для розвідки на рівні бригади або театру, наведення артилерії та ударів по складним цілям.
  • Стратегічний рівень: далекобійні моделі для ураження глибокого тилу (логістика, штаби – підтверджено ударами по базах і складах далеко за фронтом georgetownsecuritystudiesreview.org).
  Якість ударів також різко виросла з досвідом: високотехнологічні дрони досягають успішності до 70%, що значно краще за ~30% на початку війни georgetownsecuritystudiesreview.org. Масовість теж допомагає: фронт “накривають” тисячами дронів, щоб компенсувати втрати від РЕБ та ППО georgetownsecuritystudiesreview.org. З огляду на це, створено 60 ударних ескадр дронів у ЗСУ, а сам принцип “дронової війни” вплетено у військову доктрину cepa.org cepa.org.
• Ключові моделі/виробники: Ось кілька відомих українських дронів (2025):
  • Leleka-100: Розвідувальний апарат із радіусом дії 100+ км. DeViRo. Запускається з катапульти, давно застосовується ЗСУ; фонд “Повернись живим” закуповував його для армії voxukraine.org voxukraine.org.
  • A1-S Furia: Малий фіксований БПЛА (Athlon Avia), ~2 години польоту. Застосовується для коригування артилерії.
  • PD-2: UkrSpecSystems, універсальний двобалочний БПЛА – під відео/фотокамери або легку боєголовку. Використовується для розвідки, до повномасштабної агресії – навіть на експорт.
  • Shark: (UkrSpecSystems) Сучасний розвідувальний дрон 2023 року, передбачений для роботи в умовах потужного РЕБ і наведення “розумної” зброї (HIMARS тощо).
  • Punisher/RAM II: Punisher (UA Dynamics/Armadrone) і RAM II (барражуючий ударник від групи підприємств “Укроборонпрому”) можуть нести кілька кг вибухівки — для ураження техніки і тилу непомітно.
  • R18 Octocopter: Важкий дрон у стилі DIY, розроблений волонтерами Aerorozvidka; багатороторник, що скидає міни або мінометні міни (ефективний навіть проти танків вночі). Згодом ці розробки ввійшли у промисловий виробничий цикл.
  • ACE One / SkyKnight: Прототипи ударних БПЛА від приватних компаній: наприклад, великий дрон AeroDrone здатен нести ПТУРи. Розробка ведеться для створення “українського Bayraktar/Reaper”.
  • Морські USV: Наприклад, Toloka від ініціативи Brave1 і зазначений Magura – дистанційно керовані човни-камікадзе.
• Державні ініціативи: Українська держава активно підтримує галузь. Програма «Армія дронів» (Міністерство цифрової трансформації) збирає кошти й централізовано закуповує дрони для війська – зарубіжні й українські cepa.org. Акселератор Brave1 (від 2023 р.) видає гранти стартапам виробників дронів, створив мережу з 1500 оборонних компаній та понад 3500 проєктів georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org. На початку 2025-го Brave1 видав понад 470 грантів на суму 1,3 млрд ₴ (~35 млн дол.) для стимулювання розробок georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org. Мета держави – зробити Україну “Силіконовою долиною військових технологій”, спираючись на айтішний потенціал і досвід війни georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org.

Підсумовуючи, на 2025 рік сегмент виробництва дронів в Україні – це різноманітна й динамічно зростаюча галузь. Україна в основному досягла самозабезпеченості тактичними БПЛА (більшість дронів на фронті – власні моделі), а у важчих класах дуже швидко наближається до світового рівня. Війна стала каталізатором: із повної залежності від імпорту у 2021 році за три роки Україна перейшла до масового виробництва дронів у 2024-му georgetownsecuritystudiesreview.org. Українські дрони дешевші, заточені під власні потреби (часто з особливими РЕБ-стійкими системами georgetownsecuritystudiesreview.org) і дозволяють утримувати кампанію БПЛА з мінімальною зовнішньою залежністю. Залишаються виклики – якість, інтеграція різних типів в єдину систему, – але станом на 2025 рік арсенал ЗСУ поєднує найкраще зі світового імпорту та вражаючу лінійку власних дронів, яких іще не існувало кілька років тому foreignpolicy.com foreignpolicy.com.

Джерела: Інформація в цьому звіті базується на заявах уряду України, повідомленнях інформаційних агентств і аналітичних матеріалах у сфері оборони, включаючи оновлення податкового законодавства voxukraine.org golaw.ua, звіти митної служби uawire.org, свідчення волонтерів washingtonpost.com, та аналітику з питань безпеки georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org, щоб надати актуальну картину станом на 2025 рік. Всі посилання на джерела вказані в тексті вище.