Дрони в Україні (2022–2025): Комплексний звіт

від Marcin Frąckiewicz
в Дрони, Технології, Україна
увімк. 2 Червня 2025

Drones in Ukraine (2022–2025): A Comprehensive Report

Ukrspecsystems – “ветеран” галузі, відомий БПЛА PD-2 (середньорадіусний, з вертикальним зльотом) і Shark. Основна спеціалізація – дальня розвідка, корекція артилерії, зараз і для цивільних задач uasvision.com.
Skyeton – виробник довготривалого БПЛА Raybird-3 (на базі ACS-3), до 28 годин висіння й 2500 км радіусу дії unmannedsystemstechnology.com. Активний учасник “цифрової аграрної революції” після війни.
Антонов – почав виробництво АН-196 “Лютий” — ударний дрон дальньої дії (€200 000/шт.), що використовується для “рейдів” у тилу uasvision.com.
Vyriy – Стартап-виробник FPV-дронів “Мольфар”, які є одними з найефективніших на фронті. Відзначається стійкістю до РЕБ і локалізованим виробництвом (до 70% деталей українські) uasvision.com.
Skyfall – один із основних виробників FPV-дронів із масовим виробництвом моделей Vampire (гантельний вантаж до 15 кг) і Shrike.
TAF (Terminal Automatic Factory) – імовірно лідер з виробництва FPV-дронів по кількості: станом на 2025 рік 40 000 FPV на місяць uasvision.com.
Athlon Avia – ще з 2014 року виробляє Furia (дальня міні-розвідка), “Грім/Thunder” (барражуюча зброя).
UkrJet – виробник UJ-22 “Airborne”, невеликого пропелерного БПЛА для дальніх ударів uasvision.com.
Terminal Autonomy – новачок із міжнародною участю, виготовляє AQ-100, AQ-400 “Scythe” – дешеві ударні дрони із фанери (uasvision.com).
Airlogix – спочатку робили вантажні дрони, після війни спеціалізувалися на ISTAR БПЛА GOR (4 години в повітрі, ~$200 000).

(Це лише невелика вибірка — всього в Україні сотні виробників, більшість яких утворилися з волонтерських чи аматорських ініціатив.)
Держава активно стимулює галузь: з 2022 року діє програма “Армія дронів”, а в 2023 році — оборонний інкубатор Brave1 (georgetownsecuritystudiesreview.org). Україна вже має одну з найбільших у світі виробничих потужностей для тактичних і далекобійних БПЛА (georgetownsecuritystudiesreview.org), та планує стати експортером одразу після скасування воєнних обмежень (uasvision.com).

Іноземні постачальники дронів Україні

Міжнародні партнери зіграли вирішальну роль на ранньому етапі великої війни. Основні постачальники й виробники:

Baykar (Туреччина) – виробник Bayraktar TB2, поставив близько 50 TB2 для України euromaidanpress.com. У 2023 році Baykar інвестує $100 млн у завод TB2 і Akıncı в Україні (businessinsider.com).
AeroVironment (США) – розробник барражуючих боєприпасів Switchblade та Phoenix Ghost. Україна отримала більше 700 Switchblade та ~1800 Phoenix Ghost defensescoop.com.
Teledyne FLIR (США/Норвегія) – виробник Black Hornet — надкомпактних розвідувальних дронів для піхоти. Велика Британія й Норвегія подарували Україні цілу партію reuters.com.
DJI (Китай) – хоча китайська влада не надає офіційну підтримку, комерційні квадрокоптери DJI Mavic — масово застосовуються обома сторонами (georgetownsecuritystudiesreview.org).
WB Group (Польща) – поставив Україні дрони-камікадзе Warmate та FlyEye (розвідка) en.wikipedia.org.
США, Велика Британія, інші країни НАТО – поставки Malloy heavy-lift drones, ScanEagle, Луна X-2000, Vector, проєкти чеських та литовських ударних дронів (наприклад, “Бівой”).
Громадські ініціативи – літувальські, польські, латвійські та інші громадські збори коштів на Bayraktar та DJI для України.
Інші: Ізраїль офіційно не продає, але певні ізраїльські безпілотники в українців з’являлися обхідними шляхами; Японія допомагає із де-мініруючими дронами; Канада (Draganfly) — гуманітарні БПЛА; Турецька STM Kargu; США MQ-1C/Gray Eagle (не були поставлені).

В підсумку, дронова міць України — це спільна справа: гнучкість і масовість дала вітчизняна промисловість, технології та перехідне залізо — союзники. Разом це забезпечило різноманіття й стійкість флоту БПЛА на війні.

Еволюція дронової індустрії України під час війни

За роки великої війни (2022–2025) дронова індустрія України перетворилася з маленької й фрагментарної галузі на справжню виробничу потугу. Ще у 2021 році було кілька гравців, невеликі партії власних дронів (в основному перелаштування цивільних платформ). Від 2022 року — вибух: масове серійне виробництво, технологічний прорив і значні інвестиції georgetownsecuritystudiesreview.org.

Вражаючий показник — обсяги виробництва. Міністр оборони України вказував, що наша країна стала світовим лідером за кількістю тактичних і дальніх БПЛА. У 2024 році на українських заводах виготовлялося більше 2 мільйонів дронів на рік — зі ~20 000 FPV на місяць на початку року до 200 000 на місяць у 2025 (georgetownsecuritystudiesreview.org). За офіційними словами президента, Україна у 2025 році здатна виробляти до 4 мільйонів дронів на рік. Це стало можливим завдяки зростанню кількості виробників: із 7 до приблизно 500 на 2025 рік.

Головна стратегія — локалізація й незалежність від імпорту. Держава стимулювала компонування БПЛА з щонайменше 50% українських деталей: Vyriy, наприклад, у 2024 році випускав дрони на 70% із вітчизняних комплектуючих, включно з електронікою й тепловізорами. Це знижує ризики зриву поставок і дозволяє адаптувати моделі до фронтових потреб (наприклад, у частоті зв’язку для протидії РЕБ ворога). Програми Brave1 і “Армія дронів” лише у 2023–2024 роках видали понад ₴1,3 млрд грантів (~$8 млн) на підтримку стартапів, інженерів і розробників. Надалі бюрократичні бар’єри спрощувалися, бо нові моделі тестували й впроваджували фактично за кілька місяців із першого запиту фронту atlanticcouncil.org.

Ще одна риса розвитку — підвищення якісних характеристик і темпів зростання виживання БПЛА на полі бою (з 30% до 70%). Та навіть якщо окремі FPV не долітають через посилену РЕБ чи ППО, масовість “засипає” ворога: кількість перетворюється в якість. Це підтверджували українські командири: “чим більше FPV запущено — тим більші втрати ворога, навіть з огляду на відсоток невдач”.

Зіткнувшись із “насиченням ринку” на кінець 2024 — не всі заводи були здатні постачати на фронт все, що випускали. Україна планує відкрити експорт ринку дронів навіть до завершення війни: частина доходу повертатиметься в оборону. Складність — у ризиках саботажу: російські війська часто обстрілюють дронові заводи, діють диверсанти. Тому виробництво дедалі більше децентралізоване (невеликі фабрики, секретність локацій) і захищене від розвідки.

Незважаючи на складнощі, Україна заклала підвалини для майбутньої “Силіконової долини оборонних технологій” — застосовуючи досвід “дронових” інновацій для залучення міжнародних інвестицій і талантів. БПЛА (повітряні, безпілотні наземні та морські) — вже пріоритет нової економіки України: “з країни-імпортера безпілотників ми стали експортером та лідером у технологіях дронових воєн”.

Майбутнє: очікувані тренди у військовому та цивільному використанні дронів

Після 2025 року Україна має амбітні плани щодо дронів для ЗСУ й мирної економіки. Досвід війни сформував розуміння головних напрямків подальшого розвитку. Ось ключові прогнози для дронового ландшафту України:

Дрони нового покоління (AI, автономність): Найбільше значення матимуть дрони, здатні діяти без радіозв’язку з оператором. Україна швидко розвиває дрони безпілотники зі штучним інтелектом, які самостійно розпізнають цілі та приймають рішення в реальному часі (reuters.com). У 2024 році вже випробувано низку моделей, що заходять на автозахоплення цілі — “їх неможливо заглушити”. Надалі прогнозується перехід до роїв і автономних атак. Також будуть поширюватись волоконно-оптичні дрони на кабелі — це забезпечує десятки км безпечного управління (atlanticcouncil.org).
Розширення типів дронів (наземні та морські роботи): Після успіху в повітряній і морській війні, акцент переходитиме на наземні безпілотники для великого фронтового ресаплаю, розвідки, ураження, евакуації поранених тощо. У майбутньому бойові частини можуть мати цілі взводи наземних “роботів”. У морській галузі з’являться підводні дрони і ще швидші надводні платформи. Головна теза військових аналітиків: “хто вкладе у технології, той переможе” (atlanticcouncil.org).
Системи контрдронової боротьби: Україна зосередить ще більше ресурсів на багаторівневу ППО проти дронів — від РЕБ та лазерної зброї до антидронових БПЛА-перехоплювачів (“дрон-цуценя проти дрону-камікадзе”). Здобутий реальний досвід стане основою нових експортних рішень.
“Дрон-бум” у цивільних секторах після війни: Завершення війни відкриє небо для масового застосування дронів в агросекторі, будівництві, сервісах. Багато стартапів уже створюють моделі подвійного (військово-цивільного) призначення.
Логістика та міська аеромобільність: Українські пошти та приватні компанії знову розгорнуть експериментальні й згодом системні маршрути доставки дронами, особливо в сільській місцевості. Можливості аеромобільності (таксі-дрони, дрони-“швидка допомога”) — вже не фантастика.
Міжнародна співпраця й експорт: Українські виробники активно готуються до експорту БПЛА у Європу, Азію, Африку — і у військовому, і в цивільному сегменті. Було започатковано спільні R&D-проекти з європейськими інвесторами (наприклад, у сільськогосподарських дронах cleantechnica.com).
Інновації і “Долина дронів”: Держава прагне до довгострокового лідерства у світовій дроновій індустрії, стимулюючи екосистему R&D (від безшумних, помітних для радара FPV до гіперзвукових або космічних БПЛА). Українські університети й стартапи стануть генераторами не лише військових, а й комерційних breakthrough-ів у сфері штучного інтелекту, робототехніки й аерокосміки.

Підсумовуючи: використання дронів Україною у 2022–2025 роках стало безпрецедентним прецедентом для всього світу, що трансформував як концепцію війни, так і формат життя у мирний час. Дрони допомогли Україні компенсувати традиційну нерівність сил у війні та стати інноватором і виробником БПЛА світового масштабу. Цей досвід “переписав” правила сучасної дронової війни – спадщина, яку Україна буде використовувати, захищаючи свободу і розвиваючи майбутню економіку. Як зазначає генерал Залужний, війна “кардинально змінила” обличчя сучасності, а надалі перемога залежатиме від технологічної швидкості випередження ворога atlanticcouncil.org. Українці мають всі шанси перемогти у цьому змаганні – дрони, які захистили свободу у війні, стануть інструментами економіки й безпеки в майбутньому мирі.

Джерела: Інформація звіту базується на аналітиці, новинах і експертних даних 2022–2025 років за матеріалами Reuters, Atlantic Council, Kyiv Post, DefenseScoop, CleanTechnica і інших (див. вбудовані посилання).

Baykar (Туреччина) – виробник Bayraktar TB2, поставив близько 50 TB2 для України euromaidanpress.com. У 2023 році Baykar інвестує $100 млн у завод TB2 і Akıncı в Україні (businessinsider.com).
AeroVironment (США) – розробник барражуючих боєприпасів Switchblade та Phoenix Ghost. Україна отримала більше 700 Switchblade та ~1800 Phoenix Ghost defensescoop.com.
Teledyne FLIR (США/Норвегія) – виробник Black Hornet — надкомпактних розвідувальних дронів для піхоти. Велика Британія й Норвегія подарували Україні цілу партію reuters.com.
DJI (Китай) – хоча китайська влада не надає офіційну підтримку, комерційні квадрокоптери DJI Mavic — масово застосовуються обома сторонами (georgetownsecuritystudiesreview.org).
WB Group (Польща) – поставив Україні дрони-камікадзе Warmate та FlyEye (розвідка) en.wikipedia.org.
США, Велика Британія, інші країни НАТО – поставки Malloy heavy-lift drones, ScanEagle, Луна X-2000, Vector, проєкти чеських та литовських ударних дронів (наприклад, “Бівой”).
Громадські ініціативи – літувальські, польські, латвійські та інші громадські збори коштів на Bayraktar та DJI для України.
Інші: Ізраїль офіційно не продає, але певні ізраїльські безпілотники в українців з’являлися обхідними шляхами; Японія допомагає із де-мініруючими дронами; Канада (Draganfly) — гуманітарні БПЛА; Турецька STM Kargu; США MQ-1C/Gray Eagle (не були поставлені).

Еволюція дронової індустрії України під час війни

Майбутнє: очікувані тренди у військовому та цивільному використанні дронів

Дрони нового покоління (AI, автономність): Найбільше значення матимуть дрони, здатні діяти без радіозв’язку з оператором. Україна швидко розвиває дрони безпілотники зі штучним інтелектом, які самостійно розпізнають цілі та приймають рішення в реальному часі (reuters.com). У 2024 році вже випробувано низку моделей, що заходять на автозахоплення цілі — “їх неможливо заглушити”. Надалі прогнозується перехід до роїв і автономних атак. Також будуть поширюватись волоконно-оптичні дрони на кабелі — це забезпечує десятки км безпечного управління (atlanticcouncil.org).
Розширення типів дронів (наземні та морські роботи): Після успіху в повітряній і морській війні, акцент переходитиме на наземні безпілотники для великого фронтового ресаплаю, розвідки, ураження, евакуації поранених тощо. У майбутньому бойові частини можуть мати цілі взводи наземних “роботів”. У морській галузі з’являться підводні дрони і ще швидші надводні платформи. Головна теза військових аналітиків: “хто вкладе у технології, той переможе” (atlanticcouncil.org).
Системи контрдронової боротьби: Україна зосередить ще більше ресурсів на багаторівневу ППО проти дронів — від РЕБ та лазерної зброї до антидронових БПЛА-перехоплювачів (“дрон-цуценя проти дрону-камікадзе”). Здобутий реальний досвід стане основою нових експортних рішень.
“Дрон-бум” у цивільних секторах після війни: Завершення війни відкриє небо для масового застосування дронів в агросекторі, будівництві, сервісах. Багато стартапів уже створюють моделі подвійного (військово-цивільного) призначення.
Логістика та міська аеромобільність: Українські пошти та приватні компанії знову розгорнуть експериментальні й згодом системні маршрути доставки дронами, особливо в сільській місцевості. Можливості аеромобільності (таксі-дрони, дрони-“швидка допомога”) — вже не фантастика.
Міжнародна співпраця й експорт: Українські виробники активно готуються до експорту БПЛА у Європу, Азію, Африку — і у військовому, і в цивільному сегменті. Було започатковано спільні R&D-проекти з європейськими інвесторами (наприклад, у сільськогосподарських дронах cleantechnica.com).
Інновації і “Долина дронів”: Держава прагне до довгострокового лідерства у світовій дроновій індустрії, стимулюючи екосистему R&D (від безшумних, помітних для радара FPV до гіперзвукових або космічних БПЛА). Українські університети й стартапи стануть генераторами не лише військових, а й комерційних breakthrough-ів у сфері штучного інтелекту, робототехніки й аерокосміки.

Ukrspecsystems – “ветеран” галузі, відомий БПЛА PD-2 (середньорадіусний, з вертикальним зльотом) і Shark. Основна спеціалізація – дальня розвідка, корекція артилерії, зараз і для цивільних задач uasvision.com.
Skyeton – виробник довготривалого БПЛА Raybird-3 (на базі ACS-3), до 28 годин висіння й 2500 км радіусу дії unmannedsystemstechnology.com. Активний учасник “цифрової аграрної революції” після війни.
Антонов – почав виробництво АН-196 “Лютий” — ударний дрон дальньої дії (€200 000/шт.), що використовується для “рейдів” у тилу uasvision.com.
Vyriy – Стартап-виробник FPV-дронів “Мольфар”, які є одними з найефективніших на фронті. Відзначається стійкістю до РЕБ і локалізованим виробництвом (до 70% деталей українські) uasvision.com.
Skyfall – один із основних виробників FPV-дронів із масовим виробництвом моделей Vampire (гантельний вантаж до 15 кг) і Shrike.
TAF (Terminal Automatic Factory) – імовірно лідер з виробництва FPV-дронів по кількості: станом на 2025 рік 40 000 FPV на місяць uasvision.com.
Athlon Avia – ще з 2014 року виробляє Furia (дальня міні-розвідка), “Грім/Thunder” (барражуюча зброя).
UkrJet – виробник UJ-22 “Airborne”, невеликого пропелерного БПЛА для дальніх ударів uasvision.com.
Terminal Autonomy – новачок із міжнародною участю, виготовляє AQ-100, AQ-400 “Scythe” – дешеві ударні дрони із фанери (uasvision.com).
Airlogix – спочатку робили вантажні дрони, після війни спеціалізувалися на ISTAR БПЛА GOR (4 години в повітрі, ~$200 000).

Іноземні постачальники дронів Україні

Baykar (Туреччина) – виробник Bayraktar TB2, поставив близько 50 TB2 для України euromaidanpress.com. У 2023 році Baykar інвестує $100 млн у завод TB2 і Akıncı в Україні (businessinsider.com).
AeroVironment (США) – розробник барражуючих боєприпасів Switchblade та Phoenix Ghost. Україна отримала більше 700 Switchblade та ~1800 Phoenix Ghost defensescoop.com.
Teledyne FLIR (США/Норвегія) – виробник Black Hornet — надкомпактних розвідувальних дронів для піхоти. Велика Британія й Норвегія подарували Україні цілу партію reuters.com.
DJI (Китай) – хоча китайська влада не надає офіційну підтримку, комерційні квадрокоптери DJI Mavic — масово застосовуються обома сторонами (georgetownsecuritystudiesreview.org).
WB Group (Польща) – поставив Україні дрони-камікадзе Warmate та FlyEye (розвідка) en.wikipedia.org.
США, Велика Британія, інші країни НАТО – поставки Malloy heavy-lift drones, ScanEagle, Луна X-2000, Vector, проєкти чеських та литовських ударних дронів (наприклад, “Бівой”).
Громадські ініціативи – літувальські, польські, латвійські та інші громадські збори коштів на Bayraktar та DJI для України.
Інші: Ізраїль офіційно не продає, але певні ізраїльські безпілотники в українців з’являлися обхідними шляхами; Японія допомагає із де-мініруючими дронами; Канада (Draganfly) — гуманітарні БПЛА; Турецька STM Kargu; США MQ-1C/Gray Eagle (не були поставлені).

Еволюція дронової індустрії України під час війни

Майбутнє: очікувані тренди у військовому та цивільному використанні дронів

Дрони нового покоління (AI, автономність): Найбільше значення матимуть дрони, здатні діяти без радіозв’язку з оператором. Україна швидко розвиває дрони безпілотники зі штучним інтелектом, які самостійно розпізнають цілі та приймають рішення в реальному часі (reuters.com). У 2024 році вже випробувано низку моделей, що заходять на автозахоплення цілі — “їх неможливо заглушити”. Надалі прогнозується перехід до роїв і автономних атак. Також будуть поширюватись волоконно-оптичні дрони на кабелі — це забезпечує десятки км безпечного управління (atlanticcouncil.org).
Розширення типів дронів (наземні та морські роботи): Після успіху в повітряній і морській війні, акцент переходитиме на наземні безпілотники для великого фронтового ресаплаю, розвідки, ураження, евакуації поранених тощо. У майбутньому бойові частини можуть мати цілі взводи наземних “роботів”. У морській галузі з’являться підводні дрони і ще швидші надводні платформи. Головна теза військових аналітиків: “хто вкладе у технології, той переможе” (atlanticcouncil.org).
Системи контрдронової боротьби: Україна зосередить ще більше ресурсів на багаторівневу ППО проти дронів — від РЕБ та лазерної зброї до антидронових БПЛА-перехоплювачів (“дрон-цуценя проти дрону-камікадзе”). Здобутий реальний досвід стане основою нових експортних рішень.
“Дрон-бум” у цивільних секторах після війни: Завершення війни відкриє небо для масового застосування дронів в агросекторі, будівництві, сервісах. Багато стартапів уже створюють моделі подвійного (військово-цивільного) призначення.
Логістика та міська аеромобільність: Українські пошти та приватні компанії знову розгорнуть експериментальні й згодом системні маршрути доставки дронами, особливо в сільській місцевості. Можливості аеромобільності (таксі-дрони, дрони-“швидка допомога”) — вже не фантастика.
Міжнародна співпраця й експорт: Українські виробники активно готуються до експорту БПЛА у Європу, Азію, Африку — і у військовому, і в цивільному сегменті. Було започатковано спільні R&D-проекти з європейськими інвесторами (наприклад, у сільськогосподарських дронах cleantechnica.com).
Інновації і “Долина дронів”: Держава прагне до довгострокового лідерства у світовій дроновій індустрії, стимулюючи екосистему R&D (від безшумних, помітних для радара FPV до гіперзвукових або космічних БПЛА). Українські університети й стартапи стануть генераторами не лише військових, а й комерційних breakthrough-ів у сфері штучного інтелекту, робототехніки й аерокосміки.

Вступ

Період з 2022 по 2025 роки ознаменувався трансформацією України на епіцентр впровадження та інновацій у сфері дронів. Безпілотні літальні апарати (БПЛА), широко відомі як дрони, проникли майже в усі сфери українського військового, комерційного, цивільного та гуманітарного життя. У ході війни, спричиненої вторгненням Росії в 2022 році, дрони стали незамінним активом на полі бою, де їх використовують для задач від розвідки на передовій та точкових ударів до логістики й контрзаходів у галузі радіоелектронної боротьби. Водночас українське суспільство й промисловість залучили дронові технології до немілітарних цілей – від сільського господарства та моніторингу інфраструктури до ліквідації наслідків стихійних лих і доставки медичних препаратів. У цьому звіті міститься офіційний огляд використання дронів в Україні у 2022–2025 роках, з аналізом бойового застосування, цивільних сфер, основних виробників та постачальників (як вітчизняних, так і іноземних), еволюції української дронової індустрії в умовах війни та прогнозами розвитків у військовій та цивільній галузях.

Військове використання дронів у війні (2022–2025)

Українські військові готують великий квадрокоптер під час бойових дій. Дрони докорінно змінили військові операції у захисті України від російської агресії. До кінця 2023 року майже кожна українська бойова бригада інтегрувала дрони до своєї структури, маючи спеціалізовані підрозділи БПЛА для розвідки, коригування артилерії та ударних місій reuters.com reuters.com. Маленькі розвідувальні дрони стали ubiquitous на передовій – багато з них це серійні квадрокоптери на зразок китайских DJI Mavic, переоснащені для передачі військовим у траншеях живої відеокартинки поля бою reuters.com reuters.com. Ці недорогі квадрокоптери (вартістю лише 1 500–3 000 дол. США за одиницю) стали неоціненними для виявлення ворожих позицій і коригування артилерії reuters.com reuters.com. Великі літаючі дрони-крила з більшим радіусом дії та сучасною оптикою діють далі від фронту, здійснюючи глибоку розвідку в тилу ворога та передаючи координати в цифрові системи картографії на кшталт платформи «Кропива» reuters.com. Ця постійна аеророзвідка – часто виконувана командами цивільних операторів – надала українським силам значну перевагу у ситуативній обізнаності та точності виявлення цілей.

Бойові й ударні функції: Озброєні дрони та барражуючі боєприпаси широко застосовувалися Україною для безпосередніх атак. На початку війни турецький Bayraktar TB2 привернув увагу світу знищенням російської бронетехніки та автоколон. Україні було поставлено щонайменше 50 Bayraktar TB2, які на початку вторгнення суттєво деморалізували російські війська під Києвом і підняли бойовий дух українців businessinsider.com businessinsider.com. Втім, із розвитком у росіян ППО й РЕБ, Bayraktar перейшов переважно до розвідки, а масове застосування уражальних ударів стало неможливим businessinsider.com. До середини 2023 року українські командири зауважували, що через щільну протиповітряну оборону “важко знайти випадки для використання [TB2]” businessinsider.com businessinsider.com. Замість них Україна нарощувала використання менших дронів-камікадзе й дешевих боєприпасів. США поставили Україні сотні барражуючих боєприпасів Switchblade і подібних – понад 700 Switchblade (моделі 300 й 600) та близько 1800 Phoenix Ghost було передано до початку 2023 року defensescoop.com. Ці одноразові дрони можна запускати із труби по наземних або артилерійських цілях – при зіткненні вибухають. Польща передала WB Electronics Warmate, а Велика Британія з Норвегією надали мікродрони Black Hornet для розвідки на ближніх відстанях reuters.com reuters.com.

Мабуть, найреволюційнішим стало масове використання FPV-дронів-камікадзе (First Person View). Це дешеві, швидкі квадрокоптери чи малі крилаті дрони родом із моделізму, тепер оснащені вибухівкою і камерою з відеосигналом у VR-окуляри пілота reuters.com reuters.com. FPV-дрон коштує лише $400–500 (плюс граната/бойова частина) reuters.com reuters.com, проте здатен знищити техніку на мільйони доларів reuters.com reuters.com. FPV-дрони, керовані майстерними пілотами, приписують до 60–80% втрат від певної техніки у росіян у 2023 році georgetownsecuritystudiesreview.org georgetownsecuritystudiesreview.org. Українські війська регулярно публікують відео FPV-атак на бронетехніку ворога reuters.com. Ці дрони важко перехопити: вони летять низько й швидко, та здатні переслідувати рухомі цілі з високою точністю reuters.com. Також використовуються комерційні квадрокоптери для скидання гранат чи мінометних мін зверху — тепер ворог постійно насторожі через гул дронів reuters.com. До кінця 2023 року у ЗСУ з’явилися спеціалізовані ротні підрозділи ударних дронів, а майже у кожному взводі діяли власні розвідувальні дрони для тактичної обізнаності reuters.com. Уряд розгорнув надмасштабну програму виробництва до мільйона FPV-дронів у 2024 році для задоволення потреб фронту reuters.com. На початку 2025 року Україна випускала вже близько 200 000 FPV-дронів на місяць завдяки розгортанню власного виробництва atlanticcouncil.org.

Далекобійні удари: Дрони використовувалися обома сторонами й поза лінією фронту. Восени 2022 року Росія почала застосовувати Shahed-136 (поставлені Іраном) для атак по містах і інфраструктурі України reuters.com. Shahed-136 має форму дельта-крила, до 2500 км дальності, малу радіолокаційну помітність і коштує менше $100 000 – дешевше більшості ракет reuters.com. Автономні рої Shahed’ів змушували Україну витрачати цінні ППО-ракети чи збивати їх кулеметами. Україна у відповідь вдосконалювала тактику (наприклад, монтувала ППО на пікапах). Також Україна розробила власні далекобійні ударні дрони для ударів углиб території Росії reuters.com. Серед прикладів — UJ-22 від UkrJet (дальність 800 км), який використовувався для підриву баз і складів пального reuters.com. Також Україна створює більші дрони дальньої дії, як “Лютий” від Антонова. У 2023-2025 роках цими дронами були уражені російські аеродроми, склади БК і навіть паливна інфраструктура на сотні кілометрів у тилу atlanticcouncil.org. Президент Зеленський назвав новий флот БПЛА “очевидною і ефективною гарантією” безпеки – оскільки вони дозволяють відповідати на загрози й на відстані.

Радіоелектронна боротьба і протидія: Інтенсивне «дронове протистояння» призвело до не менш інтенсивної війни у радіоефірі. Найефективнішим захистом стала електронна боротьба та глушіння reuters.com. Українські і російські частини насичують фронт батальонними системами РЕБ, що глушать GPS чи радіоканали дронів, зриваючи управління або відеосигнал. Відтак розгорнулася високоінтелектуальна “гра в кішки й мишки” – дрони змінюють канали, ворог змінює параметри глушіння. Пілоти повідомляли, що мусили постійно переходити на нові спектри і ставити ретранслятори (подекуди піднімаючи на інший дрон) для зв’язку поза видимістю. Обидві сторони використовують переносні “антидронові рушниці” для приглушення малих квадрокоптерів. У відповідь на зміни ворога у частотах, частина старої апаратури українців стала неефективною, фронт перенасичується зонами глушіння і іноді заважає своїм же БПЛА. Для подолання проблеми глушіння, обидві сторони розробляють безпілотники, що працюють автономно або по незавадним каналам – як-от дрони з керуванням на основі штучного інтелекту, щоб під час атаки не залежати від живого зв’язку. Уже є перші моделі, які визначають ціль та самостійно наводяться без подальшого впливу оператора: їх неможливо заглушити як звичайний дрон. Ще один тренд — волоконно-оптичні дрони на дроті, які керуються не по радіо, а по кабелю. Такі системи вже впроваджуються в Росії, Україна теж переходить на подібні платформи, що дозволяють уникати РЕБ противника. Очевидно, що автономізація й нові способи управління визначатимуть наступний етап безпілотних війн.

Логістика та інші військові завдання: Окрім бою і розвідки, Україна експериментує із застосуванням дронів для логістики на полі бою. Невеликі мультикоптери іноді використовуються для доставки боєприпасів, води чи медикаментів до взводів у складнодоступних точках, уникаючи ризику для людей. Проєкти великих вантажних дронів розроблялися ще до війни (наприклад, стартап Airlogix із важкими коптерами), після вторгнення вони були перепрофільовані під військову розвідку. Масова доставка поки обмежена через контроль повітряного простору й вантажність, однак надалі ЗСУ розглядають ідею дрон-мулів — для транспортування необхідного у небезпечні зони.

Морські дрони: Україна стала піонером і в застосуванні морських безпілотників (surface drones), додавши новий вимір до дронових війн. Починаючи з 2022 року, ВМС та спецпідрозділи розпочали атаки на російські кораблі замінованими катерами на дистанційному управлінні. Ці морські дрони проникали в порти, пошкодили й навіть потопили декілька російських суден atlanticcouncil.org. Це змусило Чорноморський флот РФ відступити з портів Криму і частково зламало морську блокаду українського експорту зерна. До кінця 2024 року в Україні з’явилися озброєні морські дрони з ракетами та ППО, фактично перетворивши їх на мобільні платформи запуску. У 2025 році вперше в історії морський дрон України збив у Чорному морі кілька російських гелікоптерів, а потім навіть два винищувачі ворога. У 2024 році Україна здійснила першу у світі повністю безлюдну комбіновану атаку, координуючи наземні роботи й FPV-дрони повністю дистанційно – знакова сторінка в еволюції дронових воєн.

Використання дронів у цивільних і комерційних сферах України

Окрім безпосередніх бойових дій, дрони дедалі активніше впроваджуються у цивільні й комерційні сектори України – насамперед під впливом воєнних інновацій. Яскравий приклад — аграрний сектор: українські фермери все активніше використовують дрони для моніторингу посівів, внесення засобів захисту, сівби й інших задач точного землеробства. До війни агродрони лише набирали популярність, а після — набутий бойовий досвід інженерів значно посилив дронову експертизу, яку зараз перепрофілюють для підвищення врожайності cleantechnica.com. Наприклад, PD-2 від Ukrspecsystems (розвідувальний дрон із вертикальним зльотом) можна переобладнати для фотозйомки великих полів. Інший БПЛА — Raybird-3 від Skyeton — має 28 годин польоту і був створений для розвідки, але прекрасно підходить для агропейджинга на великих площах cleantechnica.com. Дрон Skyfall “Vampire”, спершу формат бойового FPV, може нести 15 кг корисного вантажу, тож використовується для доступної розсипки добрив чи насіння з повітря cleantechnica.com. Провідні виробники вже пропонують цивільні модифікації військових дронів; Ukrspecsystems і Skyeton мають всі ресурси перекваліфікувати бойові БПЛА у агротехніку буквально за лічені тижні. Також численні стартапи й компанії з досвідом у військовій сфері (наприклад, Athlon Avia) входять у ринок агродронів; використовуючи свої напрацювання в автопілотах і сенсорах — для завдань аерофотозйомки й автоматизованого внесення засобів захисту cleantechnica.com.

Аграрний сектор України отримає “дрон-дивіденди” після війни: дрони можуть значно підвищити врожайність і ефективність за рахунок контролю здоров’я посівів, точкового внесення засобів та інспекції великих агрополів у умовах дефіциту робочої сили cleantechnica.com. Прорив у виробництві дронів, досягнутий під час війни, дозволив Україні претендувати на роль основного постачальника агродронів у Європі. Уже зараз українські компанії готують експансію на ринки ЄС і Північної Африки, де попит на прецизійне землеробство зростає через кліматичні й водні проблеми cleantechnica.com. Європейські агроконцерни (Bayer, Syngenta) потенційно стануть клієнтами, готовими вбудовувати українські дрони в цифрові програми землеробства cleantechnica.com. Отже, ті ж дрони, що захищали українські поля від ворога, скоро підвищуватимуть їхню віддачу.

Інфраструктура та промисловість: Дрони важливі й для моніторингу інфраструктури, у тому числі ремонту та інспекції – особливо на тлі боїв. Енергетики й інженери використовують БПЛА для обстеження ліній електропередач, мостів, будівель. Після атак дрони допомагають швидко оглянути пошкодження, не ризикуючи людьми. БПЛА з камерами дістаються туди, куди саперам та іншим службам ще небезпечно потрапити, перевіряють тепломережі, контролюють стан промоб’єктів тощо. Навіть журналісти широко застосовують дрони для фільмування наслідків війни, оперативно висвітлюючи події для міжнародної спільноти captechu.edu. Це зробило БПЛА масовим буденним інструментом та ще більше поширило розуміння їхньої користі.

Доставка дронами і майбутні сервіси: Великомасштабні мережі доставки дронами поки гальмуються обмеженням повітряного простору. Проте до війни вже були експериментальні польоти “Нової Пошти” та держпошти наприклад між Києвом і Харковом у 2021 archive.kyivpost.com. Під час війни доставка дронами не була регулярною, однак БПЛА застосовували для нагальної адресної доставки в екстрених ситуаціях – наприклад, волонтери і медики відправляли медикаменти, кров чи їжу в заблоковані села. Після війни очікується новий бум розвитку комерційної дрон-логістики, в тому числі доставки e-commerce, ліків та пошти у віддалені райони, використання українських БПЛА. Воєнний досвід у сфері БПЛА активно перейде в економіку й надасть поштовх до розвитку нових технологій і сервісів.

Гуманітарні та аварійні застосування дронів

Дрони відіграли важливу гуманітарну роль в Україні: допомагали у реагуванні на надзвичайні ситуації, пошуку й рятуванню, доставці медичної допомоги та роботі з мінними загрозами. У бойових містах, де руйнування зробили багато будівель небезпечними, дрони стали справжнім порятунком для служб ДСНС. Компактні пошуково-рятувальні дрони із камерами й аудіозв’язком застосовували для пошуку людей під завалами без ризику для рятувальників captechu.edu. Вони здатні залетіти у небезпечні руїни, обстежувати підвалини й спілкуватися із заблокованими людьми. Спочатку такі дрони подарували США та благодійники, потім українські екіпажі навчилися працювати із сучасними системами для екстрених ситуацій. Окремі моделі можуть відштовхнути дверцята чи самостійно перевертатися, якщо перевернуті – це полегшує навігацію у складних завалах. Отже, дрони рятують десятки життів у перші “золоті години” після обстрілів без зайвої загрози для рятувальників.

Ще один напрям – доставка ліків дронами. На початку війни БФ “Revived Soldiers Ukraine” разом із виробником Draganfly запустили медичні дрони для транспортування медикаментів, крові та аптечок у “гарячі точки” nationaldefensemagazine.org. Такі дрони можуть брати до 16 кг і застосовують спеціальні термобокси nationaldefensemagazine.org. До літа 2022 року працювали вже сотні таких дронів nationaldefensemagazine.org. Дрони зависають і скидають пакунок, щоб населення брало медикаменти швидко та безпечно (nationaldefensemagazine.org). Таким чином дрони доставляють інсулін, антибіотики, воду тощо у найгарячіші точки.

Дрони стали героями і у ліквідації наслідків стихійних лих — наприклад, під час масштабної повені після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. Тоді Сили оборони України використовували БПЛА для виявлення заблокованих водою людей, доставки їм води й продуктів telegraph.co.uk. На опублікованих записах дрон опускав пляшки з водою до сім’ї на даху – ті кадри показали, наскільки безпілотники цінні у таких критичних випадках.

Останній і особливо важливий напрямок – розмінування територій. До 2023 року Україна стала однією з країн із найбільшим мінним забрудненням у світі. Тут дрони і ШІ дають прорив: українські й міжнародні фахівці використовують дрони зі спеціальними сенсорами (магнітометрами, георадарами) та ШІ для пошуку мін і фіксації їх координат jmu.edu. Наприклад, проєкт Safe Pro AI використовує машинне навчання для виявлення мін. Дрони сканують площі в рази швидше за саперів й без ризику для життя. Існують експериментальні дрони, здатні скидати невеликі заряди, підриваючи виявлені міни з повітря. Також тестують наземних “дрон-собак”, які заходять у мінні поля замість людей. Це вперше за десятиліття реальний технологічний прорив у гуманітарному розмінуванні. За оцінками, 30% території України – під загрозою мін. Такі AI-дрони-сапери допоможуть швидше повертати до життя поля і цілі громади inkstickmedia.com. Японія, Велика Британія й інші союзники допомагають українцям вдосконалювати ці технології та розгортати їх у широкому масштабі kyivpost.com. Таке впровадження БПЛА в гуманітарне розмінування не лише рятує життя саперів, а й дозволить швидше відновлювати економіку на постраждалих землях.

Таким чином, дрони в Україні є не лише інструментами війни, а і гуманізму – допомагають знаходити людей під завалами, доставляють допомогу, сприяють відновленню після бойових дій. Їхня багатофункціональність стане наукою для інших держав у майбутніх кризах.

Ключові виробники та постачальники дронів (Україна й іноземні)

Українське “дронове диво” забезпечили вітчизняні виробники, що швидко розгорнули виробництво на весь спектр задач, а також іноземні партнери, які постачали критичні системи та компоненти. Ось огляд основних акторів:

Українські виробники дронів

Війна перетворила Україну на “долину дронів” – якщо до 2022 року було лише 7 виробників, то на 2025 рік понад 500 українських компаній займалися дронами georgetownsecuritystudiesreview.org. Ось лише кілька найяскравіших прикладів:

Дрони нового покоління (AI, автономність): Найбільше значення матимуть дрони, здатні діяти без радіозв’язку з оператором. Україна швидко розвиває дрони безпілотники зі штучним інтелектом, які самостійно розпізнають цілі та приймають рішення в реальному часі (reuters.com). У 2024 році вже випробувано низку моделей, що заходять на автозахоплення цілі — “їх неможливо заглушити”. Надалі прогнозується перехід до роїв і автономних атак. Також будуть поширюватись волоконно-оптичні дрони на кабелі — це забезпечує десятки км безпечного управління (atlanticcouncil.org).
Розширення типів дронів (наземні та морські роботи): Після успіху в повітряній і морській війні, акцент переходитиме на наземні безпілотники для великого фронтового ресаплаю, розвідки, ураження, евакуації поранених тощо. У майбутньому бойові частини можуть мати цілі взводи наземних “роботів”. У морській галузі з’являться підводні дрони і ще швидші надводні платформи. Головна теза військових аналітиків: “хто вкладе у технології, той переможе” (atlanticcouncil.org).
Системи контрдронової боротьби: Україна зосередить ще більше ресурсів на багаторівневу ППО проти дронів — від РЕБ та лазерної зброї до антидронових БПЛА-перехоплювачів (“дрон-цуценя проти дрону-камікадзе”). Здобутий реальний досвід стане основою нових експортних рішень.
“Дрон-бум” у цивільних секторах після війни: Завершення війни відкриє небо для масового застосування дронів в агросекторі, будівництві, сервісах. Багато стартапів уже створюють моделі подвійного (військово-цивільного) призначення.
Логістика та міська аеромобільність: Українські пошти та приватні компанії знову розгорнуть експериментальні й згодом системні маршрути доставки дронами, особливо в сільській місцевості. Можливості аеромобільності (таксі-дрони, дрони-“швидка допомога”) — вже не фантастика.
Міжнародна співпраця й експорт: Українські виробники активно готуються до експорту БПЛА у Європу, Азію, Африку — і у військовому, і в цивільному сегменті. Було започатковано спільні R&D-проекти з європейськими інвесторами (наприклад, у сільськогосподарських дронах cleantechnica.com).
Інновації і “Долина дронів”: Держава прагне до довгострокового лідерства у світовій дроновій індустрії, стимулюючи екосистему R&D (від безшумних, помітних для радара FPV до гіперзвукових або космічних БПЛА). Українські університети й стартапи стануть генераторами не лише військових, а й комерційних breakthrough-ів у сфері штучного інтелекту, робототехніки й аерокосміки.

Baykar (Туреччина) – виробник Bayraktar TB2, поставив близько 50 TB2 для України euromaidanpress.com. У 2023 році Baykar інвестує $100 млн у завод TB2 і Akıncı в Україні (businessinsider.com).
AeroVironment (США) – розробник барражуючих боєприпасів Switchblade та Phoenix Ghost. Україна отримала більше 700 Switchblade та ~1800 Phoenix Ghost defensescoop.com.
Teledyne FLIR (США/Норвегія) – виробник Black Hornet — надкомпактних розвідувальних дронів для піхоти. Велика Британія й Норвегія подарували Україні цілу партію reuters.com.
DJI (Китай) – хоча китайська влада не надає офіційну підтримку, комерційні квадрокоптери DJI Mavic — масово застосовуються обома сторонами (georgetownsecuritystudiesreview.org).
WB Group (Польща) – поставив Україні дрони-камікадзе Warmate та FlyEye (розвідка) en.wikipedia.org.
США, Велика Британія, інші країни НАТО – поставки Malloy heavy-lift drones, ScanEagle, Луна X-2000, Vector, проєкти чеських та литовських ударних дронів (наприклад, “Бівой”).
Громадські ініціативи – літувальські, польські, латвійські та інші громадські збори коштів на Bayraktar та DJI для України.
Інші: Ізраїль офіційно не продає, але певні ізраїльські безпілотники в українців з’являлися обхідними шляхами; Японія допомагає із де-мініруючими дронами; Канада (Draganfly) — гуманітарні БПЛА; Турецька STM Kargu; США MQ-1C/Gray Eagle (не були поставлені).

Еволюція дронової індустрії України під час війни

Майбутнє: очікувані тренди у військовому та цивільному використанні дронів

Дрони нового покоління (AI, автономність): Найбільше значення матимуть дрони, здатні діяти без радіозв’язку з оператором. Україна швидко розвиває дрони безпілотники зі штучним інтелектом, які самостійно розпізнають цілі та приймають рішення в реальному часі (reuters.com). У 2024 році вже випробувано низку моделей, що заходять на автозахоплення цілі — “їх неможливо заглушити”. Надалі прогнозується перехід до роїв і автономних атак. Також будуть поширюватись волоконно-оптичні дрони на кабелі — це забезпечує десятки км безпечного управління (atlanticcouncil.org).
Розширення типів дронів (наземні та морські роботи): Після успіху в повітряній і морській війні, акцент переходитиме на наземні безпілотники для великого фронтового ресаплаю, розвідки, ураження, евакуації поранених тощо. У майбутньому бойові частини можуть мати цілі взводи наземних “роботів”. У морській галузі з’являться підводні дрони і ще швидші надводні платформи. Головна теза військових аналітиків: “хто вкладе у технології, той переможе” (atlanticcouncil.org).
Системи контрдронової боротьби: Україна зосередить ще більше ресурсів на багаторівневу ППО проти дронів — від РЕБ та лазерної зброї до антидронових БПЛА-перехоплювачів (“дрон-цуценя проти дрону-камікадзе”). Здобутий реальний досвід стане основою нових експортних рішень.
“Дрон-бум” у цивільних секторах після війни: Завершення війни відкриє небо для масового застосування дронів в агросекторі, будівництві, сервісах. Багато стартапів уже створюють моделі подвійного (військово-цивільного) призначення.
Логістика та міська аеромобільність: Українські пошти та приватні компанії знову розгорнуть експериментальні й згодом системні маршрути доставки дронами, особливо в сільській місцевості. Можливості аеромобільності (таксі-дрони, дрони-“швидка допомога”) — вже не фантастика.
Міжнародна співпраця й експорт: Українські виробники активно готуються до експорту БПЛА у Європу, Азію, Африку — і у військовому, і в цивільному сегменті. Було започатковано спільні R&D-проекти з європейськими інвесторами (наприклад, у сільськогосподарських дронах cleantechnica.com).
Інновації і “Долина дронів”: Держава прагне до довгострокового лідерства у світовій дроновій індустрії, стимулюючи екосистему R&D (від безшумних, помітних для радара FPV до гіперзвукових або космічних БПЛА). Українські університети й стартапи стануть генераторами не лише військових, а й комерційних breakthrough-ів у сфері штучного інтелекту, робототехніки й аерокосміки.

Ukrspecsystems – “ветеран” галузі, відомий БПЛА PD-2 (середньорадіусний, з вертикальним зльотом) і Shark. Основна спеціалізація – дальня розвідка, корекція артилерії, зараз і для цивільних задач uasvision.com.
Skyeton – виробник довготривалого БПЛА Raybird-3 (на базі ACS-3), до 28 годин висіння й 2500 км радіусу дії unmannedsystemstechnology.com. Активний учасник “цифрової аграрної революції” після війни.
Антонов – почав виробництво АН-196 “Лютий” — ударний дрон дальньої дії (€200 000/шт.), що використовується для “рейдів” у тилу uasvision.com.
Vyriy – Стартап-виробник FPV-дронів “Мольфар”, які є одними з найефективніших на фронті. Відзначається стійкістю до РЕБ і локалізованим виробництвом (до 70% деталей українські) uasvision.com.
Skyfall – один із основних виробників FPV-дронів із масовим виробництвом моделей Vampire (гантельний вантаж до 15 кг) і Shrike.
TAF (Terminal Automatic Factory) – імовірно лідер з виробництва FPV-дронів по кількості: станом на 2025 рік 40 000 FPV на місяць uasvision.com.
Athlon Avia – ще з 2014 року виробляє Furia (дальня міні-розвідка), “Грім/Thunder” (барражуюча зброя).
UkrJet – виробник UJ-22 “Airborne”, невеликого пропелерного БПЛА для дальніх ударів uasvision.com.
Terminal Autonomy – новачок із міжнародною участю, виготовляє AQ-100, AQ-400 “Scythe” – дешеві ударні дрони із фанери (uasvision.com).
Airlogix – спочатку робили вантажні дрони, після війни спеціалізувалися на ISTAR БПЛА GOR (4 години в повітрі, ~$200 000).

Іноземні постачальники дронів Україні

Baykar (Туреччина) – виробник Bayraktar TB2, поставив близько 50 TB2 для України euromaidanpress.com. У 2023 році Baykar інвестує $100 млн у завод TB2 і Akıncı в Україні (businessinsider.com).
AeroVironment (США) – розробник барражуючих боєприпасів Switchblade та Phoenix Ghost. Україна отримала більше 700 Switchblade та ~1800 Phoenix Ghost defensescoop.com.
Teledyne FLIR (США/Норвегія) – виробник Black Hornet — надкомпактних розвідувальних дронів для піхоти. Велика Британія й Норвегія подарували Україні цілу партію reuters.com.
DJI (Китай) – хоча китайська влада не надає офіційну підтримку, комерційні квадрокоптери DJI Mavic — масово застосовуються обома сторонами (georgetownsecuritystudiesreview.org).
WB Group (Польща) – поставив Україні дрони-камікадзе Warmate та FlyEye (розвідка) en.wikipedia.org.
США, Велика Британія, інші країни НАТО – поставки Malloy heavy-lift drones, ScanEagle, Луна X-2000, Vector, проєкти чеських та литовських ударних дронів (наприклад, “Бівой”).
Громадські ініціативи – літувальські, польські, латвійські та інші громадські збори коштів на Bayraktar та DJI для України.
Інші: Ізраїль офіційно не продає, але певні ізраїльські безпілотники в українців з’являлися обхідними шляхами; Японія допомагає із де-мініруючими дронами; Канада (Draganfly) — гуманітарні БПЛА; Турецька STM Kargu; США MQ-1C/Gray Eagle (не були поставлені).

Еволюція дронової індустрії України під час війни

Майбутнє: очікувані тренди у військовому та цивільному використанні дронів

Дрони нового покоління (AI, автономність): Найбільше значення матимуть дрони, здатні діяти без радіозв’язку з оператором. Україна швидко розвиває дрони безпілотники зі штучним інтелектом, які самостійно розпізнають цілі та приймають рішення в реальному часі (reuters.com). У 2024 році вже випробувано низку моделей, що заходять на автозахоплення цілі — “їх неможливо заглушити”. Надалі прогнозується перехід до роїв і автономних атак. Також будуть поширюватись волоконно-оптичні дрони на кабелі — це забезпечує десятки км безпечного управління (atlanticcouncil.org).
Розширення типів дронів (наземні та морські роботи): Після успіху в повітряній і морській війні, акцент переходитиме на наземні безпілотники для великого фронтового ресаплаю, розвідки, ураження, евакуації поранених тощо. У майбутньому бойові частини можуть мати цілі взводи наземних “роботів”. У морській галузі з’являться підводні дрони і ще швидші надводні платформи. Головна теза військових аналітиків: “хто вкладе у технології, той переможе” (atlanticcouncil.org).
Системи контрдронової боротьби: Україна зосередить ще більше ресурсів на багаторівневу ППО проти дронів — від РЕБ та лазерної зброї до антидронових БПЛА-перехоплювачів (“дрон-цуценя проти дрону-камікадзе”). Здобутий реальний досвід стане основою нових експортних рішень.
“Дрон-бум” у цивільних секторах після війни: Завершення війни відкриє небо для масового застосування дронів в агросекторі, будівництві, сервісах. Багато стартапів уже створюють моделі подвійного (військово-цивільного) призначення.
Логістика та міська аеромобільність: Українські пошти та приватні компанії знову розгорнуть експериментальні й згодом системні маршрути доставки дронами, особливо в сільській місцевості. Можливості аеромобільності (таксі-дрони, дрони-“швидка допомога”) — вже не фантастика.
Міжнародна співпраця й експорт: Українські виробники активно готуються до експорту БПЛА у Європу, Азію, Африку — і у військовому, і в цивільному сегменті. Було започатковано спільні R&D-проекти з європейськими інвесторами (наприклад, у сільськогосподарських дронах cleantechnica.com).
Інновації і “Долина дронів”: Держава прагне до довгострокового лідерства у світовій дроновій індустрії, стимулюючи екосистему R&D (від безшумних, помітних для радара FPV до гіперзвукових або космічних БПЛА). Українські університети й стартапи стануть генераторами не лише військових, а й комерційних breakthrough-ів у сфері штучного інтелекту, робототехніки й аерокосміки.

Tags: Дрони, Технології, Україна

Дрони в Україні (2022–2025): Комплексний звіт