Супутникові телефони: Вичерпні глобальні відповіді на поширені запитання

Основи супутникового телефону

Що таке супутниковий телефон?

Супутниковий телефон (або satphone) — це мобільний телефон, який підключається безпосередньо до супутників на орбіті, а не до наземних стільникових веж. Це означає, що він може здійснювати дзвінки й надсилати повідомлення практично з будь-якої точки Землі, особливо у місцях без покриття стільникового зв’язку. Як і звичайний мобільний, супутниковий телефон підтримує голосові дзвінки та SMS, а деякі моделі пропонують низькошвидкісний доступ до даних для електронної пошти або базового інтернету. Головна перевага полягає в тому, що супутниковий телефон працює у віддалених місцях — у горах, океанах, пустелях — де немає телефонної лінії або стільникової мережі. Втім, для роботи їм потрібна пряма видимість неба, аби зв’язатися із супутником, тож зазвичай вони мають помітну антену і повинні використовуватися просто неба або біля вікна.

Як працює супутниковий телефон?

Супутникові телефони передають ваш дзвінок чи повідомлення “нагору” до супутника, що обертається навколо Землі, який потім передає сигнал на наземну станцію, підключену до загальної телефонної мережі tridon.com. По суті, замість передачі сигналу між стільниковими вежами, ваш голос мандрує космосом. Залежно від структури мережі, дзвінок може проходити через кілька супутників (деякі сузір’я використовують міжсупутникові лінії зв’язку) перед тим, як потрапити на наземний шлюз, який маршрутизує його до абонента, якому ви телефонуєте. Така архітектура дає супутниковим телефонам величезне покриття. Однак це також призводить до певної затримки (латентності) у голосовому зв’язку — особливо в мережах з геостаціонарними супутниками, де сигнал долає близько 36 000 км у космос і назад. На практиці супутникові дзвінки можуть мати помітну затримку звуку близько півсекунди в деяких мережах. Мережі з супутниками на низькій навколоземній орбіті (LEO) мінімізують цю затримку, оскільки їх супутники набагато ближче до Землі.

Чим супутниковий телефон відрізняється від звичайного мобільного?

Головна відмінність — до чого вони підключаються. Мобільний телефон користується найближчими наземними вежами (тож не працює, коли ви поза зоною покриття або вежі пошкоджено), натомість супутниковий телефон напряму з’єднується з супутниками над головою. Практичні наслідки цього:

• Покриття: Супутникові телефони працюють практично всюди на планеті (з деякими винятками, вказаними нижче), тоді як мобільні телефони обмежені зонами покриття мережі. Тому супутникові телефони життєво необхідні для експедицій, суден, віддалених робіт і зон катастроф, де мобільний зв’язок відсутній.
• Пряма видимість: Супутниковому телефону потрібен відкритий огляд неба. Будівлі, дерева, гори чи навіть густа рослинність можуть блокувати сигнал, тож зазвичай супутникові телефони не працюють у приміщенні без зовнішньої антени. Натомість мобільні часто працюють у приміщеннях, якщо є сигнал від вежі.
• Антени й розміри: Супутникові апарати зазвичай мають велику зовнішню антену (часто відкидну чи виступаючу) для зв’язку з супутниками. Перші моделі були розміром із мобільні телефони 1980-х, але сучасні супутникові телефони за розмірами ближчі до звичайних (~13–17 см заввишки, вагою 200–300 г). Втім, вони все ще трохи більші за сучасні тонкі смартфони — через антену і міцний корпус.
• Вартість: Супутниковий зв’язок значно дорожчий. Плата за хвилину та ціна пристрою набагато вищі, ніж типові стільникові тарифи (детальніше — нижче). Тому супутникові телефони використовують лише за потреби, а не для щоденного спілкування.
• Функціонал: Більшість супутникових телефонів орієнтовано на основні дзвінки та SMS. У них зазвичай немає високошвидкісного інтернету, екосистеми застосунків чи якісних камер, як у сучасних смартфонах. Натомість часто є спеціалізовані функції, як-от кнопка SOS чи передача геолокації для безпеки (чого майже немає у звичайних телефонах).

Підсумуйте: супутниковий телефон — це спеціалізований пристрій для надійного зв’язку поза мережею. Він жертвує певною зручністю (потрібне відкрите небо, висока вартість, обмежений функціонал) заради зв’язку буквально в будь-якій точці планети.

Навіщо і коли може знадобитися супутниковий телефон? Хто їх використовує?

Вам може знадобитися супутниковий телефон, якщо ви подорожуєте чи працюєте поза межами звичайних мереж зв’язку, або якщо потрібен запасний канал комунікації на випадок надзвичайних ситуацій. Типові випадки використання:

• Віддалені подорожі та пригоди: Піші туристи, моряки, мандрівники по бездоріжжю, альпіністи і дослідники беруть супутникові телефони для підтримки зв’язку у диких районах, океанах чи полярних регіонах без мобільного зв’язку. У разі надзвичайної ситуації (травми, заблукати) супутниковий телефон дозволяє викликати допомогу звідки завгодно. Фактично — це рятувальний круг у дикій місцевості.
• Морський та авіаційний транспорт: Судна у морі та приватні літаки часто використовують супутникові телефони (або встановлені системи супутникового зв’язку), тому що щойно ви відплили від берегів, наземний зв’язок зникає. Супутникові телефони дають змогу кораблям здійснювати дзвінки та відправляти SMS далеко в морі (зазвичай використовується разом із супутниковими радіосистемами).
• Сільська місцевість і віддалена робота: Польові дослідники, шахтарі, нафтовики, лісівники, працівники гуманітарних місій та військові підрозділи у віддалених регіонах використовують супутникові телефони для координації й доповідей. Будь-яка галузь із польовими роботами за межами міста може видавати співробітникам супутникові телефони для безпеки й логістики.
• Підготовка та реагування на стихійні лиха: Після природних катастроф (ураганів, землетрусів тощо) або у воєнних зонах місцевий зв’язок може бути зруйнований. Супутникові телефони стають критично важливими для рятувальників, неурядових організацій і державних структур для організації допомоги. Їх також часто включають до аварійних комплектів (наприклад, деякі родини чи підприємства у районах, схильних до ураганів, тримають супутниковий телефон як резервний канал зв’язку, якщо живлення і мережі вийдуть з ладу).
• Особисте використання в надзвичайних ситуаціях: Деякі люди зберігають супутниковий телефон для екстрених випадків (наприклад, власники віддалених домів, “вцілілісти” або особи з критичним станом здоров’я, які подорожують бездоріжжям). Якщо ви повинні бути на зв’язку чи викликати допомогу за будь-яких умов, супутниковий телефон дарує цю впевненість.

Коротко: супутникові телефони використовуються тоді, коли звичайні телефони безсилі. Якщо ви завжди у зоні міського чи мобільного покриття — навряд чи він вам знадобиться. Але для мандрівників, “польових” фахівців чи екстрених служб — супутниковий телефон може стати незамінним.

Мандрівник використовує супутниковий телефон Iridium просто неба. Супутникові телефони потрібно використовувати з відкритим доступом до неба — зверніть увагу на довгу антену, що потрібна для прямої лінії зв’язку із супутниками на орбіті.

Чи є недоліки у супутникових телефонів?

Так — супутниковий зв’язок має кілька компромісів:

• Вартість: Як пристрої, так і послуги коштують дорожче, ніж у випадку звичайних мобільних телефонів. Готуйтеся заплатити від кількох сотень до тисячі доларів за апарат, а ефірний час часто коштує $1 і більше за хвилину (детальніше в розділі Вартість і тарифи). Висока ціна робить випадкове використання недоцільним для більшості людей.
• Обмеження видимості: Як уже згадувалося, супутникові телефони не працюють під землею, у більшості будівель чи навіть під густим лісом без додаткової зовнішньої антени. Можливо, доведеться вийти на відкриту місцевість або піднятися вище для дзвінка. Навіть тримаючи телефон, іноді потрібно спрямовувати антену на супутник. Використання у місті (між висотками) проблемне — споруди можуть екранувати сигнал (“урбан-каньони”).
• Затримка мови: Залежно від мережі, ви можете відчувати затримку у діалозі. Це особливо актуально для геостаціонарних мереж (Inmarsat, Thuraya), де затримка приблизно 0,5 секунди у кожен бік типова через понад 70 000 км шляху сигналу до супутника і назад. Потрібна певна терплячість, щоб не “перебивати” співрозмовника. У мережах LEO (Iridium, Globalstar) затримка менша (може 50–150 мс), тож ближче до звичайних стільникових дзвінків.
• Якість звуку гірша: Звук зазвичай хороший (цифрові кодеки), але може не бути ідеально чистим, як у сучасних HD-дзвінках по стільниковій мережі. При слабкому чи переривистому сигналі можливі обриви. Загалом якість голосу значно покращилася у сучасних супутникових телефонах (наприклад, Globalstar рекламує “кришталево чистий” звук), але вона залежить від умов.
• Повільний інтернет: Якщо потрібен інтернет, супутниковий телефон дає дуже повільні швидкості навіть у порівнянні з 3G. Маємо справу з епохою dial-up (наприклад, 2,4 кбіт/с — максимум 20 кбіт/с у портативних телефонах) — достатньо для текстової електронної пошти чи GPS-координат, але недостатньо для веб-серфінгу чи стрімінгу. Деякі нові сервіси й “хоти-споти” досягають кількох сотень кбіт/с (детальніше — у розділі Передача даних), але для широкосмугового зв’язку потрібні більші термінали (не портативні).
• Вага/живлення: Попри портативність, супутникові телефони трохи важчі й габаритніші, ніж звичайні смартфони — через антену й міцний корпус. Заряду акумулятора вистачає на кілька годин розмови, що менше, ніж у простих мобільних телефонів. Якщо ви у довгій подорожі без електрики, потрібно контролювати заряд (часто беруть сонячну зарядку чи запасну батарею).
• Юридичні обмеження: У деяких країнах використання/перевезення супутникового телефону просто заборонено (детальніше у розділі Законодавство). Це може стати серйозною “проблемою” під час міжнародних поїздок, адже наявність супутникового телефону у “неправильній” країні може мати серйозні наслідки.

Попри ці недоліки, коли потрібен супутниковий телефон, йому часто немає альтернативи. Користувачі приймають ці компроміси заради зв’язку у критичних випадках.

Покриття та супутникові мережі

Чи працюють супутникові телефони будь-де у світі?

Майже. Обіцянка супутникового телефону — це глобальне покриття, але є декілька нюансів:

• Пряма видимість: Технічно супутниковий телефон може зловити сигнал будь-де за умови прямої видимості до супутника (без перешкод, таких як рельєф, будівлі, густа рослинність). Якщо ви перебуваєте у глибокому каньйоні, в бункері чи під навісом джунглів, телефон може не отримати сигнал супутника, поки ви не вийдете на відкриту місцевість. У відкритому просторі (степи, пустеля, відкрите море тощо) зазвичай можна підключитися з будь-якої точки Землі, якщо мережа це дозволяє.
• Покриття мережі: Різні супутникові мережі мають різні зони покриття. Iridium — єдина мережа, яка справді забезпечує 100% глобальне покриття, включаючи полярні регіони. Inmarsat забезпечує майже глобальне покриття (орієнтовно 70° пн.ш. до 70° пд.ш.); вона не охоплює крайні полюси. Thuraya покриває близько 160 країн, переважно в Європі, Африці, на Близькому Сході, в Азії та Австралії, але не охоплює Америку та полярні області. Globalstar покриває більшість населених територій, але має прогалини в мережі (підключення здійснюється через регіональні наземні станції, тому дуже віддалені океанічні чи полярні райони не покриваються). Завжди перевіряйте карту покриття вашого провайдера перед тим, як розраховувати на супутниковий телефон у певному регіоні. Якщо вам потрібно покриття скрізь, Iridium — найкращий вибір.
• Крайні широти: Як зазначено вище, для полярних експедицій слід обирати Iridium. Геостаціонарні супутники Inmarsat розташовані над екватором, тому, коли ви наближаєтеся до полюсів, супутник знаходиться низько над горизонтом; прямої видимості може не бути або з’єднання буде ненадійним (а за певними широтами покриття немає взагалі). Так само Thuraya не досягає полюсів. Супутники Globalstar також не покривають високі полярні широти (їх орбіти — максимум близько 52° нахилу). Тобто для Арктики/Антарктики фактично підходить лише Iridium.
• Океани: Inmarsat та Iridium забезпечують покриття океанів (Inmarsat давно використовується у морській галузі). Thuraya має регіональне покриття (наприклад, покриває прибережні регіони у своїй зоні дії, але не центральні зони Тихого океану). У Globalstar є прогалини в середніх океанічних зонах, оскільки супутник має бути у зоні досяжності до наземної станції — покриття найкраще біля континентів. Знову ж таки, сузір’я Iridium покриває відкритий океан скрізь (це одна з причин популярності Iridium на яхтах і кораблях).
• У приміщенні й під землею: За замовчуванням — ні: якщо ви перебуваєте у приміщенні, сам по собі супутниковий телефон не працюватиме (будівля блокує сигнал). Рішення — використання зовнішньої антени або док-станції. Наприклад, існують комплекти, які дозволяють встановити антену зовні (на даху або на автомобілі) та провести кабель до док-станції у приміщенні, фактично створивши “дротовий супутниковий телефон” у будівлі. Так можна користуватися супутниковим телефоном у приміщенні (це часто використовується на суднах, у транспорті чи польових офісах), але потрібне додаткове обладнання. Ще є супутникові Wi-Fi-хотспоти (на кшталт Thuraya Hotspot чи Iridium GO), які залишають зовні або біля вікна, а з мобільного телефону під’єднуються по Wi-Fi, перебуваючи в середині (satcomglobal.com). Але сам апарат супутникового телефону, без додатків і антени, має знаходитися зовні під відкритим небом.

Підсумовуючи, супутниковий телефон може працювати практично будь-де на Землі, якщо ви обираєте правильну мережу і маєте пряму видимість. Для справді глобального використання (з полюсами включно) використовуйте Iridium. Для більшості інших регіонів може підійти Inmarsat чи інші. Завжди перевіряйте, чи провайдер має покриття у вашому планованому місці (особливо для специфічних локацій).

Які основні супутникові телефонні мережі існують і чим вони відрізняються (Iridium, Inmarsat, Thuraya, Globalstar тощо)?

Існує кілька супутникових провайдерів, кожен зі своїм флотом супутників та зоною покриття. «Велика четвірка» для портативних супутникових телефонів — це Iridium, Inmarsat, Thuraya та Globalstar:

• Iridium: Американська мережа з 66 активними супутниками на низькій навколоземній орбіті (LEO). Iridium забезпечує справжнє глобальне покриття — від полюса до полюса. Супутники обертаються приблизно на висоті 780 км і формують мережу з міжсупутниковими каналами, тобто ваш дзвінок може бути переадресовано у космосі на супутник над наземною станцією. Переваги: працює будь-де на планеті, включаючи відкриті океани та полюси; низька затримка (~0,1–0,2 с в один бік) завдяки низькій орбіті; якщо один супутник заблоковано, незабаром з’явиться інший (супутники рухаються над головою). Особливості: потрібна пряма видимість до неба — як і для всіх супутникових телефонів — і сигнал можна заблокувати перешкодами, але рухомі супутники означають, що ви відновите сигнал через кілька хвилин, навіть якщо його тимчасово втрачено. Телефони Iridium зазвичай дорожчі, а вартість трафіку вища, що відображає глобальні можливості. Типове використання: експедиції, уряд/військові, авіація й морський транспорт (особливо для полярних регіонів).
• Inmarsat: Заснована у Великобританії мережа (працює з 1980-х років). Використовує кілька великих геостаціонарних супутників (GEO), що знаходяться на висоті ~35 700 км над екватором. Inmarsat покриває майже всю земну кулю, за винятком крайніх полюсів (приблизно вище/нижче ~±75° широти). Для такого майже глобального покриття достатньо всього 3–4 GEO-супутників. Переваги: стабільний зв’язок (супутник здається «нерухомим» на небі); за правильно спрямованої антени легко отримати хороший сигнал у зоні покриття. Телефони Inmarsat (наприклад, IsatPhone) якісно передають голос і мають дуже тривалий час роботи від акумулятора. Особливості: не працює у полярних регіонах; більша затримка (~0,5 с) через відстань; потрібен більш свідомий вибір напрямку антени в бік супутника над екватором (антена телефону має індикатор рівня сигналу). Inmarsat також пропонує широкосмугові послуги (наприклад, термінали BGAN для передачі даних). Зазвичай популярний у морській галузі (зв’язок на суднах), медіа (репортери з віддалених місць) та для мандрівників, яким не потрібне покриття на полюсах. Вартість трафіку Inmarsat може бути вигідною, якщо не потрібно полярне покриття.
• Thuraya: Базується в ОАЕ, Thuraya використовує 2 GEO-супутники для покриття певних регіонів. Зона покриття: Європа, більша частина Африки, Близький Схід, Азія й Австралія. Не покриває Америку і полярні регіони.Відома своїми компактними, телефоноподібними апаратами та відносно нижчими цінами. Переваги: дешевші пристрої та тарифні плани (для користувачів у зоні покриття), а також інноваційні продукти (Thuraya першою запропонувала супутникові телефони, схожі на смартфони, і аксесуар SatSleeve для перетворення звичайного телефону на супутниковий). Особливості: лише регіональне використання; якщо подорожуєте в Західну півкулю, Thuraya не працюватиме. Затримка — як у інших GEO (~0,5 с). Також на півночі зони покриття (наприклад, північна Європа) супутник низько над горизонтом, тому рельєф легше блокує сигнал. Thuraya добре підходить для користувачів у EMEA та частині Азії, яким потрібен доступний супутниковий телефон у цих регіонах.
• Globalstar: Американська мережа з сузір’ям супутників LEO (як Iridium) — початково 48 супутників, зараз друге покоління має 24 супутники (і планується більше). Покриття: Globalstar має значну, але не справжню глобальну зону покриття. Це більша частина Північної Америки, Європи, Австралії, частина Південної Америки й узбережжя Африки/Азії — тобто середньоширотні наземні території, де розташовані наземні шлюзи. Супутники Globalstar повинні бути у полі зору однієї із регіональних наземних станцій для підтримки викликів, тож у центральних океанічних і дуже віддалених регіонах є «дірки» покриття. Також не покриває полярні широти (нахил орбіти ~52°). Переваги: у зоні покриття — чудова якість голосу та низька затримка (LEO на ~1400 км). Їхній сервіс може бути доступнішим; Globalstar часто проводить акції (субсидовані телефони з контрактом на обслуговування). Особливості: не підходить для далеких експедицій, які подорожують автономно по всьому світу, через прогалини в покритті. Перед вибором Globalstar перевірте карту покриття, щоб упевнитися, що ваша зона включена. Популярний для відпочинку на природі у Північній Америці (Globalstar також є постачальником SPOT — супутникових месенджерів для SOS і трекінгу).

Також є деякі нові й майбутні супутникові мережі, які варто відзначити:

• Starlink (SpaceX): Це насамперед супутниковий інтернет (тисячі супутників LEO), для якого потрібна спеціальна антена. Це не мережа портативних телефонів. Проте SpaceX оголосила про партнерство з T-Mobile для використання Starlink безпосередньо зі звичайними телефонами для обміну SMS у майбутньому. Нові супутники Starlink отримають “direct-to-cell” антени, які мають підтримувати базові SMS і згодом голос через стандартні мобільні телефони (очікується наприкінці 2024 або у 2025 році). Це ще в розробці, але вказує на майбутнє, коли ваш звичайний телефон зможе під’єднуватися до супутників з обмеженою функціональністю (детальніше — див. розділ Стандартні телефони підключаються до супутника).
• AST SpaceMobile і Lynk: Стартапи, що запускають супутники, які працюють як «мобільні вежі у космосі» для звичайних мобільних телефонів. У 2023 році AST SpaceMobile вперше у світі здійснила 5G-дзвінок напряму між немодифікованим смартфоном і супутником (тест BlueWalker-3). Lynk Global успішно надсилала SMS з супутника до звичайного телефону та отримала ліцензію FCC на роботу супутникового зв’язку з телефонами. Мережі поки що не працюють у великому масштабі, але проходять тестування та перші введення в експлуатацію. У перспективі вони хочуть забезпечити глобальне SMS/голосове покриття для звичайних мобільних телефонів (у партнерстві з мобільними операторами).
• Інші регіональні системи: Існують окремі менші чи регіональні супутникові системи (наприклад, TerreStar і LightSquared/SkyTerra у Північній Америці, ACES в Азії, Tiantong у Китаї тощо). Деякі з них — це одно-супутникові системи для окремих регіонів або інтегровані із стільниковим зв’язком (TerreStar, приміром, запускала супутник і надавала послугу AT&T у вигляді надбудови до смартфонів на короткий час). Багато з них — наразі або закриті, або мають обмежене використання. Важливо: супутники Tiantong у Китаї (запущені з 2016 року) забезпечують внутрішній супутниковий зв’язок у Китаї й сусідніх регіонах — для цього розроблено окремі телефони. Вони не доступні глобально, але якщо ви перебуваєте в Китаї, Tiantong — це фактично легалізований місцевий аналог супутникового зв’язку (закордонні супутникові телефони заборонені — див. розділ про легальність).

Для наочності ось порівняльна таблиця ключових характеристик основних мереж:

Кожна мережа потребує власного, сумісного пристрою чи телефону – ви не можете використовувати телефон Inmarsat у мережі Iridium тощо. Ваш вибір залежить від того, де саме вам потрібен зв’язок і що для вас важливіше (глобальне покриття, вартість чи швидкість передачі даних).

Яка супутникова мережа краще для мене – Iridium чи Inmarsat чи інші?

Єдиної універсальної відповіді немає; все залежить від ваших потреб:

• Якщо потрібне повсюдне покриття (включаючи полюси чи віддалені океани): Вибирайте Iridium. Це єдиний провайдер, чиї супутники покривають абсолютно кожне місце на Землі. Приклади: полярні експедиції, кругосвітнє плавання, або єдиний пристрій для подорожей на будь-який континент.
• Якщо ви здебільшого перебуваєте в неполярних регіонах і хочете надійний зв’язок: Inmarsat — чудовий вибір. Він забезпечує дуже стабільний зв’язок у зоні покриття, а телефон IsatPhone 2 високо цінується за якість зв’язку та час роботи акумулятора. Для морських користувачів, які не ходять біля полюсів, Inmarsat популярний (є стандартом для корабельної екстреної комунікації). Також тарифні пакети Inmarsat можуть бути вигідними, якщо не потрібне покриття на полюсах.
• Якщо у вас обмежений бюджет і ваш регіон вкритий мережею Thuraya: Thuraya дозволяє зекономити. Наприклад, телефон Thuraya XT-LITE помітно дешевший за Iridium, а хвилина розмови в деяких тарифних планах Thuraya коштує менше. Чудово підходить для Африки, Близького Сходу, Європи, Азії. Але пам’ятайте, Thuraya не працює в Америках, тому не підходить для кругосвітніх мандрівок – це суто регіональна опція.
• Якщо ви в Північній Америці та шукаєте доступне рішення для епізодичного використання: Globalstar може підійти. Наприклад, туристи чи мисливці у континентальній частині США/Канади часто використовують Globalstar, якщо їм потрібен лише засіб зателефонувати додому з диких місць. Телефони й тарифи часто субсидуються (іноді можна придбати телефон Globalstar за декілька сотень доларів разом із тарифом). Якість голосу дуже добра, якщо є покриття. Але враховуйте обмеженість зони покриття — наприклад, для перетину Атлантики чи експедиції в Амазонку Globalstar не підходить.
• Якщо вам потрібен інтернет чи швидкі дані: Жоден з портативних супутникових телефонів не дає високошвидкісного інтернету – для цього потрібен більший термінал. Inmarsat BGAN або новий сервіс Iridium Certus забезпечують сотні кбіт/с і навіть кілька Мбіт/с (через пристрої розміром із ноутбук чи автомобільні комплекти), але це не кишенькові телефони. Thuraya пропонує компактні SatSleeve та Hotspot за швидкості ~60 кбіт/с і 384 кбіт/с відповідно для смартфонів. Якщо пріоритет — передача великих файлів чи швидкий інтернет, дивіться у бік спеціалізованих пристроїв, а не класичної трубки-супутникового телефону. Для простих email/WhatsApp-повідомлень супутниковий телефон справиться, хоча й повільно.

Підсумок: Iridium = максимальне покриття, Inmarsat = майже глобальне з хорошими сервісами, Thuraya = бюджетне для регіонів, Globalstar = бюджетно, але перевіряйте покриття. Багато професіоналів насправді використовують кілька пристроїв (наприклад, телефон Iridium плюс термінал Inmarsat для швидких даних), щоби збалансувати плюси. Але для першої покупки визначте, де ви плануєте користуватися зв’язком, і вибирайте мережу, яка покриває цю територію.

Чи працюватиме супутниковий телефон у будівлі, під землею чи в автомобілі?

Не сам по собі. Супутникові телефони потребують прямої видимості на супутник, тому зазвичай не працюють у приміщеннях, під землею чи навіть у закритому транспорті без додаткових засобів. Ось деякі нюанси:

• У приміщеннях: Якщо ви намагаєтеся використовувати портативний супутниковий телефон глибоко в будівлі, сигналу не буде. Іноді можна отримати слабкий сигнал біля великого вікна чи на верхньому поверсі під тонким дахом, але це ненадійно. Зазвичай треба виходити надвір. Однак є рішення: більшість таких телефонів мають роз’єм для зовнішньої антени. Можна встановити антену на даху чи біля вікна і підключити телефон через док-станцію або напряму кабелем. Виробники, як ASE та Beam, пропонують такі комплекти, що перетворюють супутниковий телефон на «стаціонарний» для використання в приміщенні із зовнішньою антеною. Це поширено на човнах (антена на щоглі, телефон у каюті) і в польових офісах. Також пристрої, на кшталт Thuraya SatSleeve Hotspot або Iridium GO, створюють бездротову супутникову точку доступу — ви розміщуєте пристрій (із антеною) надворі чи на даху, а потім підключаєтеся з телефону по Wi-Fi зсередини. Тобто з правильним обладнанням ви можете користуватися супутниковим телефоном у приміщенні, але лише з додатковим обладнанням.
• Під землею або під водою: Ні – якщо ви в печері, шахті, тунелі метро тощо, портативний супутниковий телефон не працюватиме взагалі (немає видимості неба). Дієвий вихід — лише кабельована антена, виведена на поверхню. Під водою — теж не варіант (радіосигнали погано проходять у воді, плюс немає доступу до неба). Для зв’язку на підводних човнах використовуються інші системи, а не супутникові телефони.
• У транспорті: Якщо ви в машині чи літаку, металева «коробка» часто блокує супутникові сигнали. В автомобілі можна спробувати через вікно або в кабріолеті з відкритим верхом — але зазвичай потрібна зовнішня антена для транспорту. Багато користувачів-автомобілістів використовують магнітну антену на даху машини, підключену кабелем до телефону або док-станції satcomglobal.com. Це дозволяє дзвонити на ходу. Приміром, телефон на панелі, антена на даху – можна телефонувати під час руху (аналогічно до антени супутникового GPS). На човнах також, як правило, кріплять зовнішні антени для постійного зв’язку.
• У літаках: Використовувати портативний супутниковий телефон на комерційному рейсі заборонено (й сигнал у металевому фюзеляжі не проходить). У літаків свої канали зв’язку. У приватних літаках інколи встановлюють телефон Iridium із зовнішньою антеною, але тільки через спеціальні комплекти. Для пересічного пасажира користуватися супутниковим телефоном у польоті неможливо. (До речі: деякі авіакомпанії вважають їх небезпечним вантажем, якщо телефон у ввімкненому стані у багажі, через літієвий акумулятор і регуляторні обмеження – обов’язково уточнюйте правила перед перельотом із таким пристроєм).

Тож основне правило: супутникові телефони потребують відкритого неба. Для використання в приміщеннях/транспорті готуйтеся придбати зовнішню антену чи ретранслятор. Деякі мережі частково допомагають, забезпечуючи односторонній пейджинг або сигнал сповіщення про вхідний дзвінок, які іноді можуть проникати в середину достатньо для сповіщення про дзвінок навіть якщо відповісти ви не зможете satcomglobal.com. Наприклад, у Iridium є канал для пейджингу, який може сповістити про вхідний дзвінок навіть якщо перебуваєте в приміщенні, даючи змогу вийти назовні, щоби відповісти satcomglobal.com. Але щоб поговорити по телефону, скоріш за все, доведеться вийти під відкрите небо.

Чи впливають погода чи рельєф на сигнал супутникового телефону?

Рельєф – так; погода — як правило, лише у разі екстремальних умов.

• Рельєф та перешкоди: Будь-що, що блокує пряму видимість, перериває сигнал супутникового телефону. Гори, пагорби, скелі, навіть великі будівлі можуть загородити шлях до супутника. Для GEO-супутників (Inmarsat/Thuraya), якщо у вас є гора чи висотний будинок на південь від вас (на північ у Південній півкулі), вони можуть закрити нерухомий супутник. Для LEO (Iridium/Globalstar) перешкоди теж мають значення, але оскільки супутники рухаються, ви можете отримати сигнал, коли супутник буде в іншому місці на небі. Густі ліси чи джунглі значно послаблюють сигнал — користувачі в густій рослинності часто шукають галявину чи використовують зовнішню антену над кронами. У містах хмарочоси утворюють “тені” для сигналу. Є портативні ретранслятори, які можуть трохи подовжити покриття поруч із перешкодами, але загалом будь-яка суттєва перешкода = відсутність сервісу.
• Погода: Смуги частот супутникових телефонів (L-діапазон, близько 1,5–1,6 ГГц) досить стійкі до погодних впливів. Дощ, сніг і хмари майже не впливають на сигнал L-діапазону, саме тому ці частоти й використовуються — вони краще проникають крізь опади, ніж супутники з вищими частотами. Легкий і помірний дощ/сніг не погіршать помітно якість розмови. Втім, дуже сильна злива чи гроза можуть трохи ослабити сигнал (так звана радіознава), але рідко настільки, щоб дзвінок урвався — максимум, може бути легке потріскування або незначне погіршення якості. Може бути складно у найсильніші зливи чи якщо антена телефону вся під водою (волога може змінити параметри антени). На практиці багато хто використовує супутникові телефони навіть у ураганах і снігових бурях – основна проблема тоді — саме захистити телефон від води, а не втрата сигналу. Хмарність, туман, сніг — вплив на L-діапазон мінімальний.
• Сонячна активність: Рідко, але сильні сонячні спалахи чи магнітні бурі здатні тимчасово порушити радіозв’язок, у тому числі супутниковий. Таке трапляється нечасто, але у разі сильної геомагнітної бурі можлива короткочасна деградація зв’язку на великій площі. Вплинути на це користувач не може, однак це рідкісне й нетривале явище.
• Температура та середовище: Це не інтерференція сигналу як така, але майже всі супутникові телефони розраховані на суворі умови. Зазвичай вони працюють у межах від -20°C до +55°C, захищені від пилу і вологи. Вони впевнено працюють і в пустелях, і в арктичних умовах (правда, в сильний мороз акумулятор тримає менше). Багато телефонів захищені/ударостійкі (наприклад, Iridium Extreme 9575 відповідає військовим стандартам та має IP65 — пилонепроникний, захищений від струменя води). Тож, як правило, погода не виведе з ладу телефон.

Головне: рельєф — головний ворог сигналу супутникового телефону. У складних умовах шукайте високу, відкриту місцевість для найкращого результату. Не турбуйтеся особливо через дощ чи сніг — головне берегти пристрій від води, якщо він не повністю водонепроникний (багато моделей — лише водостійкі). Якщо підозрюєте, що вам заважає перешкода (гора, будівля), спробуйте змінити місцезнаходження або зачекайте, поки супутник змінить положення (для LEO-систем).

Користування супутниковим телефоном: робота та можливості

Як зателефонувати з супутникового телефону?

Користування супутниковим телефоном схоже на користування стільниковим телефоном, з кількома додатковими кроками/особливостями:

1. Вийдіть на вулицю та розгорніть антену: Спершу переконайтеся, що у вас є прямий огляд неба. Повністю витягніть або відкрийте антену телефону (наприклад, витягніть вгору або відкидайте, залежно від моделі). Супутниковий телефон не буде підключено до мережі, доки антена не буде розгорнута й не відбудеться прямий зв’язок із супутником. У багатьох телефонах є індикатор рівня сигналу для зручності орієнтації. Для GEO-супутників (Inmarsat/Thuraya) можливо потрібно буде повернути або нахилити телефон, поки не знайдете супутник (телефон зазвичай підкаже звуками або смужками сигналу). Для Iridium/Globalstar досить тримати антену вертикально й бути надворі, оскільки супутники проходять над головою.
2. Дочекайтеся реєстрації: Увімкніть телефон і зачекайте, поки він з’єднається із супутниковою мережею. Це може зайняти від кількох секунд до хвилини-двох. На екрані з’явиться відповідний напис (наприклад, «Зареєстровано» або назва мережі). Після реєстрації ви можете телефонувати та приймати дзвінки. Якщо зв’язку немає, змініть положення або перевірте чи активна SIM-картка.
3. Наберіть номер: Супутникові телефони використовують міжнародний формат набору. Кожен супутниковий номер – це по суті «міжнародний». Для дзвінка на будь-який номер наберіть “+” (або міжнародний код доступу), далі код країни й номер, як при міжнарoдному дзвінку зі стільникового. Приклад: Для дзвінка до США (555-1234, код міста 212) наберіть +1 212 555 1234. До Великобританії — +44 … тощо. Для дзвінка на інший супутниковий телефон – наберіть спеціальний супутниковий код країни (див. наступне питання про супутникову нумерацію).
   • У деяких мережах можуть бути скорочення: наприклад, на Iridium можна набрати 00, потім код країни й номер (00 – міжнародний префікс). Але «+» завжди працює, якщо є відповідна клавіша.
   • Натисніть зелену кнопку виклику (“Send”) для здійснення дзвінка (як у звичайному телефоні).
4. Говоріть і слухайте з невеликою паузою: Після з’єднання з’являється затримка в півсекунди. Корисно казати «прийом» або робити паузи, щоб не перебивати одне одного, особливо на GEO-системах.
5. Завершіть дзвінок: Для відбою натисніть стандартну червону/End кнопку.

Поради: Тримайте антену вертикально під час розмови (в деяких телефонах є індикатор сигналу – якщо падає, змініть положення). Не затуляйте антену рукою. Через напрямленість сигналу, деякі користуються гарнітурою, щоб тримати телефон у кращій позиції під час розмови. Якщо ви стоїте, залишайтеся нерухомо, щоб не втратити сигнал, особливо для GEO-супутників, де рух телефону може порушити вирівнювання антени. Якщо дзвінок обірвався, спробуйте ще раз — це можливо, якщо супутник вийшов із зони покриття (у LEO-мережах дзвінки «передаються» між супутниками, але іноді зв’язок може перерватися під час такої передачі або якщо огляд неба ненадовго перекрився).

По суті, процес набору й дзвінка на супутниковому телефоні нескладний – це майже як старий стільниковий телефон. Основні відмінності – спочатку встановити зв’язок із супутником і використовувати повний міжнародний формат номеру.

Як відправити SMS з супутникового телефону?

Відправлення SMS на супутниковому телефоні дуже схоже на звичайний стільниковий телефон, хоча інтерфейс простіший (без WhatsApp чи iMessage — лише класичний SMS):

• Переконайтеся, що телефон зареєстрований у мережі (знову ж, увімкнений, із піднятою антеною, на вулиці).
• Увійдіть у меню повідомлень (зазвичай “Messages” або іконка конверта). Виберіть “New Message” або “Create SMS”.
• Треба ввести номер одержувача. Важливо: номер має бути у міжнародному форматі (з +кодом країни), навіть якщо це місцевий номер. Наприклад, +61… для Австралії чи +254… для Кенії тощо. Якщо надсилаєте на інший супутниковий телефон — введіть повний супутниковий номер з кодом країни.
• Введіть текст повідомлення. Супутникові телефони зазвичай мають клавіатуру T9 (як у старих мобільних), якщо у вас не смартфон чи QWERTY-модель. Будьте лаконічні – стандартне обмеження SMS (160 символів). Деякі мережі дозволяють довші (конкатеновані) повідомлення, але краще бути коротким, оскільки довгі тексти можуть перериватися через проблеми із сигналом.
• Надішліть повідомлення й зачекайте підтвердження. Через особливість супутникового зв’язку це може тривати трохи довше, ніж на стільниковому телефоні. Може відображатися панель прогресу чи статус «надіслано» через декілька секунд. На деяких телефонах повідомлення переміщається з Outbox до Sent після успішної доставки. Якщо ви пересуваєтеся або втратите сигнал під час надсилання – воно може не дійти або затриматися. Зазвичай телефон спробує ще кілька разів, якщо не вдалося відправити з першого разу.

Супутникові SMS можуть доставлятися на звичайні мобільні телефони або email-адреси (деякі моделі дозволяють відправити SMS на email, ввівши поштову адресу замість номера). Зверніть увагу: якщо з супутникового телефону написати SMS на мобільний, одержувач побачить її з незвичного міжнародного номера (супутникового). Він може відповісти, просто натиснувши «відповісти», але з нього знімуться міжнародні тарифи на SMS, адже він пише на міжнародний/супутниковий номер.

Щодо вартості, SMS у супутникових мережах дешевші, ніж голосові дзвінки, але все одно не безкоштовні — зазвичай близько $0,5–1 за повідомлення на багатьох тарифах (на деяких пакетах є пакети sms). На деяких тарифах (наприклад, у Iridium) sms можуть коштувати ~$0,10, але якщо ви оплачуєте кожне повідомлення окремо – розраховуйте на ~$0,50 за sms.

Приємний момент: вхідні SMS на супутниковий телефон часто безкоштовні для користувача (ви платите за відправлення, але не за прийом). Деякі оператори мають веб-портал, де на ваш супутниковий телефон можуть надіслати коротке повідомлення безкоштовно або за символічну плату, і ви отримаєте його на телефон. Наприклад, Iridium має веб-форму для безкоштовної відправки 160-символьного повідомлення на телефон Iridium, а SPOT від Globalstar дозволяє деякі безкоштовні вхідні повідомлення.

Чи є інтернет або передача даних на супутникових телефонах?

Так, але дуже обмежені у порівнянні зі смартфонами. Усі сучасні супутникові телефони мають хоча б мінімальні можливості передачі даних, проте швидкість дуже низька, а тарифи – дорогі. Ось чого можна очікувати:

• Dial-up дані: Класичні супутникові телефони (Iridium 9555/9575, Inmarsat IsatPhone) мають режим комутованої передачі даних – по суті, як старий dial-up модем через супутник зі швидкістю 2,4 кбіт/с (Iridium) або близько 20 кбіт/с (Inmarsat). Це надзвичайно повільно за сьогоднішніми мірками й придатно лише для електронної пошти або дуже простих текстових даних. Наприклад, Inmarsat IsatPhone 2 може надсилати короткі email чи координати GPS через цей канал даних. Iridium може під’єднуватися до ноутбука через USB і, використовуючи спеціальне ПЗ, дозволяє надсилати email або переглядати веб-сторінки у текстовому форматі. На картинки чи інші медіа розраховувати не варто — це лише для тексту.
• SMS-на-email та короткі дані: Деякі телефони дозволяють надсилати короткий email через SMS або мають вбудовану функцію відправки GPS-координат. Це не високошвидкісні функції, але корисні (наприклад, «ділитися місцем» – надсилання координат GPS через sms/email). Такі функції використовують мережу, але у вигляді дуже невеликих пакетів.
• Покращені аксесуари для даних: Є пристрої, які розширюють можливості передачі даних:
  • Thuraya SatSleeve+ — чохол для смартфонів (iPhone/Android), який перетворює ваш смартфон на супутниковий для дзвінків, sms і низькошвидкісної передачі даних. Дає приблизно 60 кбіт/с, чого достатньо для месенджерів, базових соцмереж чи легкого серфінгу у браузері. 60 кбіт/с – все ще повільно (приблизно у 10 разів повільніше за 3G), але значно краще ніж 2,4 кбіт/с. Це один із найпросунутіших варіантів передачі даних на переносному пристрої.
  • Супутникові точки доступу (Wi-Fi роутери): Наприклад, Inmarsat IsatHub (Wideye iSavi) – це портативний роутер, який підключається до Inmarsat і створює Wi-Fi-мережу для ваших пристроїв. Дає до 384 кбіт/с на завантаження, що схоже на ранній 3G і дозволяє надсилати email з вкладеннями, передавати низькороздільні фото чи працювати з базовим інтернетом. Iridium GO! також створює мобільну Wi-Fi точку (але Iridium GO обмежений ~2,4 кбіт/с у режимі реального часу, хоча може пакетувати й стискати дані до ефективно ~20 кбіт/с). Ці пристрої дозволяють використовувати поштові клієнти чи спеціальні стислі браузери на смартфоні/ноутбуці, аби максимально ефективно використовувати вузький канал.
  • BGAN/Certus термінали: Не портативні у класичному розумінні, але варто знати — термінали Inmarsat BGAN і Iridium Certus можуть забезпечити швидкість у сотні кбіт/с або навіть кілька Мбіт/с (наприклад, Iridium Certus до ~700 кбіт/с на найбільшій моделі, BGAN HDR – до 800 кбіт/с). Це пристрої розміром з ноутбук чи валізу й часто використовуються ЗМІ для прямих репортажів. Це вже «не класичний» супутниковий телефон, але показує можливості передачі даних через супутник.

Коротко: ручні супутникові телефони не призначені для повноцінної роботи з інтернетом. Вони ідеальні для текстових повідомлень та аварійної координації. Якщо намагатися переглядати сайти з ноутбука через супутниковий телефон, без стискання даних, навіть одна сторінка завантажуватиметься багато хвилин (і дорого коштуватиме). Однак завдяки спеціалізованим поштовим програмам або браузерам із стисненням можна виконувати базові завдання. Багато користувачів поєднують супутниковий телефон із сервісами на кшталт UUPlus або OneMail для ефективної роботи з email через супутниковий зв’язок.

Вартість передачі даних висока – часто стягується плата за хвилину або за мегабайт. Наприклад, дані через Iridium можуть фактично коштувати понад $1 за хвилину, причому за цю хвилину передається лише декілька кілобайт! Деякі нові сервіси (наприклад, передплачені одиниці Inmarsat) стягують плату за мегабайт (і це може бути понад $6 за МБ на додачу до базових одиниць). Тож ви дійсно користуєтеся цим лише за необхідності.

Висновок: Так, ви можете підключитися до інтернету через супутниковий телефон, але вам знадобиться терпіння. Це підходить для потреб із низькою пропускною здатністю, таких як електронна пошта, текстові прогнози погоди або обмін повідомленнями. Якщо вам потрібен справжній інтернет (Zoom-дзвінки, стримінг, передача великих файлів), вам знадобиться значно дорожче супутникове широкосмугове обладнання (таке як термінал Starlink або BGAN), а не портативний супутниковий телефон.

Чи можу я використовувати супутниковий телефон для дзвінків на звичайні телефони і навпаки?

Абсолютно так. Супутникові телефони взаємодіють зі звичайною телефонною мережею, тому ви можете набирати звичайні номери, і люди зі звичайних телефонів можуть дзвонити на номер супутникового телефону. Є кілька моментів, на які варто звернути увагу:

• Формат набору: Коли ви телефонуєте з супутникового телефону на звичайний, потрібно набрати “+ [код країни] [номер]”, як згадувалося вище. Супутникова мережа маршрутизує дзвінок до публічної мережі країни призначення. Наприклад, щоб зателефонувати зі супутникового телефону на міський номер у Нью-Йорку, ви наберете +1 212 xxx xxxx. Для людини, якій ви телефонуєте, це виглядає як міжнародний вхідний дзвінок (з вашим супутниковим номером у Caller ID).
• Дзвінок на супутниковий телефон: Кожному супутниковому телефону присвоюється номер, часто зі спеціальним кодом країни, який не має відношення до певної держави. Наприклад, номери Iridium починаються з +8816 або +8817 (код країни 881 призначений для “Глобальної мобільної супутникової системи”). Номери Inmarsat зазвичай починаються з +870 (Inmarsat використовує код країни 870 глобально). Thuraya має номери +88216 або +882 (також спеціальні супутникові діапазони). Globalstar у багатьох випадках присвоює номери в межах певної країни (наприклад, для США може бути номер +1), або ж використовує +8818/8819 для деяких послуг, але часто дзвінки Globalstar можна спрямовувати через місцеві номери. Для того хто телефонує на супутниковий телефон, це так само, як дзвонити на будь-який міжнародний номер: потрібно набрати міжнародний код доступу і повний номер супутникового телефону. Наприклад, якщо хтось у США телефонує на Iridium, він набирає 011 8816 XXX XXXX.
• Вартість дзвінка на супутниковий телефон: Ось тут і є підвох. Дзвінки зі звичайного телефону на супутниковий можуть бути дуже дорогими, залежно від вашого оператора. Ці тарифи часто не входять до звичайних тарифних або міжнародних пакетів. Не рідкість, коли оператори стягують $5–10 за хвилину (а то й більше) за дзвінок на номер Iridium або Thuraya. Користувач супутникового телефону зазвичай не платить за вхідні дзвінки (адже він уже сплатив багато за саму послугу), вся плата лягає на того, хто дзвонить. Через ці високі тарифи деякі супутникові мережі пропонують альтернативи – двоступеневий дзвінок чи призначення місцевого номера:
  • Двоступеневий дзвінок (Iridium): Той хто телефонує спочатку набирає спеціальний місцевий номер (для Iridium це номер у США, в Арізоні). Після голосового підказування потрібно ввести номер Iridium, і система з’єднує дзвінок. Людина платить, як за звичайний дзвінок в Арізону, а абонент супутникової мережі сплачує хвилини за переадресацію (загалом виходить дешевше у багатьох випадках).
  • Місцеві номери доступу: Деякі оператори (за окрему плату) можуть дати супутниковому телефону місцевий номер у певній країні, через який дзвінок буде переадресовано на супутник. Наприклад, британський +44 або американський +1, який зв’язується з вашим супутниковим телефоном – це робить дзвінки дешевшими для родини та друзів (вони платять внутрішні чи звичайні міжнародні тарифи, а ви додатково сплачуєте за переадресацію, тариф за хвилину).

Отже, так – можна без проблем дзвонити між супутниковими й звичайними телефонами, просто зважайте на міжнародний характер з’єднання. Користувач супутникового телефону просто набирає номер у звичайному міжнародному форматі (+код країни), а тому, хто дзвонить йому, потрібен супутниковий глобальний номер – і треба бути готовим до високих тарифів, якщо не використовується альтернатива.

Чи мають супутникові телефони свої номери та SIM-картки?

Так, супутниковим телефонам присвоюються телефонні номери, і майже всі вони використовують SIM-карти подібно до мобільних телефонів:

• Телефонні номери: Як зазначалося вище, номери супутникових телефонів часто мають спеціальні міжнародні коди для супутникових сервісів. Наприклад:
  • Iridium: Номери належать до діапазону +881 6 і +881 7. Це частина коду країни “881” для глобальних супутників. Якщо у вас телефон Iridium, ваш номер може виглядати як +8816 325 XXXXX.
  • Inmarsat: Використовує код країни +870 для всіх сервісів (історично було кілька різних кодів для різних океанських регіонів, але з часом їх об’єднали в один – 870). Тож номер Inmarsat може бути +870 773XXXXX.
  • Thuraya: Використовує частину діапазонів +882 і +88216 (це ще один блок міжнародних супутникових кодів).
  • Globalstar: Globalstar працює трохи інакше – в багатьох регіонах сервіс інтегрується із місцевим зв’язком, тож ви можете отримати “звичайний” номер. Наприклад, у США номер Globalstar може бути з кодом +1, і це спрощує/здешевшує дзвінки з США (дзвінок спочатку надходить до наземної станції, а звідти на супутник). В інших місцевостях теж можуть видавати локальні номери або ж використовувати +881. Дізнайтеся в оператора – часто Globalstar рекламує свої телефони як такі, що мають місцеві номери в країнах Америки.
  • Інші: Якщо ви користуєтеся новішими пристроями (наприклад, супутниковими месенджерами), іноді там присвоюється номер або просто акаунт без голосового номера (наприклад, на Garmin inReach немає прямого телефонного номера для дзвінків – лише система email/SMS для текстових повідомлень).

Отже, так, супутниковий телефон має унікальний номер, який ви повідомляєте тим, хто має з вами зв’язатися. Важливо, щоб вони розуміли, що це міжнародний дзвінок (див. вище щодо вартості).

• SIM-картки: Більшість супутникових телефонів використовують SIM-картки, дуже схожі на GSM-SIM. Iridium, Inmarsat, Thuraya мають SIM-карти, які вставляються в телефон. SIM-картка прив’язується до вашого тарифного плану (передплата або контракт на місяць) і до вашого номера телефону. Тобто, ви часто можете переставити SIM-картку в інший телефон тієї ж мережі. Наприклад, якщо у вас два телефони Iridium, ви можете переставити SIM-картку – і ваш номер/тариф працюватиме на іншому пристрої (звичайно, лише один телефон активний одночасно). Це також означає, що при оренді чи позиченні телефону весь сервіс “сидить” у SIM-картці. Деякі оператори пропонують мульти-мережеві SIM (рідко); як правило, одна SIM – одна мережа. Телефони Globalstar теж мають власні SIM-картки. Єдиний виняток – дуже старі апарати, наприклад перші термінали Inmarsat, які були стаціонарними. Але всі сучасні портативні телефони мають SIM-карти.
  • Якщо ви купуєте телефон, вам потрібно отримати SIM-картку і тариф. Часто SIM-картка вже у комплекті, якщо ви берете телефон у провайдера, або ж купується окремо. Активація SIM-картки дає номер і сервіс.
  • Передплачені SIM: Багато користувачів обирають передплачені картки – ви поповнюєте рахунок на певну кількість одиниць (хвилин/повідомлень), які діють певний проміжок часу. Кожна SIM має свій номер і термін дії, якщо не поповнювати.

Отже, супутниковий телефон дуже схожий на розблокований GSM-телефон: номер і сервіс підключаються через SIM. Якщо SIM-картка не активна, телефон не підключиться (у більшості випадків навіть для екстреного виклику 911 – детальніше нижче). Тому підтримка актуального SIM/тарифу дуже важлива.

Чи легко користуватися супутниковими телефонами?

На диво, так – користуватися базовим супутниковим телефоном не складніше, ніж старим мобільним телефоном. Дизайн найчастіше простий, акцент на дзвінках і SMS. Якщо ви могли користуватись “цеглиною” чи “моноблоком” 90-х (Nokia або Motorola), ви без проблем впораєтесь із супутниковим телефоном. Деякі особливості зручності:

• Інтерфейс: У більшості супутникових телефонів просте меню, часто чорно-білий або базовий кольоровий дисплей. Зазвичай є фізична клавіатура. У меню знайдете контакти, SMS, список дзвінків і так далі. Інтерфейс схожий на звичайний телефон, але ще присутні індикатори супутникового сигналу. Сучасні моделі, як Thuraya X5-Touch, навіть базуються на Android (тобто можуть бути так само простими, як смартфон, але це високий сегмент). Типові моделі (Iridium 9555/9575, Inmarsat IsatPhone) мають прості меню і великі кнопки.
• Мова та екран: Підтримують багато мов (англійська, іспанська, французька, арабська, китайська тощо – адже продаються по всьому світу). Дисплеї часто спроектовані для читання на яскравому сонці (трансрефлективні, щоб бачити навіть у яскраву погоду). Кнопки великі і рознесені, щоб можна було набирати номер у рукавичках (важливо для холодного клімату). Ці дрібниці роблять телефони зручними навіть в екстремальних умовах.
• Дзвінки та SMS: Як було сказано, це практично як на звичайному телефоні – тільки треба зловити сигнал. Коли з’єднання встановлено, дзвонити та розмовляти так само: слухавка, мікрофон, іноді – гучномовець. Надсилати SMS може бути трохи незручно через T9, але якщо пам’ятаєте як це було на старих “мобілках”, процес такий самий.
• Міцність: Супутникові телефони зроблені міцно, їх не треба берегти як смартфон. Можна використовувати під дощем чи в пилу. Вони спроектовані так, щоб пережити падіння, працювати в дуже жаркому чи холодному середовищі. Тобто, ви не переймаєтесь, що з ними щось станеться – можете просто зосередитися на дзвінку. Більшість моделей водо- та пилозахищені (деякі навіть повністю водонепроникні до 1 м на короткий час). Це додає спокою в польових умовах.

Отже, пересічна людина зможе взяти супутниковий телефон і користуватись ним із мінімальною інструкцією. Найголовніше, що треба пам’ятати: завжди витягувати антену, орієнтувати телефон у бік GEO-супутника, набирати номер у міжнародному форматі +, і мати терпіння, поки телефон підключиться до мережі. Після цього всі дії як у звичайному мобільному. У комплекті зазвичай є коротка інструкція з цими нюансами, і ви можете зробити тестовий безкоштовний дзвінок (наприклад, Iridium має безкоштовний номер для перевірки роботи телефону). Тож так – вам не потрібно бути “технарем”, щоб користуватися супутниковим телефоном.

Які спеціальні функції мають супутникові телефони (наприклад, кнопка SOS, GPS)?

Багато супутникових телефонів мають кілька додаткових функцій окрім дзвінків і SMS, зосереджених, зокрема, на безпеці та використанні на відкритому повітрі:

• SOS / Кнопка екстреної допомоги: Багато супутникових телефонів мають програмовану кнопку екстреного виклику. Наприклад, Iridium Extreme (9575) та Inmarsat IsatPhone 2 оснащені кнопкою SOS, яку можна натиснути і утримувати у разі надзвичайної ситуації. Цю кнопку можна налаштувати для виконання дзвінка на попередньо визначений номер (наприклад, центр координації порятунку, керівник групи тощо) і/або для надсилання автоматичного SMS з сигналом лиха та вашим місцезнаходженням обраним контактам. На Iridium Extreme натискання SOS також може активувати режим відстеження, щоб рятувальники бачили оновлення вашої позиції. Це неоціненно, якщо, наприклад, ви поранені і не можете витрачати час на телефонний дзвінок – натискаєте SOS і знаєте, що допомога буде сповіщена з вашими останніми GPS-координатами. Деякі сервіси співпрацюють з GEOS або іншими центрами координації аварійного реагування, коли активується SOS (для моніторингу може знадобитися підписка).
• GPS-приймач: Практично всі сучасні супутникові телефони оснащені вбудованим GPS-приймачем. Це дозволяє телефону не лише знати своє місцезнаходження (для допомоги мережі та користувачу), а й включати координати у повідомлення. Зазвичай ви можете переглянути свої координати на екрані, а багато телефонів дозволяють надіслати ваше місцезнаходження GPS через SMS (“Ось я: широта/довгота”). Це корисно для навігації та визначення місця під час надзвичайної ситуації. Наприклад, якщо ви телефонуєте по допомогу, ви можете продиктувати свої координати рятувальникам. GPS телефону також може використовуватись для базових маршрутних точок чи компасу в деяких моделях, хоча це не повноцінний GPS-навігатор із картою.
• Служби відстеження та SOS: Деякі супутникові телефони та пристрої підтримують безперервне відстеження. Наприклад, можна налаштувати Iridium Extreme на передачу сигналів відстеження з інтервалами на портал (зручно під час експедицій, аби друзі/рідні могли спостерігати прогрес). Зазвичай для цього потрібна окрема послуга чи додаток, але це функція, про яку багато хто не знає у супутникових телефонах.
• Міцний корпус: Як вже згадувалося, вони зазвичай надійні — багато з них відповідають стандарту MIL-STD-810G (ударостійкість, вібрація, вологість тощо) та IP65+ щодо пилу/води. Iridium Extreme 9575 вважається телефоном військового класу. Це не функція, яку можна вмикати/вимикати, але це суттєва перевага — пристрій витримає умови, які пошкодили б звичайний телефон.
• Тривалий час автономної роботи у режимі очікування: Супутникові телефони часто мають довгий час роботи в режимі очікування (оскільки користувачі можуть залишати їх увімкненими, чекаючи дзвінків у віддалених районах). Наприклад, IsatPhone 2 може працювати до 160 годин (майже тиждень) у режимі очікування. Це вже окрема перевага — ви можете залишати телефон увімкненим і бути готовим до виклику чи сигналу SOS протягом кількох днів. Час розмови зазвичай становить кілька годин (4–8 годин, залежно від моделі). Часто у комплекті йдуть акумулятори великої ємності чи додатково можна придбати сонячну зарядку для експедицій.
• Конфіденційність / Шифрування: Це не функція, яку користувач бачить напряму, але супутникові дзвінки зазвичай шифруються в ефірі. Це стандарт для більшості мереж, щоб запобігти випадковому прослуховуванню. (Примітка: це не гарантує абсолютної приватності — прицільні противники чи державні органи можуть перехоплювати сигнал зі спеціальним обладнанням, але для звичайного користування він загалом захищений. Також існують спеціалізовані шифровані супутникові телефони для урядів із модулями шифрування end-to-end, але це вузькоспеціалізовано). Для звичайного користувача це означає, що прослухати супутниковий телефон “аматорами” практично неможливо.
• Інші інструменти: Деякі супутникові телефони мають базові функції як будильник, календар, калькулятор — звичайні речі для телефону. Зазвичай додаткових можливостей немає (хіба що у гібридних смартфонів-супутникових пристроїв, таких як Thuraya X5-Touch, який має повний функціонал Android).

Загалом, функцій у супутникових телефонів менше, ніж у сучасних смартфонів, але ті функції, які є, створені для надійності та безпеки. Найважливішими є функція екстреного виклику SOS та GPS — вони буквально рятують життя у разі надзвичайних ситуацій. Якщо у вас є супутниковий телефон, рекомендується одразу запрограмувати кнопку SOS на контакт екстреної допомоги чи сервіс реагування і протестувати її (у багатьох телефонах для цього передбачений тестовий режим, щоб не турбувати служби під час налаштування).

Скільки тримає заряд супутниковий телефон?

Автономність в режимі очікування у супутникових телефонів доволі хороша, а під час розмов — середня:

• Час очікування: Більшість портативних супутникових телефонів працюють у режимі очікування 30–100 годин і більше, залежно від моделі й мережі. Наприклад, Inmarsat IsatPhone 2 має відмінну автономність — до 160 годин (близько тижня) у режимі очікування. Thuraya XT-LITE дає близько 80 годин очікування. Iridium Extreme 9575 — приблизно 30–54 години залежно від моделі акумулятора. Globalstar GSP-1700 — близько 36 годин очікування. Ці дані актуальні за доброї якості сигналу; якщо телефон постійно шукає мережу (наприклад, у приміщенні без сигналу), заряд розряджається швидше. Режим очікування означає: телефон увімкнутий і зареєстрований у мережі, але дзвінки не здійснюються.
• Час розмови: Зазвичай це від 3 до 8 годин безперервної розмови, залежно від моделі та акумулятора. Наприклад: Iridium 9575 Extreme — близько 4 години розмови зі стандартною батареєю. Iridium 9555 — приблизно 3,5–4 години. Thuraya XT-LITE — до 6 годин. Inmarsat IsatPhone 2 — до 8 годин (велика батарея). Globalstar GSP-1700 — приблизно 4 години. Тобто у середньому кілька годин розмов на одному заряді. Часто супутниковими телефонами розмовляють недовго (через високу вартість), тому у реальному житті заряду вистачає на кілька днів за умов кількох коротких дзвінків на день.
• Фактори, що впливають на батарею: Використання телефону на сильному холоді знижує ефективність батареї (носіть його ближче до тіла і діставайте тільки для використання на морозі). Часте використання GPS чи підсвітки також швидше розряджає пристрій. При включенні і пошуку сигналу розхід енергії також вищий. Загалом, батареї супутникових телефонів розроблені так, щоб довго тримати заряд у режимі очікування.
• Заряджання: У комплекті з супутниковими телефонами зазвичай йде мережевий адаптер та автозарядка. Для експедицій можна придбати сонячні панелі чи павербанки для підзарядки у польових умовах. Для живлення використовуються фірмові акумуляторні батареї (переважно літій-іонні), також ви можете придбати запасні. Рекомендується взяти другий акумулятор, якщо подорожуєте далеко від електрики. Наприклад, один акумулятор можна тримати у внутрішній кишені в теплі, а користуватись іншим — це корисно у морозну погоду.
• Тривалість життя: Літієві акумулятори поступово зношуються за кілька років. Новий акумулятор може забезпечити 8 годин розмов, але через кілька років – лише 6 годин. Якщо ви залежать від супутникового телефону — міняйте батарею кожні кілька років або коли помічаєте суттєве зниження автономності.

На практиці супутниковий телефон на повному заряді можна залишити увімкненим для отримання викликів на кілька днів — до тижня. Якщо вмикати його лише за потреби, батареї вистачить на набагато довше у плані календарних днів. Багато хто економить заряд, тримаючи телефон вимкненим і вмикаючи його лише під час заздалегідь визначених “чекапів” або для здійснення дзвінка (бо вхідні дзвінки рідко коли не обумовлені наперед). Але якщо потрібно постійно тримати телефон увімкненим для екстрених ситуацій — розраховуйте максимум на кілька днів без підзарядки (у цьому плані IsatPhone 2 виділяється — майже тиждень очікування).

Вартість і тарифні плани

Скільки коштує купити супутниковий телефон?

Супутникові телефони дорожчі за звичайні мобільні, однак за останні роки ціни знизилися. Вартість залежить від бренда/моделі та від того, чи купуєте ви новий чи вживаний пристрій. Ось орієнтовні ціни (USD) на популярні моделі:

• Iridium Extreme 9575: ~1400$ (преміум-модель, міцний телефон із глобальним покриттям).
• Iridium 9555: ~1000–1200$ (трохи старіша модель Iridium, дешевша за Extreme).
• Inmarsat IsatPhone 2: ~1000$ (часто близько $700–$1000; одне джерело наводить близько $1080). Іноді бувають акції, коли ціна менша.
• Thuraya XT-LITE: ~600–800$ (зазвичай близько 650$). Флагманські моделі Thuraya (XT-Pro, X5-Touch-смартфон) дорожчі (1000$+), але XT-LITE — популярний бюджетний варіант у регіонах покриття Thuraya.
• Globalstar GSP-1700: ~500$ (якщо брати з тарифом). Часто можна знайти акції, коли телефон коштує $499 при активації тарифу на rfgear2go.com. Роздрібна ціна може бути вищою (деякі сайти наводять $750+), але Globalstar зазвичай робить субсидії. Старіші або відновлені моделі Globalstar можуть коштувати $300–$500 satellitephonerental.com.
• Garmin inReach (супутниковий комунікатор, лише текст): 300–450$ (згадується як альтернатива, якщо потрібен лише обмін SMS).
• Оренда: Не обов’язково купувати — можна взяти супутниковий телефон в оренду у різних провайдерів. Вартість оренди — приблизно 8–15$ на день. Наприклад, орендувати Iridium коштує близько $9/день або $60/тиждень. Це економічно вигідно для коротких поїздок, коли телефон потрібен на тиждень чи два.

Ціни можуть змінюватися, є різні пакетні пропозиції (де продавець продає телефон разом із хвилинами та трафіком). Також часто продаються вживані супутникові телефони — старі Iridium або Thuraya можна знайти за кілька сотень доларів. Просто переконайтеся, що пристрій справний і не числиться вкраденим (оператори можуть заблокувати IMEI викраденого телефону).

Майте на увазі, купівля телефону — це лише одна з частин витрат — вам також потрібно закласти в бюджет вартість послуг (SIM-карта, ефірний час), які теж можуть бути значними (див. нижче). Але вартість пристрою — це одноразова витрата. Телефони міцні та можуть працювати багато років, тож часто з часом основною витратою є саме послуги, а не сам пристрій.

Ось коротке порівняння кількох варіантів телефонів за вартістю та характеристиками:

(Ціни приблизні для нових пристроїв; ринкова ціна може змінюватися. Згідно з останніми даними, у доларах США.)

Якщо ці ціни здаються високими, пам’ятайте, що супутникові телефони виробляються набагато меншими партіями, ніж мобільні, містять спеціалізовану техніку, і часто цінова політика вже враховує субсидію на мережеву інфраструктуру. Моделі високого класу дуже міцні, що також збільшує вартість. Проте, якщо вам потрібен телефон лише для однієї подорожі, оренда або придбання вживаного може істотно знизити витрати.

Скільки коштують дзвінки та SMS на супутниковому телефоні?

Супутниковий ефірний час дорогий у порівнянні з мобільним зв’язком. Точна вартість залежить від вашого провайдера та тарифу, але типові показники такі:

• Голосові дзвінки (вихідні): Орієнтовно $1–2 за хвилину у більшості мереж при стандартному тарифі. Наприклад, плани Iridium часто встановлюють ціну $1.00–1.50 за хвилину для вихідних дзвінків (у разі купівлі пакета або при постоплаті може бути трохи дешевше). Inmarsat коштує приблизно стільки ж або трохи дешевше (~$0.80–1.50/хв залежно від тарифу й того, чи дзвоните ви на стаціонарний або інший супутниковий телефон). Thuraya може бути дешевше у своєму регіоні — іноді $0.5–1.00/хв для дзвінків по внутрішній мережі чи на міські телефони, але дорожче для міжнародних і супутникових мереж-конкурентів. Наприклад, один із базових постоплатних тарифів Iridium має додаткові хвилини за $0.99/хв. Попередньо оплачені ваучери часто еквівалентні $1.20/хв. ВАЖЛИВО: Якщо ви телефонуєте з вашого супутникового телефону на іншу мережу супутникових телефонів, вартість буде дуже високою (часто $5–10 за хвилину) — напр., Iridium-to-Thuraya тарифи розраховуються з преміальною надбавкою (оскільки йде транзит через міжнародні шлюзи). Зазвичай ви будете телефонувати на стаціонарні, мобільні чи супутникові телефони у межах вашої мережі.
  • Вхідні дзвінки: Ви (користувач супутникового телефону) зазвичай не платите за вхідні дзвінки (витрати несе той, хто дзвонить). Тобто можна домовитися, що вам дзвонять, і ви розмовляєте — вартість буде у них. Але якщо налаштована двоетапна маршрутизація дзвінків чи сервіс переадресації, деякі тарифи передбачають оплату і для вхідних (наприклад, Iridium two-stage вхідні — $1/хв для користувача телефону). Перевіряйте деталі тарифу.
• SMS: Зазвичай $0.5–1 за повідомлення при відправленні зі супутникового телефона. На деяких тарифах є дешевше — напр., провайдер Global Satellite зазначає SMS по $0.10 на певних тарифах, що дуже дешево. Iridium — близько $0.5 за кожне повідомлення до 160 символів при оплаті за фактом. Inmarsat близько $0.5. Thuraya має дешевші повідомлення, приблизно $0.25. Але все залежить від тарифу. Вхідні SMS зазвичай безкоштовні (за отримання ви не платите).
• Дані: Дані зазвичай оплачуються або поминутно, або за мегабайт. Наприклад, попередньо оплачений Inmarsat може стягувати 9 одиниць за МБ (де одиниця ~ $1), тобто ~$9 за МБ. Iridium може ефективно брати $1.30 за хвилину передачі даних (а передача даних іде зі швидкістю лише 2,4 кбіт/с!). Це складно, але в цілому — передача даних може обійтися дуже дорого, якщо перевищити кілька електронних листів. Нові тарифи (напр., Iridium Certus) мають пакети для передачі даних, але якщо це ручна модель, то зазвичай справа обмежується кількома електронними листами, на які піде кілька доларів з ефірного часу.
• Тарифи vs попередня оплата:
  • Попередня оплата: Ви купуєте пакет хвилин або одиниць. Наприклад, купуєте Iridium картку на 75 хвилин за $150 (діє 30 днів) — ефективно $2/хв. Великі пакети мають вигідніший тариф (напр. картка на 500 хвилин за $600 = $1.20/хв). Різна використання списує різну кількість одиниць: дзвінок на іншу мережу може коштувати 5 одиниць/хв, SMS — 0.5 одиниць і т.д., тому треба дивитися таблицю тарифікації. Попередня оплата зручна, якщо ви хочете обмежити витрати і не платити щомісяця, якщо не користуєтеся послугою.
  • Місячна плата (постоплата): Ви платите щомісяця й отримуєте або пакет хвилин, або просто можливість користуватися й платити за фактом. Наприклад, $70/місяць може включати 10 хвилин, далі $1.20 за кожну додаткову хвилину. Є дорожчі плани: $150/місяць за 100 хвилин тощо. Якщо телефонуєте часто цілий рік, це вигідніше. Якщо користуєтесь лише пара місяців на рік, кращими можуть бути попередньо оплачені або сезонні контракти. Деякі провайдери пропонують «режим призупинення» з низькою платою у “мертвий сезон”.
• Дзвінки із стаціонарного/мобільного на супутниковий: Як зазначено вище, платити буде той, хто дзвонить. Це не вплине на ваш ефірний час (крім спеціальних сервісів вхідних), але варто попередити людей не телефонувати вам без необхідності, інакше у них може бути шок від рахунку (до $10/хв на їхньому тарифі). Як користувач супутникового телефону, зазвичай домовляються, що ви передзвонюєте їм, щоб вони не витрачались.

Приклад: Припустимо, у вас Iridium на попередньо оплаченій SIM-картці. Ви купуєте ваучер на 200 хвилин, який діє 6 місяців за $400. Це $2/хв. Якщо ви використаєте 20 хвилин дзвінків і надішлете 10 SMS під час подорожі, то витратите $40 на дзвінки і близько $5 на SMS. Невикористані одиниці пропадуть через 6 місяців, якщо не зробити поповнення. На місячному тарифі ви можете платити $50/міс, навіть якщо не користуєтесь, зате хвилина там може бути трохи дешевшою.

Зверніть увагу, оренда зазвичай теж передбачає оплату за хвилину (окрім орендної плати). Наприклад, орендувати телефон на тиждень за $60, а дзвінки по $1.50/хв і SMS по $0.50 на орендному тарифі.

Рекомендується перевіряти актуальні тарифи у провайдерів: конкуренція іноді знижує вартість. Є також регіональні тарифи: наприклад, Thuraya має спеціальний план NOVA із дешевшими розмовами в окремих країнах. Inmarsat продає регіональні пакети хвилин. Якщо вам потрібен телефон тільки в одному регіоні, спитайте про можливість придбання дешевшого плану спеціально для цієї локації (іноді є спеціальні “африканські” чи “аляскінські” пакети за нижчою ціною).

Резюме: закладайте близько $1–2 за хвилину дзвінка і близько $0.5 за SMS, якщо немає особливого пакета. Супутниковий зв’язок дорогий, але якщо використовувати його лише для екстрених випадків або періодично, загальні витрати будуть помірними. Завжди уточнюйте тарифи у вашого провайдера, щоб уникнути несподіваних рахунків.

Чи обов’язково платити щомісяця за супутниковий телефон, чи є варіанти з попередньою оплатою?

Не обов’язково платити щомісяця: існують як варіанти з попередньою оплатою (pay-as-you-go), так і з постоплатою (щомісячна підписка):

• Щомісячний тариф (постоплата): Це як контракт на мобільний. Ви підписуєтеся на тариф із щомісячною оплатою. Зазвичай вам дають певну кількість хвилин у пакеті, а далі — платите за перевищення. Наприклад, тариф Iridium може коштувати $70/місяць і містити 10 хвилин на місяць, а додаткові хвилини — по $1. Вищі тарифи дають більше хвилин. Переваги: ваш номер завжди активний, не потрібно поповнювати ваучери, послуга завжди готова до використання. Якщо телефон вам потрібен часто або з постійною доступністю для вхідних — це вигідно. Деякі тарифи пропонують додаткові опції, як виділений номер США за окрему плату, деталізацію рахунку тощо. Мінус: ви платите щомісяця незалежно від використання. За рік це можуть бути сотні доларів навіть за мінімального використання. Деякі провайдери дозволяють “заморожування” рахунку з невеликою платою у “мертвий сезон”.
• Попередньо оплачувані ваучери/SIM (prepaid): Ви купуєте певну кількість одиниць з терміном дії. Наприклад, «50 одиниць», «500 одиниць» і т.д. Ці одиниці перетворюються у хвилини чи SMS (на кожній мережі свої тарифні коефіцієнти — часто 1 одиниця = 1 хвилина дзвінка, 0.5 одиниці = 1 SMS і т.д. — для внутрішньомережевих дзвінків). Попередня оплата зручна для епізодичного чи короткострокового використання. Ви поповнюєте SIM-карту кількістю одиниць, яка потрібна конкретно для поїздки. Якщо закінчилися — часто можна поповнити дистанційно (онлайн або через скретч-коди). Ваучери мають термін дії (30 днів, 90 днів, 1 рік для великих пакетів). Якщо не використаєте — згоряють (деякі провайдери дозволяють перенесення залишку при поповненні до закінчення терміну). Перевага — немає щомісячних витрат, ви все вже оплатили наперед — жодних несподіваних рахунків. Якщо телефон потрібен раз на кілька експедицій на рік — це вигідно. Але якщо хочете, щоб телефон був активний весь рік для вхідних, треба підтримувати баланс (тобто поповнювати перед закінченням навіть якщо майже не користуєтесь). На окремих мережах є мінімальне річне поповнення для збереження активності SIM. Наприклад, Inmarsat може вимагати щорічного поповнення на певну суму/одиниці.
• Гібридні / річні тарифи: Деякі продавці пропонують річний попередньо оплачений тариф (платите фіксовану суму — отримуєте певну кількість хвилин річної дії). Наприклад, 1,000 одиниць на 12 місяців за ~$1,150 — добре для помірного використання без щомісячних рахунків. Інші мають «аварійні тарифи» (emergency), коли ви платите символічну місячну плату за мінімальний сервіс, і вищу ціну за хвилину, якщо все ж таки користуєтеся.

За даними одного джерела: «Iridium пропонує постоплатні тарифи від $72/міс… Inmarsat і Thuraya також мають схожі місячні тарифи від $50–$150 залежно від обсягу». Разом з тим, для всіх цих мереж існують і попередньо оплачені послуги.

Тож, чи платите ви щомісяця? Тільки якщо ви обираєте місячний тарифний план. Якщо ні, ви можете обрати передплачений варіант і мати жодних постійних платежів – просто поповнюєте рахунок за потреби. Багато нечастих користувачів обирають передплачену схему, щоб уникнути регулярних витрат.

Варто пам’ятати: якщо термін дії еф ефективного часу передплаченої SIM-карти завершується і ви не поповнюєте рахунок, SIM може бути деактивована після пільгового періоду. Ви можете втратити номер телефону або вам доведеться сплатити за повторну активацію. Тому, якщо важливо зберегти той самий номер, стежте за строками дії. Для рідко використовуваного “аварійного” супутникового телефону одна зі стратегій — купляти мінімальний пакет для підтримки номера та періодично його перевіряти або ж обрати недорогий річний план.

На завершення, гнучкість є — щомісячний абонемент для інтенсивних або регулярних користувачів і передплачений варіант для час від часу. Ви можете обрати те, що підходить для вашого бюджету та стилю користування.

Чи можу я орендувати супутниковий телефон замість купівлі?

Так. Оренда супутникових телефонів широко доступна і є відмінним варіантом для тимчасових потреб. Багато супутникових сервісних компаній та навіть сервіси з оренди туристичного обладнання пропонують оренду супутникових телефонів.

Як працює оренда: Зазвичай ви бронюєте телефон на потрібний термін і сплачуєте добову або тижневу ставку. Наприклад, стандартна ставка — приблизно 8–15 доларів на день, часто з тижневими пакетами 50–100 доларів за тиждень. За одним із джерел, телефон Iridium може коштувати $9/день. Іноді є мінімальний термін оренди, наприклад, тиждень. В оренду зазвичай входить SIM-карта та тимчасовий номер телефону, а за користування (дзвінки/смс) платите окремо або вам можуть включити кілька хвилин у пакет.

Плата за ефірний час при оренді: Вартість хвилини при оренді може бути трішки вищою або такою ж, як за стандартним планом. Наприклад, оренда може коштувати $1,50 або $2 за кожну використану хвилину. Часто ці кошти знімаються із застави чи з вашої картки після повернення телефону. Іноді кілька хвилин безкоштовні. Завжди перевіряйте тарифи на користування, щоб уникнути неприємних сюрпризів — оренда уникає вартості обладнання, але ефірний час коштує за фактом.

Застава/Страхування: Орендодавці зазвичай беруть заставу (адже телефони дорогі). Це може бути $500 і більше, або просто блокування суми на кредитці, яка розблоковується після повернення телефону в належному стані. Деякі пропонують додаткове страхування від пошкоджень/втрати за додаткову плату.

Що входить у комплект: Зазвичай набір для оренди містить телефон, батарею, зарядний пристрій (можливо, і мережевий, і автомобільний), часто невелику зовнішню антену чи комплект “hands-free”. Вам нададуть інструкцію та контакт для підтримки. На період оренди вам закріплюють номер телефону. Якщо сервіс надійний, телефони зазвичай перевіряють і заряджають до відправки клієнту.

Коли орендувати: Якщо вам потрібен супутниковий телефон лише на коротку поїздку (від кількох тижнів до двох місяців), оренда може бути значно дешевшою за купівлю. Наприклад, двотижнева поїздка обійдеться приблизно в $100 орендної плати, порівняно з $1000 за купівлю телефону. Однак якщо ви плануєте кілька подорожей чи тривалі експедиції, в якийсь момент вигідніше купити власний пристрій. Часто орендують для одноразових пригод, медіавідряджень, вітрильних подорожей і т.п. Також, якщо ви хочете протестувати мережу чи пристрій перед купівлею, оренда — гарний спосіб спробувати.

Одна порада: резервуйте заздалегідь, особливо у високий сезон (наприклад, під час літніх експедицій чи сезону ураганів), оскільки попит зростає. Орендований апарат зазвичай можна отримати поштою або забрати на локації компанії. Деякі аеропорти чи прокати туристичного спорядження в пригодницьких центрах теж надають оренду.

Коротко, оренда — це зручний, безклопітний варіант, якщо вам тимчасово потрібен супутниковий телефон. Просто врахуйте у бюджет і орендну плату, і вартість хвилини розмов. І обовʼязково здавайте телефон вчасно — запізнення коштує додатково.

(Бонус-порада: Якщо вам потрібна тільки можливість відправити аварійне повідомлення, а не проводити повноцінні дзвінки, деякі сервіси також здають у оренду супутникові месенджери, як Garmin inReach — дешевше на добу. Але для повноцінного телефонного звʼязку потрібна саме оренда супутникового телефону.)

Чи справді дзвінки на супутникові телефони коштують $10 за хвилину для того, хто телефонує?

Вони можуть стільки коштувати, залежно від оператора абонента. Це часто шокує людей. Високі тарифи стосуються в основному дзвінків, здійснених з традиційних телефонних мереж на супутникові номери (особливо на так звані “міжнародні” супутникові коди, як +881 чи +870).

Що відбувається: якщо хтось телефонує вам на супутниковий телефон зі стаціонарного чи мобільного, оператор визначить це як міжнародний дзвінок на спеціальний код країни й нарахує відповідний тариф. Багато операторів ставлять Inmarsat/Iridium у спеціальні преміальні тарифи. Наприклад, деякі американські мобільні оператори беруть $5–15 за хвилину для дзвінків на ці супутникові коди. Є відгуки (і навіть треди на Reddit), в яких людину, що телефонує на Iridium, виставляють рахунок $10/хв. на мобільному. Це не виняток.

Чому так дорого? Дзвінок потрібно маршрутизувати через шлюзові станції, які потім передають його на супутникову мережу, і це не входить у звичайне тарифоутворення — супутниковий оператор виставляє оператору високу ціну, яку потім ще й збільшують. Також для цих маршрутів немає конкуренції, що могло б знизити ціну.

Що робити: Як користувач супутникового телефону, ви можете:

• Використовувати двостадійний набір (актуально для деяких мереж, наприклад Iridium), щоб той, хто дзвонить, платив як за місцевий дзвінок, а ви — за хвилини у своєму тарифі.
• Підключити послугу локального номера: деякі провайдери пропонують опцію, коли до вашого супутникового телефону прив’язують звичайний номер (наприклад, з кодом 480 для Iridium у США). Тоді абонент набирає звичайний номер і платить як за локальний (або за звичайний міжнародний, якщо сам за кордоном), а спеціальний сервіс переадресовує дзвінок на ваш супутниковий телефон. Тобто вартість переноситься на вас (плата за хвилину, наприклад, $1,50), зате ви рятуєте ваших абонентів від величезних тарифів. Це зручно для бізнесу або для тих, хто хоче, щоб клієнти/родина могли зателефонувати, не витрачаючи шалені кошти.
• Якщо хтось має зателефонувати напряму, попередьте, щоб уточнили у свого оператора тариф для “Inmarsat” чи “Iridium”, щоб уникнути неприємних сюрпризів. Або нехай краще напишуть SMS з проханням передзвонити — SMS на супутниковий телефон зазвичай коштує їм менше $1, тоді ви передзвонюєте (це вже ваша плата, але зазвичай дешевше для обох).

Дзвінки з супутникового телефону на звичайний: Тут ви платите за свій час в ефірі (зазвичай $1–2/хв), а людина, яка приймає дзвінок на звичайний телефон, не платить нічого додатково (тобто для неї це як звичайний міжнародний дзвінок, часто вже у тарифіабо безкоштовно). Тому за довгих розмов вигідніше, щоб ініціатором дзвінка був користувач супутникового телефону.

Підсумок: Сценарій з $10/хв для деяких операторів — цілком реальний і це варто враховувати. Є способи цього уникати через спеціальні схеми набору. Багато інструкцій з користування супутниковими телефонами на це звертають увагу, щоб уникнути “шокових” рахунків.

Наприклад, посилання: “Оператори можуть брати до $10.00/хвилина за дзвінок на супутниковий номер…” — дійсно, це загальновідомий факт у галузі. Саме тому випадкові дзвінки на такі телефони трапляються дуже рідко, окрім необхідності.

Головне правило: Якщо даєте свій супутниковий номер родині чи колегам, попередьте, щоб не дзвонили за будь-якої дрібниці — лише якщо це справді терміново. Краще використовувати sms, попередньо домовлятися або обрати наведені вище альтернативи, щоб контролювати витрати. Це незвичний, але важливий нюанс супутникового зв’язку, пов’язаний з особливостями телефонних мереж.

Легальність та безпека

Чи законно користуватися супутниковими телефонами? (І де вони заборонені або обмежені?)

У більшості країн так, супутникові телефони законно мати і використовувати. Проте є певні винятки та обмеження у деяких країнах світу. Важливо бути в курсі цих правил, якщо ви плануєте подорож із супутниковим телефоном, тому що порушення заборони може мати серйозні наслідки (включно з арештом за шпигунство в найгіршому випадку).

Країни, де супутникові телефони заборонені або обмежені:

• Індія: Сувора регуляція. В Індії приватним особам не дозволено вільно користуватися супутниковими телефонами. Дозволяються лише послуги через державний шлюз (Inmarsat через державно-контрольований канал) з попередньою ліцензією. Ввезення Iridium, Thuraya чи інших неавторизованих телефонів може призвести до арешту і конфіскації пристрою. Туристи неодноразово затримувалися в аеропортах через супутникові телефони. Якщо дуже треба, потрібен спеціальний дозвіл Департаменту телекомунікацій Індії, але для більшості — краще залишити телефон вдома.
• Китай: Заборонено мати супутниковий телефон без дозволу. Китай ставиться до них підозріло (як і до багатьох GPS-пристроїв). Держава хоче контролювати комунікації; неавторизовані телефони вважають інструментом обходу цензури. Не варто брати такий пристрій до Китаю без попереднього дозволу та декларування. Є випадки конфіскації видак на митниці. Оскільки в Китаї чудове покриття мобільного зв’язку, там очікують, що ви будете використовувати місцеві мережі (хоча й інтернет цензурований).
• Бангладеш: Повністю заборонено. Володіння може призвести до увʼязнення.
• Мʼянма (Бірма): Історично забороняли (за режиму хунти). Після реформ стало трохи м’якше, але тема досі чутлива. За останніми даними, треба отримувати дозвіл влади. Краще вважати, що не можна, якщо немає офіційного дозволу.
• Куба: Заборонено без держдозволу. Ви не можете ввозити супутниковий телефон до Куби без спеціального дозволу Міністерства комунікацій Куби apollosat.com. Їх розглядають як подпільний канал комунікації (обхід державного контролю). Якщо спіймають — можуть арештувати й звинуватити в шпигунстві apollosat.com.
• Північна Корея: Повністю заборонено. Якщо у вас знайдуть телефон, вас обовʼязково затримають. Після кількох інцидентів Північна Корея навіть займалася глушінням і відстеженням супутникових сигналів на кордонах. Навіть не розглядайте цей варіант.
• Росія: Дозволено але ви зобов’язані зареєструвати телефон і SIM-карту у державного регулятора (Роскомнадзор) заздалегідь. Росія не забороняє ці пристрої, але наполягає на контролі. Також дозволені тільки окремі моделі/постачальники. Якщо везете телефон, потрібно його задекларувати і заповнити документи про ввіз. Використання незареєстрованого телефона загрожує неприємностями, особливо біля стратегічних обʼєктів.
• Шрі-Ланка: Необхідна ліцензія від місцевого регулятора для ввезення. Це швидше наслідок воєнних дій (громадянської війни). Журналісти можуть оформити дозвіл наперед.
• Чад: Заборонено через міркування безпеки (боротьба з терористами). У разі знаходження — арешт і конфіскація телефону.
• Судан: Суворо обмежено; ввезення може призвести до конфіскації на митниці, також це потрібно заносити у візову анкету.
• Лівія: У певний час (2011) телефони Thuraya були заборонені (повстанці користувались ними). Тепер закони малозрозумілі, краще перевірити актуальний стан чи утриматися від ввезення.
• Нігерія (Північний регіон): Заборона діє у штаті Борно під час боротьби з “Боко Харам”, щоб перешкодити комунікації бойовиків. Загалом по країні тотальної заборони немає, але місцева влада уважно ставиться до таких пристроїв.
• Інші країни: Деякі країни Близького Сходу та Африки можуть тимчасово або локально забороняти такі телефони з міркувань безпеки.

У більшості Європи, Америки, Східної Азії тощо супутникові телефони легальні. Наприклад, у ЄС, США, Австралії, Японії тощо вони дозволені. У деяких країнах, як Єгипет, раніше були обмеження, але зараз туристи вже користуються ними (все ж я би декларував пристрій під час ввезення). Завжди перевіряйте актуальні рекомендації для країни призначення — закони можуть змінюватися, особливо при зміні політичної ситуації.

Чому заборони? Уряди забороняють або обмежують супутникові телефони, як правило, з міркувань безпеки та контролю. Супутникові телефони обходять місцеві телеком-мережі, тому влада не може легко відстежувати такі комунікації. У районах з повстанськими рухами або під жорстким режимом побоюються, що супутникові телефони можуть використовувати повстанці, шпигуни або для витоку інформації. Наприклад, індійська влада, посилаючись на використання телефонів Thuraya терористами під час атак у Мумбаї 2008 року, запровадила суворий контроль. Китай і Куба взагалі не хочуть неконтрольованих каналів зв’язку. Тобто, йдеться переважно про те, щоб не дозволяти існування недоступного для влади каналу комунікації. Крім того, у деяких країнах є тільки державні шлюзи (в Індії лише нещодавно дозволили Inmarsat через BSNL) – держава хоче отримувати дохід/контроль з будь-якого супутникового сервісу.

Покарання: Якщо ви порушите ці заборони, це може обернутись конфіскацією пристрою, штрафами, ув’язненням або звинуваченням у шпигунстві. Це серйозно. Відомий випадок: у 2012 році деякі туристи в Індії були ув’язнені на кілька днів за наявність телефону Thuraya. Журналіст в Ірані (ще одна чутлива країна) потрапив у великі неприємності через супутниковий телефон Thuraya кілька років тому.

Отже, головне: Перед подорожжю з супутниковим телефоном перевіряйте місцеві правила. Безпечний підхід – звернутися до посольства країни або перевірити, чи потрібен дозвіл. У деяких країнах (наприклад, Індії) можна заздалегідь подати заявку на дозвіл (але для туристів він рідко видається без дійсно вагомої причини). Якщо телефони повністю заборонені, не ризикуйте – орендуйте або домовтеся про телефон на місці з дозволом, або використовуйте інші засоби зв’язку.

apollosat.com (наприклад, тут вказані обмеження: у Кубі потрібен дозвіл, в Індії дозволений лише Inmarsat з дозволом, інакше можливий арешт).

Чи можна перехопити чи відстежити дзвінки з супутникового телефону? Чи це безпечно?

Безпека: Супутникові телефони забезпечують розумний рівень приватності, але вони не дають 100% захисту від прослуховування. Більшість супутникових мереж використовують шифрування на ефірному каналі:

• Iridium, наприклад, застосовує власний протокол шифрування голосового трафіку по ефіру, що ускладнює прослуховування без дуже спеціалізованого обладнання tridon.com.
• Inmarsat і Thuraya також використовують шифрування (наприклад, GMR-2). Проте, зауважте: були випадки, коли дослідники розкривали старіші схеми шифрування Thuraya/Inmarsat (алгоритми GMR-1/GMR-2) у лабораторних умовах – тобто, мотивований зловмисник з необхідною апаратурою теоретично може дешифрувати розмову в реальному часі. Але це складно — це не під силу пересічній людині чи навіть пересічній службовій організації. Коли це доводили, на це йшли значні обчислювальні ресурси.
• Держави: Відомо, що потужні агентства радіоелектронної розвідки (наприклад, АНБ, а також відповідні структури у РФ чи Китаї) ймовірно можуть перехоплювати та розшифровувати частину супутникових дзвінків, або як мінімум ідентифікувати та фіксувати сам факт використання супутникового телефону. Насправді, однією з причин заборони супутникових телефонів авторитарними режимами є саме те, що їх важче (не неможливо, але важче) перехопити, ніж звичайні телефони tridon.com. Також сигнали супутникових телефонів можна визначати радіотехнічними засобами, тому якщо хтось цілеспрямовано шукає — може обчислити ваше місцезнаходження. Є дані, що індійська армія може визначати використання супутникового телефону поблизу кордонів.
• Відстеження: Власний GPS телефону може передавати ваше місцезнаходження, якщо ви його надсилаєте або активували SOS. Але навіть без того, використання супутникового телефону залишає записи – супутникова мережа знає ваш приблизний регіон (за променями супутників чи часом). Ця інформація недоступна для публіки, але правоохоронці можуть її затребувати через суд, отримавши логи місцезнаходження чи дзвінків. У зоні конфлікту військова розвідка може знайти джерело сигналу через радіопеленгацію. Тож не думайте, що супутниковий телефон — “невидимий” — у країні, де це заборонено, ввімкнення телефону може спровокувати спрацювання системи відстеження (якщо моніторинг існує — сигнал можуть перехопити з наземних станцій чи навіть супутників).
• Для пересічного користувача, який здійснює звичайні дзвінки, практична безпека полягає у тому, що зміст розмови складно перехопити випадковим особам. Це безпечніше, ніж нешифроване радіо (наприклад, аналогові радіостанції). Tridon Communications зазначає: “дзвінки з супутникового телефону загалом безпечні; шифрування ускладнює перехоплення у порівнянні зі стандартним мобільним зв’язком” tridon.com. Для бізнес- чи особистої конфіденційності цього зазвичай достатньо. Однак якщо ви високопрофільна ціль — вважайте, що великі держави можуть підслухати, якщо дуже захочуть.

Якщо потрібна найвища безпека, існують спеціальні зашифровані супутникові телефони (наприклад, моделі GSMK CryptoPhone або пристрої “тільки для уряду”), які забезпечують наскрізне шифрування. Це за межами стандартного користування.

Висновок: Використання супутникового телефону для звичайних розмов досить приватне і захищене від випадкового підслуховування. Проте, завжди варто пам’ятати, що сам факт користування супутниковим телефоном може бути відомий владі, а вдосконалені спецслужби можуть перехопити зміст, якщо зацікавляться вами. Тобто у країні з забороною більше ризик бути виявленим факт використання, ніж підслуховування вашої розмови з мамою. Якщо для вас критично важлива легальність чи таємниця, плануйте відповідно (а можливо, скористайтесь іншими захищеними засобами зв’язку — супутниковими месенджерами з шифруванням, умовними кодами тощо).

Чи можна викликати екстрені служби (911/112) із супутникового телефону?

Так, у багатьох випадках на супутниковому телефоні можна зателефонувати у екстрені служби, але деталі залежать від мережі та вашого місця перебування:

• Універсальні екстрені номери: Більшість супутникових телефонів приймають стандартні номери екстреної допомоги, такі як 911 (Північна Америка) чи 112 (міжнародний) і спрямовують дзвінок відповідно. Наприклад, телефони Iridium спрямовують дзвінки на 911 на спеціальний екстрений кол-центр (яким керує компанія, наприклад, GEOS/Intrado). У США набір 911 з Iridium’а з’єднує вас із оператором служби екстреної допомоги, який запитає про ситуацію і координати, а потім передасть інформацію відповідним місцевим службам або організує допомогу самостійно. Це тому, що Iridium відповідає вимогам FCC щодо надання послуги 911 для абонентів у США. Якщо набрати 112 на Inmarsat чи Thuraya, зазвичай дзвінок також потрапить у глобальний чи регіональний центр екстреної допомоги. У деяких мережах обидва номери можуть працювати.
• Обмеження за місцем: Важливо, що екстрений номер працює лише там, де це налаштовано оператором. Наприклад, служба 911 на Iridium через Intrado діє лише у визначених межах США (усі 50 штатів/вашингтонський округ). Якщо ви наберете 911 на Iridium за межами США, швидше за все, вам повідомлять, що послуга не підтримується і запропонують зателефонувати напряму у місцеву службу. За даними Apollo Satellite, при дзвінку 911 на Iridium за межами США можна почути голосовий сигнал “сервіс недоступний, телефонуйте напряму у службу”. Тому за межами певних регіонів треба знати прямий номер (наприклад, місцевий аналог 911, або номер служби пошуку і порятунку). Так, мандрівники у морі можуть дзвонити напряму у Морський координаційний центр пошуково-рятувальних операцій (MRCC), а альпініст, наприклад, у Непалі – на гарячу лінію місцевих вертолітних рятувальних служб.
• SOS-сервіси: Багато користувачів супутникових телефонів мають підписку на сервіс SOS-моніторингу (наприклад, GEOS, нині частина Garmin IERCC). Якщо у телефоні є кнопка SOS і ви її активуєте, сигнал буде надіслано у цілодобовий центр моніторингу, і, якщо є ваші GPS-координати, вони координують рятувальну операцію на місці. Це окремо від 911, але результат — аналогічний. Це як окрема екстрена гаряча лінія, котра доступна у деяких пристроях автоматично (Garmin inReach), а у випадку телефону її треба підключати.
• Прямі екстрені номери: Можна завжди напряму набрати профільний екстрений номер із супутникового телефону. Наприклад, можна зателефонувати на +1-703-255-3000 — це глобальний екстрений номер Берегової охорони США (для моряків у цілому світі). Відповідний номер має і Берегова охорона Великобританії тощо. Якщо відомий номер служби, супутниковий телефон зателефонує на нього як на міжнародний. У деяких країнах існують екстрені лінії спеціально для супутникового зв’язку. Для морських ситуацій також використовують автоматичні сигнали лиха (DSC, EPIRB), але для голосового дзвінка — якщо маєте номер, зателефонуйте оператору напряму.
• Без SIM-карти / без послуги: На відміну від звичайних телефонів, які зможуть здійснити екстрений дзвінок навіть без SIM-карти чи підключення до мережі (на будь-яку доступну мережу для 112/911), супутниковий телефон, як правило, не здійснить дзвінок без активної підписки чи SIM-карти. Якщо ваша SIM не активна або закінчився баланс, дзвінок на 911 може не пройти (FCC не вимагає від супутникових операторів забезпечувати екстрений зв’язок без активної SIM, на відміну від мобільних операторів — Apollo вказує, що для дзвінків на 911 через Iridium вам потрібна активна SIM). Тобто у надзвичайній ситуації переконайтеся, що на телефоні є “хвилини” чи активний обліковий запис!

Приклад (Iridium 911): Ви набираєте 911. Система Iridium розпізнає номер і з’єднує вас з Intrado (з постачальником послуг 911). Диспетчер дізнається подробиці (тип ситуації, місцезнаходження, ваш номер для зворотнього зв’язку) і далі зв’язується з потрібною службою (це може бути координація з пошуково-рятувальною службою, поліцією, береговою охороною тощо). Це дуже корисно, коли ви не знаєте, куди дзвонити — оператор допоможе це з’ясувати. Якщо ви у країні чи океані, де служба не інтегрована, диспетчери все одно спробують знайти партнерів для допомоги.

Висновок: Якщо у вас супутниковий телефон і сталася надзвичайна ситуація:

• Спробуйте набрати 911 або 112. Ймовірно, ви з’єднаєтесь із службою допомоги або хоча б отримаєте запис із подальшими інструкціями.
• Якщо це не спрацює, майте напоготові альтернативні номери екстрених служб (наприклад, довірена особа, яка зможе повідомити владу у разі потреби, або відомі номери рятувальних служб вашого регіону).
• Використання функції SOS на телефоні (якщо вона доступна й налаштована) може бути ще простішим – натисніть SOS і дозвольте системі діяти самостійно. Наприклад, IsatPhone 2 може відправити аварійне повідомлення з GPS на заздалегідь визначений номер чи електронну адресу (вашому другові або сервісу моніторингу).

Багато мандрівників сьогодні насправді більше покладаються на супутникові месенджери SOS (наприклад, Garmin inReach) для глобального покриття й цілодобового моніторингу, але супутниковий телефон дає перевагу двостороннього голосового зв’язку з рятувальниками.

Тож так, допомога доступна по дзвінку із супутникового телефону, просто дізнайтесь заздалегідь як ваш оператор працює у таких випадках, і завжди чітко повідомляйте своє місцеположення (супутникові дзвінки не передають GPS автоматично в центр 911, тож вам потрібно сказати його вголос або надіслати через SOS-повідомлення). Доброю практикою є тримати під рукою запис координат чи бути готовим зачитати їх із екрана GPS телефону під час екстреного виклику.

Чи правда, що супутникові телефони не працюють у певний час (наприклад, під час сонячних бур чи затемнень)?

Загалом супутникові телефони доступні 24/7, але бувають рідкісні події, які можуть спричинити збої:

• Сонячні бурі: Як вже згадувалось, потужні спалахи на Сонці/геомагнітні бурі можуть впливати на супутникові комунікації. Якщо трапляється потужний спалах, це може викликати короткочасні збої або перешкоди на зв’язку через супутник. Це досить рідкісне явище, але у надзвичайних випадках (раз на десятиліття та рідше) сервіс супутникових телефонів може тимчасово погіршитися. Більшість користувачів ніколи цього не відчувають. Незначна сонячна активність зазвичай не помітна для сигналу L-діапазону супутникових телефонів.
• Затемнення супутників: LEO-супутники регулярно проходять крізь тінь Землі (кожна орбіта), але це не впливає на їхню роботу, окрім того, що у тіні вони працюють від акумулятора (супутники на це розраховані). GEO-супутники у сезон рівнодення переживають затемнення Сонця від Землі у певні години, але так само перемикаються на акумулятори – зазвичай це непомітно для користувача, якщо у супутника немає проблем із живленням.
• Технічне обслуговування або збій: Супутникові мережі мають дуже високий рівень доступності. Проте, бувають планові роботи або іноді збої супутників. Наприклад, Iridium кілька років тому втратила один супутник через зіткнення із непрацюючим апаратом, але сузір’я мало резервні для відшкодування втрати. Inmarsat час від часу списує старі супутники й замінює їх новими – це зазвичай відбувається непомітно для користувача. Корисно мати найновішу прошивку на телефоні для актуальності за зміни у мережі (про заплановані простої оператор зазвичай повідомляє).
• Завантаженість мережі: У випадку великої катастрофи, коли багато супутникових телефонів активні в одному районі, можна отримати сигнал зайнятості (канали супутника можуть бути перевантажені). Наприклад, після землетрусів чи під час 9/11 мережі супутникових телефонів працювали із перевантаженням. Є ліміт місткості на кожен променевий сегмент. В такому разі декілька спроб можуть знадобитися для підключення. Однак мережі розроблені на порівняно низьку щільність користувачів, тож зазвичай все добре.

Не існує відомого регулярного “відключення” – на кшталт добового чи подібного. Вони працюють постійно. Дехто питає, чи залежать супутникові телефони від наземних станцій, що мають години роботи – ні, якщо одна станція виходить з ладу, трафік перекидається на інші.

У підсумку, жодне “затемнення” чи “нічний час” не впливає на роботу супутникового телефону (ніч і день значення для радіохвиль не мають). Вони розроблені так, щоб бути завжди доступними. Лише виняткова космічна погода чи технічні несправності можуть призвести до перебоїв, але це дуже рідко трапляється.

Якщо надійність критична, деякі професіонали користуються декількома мережами – наприклад, і Iridium, і Inmarsat телефоном – тож, якщо одна мережа не працює (чи супутник заблоковано рельєфом у певний момент), інша може допомогти. Але для більшості одного супутникового телефону абсолютно достатньо і він надзвичайно надійний.

Тож правда така: супутникові телефони зазвичай просто працюють завжди й всюди (за умов прямої видимості) й не мають щоденних “відключень”. Вони навіть надійніші за мобільні мережі, які “падають” частіше (бо супутники не залежать від місцевих відключень електроенергії чи наземних катастроф).

Що означає значок “супутник” або “SOS” на моєму смартфоні? Чи мій телефон став супутниковим?

Це дуже цікаве питання, бо сучасні смартфони (наприклад, iPhone) запровадили функції супутникового обміну повідомленнями, інтерфейс яких може заплутати користувачів.

• Іконка “SOS через супутник” на iPhone: Якщо у вас iPhone 14 або новіший і ви перебуваєте у регіоні, де підтримується екстрений SOS через супутник від Apple, ви можете побачити “SOS” чи значок супутника у статус-барі, коли не маєте мобільного покриття. Це не означає, що ваш iPhone перетворився на справжній супутниковий телефон – це означає, що ви можете скористатись екстреним супутниковим текстовим сервісом Apple. На iPhone, якщо ви наберете 911 (або місцевий номер екстреної служби) без мобільного сигналу, телефон запропонує скористатись функцією SOS через супутник. Будуть інструкції на екрані, як навести телефон на супутник (значок супутника зі стрілкою). Якщо зв’язок встановлено – ви можете надіслати коротке текстове повідомлення рятувальникам. Значок супутника із зеленою крапкою з’являється зверху екрана, коли зв’язок із супутником для SOS успішно встановлено. Також з iOS 17+, якщо ця функція активна, може з’являтися іконка наявності супутникового зв’язку для функцій SOS, допомоги на дорозі чи передання локації через Find My. Цей значок не свідчить, що телефон може здійснювати звичайні супутникові дзвінки – лише для спеціальної функції SOS.
• “SOS” проти “Лише SOS”: Багато телефонів (ще до появи супутникових функцій) показують “SOS” чи “Лише екстрені виклики”, якщо не бачать свою мережу оператора, але можуть здійснити екстрений дзвінок через будь-яку доступну мережу. Наприклад, на Android може бути “Лише екстрені виклики”, якщо ви не зареєстровані у мережі. На iPhone, якщо бачите “SOS” у статусі (без іконки супутника), це означає, що у вас немає зв’язку із вашим оператором, але телефон може здійснити екстрений дзвінок через іншу мережу (наприклад, іншого оператора для 112/911). Супутниковий SOS – це окрема опція, і вона відображається як “SOS через супутник” у меню, коли вона задіяна.
• Іконка GPS сприймається неправильно: На деяких Android-пристроях іконка GPS (виглядає як тарілка або супутниковий символ) з’являється, коли активний GPS. Це іноді бентежить користувачів, які думають, нібито це індикатор супутникового зв’язку. Насправді – це просто іконка того, що телефон використовує супутникову навігацію (GPS) для визначення місцезнаходження – а не для зв’язку. Усі смартфони використовують супутники GPS для позиціонування, але лише деякі нові здатні до обміну даними через супутник.
• Супутниковий режим у налаштуваннях: У деяких телефонах є пункт чи додаток для супутникових сервісів, якщо це підтримується. Наприклад, сумісні Android-телефони (чутки: майбутні моделі зі Snapdragon Satellite від Qualcomm) можуть мати меню для супутникових SMS. На iPhone у налаштуваннях є екран “Emergency SOS via Satellite”, де можна запустити демо-режим. Якщо бачите іконку супутника у Control Center iOS (наприклад, в iOS 17 beta згадувалось про супутниковий центр), це, ймовірно, для цих функцій. Це не означає, що смартфон став повноцінним супутниковим телефоном; йдеться лише про специфічну функцію.
• Висновок: Якщо бачите іконку супутника на своєму телефоні – дивіться, до чого вона відноситься: на iPhone це означає, що доступний екстрений супутниковий текстовий зв’язок (для екстрених випадків, або зараз також допомога на дорозі у деяких країнах). На інших телефонах, імовірніше, це робота GPS. Звичайний смартфон не може здійснювати повноцінні супутникові дзвінки/тексти (крім кількох екстрених/спеціальних випадків). Це не повноцінний супутниковий телефон. Щоб телефонуваи чи писати через супутник як завгодно – потрібно мати спеціальний пристрій або сервіс.

Отже, у підсумку: іконка супутника на смартфоні зазвичай позначає обмежену супутникову функцію (наприклад, SOS). Вона не означає, що ваш смартфон раптово може замінити справжній супутниковий телефон для звичайних дзвінків чи SMS. Якщо натиснете на іконку або скористаєтесь цим режимом – виявите, що це лише для екстрених або спеціальних потреб, а не для спілкування з друзями через супутник у будь-який час.

Що таке “супутникові SMS” і як відправити повідомлення через супутник?

“Супутникові SMS” — це надсилання SMS чи коротких повідомлень через супутникову мережу замість мобільної. Є декілька способів це зробити:

• Використання супутникового телефону: Усі супутникові телефони підтримують SMS. Ви можете надіслати текст з супутникового телефону на інший супутниковий чи на звичайний мобільний (і це і є супутниковий SMS). Для користувача все як на звичайному старому телефоні: складаєте SMS, надсилаєте – і воно через супутник доходить до адресата (або його оператора). Це одна з форм супутникового SMS – часто використовується для коротких оновлень, коли дзвінок не обов’язковий. Багато користувачів супутника вважають sms економічнішими (йдуть швидше, дешевше, пройдуть навіть при короткочасному сигналі тощо). Наприклад, SMS з Iridium на мобільний – це супутниковий текст. Відповідь теж можлива (адресат надсилає sms у міжнародному форматі, або оплачує міжнародні тарифи). Загалом – сервіс працює між різними мережами.
• Спеціальні супутникові месенджери: Пристрої типу Garmin inReach, Spot X, ZOLEO, Bivy Stick тощо розроблені спеціально для супутникового обміну текстами (і SOS). Це не телефони з голосом – вони підключаються до смартфону або мають маленьку клавіатуру, і дозволяють надсилати текстові повідомлення через супутник. Наприклад, Garmin inReach працює через мережу Iridium для передачі та прийому sms (~160 символів) і e-mail. Це не миттєве sms (на відправку йде 20-60 секунд через супутник), але надзвичайно надійно по всьому світу. Люди використовують такі пристрої на маршрутах, щоб повідомляти рідних, або обмінюватись текстами поза “цивілізацією”. Зазвичай потрібна підписка (місячний план на Х повідомлень). Досвід користування: ви відкриваєте додаток (якщо з телефоном), пишете текст, натискаєте “надіслати” – пристрій знаходить супутник і відправляє. Адресат отримує sms від спецномеру або e-mail, може відповісти – і відповідь також приходить до вашого пристрою. Це повноцінний двосторонній текстовий зв’язок через супутник.
• Супутникові SMS на смартфоні (інтегровані): Нещодавно з’явилась Apple Emergency SOS через супутник на iPhone14/15 – це дуже обмежене текстування: лише для зв’язку з екстреними службами (чи передання координат через Find My або sms для допомоги на дорозі у США). Це не звичайний sms – ви не можете просто написати другу “Привіт!” з iPhone через супутник (хіба що якось через location note…). Але у майбутньому, Qualcomm анонсував Snapdragon Satellite, і деякі Android можуть у 2024+ отримати функцію двосторонніх смс через супутник для екстреного й базового текстування (через Iridium). Тож “супутниковий sms” вже скоро може реально працювати прямо зі смартфону з гори без покриття. Поки що це в основному для надзвичайних ситуацій.
• Як зараз надіслати супутниковий sms: Якщо у вас супутниковий телефон – просто використовуйте стандартну функцію SMS. Якщо пристрій типу Garmin inReach – використовуйте додаток або інтерфейс пристрою. Якщо маєте iPhone 14 у підтримуваній країні (США, Канада, Європа, Австралія тощо) і немає мобільного покриття, спробуйте відповідну функцію SOS (у налаштуваннях є навіть демонстраційний режим). Вас проведуть через процес пошуку супутника і тоді залишать сформулювати sms до рятувальників. Система Apple стискає повідолення до ~100 байт, передача займає 15+ секунд навіть для короткого тексту через низьку пропускну здатність – це справжній режим надзвичайних ситуацій типу “Травма/зламана нога, потрібен порятунок, координати такі-то”. Це теж супутниковий sms, але не для доброго ранку 🙂
• Вартість: Супутникові sms через телефон списуються з тарифного плану або коштують ~$0,5 за штуку. Супутникові месенджери вимагають підписки – наприклад, Garmin має плани від $15/місяць за 10 sms плюс перевищення ліміту. Екстрені супутникові sms на смартфоні нині безкоштовні протягом обмеженого часу (Apple дає 2 роки безкоштовно з новим iPhone 14/15, потім вартість не відома; ймовірно, оператори включатимуть у свої тарифи).

Отже, “супутникові sms” — це будь-яка текстова комунікація через супутники. Це надзвичайно корисно, бо працює швидко, мало споживає енергії, і під час НС коротке повідомлення (“Я в порядку” або “Потрібна допомога”) може врятувати життя, навіть якщо дзвінок не проходить чи є зайвим. Багато мандрівників беруть із собою супутниковий месенджер саме тому — sms часто достатньо й дешевше за голосові дзвінки.

Приклади:

• Турист із Garmin inReach може надіслати родині SMS “Дістався табору, все гаразд” з Гімалаїв (це повідомлення надсилається через Iridium на телефон родини у вигляді SMS).
• Моряк зі Spot X може надсилати текстові повідомлення іншим човнам або на берег.
• Користувач iPhone, який потрапив у аварію в зоні без зв’язку, може скористатися Emergency SOS, щоб написати на релейний центр, який вже звернеться до служби 911.

На завершення, супутникові SMS вже існують і розвиваються. Якщо ви хочете надсилати повідомлення через супутник, вам потрібен пристрій/сервіс із супутниковою підтримкою або новий смартфон з екстреними супутниковими функціями. Це не так швидко і дешево, як звичайні SMS, але працює там, де більше нічого не діє.

Чи підключатимуться звичайні смартфони безпосередньо до супутників у майбутньому?

Ймовірність дуже висока, що так, у найближчому майбутньому стандартні телефони отримають певну супутникову підключуваність для базових сервісів. У цій сфері відбувається чимало подій:

• Поточний стан (2023): Як вже обговорювалось, Apple запровадила надсилання екстрених повідомлень через супутник на iPhone 14 у партнерстві з Globalstar. T-Mobile (США) і SpaceX оголосили про план використання супутників Starlink для надання SMS для існуючих телефонів (з використанням частини спектра T-Mobile) — заявлено, що приблизно у 2024 році користувачі зможуть надсилати SMS чи MMS через супутники, перебуваючи поза зоною дії стільникової мережі. AST SpaceMobile вже продемонструвала прямий голосовий дзвінок на немодифікований смартфон за допомогою свого прототипу супутника BlueWalker 3 і спектра AT&T. Вони також досягли з’єднання 4G і провели тестування 5G. Lynk Global запускає малі супутники з метою прямого обміну текстовими повідомленнями зі звичайними телефонами, вже має контракти з операторами різних країн і ліцензію FCC у США. Насправді Lynk ще у 2020-21 роках відправляв тестові SMS на стандартні Android-смартфони без додаткового обладнання.
• Як це може робити звичайний телефон? Сучасні смартфони вже мають радіочастоти, які можуть налаштовуватися на супутникові смуги або принаймні на деякі частоти, які використовують супутники (наприклад, AST і Lynk застосовують частоти стільникових мереж, а супутники потужні та мають великі антени). Основні обмеження — це потужність (антени телефона малі, а супутники дуже далеко), але нові супутники розробляються з величезними антенами або з регенеративними корисними навантаженнями для вирішення цієї проблеми. Наприклад, супутник AST фактично працює як гігантська стільникова вежа в космосі. Звичайний телефон сприймає його як чергову стільникову “вежу” (але з величезним радіусом дії). Тести підтвердили — нещодавно вдалося навіть здійснити відеодзвінок через супутник на звичайний смартфон.
• Прогноз: Ймовірно, у 2024-2025 році з’являться початкові сервіси для надсилання SMS. Apple може розширити можливості супутникового сервісу (можливо, для повідомлень контактам за окрему плату). Android-телефони із Snapdragon Satellite вже з 2024 року на деяких пристроях дозволять обмежений обмін SMS через Iridium. T-Mobile/Starlink планує бета-тестування повідомлень наприкінці 2024 року. AST SpaceMobile планує розгортання сузір’я супутників для обмеженого доступу до широкосмугового інтернету та голосового зв’язку із 2025+ (уже укладено угоди з AT&T, Vodafone та іншими для інтеграції). Lynk вже співпрацює з невеликими операторами для надання екстрених SMS як роумінгової послуги в зонах без покриття. Отже, у найближчі роки ваш телефон може автоматично використовувати супутник для SMS, якщо немає веж (залежно від оператора й моделі телефона).
• Обмеження: Спочатку такі сервіси будуть повільними (пропускна здатність — кілька повідомлень або низькошвидкісний інтернет одночасно), ймовірно, працюватимуть лише на відкритому повітрі з чистим небом й іноді можуть вимагати спрямування телефону на супутник (як у Apple). Скоріше за все, спочатку не підтримуватимуть голос у реальному часі, поки сузір’я супутників не збільшиться (AST планує на майбутнє голосову передачу, але для цього потрібне суцільне покриття кількома супутниками, що потребує великого розгортання). Прямий супутниковий доступ Starlink орієнтований на базову передачу SMS та, можливо, повільний обмін повідомленнями чи поштою, а не на високошвидкісний трафік. Але це початок «NTN» (Не наземних мереж), які стають частиною стандарту 5G.

Тож справді, тенденція — у напрямку злиття супутникових та стільникових мереж. За кілька років на питання “Чи потрібен мені окремий супутниковий телефон?” можна буде відповісти: “Лише якщо вам потрібен надійний голосовий зв’язок скрізь — інакше звичайний смартфон дозволить відправити повідомлення у надзвичайній ситуації через супутник.”

Однак спеціалізовані супутникові телефони й далі будуть потрібні для активних користувачів, віддалених професіоналів тощо, оскільки вони дозволяють здійснювати тривалі голосові розмови та часте використання, з чим нові сервіси “смартфон–супутник” можуть не впоратись (вони можуть бути обмежені екстреним або разовим використанням через обмеження ємності).

Підсумовуючи, майбутнє вже тут: звичайні смартфони, що підключаються до супутників, — це вже реальність, а не наукова фантастика. Перші приклади є (iPhone SOS, дзвінок AST, SMS Lynk). Тож якщо сьогодні для надійного зв’язку поза мережею потрібен супутниковий телефон, то вже завтра ваш смартфон зможе забезпечити базовий зв’язок, коли найближчої вежі не буде.

Стежте за оголошеннями операторів — наприклад, AT&T, Vodafone та інші співпрацюють з AST, або шукайте телефони з позначкою “Satellite Ready”. Це захопливий розвиток, який зробить екстрений та базовий зв’язок значно доступнішим усьому світу.

Джерела: Інформація вище базується на різних авторитетних джерелах: виробниках супутникових телефонів, сервіс-провайдерах та ІТ-виданнях. Наприклад, FAQ Satcom Global надав інформацію про можливості та покриття супутникових телефонів, гід Global Satellite описав структуру витрат, Apollo Satellite і Global Rescue пояснили правові обмеження в різних країнах apollosat.com, а останні технологічні новини висвітлили нові розробки (як-от супутниковий SOS у Apple чи випробування AST SpaceMobile). Ці та інші джерела згадувалися у тексті для підтвердження ключових моментів та забезпечення точності цього докладного FAQ.