- Коли та що:Часткове сонячне затемнення відбудеться неділя, 21 вересня 2025 року (UTC), коли Місяць «відкусить шматок» від Сонця під час фази молодика space.com. Це друге й останнє сонячне затемнення 2025 року gulfnews.com, яке відбудеться лише за кілька годин до вересневого рівнодення.
- Де буде видно: Найкраще спостерігати в Південній півкулі – зокрема в Новій Зеландії, частинах східної Австралії, на численних островах південного Тихого океану та на узбережжі Антарктиди kcl.ac.uk. У південній частині Нової Зеландії та Антарктиді під час піку буде закрито до 85–86% Сонця space.com livescience.com, що створить вражаючий «серп місяця на світанку» на горизонті livescience.com. У північніших районах (наприклад, Окленд) буде видно приблизно 60% затемнення, а у східній Австралії – лише вузьку смужку (близько 3% у Гобарті) на світанку livescience.com.
- Час: Затемнення почнеться приблизно о 17:29 UTC (1:29 PM EDT) 21 вересня, досягне максимального покриття близько 19:41 UTC і завершиться о 21:53 UTC earthsky.org. Через часові пояси це відповідає світанку 22 вересня за місцевим часом у Новій Зеландії, Австралії та Антарктиді kcl.ac.uk – незвичайний сценарій світанкового затемнення.
- Співпадіння з рівноденням: Це затемнення припадає на вихідні рівнодення. Рівнодення 22 вересня (18:19 UTC) відбувається менш ніж за добу після затемнення livescience.com, що означає, що день і ніч приблизно однакові по всьому світу. Експерти зазначають, що це рідкісне поєднання затемнення та рівнодення пропонує «особливо незабутній тиждень небесних подій» kcl.ac.uk.
- Потрібно безпечне спостереження:Ніколи не дивіться прямо на сонце під час часткового затемнення без належного захисту – окуляри для спостереження сонячного затемнення, сертифіковані фільтри на оптиці або пінхол-проєктори є обов’язковими space.com. На відміну від повного сонячного затемнення, жодна фаза часткового затемнення не є безпечною для перегляду неозброєним оком, оскільки частина сліпучого сонячного диска завжди залишається видимою livescience.com.
- Як спостерігати: Ті, хто знаходиться поза зоною видимості, все одно можуть дивитися онлайн у прямому ефірі. Такі організації, як NASA та TimeandDate, транслюватимуть затемнення в реальному часі space.com kcl.ac.uk. Якщо ви перебуваєте в зоні видимості, знайдіть місце з відкритим східним горизонтом для спостереження за сходом сонця. Використовуйте захист для очей і насолоджуйтеся видовищем сходу сонця у вигляді світного півмісяця – видовище, яке описують як «настільки драматичне, наскільки це можливо побачити з цього боку повного сонячного затемнення» livescience.com.
- Що далі: Любителі астрономії можуть очікувати на два великі сонячні затемнення у 2026 році. 17 лютого 2026 року відбудеться кільцеподібне (“вогняне кільце”) затемнення (буде видно переважно в Антарктиді, з частковими фазами в деяких частинах Африки та Південної Америки) science.nasa.gov. Пізніше того ж року, 12 серпня 2026 року, повне сонячне затемнення пройде через Іспанію, Ісландію та Арктику – справді вражаюча подія science.nasa.gov. Між затемненнями на нас чекає ще багато інших небесних шоу: від метеорних дощів до місячних затемнень, але ніщо не зрівняється з драматизмом, коли сонце частково зникає у тіні місяця!
Що таке часткове сонячне затемнення?
Часткове сонячне затемнення відбувається, коли місяць проходить між Землею і сонцем, але не повністю закриває сонце, тому лише частина сонячного диска затемнюється space.com. Для спостерігача це виглядає так, ніби місяць відкусив “шматочок” від сонця – і сонце стає яскравим серпом у небі. Під час часткового затемнення вирівнювання не ідеальне; центральна тінь місяця (умбра) оминає Землю, тому ми бачимо лише півтінь (часткову тінь) en.wikipedia.org.
Оскільки частина сонця залишається видимою, часткове затемнення не затемнює небо так драматично, як повне сонячне затемнення. Немає короткочасної “ночі”, і ви не можете побачити корону сонця (зовнішню атмосферу) під час часткового затемнення, на відміну від повної фази повного затемнення livescience.com. Надзвичайно важливо дотримуватися правил безпеки для очей: у жодний момент не можна дивитися на часткове затемнення без сонячних фільтрів, оскільки навіть вузька смужка сонячної поверхні може пошкодити зір livescience.com. (На відміну від цього, протягом кількох хвилин повної фази повного сонячного затемнення можна короткочасно дивитися неозброєним оком – але тільки, коли сонце закрите на 100%, чого не буде під час цієї події.)
Сонячні затемнення загалом відбуваються лише під час фази нового місяця, коли Місяць знаходиться безпосередньо між Землею та Сонцем. Однак ми не спостерігаємо затемнення кожного нового місяця, оскільки орбіта Місяця нахилена (~5°) відносно орбіти Землі. Зазвичай тінь Місяця проходить вище або нижче Землі. Лише коли новий місяць трапляється поблизу точок перетину орбіт (вузлів), ми спостерігаємо сонячне затемнення science.nasa.gov. Часткові затемнення, як це, по суті є «майже влучаннями» – вирівнювання близьке, але не ідеальне, тому внутрішній конус тіні Місяця не потрапляє на Землю. Проте глибоке часткове затемнення може бути вражаючим видовищем, особливо на світанку або заході сонця, коли частково закрите Сонце низько над горизонтом і його легко фотографувати (з фільтрами!).
21 вересня 2025: Де і коли спостерігати затемнення
Запишіть у календарі:21 вересня 2025 року (UTC) тінь Місяця ковзне по південних регіонах Землі, спричиняючи часткове сонячне затемнення, яке буде видно на значній частині південної частини Тихого океану. Це затемнення буде зосереджене далеко в Південній півкулі, тому більшість світу (включаючи всю Північну півкулю)не побачить його. Але для тих, хто опиниться у правильному місці, це буде визначна подія – навіть якщо у зоні найкращого спостереження буде більше пінгвінів, ніж людей!
«21 вересня (UTC) відбудеться часткове сонячне затемнення, яке буде видно з частин Нової Зеландії, вузької смуги східної Австралії, кількох островів Тихого океану та частин Антарктиди. Через часові пояси жителі Нової Зеландії побачать затемнення на світанку 22 вересня за місцевим часом. У південній частині Нової Зеландії та прилеглих регіонах затемнення буде особливо глибоким – понад 85% Сонця буде закрито. Натомість у таких містах, як Сідней і Брісбен, затемнення буде ледь помітним, а на багатьох островах Тихого океану, таких як Самоа і Тонга, покриття буде більш помірним – зазвичай менше 30%.» — доктор Ш’ям Балажі, астрофізик, King’s College London kcl.ac.uk
Географічний охоплення:Нова Зеландія має одні з найкращих видів. Затемнення там відбувається одразу після 6-ї ранку в понеділок, 22 вересня за місцевим часом, коли сонце сходить livescience.com. Насправді, сонце сходитиме вже частково затемненим у Новій Зеландії – це рідкісний «серпоподібний світанок». Південні частини Нової Зеландії отримують найглибше затемнення: наприклад, у Дунедіні (Південний острів) сонце сходить, коли приблизно 72% його диска вже закрито місяцем, досягаючи максимуму близько 72% покриття приблизно через 40 хвилин після сходу сонця livescience.com. Далі на північ у Окленді максимальне покриття менше (~61%) livescience.com. Абсолютний пік покриття (~85–86% сонця закрито) відбувається над океаном і частинами моря Росса в Антарктиді, а також на крайньому півдні Нової Зеландії (острів Стюарт і острів Кемпбелл) en.wikipedia.org livescience.com. Таке затемнення іноді називають «глибоким» частковим затемненням earthsky.org – значна частина сонця прихована, хоча це не повне затемнення.
Багато тихоокеанських острівних держав на шляху затемнення побачать часткове затемнення на світанку 22 вересня (за місцевою датою). Наприклад, мешканці Тонга, Самоа, Фіджі, Ніуе та Островів Кука зможуть спостерігати, як місяць «відкушує» шматочок від сонця, що сходить kcl.ac.uk skyatnightmagazine.com. Однак ступінь затемнення там скромніший – зазвичай від 10% до 30% діаметра сонця буде закрито kcl.ac.uk. У Фіджі та Тонга спостерігачі побачать маленький серп сонця на світанку (закрито близько 10–25%) livescience.com.Вузька смуга східної Австралії також отримає короткочасний погляд. Лише самий південний схід (наприклад, частини Тасманії і, можливо, крайній східний берег Нового Південного Уельсу/Квінсленду) знаходиться на межі півтіні затемнення. У Хобарті, Тасманія, наприклад, близько 3% сонця буде закрито одразу після сходу (близько 6:00 ранку за місцевим часом) livescience.com. Більшість австралійців поза цією смугою нічого не помітять, оскільки ступінь затемнення зменшується до нуля вже вглиб країни. По суті, якщо ви не перебуваєте прямо на східному узбережжі на світанку, ви це пропустите.
Тим часом, у Антарктиді, затемнення буде досить вираженим для науково-дослідних станцій у північно-західному квадранті континенту (що виходить до Тихого океану). Оскільки там лише починається весна (сонце з’являється після зимової темряви), кілька дослідників – і незліченна кількість пінгвінів – біля антарктичного узбережжя побачать, як місяць закриє до 85% сонця livescience.com livescience.com. Насправді, один коментатор пожартував, що більше пінгвінів, ніж людей ідеально розташовані для цього затемнення livescience.com. Для людських спостерігачів у секторі моря Росса в Антарктиді затемнення також відбудеться в місцевий «ранок» 22 вересня, коли сонце буде низько над горизонтом.
Точний час: За UTC (світовий стандартний час), часткове затемнення починається приблизно о 17:29 UTC 21 вересня earthsky.org. Це пізній ранок/день 21-го у Європі/Америках, але в місцевих часових поясах Тихоокеанського регіону це буде ранок 22 вересня. Момент максимального затемнення (коли Місяць закриває найбільшу частину Сонця) настає о 19:43 UTC en.wikipedia.org. Приблизно в цей час спостерігачі в центрі шляху затемнення (над океаном на південь від Нової Зеландії) бачать Сонце затемненим приблизно на 85% earthsky.org. Нарешті, останній проблиск тіні Місяця на Землі зникає о 21:53 UTC, коли затемнення закінчується earthsky.org. За місцевим часом Нової Зеландії (NZST) це приблизно 5:53 ранку 22 вересня. Коротко, подія триває близько 4 годин від першої тіні до останньої, але в будь-якій конкретній точці часткове затемнення триватиме максимум 1–2 години (часто менше, залежно від того, наскільки центрально ви розташовані).
Якщо дозволить погода, жителі південної частини Нової Зеландії мають найкращі шанси насолодитися видовищем. Якщо ви перебуваєте у таких містах, як Крайстчерч, Данідін або Інверкаргілл (які розташовані поблизу центру шляху затемнення), плануйте прокинутися рано 22 вересня, знайти відкритий вид на східний горизонт і спостерігати, як схід сонця перетворюється на вогняний серп. Якщо хмари не завадять, видовище може бути вражаючим – світло низького сонця, відфільтроване атмосферною димкою, з величезним «укусом», що бракує. Це мрія фотографа (за наявності відповідних сонячних фільтрів)! Тим часом ті, хто перебуває на антарктичних дослідницьких станціях, матимуть унікальну можливість для фото: сильно затемнене сонце над крижаними ландшафтами.
Однак для більшості світу це затемнення буде невидимим. Населені райони Америки, Європи, Азії та Африки залишаються поза досяжністю тіні. Навіть у Південній півкулі населення в зоні видимості затемнення невелике – за однією оцінкою, лише близько 400 000 людей живуть у районах, де затемнення покриє понад 70% сонця livescience.com. Для порівняння, десятки мільйонів були на шляху нещодавніх повних затемнень. Така рідкість перебування у правильному місці і робить будь-яке сонячне затемнення особливим. Якщо цього разу ви не серед щасливчиків, не засмучуйтесь – ви можете приєднатися через пряму трансляцію, а попереду ще багато затемнень (див. нижче).
Чому це затемнення особливе: зв’язок з рівноденням
Один із захопливих аспектів події 21 вересня 2025 року — це її час відносно осіннього рівнодення. Затемнення відбудеться всього за години до рівнодення 22 вересня, астрономічної події, коли Сонце перетинає екватор Землі. Рівнодення (які відбуваються щороку в березні та вересні) знаменують зміну пір року — у цьому випадку початок осені в Північній півкулі та весни в Південній півкулі. Під час рівнодення день і ніч майже однакові за тривалістю по всьому світу gulfnews.com.Оскільки затемнення та рівнодення майже збігаються за датою, дехто назвав це «Рівноденним затемненням». Це поетичний збіг: одна подія спричинена геометрією розташування Сонця, Місяця та Землі, а інша — нахилом Землі під час її обертання навколо Сонця. Це не пов’язані між собою цикли, але в кінці вересня 2025 року вони збігаються, даруючи спостерігачам подвійне видовище протягом однієї доби. Як пояснює доктор Ш’ям Балажі, «Хоча сонячне затемнення та рівнодення зумовлені зовсім різними орбітальними циклами, цього року вони відбуваються майже одночасно, даруючи спостерігачам особливо пам’ятний тиждень небесних подій.» kcl.ac.uk
Час рівнодення також означає, що затемнення відбувається, коли Сонце майже над екватором. Практично це розташовує тінь Місяця над високими південними широтами (оскільки нахил орбіти Місяця визначає шлях тіні). Досить рідко затемнення припадає так близько до дати рівнодення; коли це трапляється, можуть виникати цікаві сценарії, як-от це затемнення на місцевому світанку. (Для порівняння, деякі затемнення відбуваються поблизу сонцестоянь у червні або грудні, і тоді вони часто спостерігаються високо в небі або в інший час доби для певного регіону.)
Хоча саме рівнодення не впливає на вигляд затемнення, поєднання цих двох подій привертає увагу у ЗМІ. Це чудове нагадування, що астрономія сповнена циклів, які іноді перетинаються. У день рівнодення всі на планеті мають майже 12 годин дня і 12 — ночі. І в цей самий глобальний період «рівної ночі» щасливчики також спостерігають, як Місяць перетинає диск Сонця на світанку. Для любителів астрономії це захопливий збіг — своєрідна небесна «два в одному».
Як безпечно спостерігати затемнення
Безпека передусім: Спостереження сонячного затемнення може стати незабутнім досвідом, але це потрібно робити безпечно, щоб захистити очі. Ніколи не дивіться прямо на Сонце під час будь-якої фази часткового затемнення без належного захисту для очей — це може спричинити серйозні та незворотні ушкодження зору space.com. Ось кілька безпечних способів і порад для спостереження для широкого загалу:
- Окуляри для спостереження затемнення: Використовуйте сертифіковані окуляри для спостереження за сонцем (часто їх називають «окулярами для затемнення»), які відповідають стандарту безпеки ISO 12312-2. Вони схожі на картонні 3D-окуляри, але мають спеціальні лінзи з чорного полімеру, які блокують 99,999% інтенсивного сонячного світла. Звичайні сонцезахисні окуляри НЕ підходять. Завжди перевіряйте окуляри для затемнення на наявність подряпин або пошкоджень перед використанням; якщо вони пошкоджені, не використовуйте їх. Одягайте їх щоразу, коли дивитеся на сонце, особливо під час часткових фаз. Пам’ятайте, під час цієї події сонце ніколи не буде повністю закрите, тому тримайте фільтри увімкненими весь час livescience.com.Сонячні фільтри та екрани: Як альтернатива, використовуйте ручний сонячний екран або зварювальне скло 14-го ступеня. Якщо ви плануєте спостерігати через телескоп, бінокль або камеру, ви обов’язково повинні прикріпити відповідний сонячний фільтр до передньої частини об’єктива/об’єктива (не лише до окуляра) space.com. Сконцентрований сонячний промінь через оптику може осліпити або обпекти за лічені секунди, тому ніколи не направляйте бінокль чи телескоп на сонце без сертифікованих сонячних фільтрів, надійно закріплених на місці. Багато астрономічних магазинів продають сонячні фільтри у вигляді листів або кришок, спеціально призначених для цієї мети. Перевіряйте, що будь-який фільтр надійно закріплений і має сертифікат для прямого спостереження за сонцем.Пінхол-проектор: Один із простих і безпечних способів спостерігати затемнення — це проекція. Ви можете зробити простий пінхол-проектор з підручних матеріалів space.com. Наприклад, візьміть шматок картону і зробіть у ньому маленький, чистий отвір шпилькою. Станьте спиною до сонця і дайте сонячному світлу пройти через отвір на іншу поверхню (наприклад, на інший аркуш паперу або на землю). Ви побачите проєкційне зображення затемненого сонця на цій поверхні — маленький серпик під час максимуму затемнення. Цей метод дозволяє спостерігати непрямо. Також можна використовувати схрещені руки, друшляк або тінь від листя дерев, щоб проектувати багато маленьких серпиків сонця на землю. Це весело для дітей і повністю безпечно для очей.Знайдіть відкритий огляд: Оскільки це затемнення відбувається на світанку в регіонах спостереження, переконайтеся, що у вас є відкритий вид на схід. Пагорби, будівлі або дерева можуть закрити низьке сонце. Плануйте дістатися до місця з відкритим горизонтом (наприклад, пляж, вершина пагорба або відкрите поле). У Новій Зеландії сонце сходить на сході близько 6-ї ранку наприкінці вересня, тому, якщо можливо, заздалегідь знайдіть гарне місце. Звертайте увагу на місцевий прогноз погоди — на узбережжі вранці іноді буває туманно або хмарно, тому, можливо, варто обрати місце вище шару туману.
- Фотографія: Якщо ви намагаєтеся сфотографувати затемнене сонце, використовуйте сонячний фільтр на об’єктиві камери, щоб уникнути пошкодження сенсора та отримати правильну експозицію поверхні сонця. Дзеркальні або бездзеркальні камери можуть зафіксувати серп сонця з телеоб’єктивом (з фільтром). Навіть смартфони можуть зробити знімки часткового затемнення, якщо тримати окуляри для затемнення над об’єктивом камери (результати різняться). Пам’ятайте, що потрібно носити власні окуляри для затемнення під час налаштування кадру; не спокушайтеся дивитися прямо, щоб просто скомпонувати фото.
Якщо ви не можете поїхати у зону затемнення, вам все одно пощастило. Декілька організацій будуть проводити прямі трансляції події. Зокрема, Timeanddate.com (надійне джерело інформації про затемнення) відомий тим, що транслює затемнення у співпраці з обсерваторіями. Насправді, Space.com організував трансляцію, щоб ви могли «дивитися всі події наживо» через вебкаст TimeandDate space.com. NASA також часто ділиться зображеннями або трансляціями затемнень, особливо якщо їхні науковці перебувають на місці в Антарктиді або якщо партнерська обсерваторія веде трансляцію kcl.ac.uk. Перегляд прямої трансляції — це чудова й безпечна альтернатива — ви навіть можете побачити кілька ракурсів з різних місць (наприклад, з Нової Зеландії та Антарктиди). До того ж, експерти-коментатори зазвичай пояснюють, що відбувається, у реальному часі.
І нарешті, не забудьте насолодитися моментом. Якщо ви перебуваєте на місці спостереження затемнення, приділіть трохи часу, щоб просто спостерігати захищеними очима (а не лише через камеру). Зверніть увагу на моторошну якість світла, коли сонце перетворюється на серп. Пейзаж може набути легкого відтінку світанкового присмерку, якщо затемнення глибоке (хоча повністю темно не стане). Відчуйте, як температура трохи знижується, оскільки до вас доходить менше сонячного світла. Ці сенсорні враження — частина того, що робить спостереження затемнення особисто таким незабутнім.
Наука про затемнення та місце цього затемнення в циклі
Сонячні затемнення — це небесне вирівнювання Сонця, Місяця та Землі. Як зазначалося, вони можуть відбуватися лише під час молодика і лише тоді, коли орбіта Місяця перетинає площину екліптики (орбітальну площину Землі навколо Сонця). Точки, де шлях Місяця перетинає цю площину, називаються вузлами. Якщо молодик знаходиться поблизу вузла, Сонце, Місяць і Земля можуть вирівнятися достатньо для затемнення. Якщо вирівнювання ідеальне, умбра (повна тінь) Місяця торкається Землі, спричиняючи повне сонячне затемнення (або кільцеподібне затемнення, якщо Місяць занадто далеко і виглядає малим). Якщо вирівнювання трохи зміщене, лише півтінь (часткова тінь) досягає Землі, що призводить до часткового затемнення, як, наприклад, 21 вересня 2025 року en.wikipedia.org. У цьому випадку Місяць був поблизу свого низхідного вузла (рухаючись на південь від екліптики), але не ідеально по центру en.wikipedia.org.
Це конкретне затемнення має цікавий науковий контекст:
- Глибина та відстань до Місяця: Його описують як «глибоке» часткове затемнення, оскільки до ~85% діаметра Сонця буде закрито в максимумі earthsky.org. Величина затемнення (частка діаметра Сонця, яку закриває Місяць) становить 0,855 en.wikipedia.org. Однак повної фази не досягається. Примітно, що це затемнення відбувається, коли Місяць приблизно за 4,6 днів до апогею (найдальшої точки від Землі) earthsky.org. Далекий Місяць виглядає трохи меншим на небі. Навіть якби вирівнювання було ідеальним, видимий розмір Місяця міг би не повністю закрити диск Сонця — тобто, якби відбулося центральне вирівнювання, це могло б бути кільцеподібне затемнення («вогняне кільце»). Але оскільки вирівнювання зміщене, ми бачимо часткове. Малий видимий розмір Місяця сприяє тому, що значна частина серпа Сонця залишається видимою.
- Серія Сароса: Затемнення не є випадковими поодинокими подіями; вони належать до родин, які називаються циклами Сароса. Кожні ~18 років повторюється подібна геометрія Сонце-Місяць-Земля, що спричиняє затемнення, яке є частиною серії. Затемнення 21 вересня 2025 року є частиною серії Сароса 154, і це 7-ме затемнення в цій серії (загалом у Саросі 154 — 71 затемнення) earthsky.org. Усі затемнення цієї серії відбуваються на низхідному вузлі Місяця. Протягом століть, у міру розвитку серії, затемнення поступово змінюватимуть своє місце розташування та характер. Сарос 154 почався з часткового затемнення і зрештою дасть центральні затемнення (ймовірно, кільцеподібні або повні), коли вирівнювання стане більш прямим у середині серії, а потім знову завершиться частковими. Саме цикл Сароса пояснює, чому дуже схоже затемнення відбудеться на 18 років раніше/пізніше — справді, попередник цього затемнення (Сарос 154, номер 6) стався у вересні 2007 року, а наступне (номер 8) відбудеться у жовтні 2043 року з подібною геометрією.
- Сезони затемнень: Затемнення часто трапляються парами або трійками у певні періоди. Ці періоди називаються сезонами затемнень, які тривають приблизно 34–35 днів, протягом яких Сонце знаходиться досить близько до місячного вузла, щоб будь-який молодик або повний місяць призвів до затемнення kcl.ac.uk. Зазвичай у сезоні відбувається сонячне та місячне затемнення з різницею приблизно у два тижні. У 2025 році вересневе часткове сонячне затемнення було у парі з повним місячним затемненням раніше цього місяця. Насправді, 7–8 вересня 2025 року відбулося вражаюче повне місячне затемнення (“Кривавий Місяць”), яке було видно у більшості частин світу kcl.ac.uk. Всього через два тижні умови були сприятливими для того, щоб молодик подарував нам це сонячне затемнення, зробивши його другим затемненням того ж сезону earthsky.org. Отже, другий сезон затемнень 2025 року мав два затемнення (одне місячне, одне сонячне). Перший сезон затемнень 2025 року відбувся у березні: повне місячне затемнення 13–14 березня та часткове сонячне затемнення 29 березня earthsky.org. Зазвичай у сезоні буває два затемнення, іноді три (якщо час збігається ідеально).
Це говорить нам про те, що подія 21 вересня фактично «завершує» сезон затемнень і затемнення цього року. Як зазначено, це останнє затемнення 2025 року earthsky.org. Після цього не буде жодного сонячного чи місячного затемнення до наступного сезону, який настане на початку 2026 року.
З ширшої перспективи, 2025 був цікавим роком для мисливців за затемненнями: у ньому було чотири затемнення загалом – два часткових сонячних затемнення (29 березня та 21 вересня) і два повних місячних затемнення (березень і вересень) gulfnews.com. У 2025 році не було жодного повного чи кільцеподібного сонячного затемнення (останнє повне було у квітні 2024 року, а наступне буде у 2026 році). Тож обидва сонячних затемнення 2025 року були частковими, які багато людей поза вузькими смугами, ймовірно, пропустили. Це робить спостерігачів за небом ще більш нетерплячими до драматичних затемнень, які чекають на горизонті (буквально й переносно) у наступні кілька років.
Цікавий факт: Здатність Місяця закривати Сонце взагалі – частково чи повністю – це космічний збіг розмірів і відстаней. Діаметр Сонця приблизно у 400 разів більший за діаметр Місяця, але Місяць також приблизно у 400 разів ближчий до Землі, ніж Сонце science.nasa.gov. Тому із Землі вони виглядають майже однакового розміру на небі. Саме тому ми можемо спостерігати повні сонячні затемнення, коли Місяць точно закриває Сонце. У випадку цього часткового затемнення вирівнювання трохи зміщене, тому видимі розміри не дають повного покриття – але ми все одно користуємося цим співвідношенням 400 до 400, що робить розміри дисків порівнянними. Цікаво, що Місяць повільно віддаляється від Землі (приблизно на 3,8 см на рік) science.nasa.gov. Приблизно через 600 мільйонів років Місяць виглядатиме занадто малим, щоб коли-небудь повністю закрити Сонце, і повні сонячні затемнення припиняться, залишивши лише часткові та кільцеподібні затемнення science.nasa.gov. Ми живемо у щасливу епоху, щоб спостерігати ці явища.
Порівняння затемнень: як це виглядає на фоні інших небесних подій
Часткове vs. Повне vs. Кільцеподібне: Сонячні затемнення бувають декількох видів. Повне сонячне затемнення — найвражаюче: Місяць повністю закриває Сонце, на кілька хвилин перетворюючи день на ніч і відкриваючи корону Сонця у вигляді примарного ореолу. Часткове затемнення (як 21 вересня) менш драматичне, оскільки денне світло все ще залишається (небо лише трохи темнішає, якщо затемнення досить глибоке, схоже на дивний присмерк). Ви не побачите зірок чи планет, а корона залишиться прихованою через яскраву частину Сонця, яка все ще відкрита. Кільцеподібне затемнення відбувається, коли Місяць знаходиться на одній лінії із Сонцем, але занадто малий (далеко), щоб повністю його закрити, у результаті чого утворюється «вогняне кільце» — яскраве кільце Сонця навколо силуету Місяця. Кільцеподібні затемнення по-своєму видовищні (небо стає тьмяним, але не темним, і видно ідеальне яскраве кільце), проте для їх спостереження весь час потрібен захист для очей, оскільки частина Сонця завжди залишається відкритою.
Щодо досвіду спостерігача: глибоке часткове затемнення, особливо на сході або заході Сонця, може бути дуже красивим — Сонце стає серпом, і ви можете помітити незвичайне освітлення навколишнього середовища. Однак зазвичай це не зрівняється з вражаючим видовищем повного затемнення опівдні, коли змінюється все небо, а корона Сонця, рожеві протуберанці й навіть яскраві зірки стають видимими. Як зазначив один науковий журналіст, глибоко затемнене Сонце на горизонті — це «настільки драматичне видовище, наскільки… можливо побачити, якщо не брати до уваги повне сонячне затемнення» livescience.com — тобто це найкраще після повного затемнення. Це часткове затемнення 21 вересня буде «глибоким», але все одно зірки вдень не з’являться, і повного затемнення не буде. Люди, які бачили повне сонячне затемнення, часто описують це як подію, що змінює життя. Для порівняння, спостерігачі часткового затемнення можуть просто вважати це цікавим чи незвичайним. Втім, кожне затемнення має свою чарівність: наприклад, час сходу Сонця цього затемнення дає унікальні можливості для фотографування (затемнене Сонце на горизонті або за відомими об’єктами, якщо ви у правильному місці).
Місячні затемнення: На відміну від сонячних затемнень, місячні затемнення відбуваються, коли тінь Землі падає на повний Місяць. Їх безпечно спостерігати неозброєним оком, і вони мають ширшу видимість — ціле півкулі Землі може бачити місячне затемнення, оскільки Місяць видно половині світу одночасно. Наприклад, повне місячне затемнення 7 вересня 2025 року було видно по всій Європі, Африці та Азії science.nasa.gov, охопивши набагато більше людей, ніж сонячне затемнення 21 вересня. Місячні затемнення часто забарвлюють Місяць у червоний колір («Кривавий Місяць») і тривають довше (години часткових фаз, а повна фаза — до ~1 години). Вони трапляються приблизно так само часто, як і сонячні затемнення за рік (зазвичай щороку відбувається 4–7 затемнень усіх типів, враховуючи і сонячні, і місячні science.nasa.gov). Багато любителів астрономії вважають місячні затемнення легшими для спостереження (не потрібне спеціальне обладнання, і можна дивитися прямо на Місяць) і більш доступними. Однак місячне затемнення, хоч і загадкове та красиве, не має такого ж вражаючого ефекту, як зникнення Сонця вдень.
Цікаво, що у 2025 році ті ж регіони (Південний Тихий океан та Австралазія), які спостерігали сонячне затемнення 21 вересня, також бачили повне місячне затемнення за два тижні до цього. Це не випадковість – вирівнювання, яке спричиняє сонячне затемнення, зазвичай також викликає місячне затемнення, видиме приблизно з протилежного боку земної кулі, оскільки геометрія збігається в межах сезону затемнень. Якщо б ви були, скажімо, у Новій Зеландії у вересні 2025 року, ви могли б побачити, як місяць стає червоним 8 вересня, а потім сонце перетворюється на серп на світанку 22 вересня. Це особливий подарунок для цієї частини світу. Тим часом спостерігачі в інших місцях насолоджувалися місячним затемненням, але пропустили сонячне, або навпаки.
Метеорні дощі та інші події на небі: Як часткове сонячне затемнення порівнюється з іншими популярними небесними подіями, такими як метеорні дощі, планетарні вирівнювання тощо? Одна з головних відмінностей – це рідкість і планування. Метеорні дощі (наприклад, Персеїди в серпні або Леоніди в листопаді) відбуваються щороку і видимі на великих територіях (цілі континенти або півкулі), якщо небо темне і чисте. Вам не потрібне жодне обладнання – просто вийдіть вночі й спостерігайте за падаючими зірками. Вони можуть бути видовищними (з десятками метеорів на годину під час піку для хорошого дощу jsonline.com), але також дещо непередбачувані (ви можете побачити багато метеорів або лише кілька, залежно від умов). Часткове сонячне затемнення, з іншого боку, – це подія, для якої ви або перебуваєте у вузькій смузі видимості, або ні. Це більш ексклюзивно. Якщо ви у правильному місці, досвід гарантований (за умови гарної погоди) і дуже визначений – ви обов’язково побачите, як місяць закриває сонце у передбачений час. У цьому є особливий азарт передбачуваності й точності, тоді як метеорні дощі вимагають терпіння й удачі.
Ще одна відмінність: час доби та соціальний вплив. Сонячні затемнення відбуваються вдень і часто стають спільними подіями для спостереження – школи можуть виводити дітей із сонячними окулярами, друзі збираються разом тощо. Метеорний дощ або місячне затемнення відбуваються вночі, часто пізно, тому менше випадкових спостерігачів це помічають, якщо вони не зацікавлені спеціально. Затемнення також приваблюють мандрівників; люди літають або їдуть у смугу великого сонячного затемнення (особливо повного), щоб стати його свідками. Часткові затемнення, як це, можуть не викликати так багато туризму (оскільки це не повна фаза), але, безумовно, місцеві астрономічні гуртки в Новій Зеландії та Тихоокеанському регіоні планували події навколо нього. Місячні затемнення та метеорні дощі зазвичай не спонукають до подорожей у такий спосіб (оскільки їх можна побачити з величезних територій, потрібно лише чисте небо).
Наукові спостереження: Повні сонячні затемнення історично були важливими для науки (наприклад, підтвердження теорії відносності або вивчення корони). Часткові затемнення мають менше наукової цінності в цьому сенсі, але їх все одно використовують для популяризації науки, а іноді й для вивчення змін сонячного випромінювання. Метеорні дощі, навпаки, науково пов’язані з потоками космічного пилу і зазвичай не захоплюють уяву публіки, окрім самого видовища.
Ось переклад видимого тексту:Підсумовуючи, часткове сонячне затемнення 21 вересня 2025 року є помітною астрономічною подією, особливо для тих, хто знаходиться на його шляху спостереження. Хоча воно може не мати світового розголосу, як повне затемнення, чи частоти щорічних метеорних дощів, воно запропонувало щось унікальне: спокійний світанок в Антарктиді та Новій Зеландії з гігантським сонячним серпом, що висить у небі. Це нагадування про динамічний танець між сонцем, місяцем і Землею, і для тих, хто його бачив, воно, безумовно, стало однією з найяскравіших подій астрономічного календаря року.
Новини та експертні коментарі
У переддень 21 вересня 2025 року астрономічні новинні ресурси та експерти надавали контекст і підвищували інтерес до цього затемнення. Багато хто називав його «Еквінокс-затемненням» через його час, і підкреслювали, наскільки рідкісним є збіг затемнення зі зміною пір року livescience.com. У ЗМІ зазначалося, що це буде останнє сонячне затемнення року і закликали ентузіастів спостерігати його, якщо це можливо (особливо враховуючи, що попереднє сонячне затемнення 2025 року в березні також було частковим і подібно обмеженим у видимості).
Експерти підкреслювали віддалений характер події. Як жартували в одному з репортажів Live Science, найкращий вид, ймовірно, буде у пінгвінів в Антарктиді, і «більше пінгвінів, ніж людей» зможуть побачити ефект кільця вогню під час наступного кільцеподібного затемнення livescience.com livescience.com. Для цього часткового затемнення «жменька людей (і мільйони пінгвінів)» у правильних місцях побачать видовище всього життя livescience.com. Такий жартівливий коментар підкреслював, що більшість людей знаходяться поза зоною затемнення – це додавало трохи FOMO (страху щось пропустити), але також пояснювало, чому були організовані прямі трансляції.
Астрономи Нової Зеландії та Австралії розглядали цю подію як велику можливість. Місцеві новини в Новій Зеландії описували, як такі райони, як Данідін, побачать значне затемнення на світанку. Деякі обсерваторії та астрономічні клуби організували публічні заходи для спостереження на світанку 22 вересня (за умови гарної погоди), надаючи сонячні окуляри та телескопи з фільтрами, щоб люди могли безпечно спостерігати, як сонце сходить у формі серпа. Мета цих заходів – просвітити громадськість щодо науки про затемнення та безпечного спостереження. Співпадіння з рівноденням стало додатковим освітнім приводом – деякі наукові комунікатори пояснювали, як працює рівнодення (нахил Землі, рівна тривалість дня і ночі) одночасно з поясненням геометрії затемнення gulfnews.com.
Професійні астрономи також висловилися щодо поєднання з попередньою Кривавою Місяцем (повне місячне затемнення) цього місяця. Вони пояснили громадськості поняття сезонів затемнень: один експерт зазначив, що «затемнення зазвичай приходять парами… з інтервалом у два тижні… під час сезону затемнень», допомагаючи людям зрозуміти, чому місячне та сонячне затемнення відбулися одне за одним kcl.ac.uk. Це затемнення, яке відбулося 21/22 вересня, було класичним прикладом такої закономірності, слідом за місячним затемненням 7–8 вересня. Той самий експерт (д-р Балажі) нагадав усім, що це сонячне затемнення є останнім у 2025 році, натякаючи, що наступна можливість побачити сонячне затемнення буде у 2026 році kcl.ac.uk. Його наголос на тому, що ніколи не можна дивитися прямо на Сонце без належного захисту, також потрапив у цитати преси – це важливе нагадування про безпеку, враховуючи, що деякі можуть спокуситися поглянути на сонце, що сходить.
Космічні агентства та організації, такі як NASA, також надали інформацію. В бюлетенях NASA щодо затемнень були вказані регіони видимості («Австралія, Антарктида, Тихий океан, Атлантичний океан» на краях цього часткового затемнення) science.nasa.gov і воно було включене до списку майбутніх затемнень у їхніх календарях. Освітні програми NASA Science також часто діляться цікавими фактами, такими як раніше згаданий факт про збіг видимих розмірів сонця і місяця science.nasa.gov, щоб скористатися інтересом до затемнень для популяризації астрономії. Хоча NASA не відправляло велику експедицію на це часткове затемнення (як це буває під час повного), вони допомагали транслювати прямі ефіри від партнерів і ділилися зображеннями, якщо вони були доступні. Наприклад, після події очікувалися знімки з метеосупутника або від дослідників в Антарктиді, які показують тінь Місяця на Землі або затемнене Сонце з віддалених місць.
Видання, такі як Space.com, EarthSky, Live Science, Forbes, а також навіть загальні новинні ресурси в регіонах, як-от Перська затока (Близький Схід), висвітлювали цю подію. Forbes назвав це «драматичним сонячним затемненням» і дав поради, де його можна побачити livescience.com. EarthSky охарактеризував його як «глибоке часткове сонячне затемнення» і опублікував карти та деталі часу earthsky.org. Усі ці джерела підкреслювали, що більшість людей зможуть побачити його лише через трансляції, а не безпосередньо, через географію. Тим не менш, вони намагалися передати захоплення глобальній аудиторії. Адже навіть якщо ви не можете побачити це особисто, знати, що саме в цей момент для когось на Землі сонце виглядає як півмісяць, – це захопливо. Це об’єднує нас усіх під одним небом.
Одна конкретна цитата, яка широко розповсюджувалася, належала доктору Шьяму Балажі (цитованому раніше), який лаконічно описав подію та її наукове значення. Його коментарі з’явилися у новинному матеріалі King’s College London і були підхоплені іншими виданнями за їхню зрозумілість. Щоб повторити його ключові моменти: він зазначив, де буде видно затемнення (і наскільки глибоко, до 85+% затемнення на півдні Нової Зеландії) kcl.ac.uk, пояснив зв’язок із попереднім місячним затемненням (затемнення відбуваються парами в сезоні) kcl.ac.uk, і наголосив, “ніколи не можна дивитися прямо на Сонце без сертифікованого захисту для спостереження за Сонцем” kcl.ac.uk. Він також заспокоїв тих, хто знаходиться поза смугою затемнення, що вони можуть дивитися прямі трансляції від таких організацій, як NASA kcl.ac.uk, що, ймовірно, спонукало багатьох долучитися онлайн.
Загалом, експертна думка полягала в тому, що хоча це часткове затемнення може й не викликало такого ажіотажу, як повне затемнення у великій країні, воно все одно було значущою астрономічною подією. Воно завершило цикл затемнень цього року на мажорній ноті, збігшись із рівноденням, і дало уявлення про майбутні великі затемнення. Для жителів Нової Зеландії це, можливо, було затемнення раз на десятиліття (останній раз глибоке затемнення на світанку в Новій Зеландії було багато років тому, а наступне може бути ще не скоро). Тому місцеві експерти закликали людей скористатися цією можливістю – безпечно – якщо вони можуть.
Погляд у майбутнє: минулі та майбутні затемнення
Часткове затемнення у вересні 2025 року спонукає порівнювати його з нещодавніми затемненнями та розпалює інтерес до майбутніх. Якщо ви захоплюєтеся небом, можливо, пам’ятаєте, що велике повне сонячне затемнення пройшло частинами США та Канади 8 квітня 2024 року – подія, яка привернула величезну увагу. У порівнянні з цим, часткове затемнення 2025 року було спокійнішою подією у світовому масштабі. Однак після більш скромних затемнень 2025 року, 2026 рік принесе два сонячних затемнення, гідних заголовків gulfnews.com:
- 17 лютого 2026 – Кільцеподібне сонячне затемнення: Відбудеться кільцеподібне затемнення (часто зване «кільцем вогню»), шлях якого проходитиме переважно над віддаленою Антарктидою. У момент максимальної фази Місяць закриє близько 92% Сонця, залишаючи яскраве кільце на термін до 2 хвилин livescience.com. На жаль для мисливців за затемненнями, це «кільце вогню» буде видно лише тим, хто перебуває у дуже важкодоступній частині Антарктиди space.com. Однак велика навколишня територія (включаючи частини Африки, Південної Америки та океани) побачить часткове затемнення від цієї події science.nasa.gov. По суті, затемнення лютого 2026 року майже є протилежністю вересня 2025 – це кільцеподібне, а не часткове, але знову ж таки переважно антарктичне. Дехто жартома зазначив, що «іноді пінгвінам щастить найбільше» livescience.com, коли йдеться про ці полярні затемнення!
- 12 серпня 2026 – Повне сонячне затемнення: Це те велике затемнення, на яке багато хто чекає. У цей день повне сонячне затемнення пройде через частини Північної півкулі, включаючи Гренландію, Ісландію та Іспанію, а часткові фази будуть видимі на більшій частині Європи, Північної Америки та Північної Африки science.nasa.gov. Повна фаза в Іспанії (наприклад) триватиме близько 2 хвилин. Це, ймовірно, буде наймасовіше спостережуване затемнення з 2017/2024 років для США та 2021 року для Антарктиди. Якщо ви відчували себе трохи обділеними під час часткового затемнення 2025 року, позначте в календарі серпень 2026 – мільйони людей у густонаселених районах зможуть побачити повне або часткове затемнення. Також варто зазначити, що шлях повного затемнення 2026 року над Іспанією стане прологом до ще довшого повного затемнення у серпні 2027 року, яке пройде над Європою та Близьким Сходом. Ми вступаємо у чудовий період затемнень.
Щодо недавніх подій, окрім повного сонячного затемнення у квітні 2024 року, також було кільцеподібне затемнення у жовтні 2023 року (над західною частиною Америки), яке привернуло багато уваги. У 2025 році, окрім двох часткових сонячних затемнень, відбулися й два повних місячних затемнення, про які ми згадували – ними насолоджувалися спостерігачі за небом у всьому світі (березневе затемнення 2025 року під час «Повного місяця хробака» та вересневе затемнення 2025 року під час «Повного місяця кукурудзи», обидва рази Місяць ставав червоним). Кожен тип події має свою привабливість: місячні затемнення цінують за їхній колір і спокій (можна просто спостерігати, як Місяць повільно темніє), а сонячні затемнення – це завжди велика драма у короткий проміжок часу.
Інші небесні явища, з якими часто порівнюють, включають вирівнювання планет або транзити. Наприклад, у 2025 році було багато розмов про те, що Сатурн досягне опозиції того ж вікенду, що й це затемнення. Насправді, в ніч на 21 вересня 2025 року (всього через кілька годин після затемнення) Сатурн був найбільшим і найяскравішим за рік, перебуваючи прямо навпроти Сонця на небі Землі timeanddate.com. Це означало, що спостерігачі за небом у регіонах, де не було затемнення, принаймні мали нічне видовище: вони могли звернути увагу на Сатурн, можливо, навіть побачити його кільця через телескоп, оскільки ця планета з кільцями сяяла всю ніч. Це цікаве співпадіння, що коли Сонце і Місяць “танцювали” на світанку в одній півкулі, Сатурн освітлював нічне небо в іншій. Астрономи відзначили, що опозиція Сатурна, яка співпала з рівноденням на Землі у 2025 році, створила гарний момент, адже Сатурн був видимий близько 12 годин протягом ночі рівнодення timeanddate.com. Тож можна сказати, що кінець вересня 2025 року справді мав щось для кожного: затемнення на світанку і яскравий Сатурн уночі.
Крім того, метеорні потоки, такі як Драконіди на початку жовтня 2025 року, були на горизонті, а планета Венера була помітною на ранковому небі пізніше того ж року. Кожна подія – затемнення, метеорні потоки, опозиції планет – дарує своє власне диво. Однак затемнення залишаються відносно рідкісними для будь-якої конкретної місцевості. Наприклад, Нова Зеландія, яка спостерігала це часткове затемнення у 2025 році, не побачить повного сонячного затемнення на своїй території ще багато років, тож це часткове стало подією, яку варто цінувати.
Підсумки та додаткові ресурси
Часткове сонячне затемнення 21 вересня 2025 року стало вражаючим видовищем на небі для тих, хто був на його шляху, і об’єктом захоплення для астрономів-ентузіастів у всьому світі. Воно продемонструвало складний орбітальний механізм нашої Сонячної системи – від вирівнювання, що спричинило затемнення, до збігу з рівноденням і його місця у повторюваному циклі Сароса. Навіть якщо це було лише часткове затемнення, воно нагадало нам про грандіозний масштаб космічних подій, що відбуваються над нами, іноді лише для небагатьох свідків (і випадкового пінгвіна 🐧).
Для всіх, хто прагне дізнатися більше або пережити цю подію ще раз, ось кілька надійних джерел і посилань:
- Інформація про затемнення NASA: Сторінка NASA про затемнення містить технічні деталі та карти для цього і майбутніх затемнень science.nasa.gov. Це чудова відправна точка для розуміння шляхів і часу затемнень у світі.
- Портал затемнень TimeandDate: На сайті Timeanddate.com є відмінна інтерактивна карта та місцевий час для затемнення 21 вересня 2025 року skyatnightmagazine.com skyatnightmagazine.com, а також повтор їхньої прямої трансляції. Ви можете ввести будь-яке місто, щоб дізнатися, чи було там видно затемнення і як саме.
- Статті EarthSky та Space.com: Стаття EarthSky “Глибоке часткове сонячне затемнення 21 вересня 2025 року” earthsky.org та матеріал Space.com space.com space.com пропонують огляди, зрозумілі для читачів, включаючи поради з безпеки та цікаві факти. Часто містять коментарі експертів і посилання на пов’язані астрономічні події.
- Матеріал Live Science: Стаття на Live Science журналіста Джеймі Картера яскраво описує, чого очікувати, вводить термін “серпневий світанок” і дає погляд з місця подій (наприклад, як це бачить Данідін порівняно з Фіджі) livescience.com livescience.com.
- Експертний коментар King’s College London: Для більш наукового розбору читайте новину KCL з коментарем д-ра Балажі kcl.ac.uk kcl.ac.uk – чудовий матеріал, який пояснює поняття сезону затемнень і наголошує на безпеці, корисний для освітян і допитливих читачів.
- Путівники по майбутніх затемненнях: Якщо ця подія вас зацікавила, перегляньте ресурси щодо затемнень 2026 року. NASA, Space.com та різні астрономічні журнали вже почали публікувати путівники для кільцеподібного затемнення у лютому 2026 року та повного затемнення у серпні 2026 року science.nasa.gov. Якщо плануєте подорож, варто готуватися заздалегідь!
Зрештою, чи ви спостерігали часткове затемнення 2025 року особисто на світанку, дивилися його онлайн, чи просто читаєте про нього зараз — це свідчення того захоплення, яке може викликати астрономія. Навіть часткове затемнення — по суті космічний збіг тіней — може об’єднати людей у захопленні величчю природи. А якщо ви його пропустили, не хвилюйтеся: продовжуйте дивитися вгору, адже небо завжди готує нове шоу. Ясного неба і приємних спостережень!
Джерела:
- NASA – «Eclipses and the Moon» (Майбутні сонячні затемнення) science.nasa.gov science.nasa.gov
- Space.com – Daisy Dobrijevic, «Don’t miss the partial solar eclipse Sept. 21! Where, when and how to see it» space.com space.com
- Live Science – Jamie Carter, «‘Crescent sunrise’ solar eclipse… here’s where to see it» livescience.com livescience.com
- EarthSky – Marcy Curran, «A deep partial solar eclipse September 21, 2025» earthsky.org earthsky.org
- King’s College London – Dr. Shyam Balaji, Експертний коментар: рівнодення та часткове сонячне затемнення kcl.ac.uk kcl.ac.uk
- Gulf News – B. Menon, «Останнє сонячне затемнення 2025 року прикрасить небо в неділю ввечері» gulfnews.com gulfnews.com
- BBC Sky at Night Magazine – Iain Todd, «Часткове сонячне затемнення над Новою Зеландією, Австралією, Антарктидою» skyatnightmagazine.com skyatnightmagazine.com
- Timeanddate – G. Jones, «Побачте Сатурн у найкращому вигляді близько 21 вересня» (протистояння Сатурна 2025) timeanddate.com timeanddate.com
