Глобальні технологічні тренди у червні 2025: ШІ, квантові технології, електромобілі, космос та інше

Червень 2025 року знаменує собою ключовий момент у світі технологій, адже трансформаційні інновації розгортаються в усіх секторах. Від буму ШІ, що додає потужності програмному забезпеченню та мікросхемам, до рекордних продажів електромобілів, проривів у біотехнологіях і космосі — світовий технологічний ландшафт розвивається з безпрецедентною швидкістю. У цьому огляді ми аналізуємо останні розробки та експертні коментарі у ключових галузях — штучний інтелект, споживча електроніка, квантові обчислення, блокчейн/Web3, біотехнології, напівпровідники, відновлювана енергетика/електромобілі та космос — щоб скласти цілісну картину технологічних трендів станом на червень 2025 року.

Штучний інтелект і машинне навчання

Штучний інтелект залишається головною темою технічних новин у 2025 році, прискорюючи інновації та економічне зростання. Глобальний ринок ШІ оцінюється приблизно у 758 мільярдів доларів у 2025 році, а прогнози вказують на стрімке зростання до 3,68 трильйона доларів до 2034 року ahrefs.com ahrefs.com. Аналітики порівнюють вплив ШІ з індустріальною революцією — за оцінками PwC, ШІ може збільшити світовий ВВП більш ніж на 15% до 2035 року, змінюючи економіку в масштабах XIX століття ahrefs.com. Особливо важливо те, що генеративний ШІ та великі мовні моделі за останні два роки вийшли у мейнстрім, спричинивши стрибок витрат на генеративний ШІ на 76% лише у 2025 році ahrefs.com. Впровадження ШІ стає повсюдним: 78% компаній використовують ШІ хоча б в одній функції (значно більше, ніж торік) globenewswire.com, а підприємства все частіше розробляють “AI-first” продукти та сервіси замість додавання ШІ як допоміжної функції globenewswire.com.

Ключові тренди ШІ у середині 2025 року:

• Генеративний ШІ всюди: Від створення контенту до генерації коду, генеративні ШІ-інструменти широко застосовуються у різних індустріях для автоматизації та проєктування globenewswire.com. Техногіганти відкрили складні моделі через API та хмарні платформи, стимулюючи вибух AI-стартапів.
• ШІ на “краю” (Edge AI): ШІ переходить на пристрої — наприклад, останнє програмне забезпечення Apple дає змогу запускати великі мовні моделі безпосередньо на пристрої для Siri та додатків, що забезпечує приватність і роботу офлайн apple.com theverge.com. Edge AI-чіпи у смартфонах, камерах і IoT-пристроях дозволяють обробляти дані у реальному часі без затримок, пов’язаних із хмарою globenewswire.com.
• Пояснюваний і етичний ШІ: Через побоювання щодо упередженості та “чорних скриньок” алгоритмів має місце сильний акцент на етику ШІ. Регулятори та галузеві асоціації наполягають на прозорості, зменшенні упередженості та відповідальності при впровадженні ШІ globenewswire.com. Наприклад, у ЄС просувається AI Act, а американські технологічні компанії навіть запропонували 10-річний мораторій на нові регулювання ШІ на рівні штатів, щоб розробити єдині стандарти globenewswire.com.
• Бум ШІ-апаратного забезпечення: Хвиля ШІ створює навантаження на обчислювальну інфраструктуру, спричиняючи величезний попит на спеціалізовані чіпи для ШІ (GPU, TPU тощо). Ринок ШІ-напівпровідників прогнозовано перевищить 150 мільярдів доларів у 2025 році, оскільки дата-центри вкладаються у потужні процесори для навчання ШІ-моделей electronicsclap.com. Цей попит підвищив вартість акцій напівпровідникових компаній і сприяв глобальному розширенню виробничих потужностей (див. розділ про напівпровідники).

Особливо показово, що техногіганти змагаються у впровадженні ШІ у свої продукти. На WWDC Apple у червні 2025 року компанія представила низку функцій на базі ШІ: від Live Translation повідомлень і дзвінків на iPhone (все обробляється на пристрої) до нового персонального помічника “Personal Voice”, який може відповідати на запитання щодо всього, що є на екрані theverge.com theverge.com. Apple навіть відкрила свою основну ШІ-модель для використання сторонніми розробниками, що є важливим кроком для появи нових AI-додатків на обладнанні Apple theverge.com. Так само Google, Microsoft та інші інтегрують генеративний ШІ в офісне ПЗ, пошукові системи та хмарні сервіси. Оскільки ШІ стає всюдисущим, експерти залишаються і оптимістами, і обережними. “ШІ буде найтрансформаційнішою технологією XXI століття,” — зазначає один із технокерівників, але “він має поважати людські цінності” та приватність у процесі розвитку staffingindustry.com. Загалом, траєкторія ШІ у 2025 році — це вибуховий ріст із посиленням відповідальності, оскільки організації прагнуть отримати максимальну користь від технологій, мінімізуючи ризики.

Споживча електроніка та носимі пристрої

Сегмент споживчих технологій у 2025 році характеризується поступовими інноваціями на зрілому ринку, із осередками зростання в носимих пристроях, AR/VR і нових форм-факторах. Глобальні постачання смартфонів практично не змінюються — 1,24 мільярда пристроїв прогнозується у 2025 році, зростання лише на 0,6% рік до року reuters.com, оскільки ринок насичується і користувачі довше користуються своїми телефонами. Фактично, IDC скоротила прогноз зростання постачань смартфонів на 2025 рік через економічну невизначеність і подовження циклів оновлення пристроїв reuters.com. Незважаючи на мляві обсяги, провідні виробники виділяються завдяки гнучким екранам, функціям ШІ та кращій інтеграції. Гнучкі смартфони нарешті набирають популярності — за прогнозами, буде поставлено 27,6 мільйона гнучких моделей у 2025 році, що відповідає ~70% CAGR з 2020 року businesswire.com businesswire.com. Нові форм-фактори доводять: апаратний дизайн все ще еволюціонує.

Водночас носимі пристрої та гаджети змішаної реальності розвиваються. Смарт-годинники та бездротові навушники залишаються популярними, а виробники додають усе більше функцій для здоров’я й елементів ШІ. Наприклад, watchOS 26 від Apple представляє AI-тренера “Workout Buddy”, який дає персоналізовані поради щодо фітнесу на Apple Watch theverge.com. В AR/VR Apple Vision Pro (запущений наприкінці 2024-го) стимулює інтерес до “просторових обчислень”. У червні 2025 року Apple оголосила, що Vision Pro навіть підтримуватиме контролери PlayStation VR2, розширюючи свою екосистему VR-ігор theverge.com. Vision Pro та подібні висококласні AR/VR-пристрої відображають тренд на поєднання носимих технологій й імерсивного контенту. Meta, Google та інші також розробляють AR-окуляри та VR-гарнітури — сегмент, який до 2030 року може досягти 200–300 мільярдів доларів вартості prnewswire.com.

Виробники споживчої електроніки також глибше інтегрують штучний інтелект і голосових асистентів у пристрої. Смартфони, телевізори й побутова техніка тепер зазвичай оснащені вбудованим ШІ для розпізнавання голосу, покращення фотографій та інших функцій. Наприклад, оновлення iOS 2025 від Apple дозволить користувачам довго утримувати кнопку живлення, щоб звернутися до AI-асистента стосовно будь-чого на екрані завдяки інтеграції ChatGPT безпосередньо на пристрої theverge.com. Це ілюструє, як ШІ став ключовою перевагою при продажу нової електроніки, обіцяючи користувачам розумніший досвід. Як сказав керівник програмного забезпечення Apple Крейг Федерігі: «Моделі, що лежать в основі Apple Intelligence, стають дедалі потужнішими, і ми інтегруємо AI-функції у ще більше місць… надання розробникам доступу до нашої вбудованої моделі розпалить хвилю інтелектуальних додатків» apple.com.

Тим часом, глобальна конкуренція у сфері споживчих технологій залишається напруженою. Китайські бренди (Xiaomi, Oppo тощо) продовжують пропонувати функціональні смартфони за агресивними цінами, особливо на ринках, що розвиваються. Геополітика також впливає на ланцюжки постачання — на тлі торгової напруги між США та Китаєм такі компанії як Apple диверсифікують виробництво, переносячи частину процесів до Індії та В’єтнаму reuters.com. Загалом, споживчі пристрої 2025 року поступово вдосконалюються за продуктивністю, камерами та AI-функціоналом, навіть коли галузь шукає «наступну велику річ» після форм-фактора смартфонів. Багато хто вважає, що цей новий рубіж — змішана реальність і носимі комп’ютери. За цією сферою варто пильно стежити, адже техногіганти вкладають ресурси у розумні окуляри, гарнітури й навіть інтерфейси мозок-комп’ютер.

Квантові обчислення

Квантові обчислення до середини 2025 року досягли значного прогресу, переходячи від суто наукових досліджень до ранніх комерційних прототипів. Уряди та технологічні компанії по всьому світу інвестують ресурси у квантові R&D, що вже приносить помітні результати. Зокрема, IBM і японський інститут RIKEN презентували першу установку IBM Quantum System Two поза межами США у червні 2025 року — це надсучасний обчислювальний комплекс для просування досліджень і підготовки кадрів у Японії newsroom.ibm.com. У Європі ЄС святкував запуск першого працездатного квантового комп’ютера: 23 червня спільне підприємство EuroHPC урочисто презентувало PIAST-Q — іонну систему на 20 кубітів у Польщі, що стало віхою в прагненні Європи до квантового суверенітету qt.eu qt.eu. «Сьогоднішня інавгурація PIAST-Q — це важливий крок у стрибку Європи до квантової епохи… демонстрація нашої відданості створенню світового, суверенного квантового екосистеми», — сказав Андерс Єнсен з EuroHPC qt.eu.

Країни, що розвиваються, також долучаються до квантових перегонів. У 2025 році Індія запустила свій перший вітчизняний квантовий комп’ютер — 25-кубітну систему (кодова назва QpiAI-Indus), розроблену в рамках Національної квантової місії Індії linkedin.com. Паралельно Індія нарощує інвестиції у класичні суперкомп’ютери (впровадження понад 34 000 нових GPU для досліджень у штучному інтелекті), щоб створити гібридні квантово-класичні потужності linkedin.com. Всі ці події демонструють, що квантові технології стають стратегічним пріоритетом для багатьох держав, подібно до космічних перегонів минулих десятиліть.

У приватному секторі квантові стартапи й гіганти досягають нових рекордів продуктивності. Наприклад, у травні 2025 року компанія Quantinuum (один із лідерів у квантовому залізі) повідомила, що її System Model H2 досягла Quantum Volume у 8 388 608 (2^23) — це новий світовий рекорд з квантової обчислювальної потужності quantinuum.com quantinuum.com. Це зростання QV у 10 разів протягом року демонструє швидкий прогрес у зниженні кількості помилок і масштабуванні зв’язків між кубітами. Інші компанії, зокрема Google та IBM, також працюють над прототипами із виправленням помилок, а Google планує створити «корисний» кластер із виправленням помилок до 2029 року.

Важливо, що активність у квантовій індустрії стосується не лише кубітів, а й бізнесу. Сектор переживає консолідацію та інвестиції у допоміжні технології. Наприкінці червня 2025 року IonQ (один із лідерів у квантових обчисленнях) придбала стартап Lightsynq, що спеціалізується на квантових мережах на основі синтетичних діамантів e6.com. «Придбання Lightsynq компанією IonQ — це доказ зростаючої важливості діамантової фотоніки та квантових з’єднань для нашого майбутнього», — зазначила CEO Element Six Сіобхан Даффі, підкреслюючи, що квантові мережі та міжз’єднання стають ключовими для масштабування квантових комп’ютерів e6.com. Подібні угоди підкреслюють поступове дозрівання галузевої екосистеми, де виробники апаратного забезпечення, стартапи з ПЗ і матеріалознавці об’єднують сили.

У майбутньому ринок квантових обчислень, хоча зараз і відносно невеликий (глобальні доходи — $0,5–1 млрд), очікується демонструватиме експоненціальне зростання — за деякими прогнозами, понад $20 млрд до 2030 року завдяки прискоренню комерційного впровадження thequantuminsider.com. Головними рушіями стануть подальша державна підтримка (США, ЄС і Китай мають багатомільярдні програми) та потенційні прориви у стійкості до помилок. Експертські настрої обережно оптимістичні: «Квантові комп’ютери не замінять класичні, але вже у цьому десятилітті вони можуть розв’язувати вибіркові задачі, що майже неможливо розв’язати зараз», — зазначає один із фізиків MIT. Протягом решти 2020-х очікуються гібридні підходи (коли квантові акселератори підключаються до суперкомп’ютерів) для вирішення складних завдань у криптографії, матеріалознавстві та оптимізації. На цей момент 2025 рік уже став переломним для квантових обчислень — від лабораторної цікавинки до стратегічної технології, із реальними машинами та інвестиціями, що знаменують нову комп’ютерну революцію.

Блокчейн і Web3

Після пережитих буремних років сектор блокчейну і Web3 у 2025 році вдосконалює бачення та планомірно розширюється за межі криптохайпу. Основні криптовалюти, як-от Bitcoin і Ethereum, стабілізувалися порівняно з падінням 2022 року, а фокус змістився на практичне застосування децентралізованих технологій. Інституційне впровадження блокчейну зростає: фінансові гіганти освоюють криптоактиви (зокрема, у США на розгляді перебувають одразу декілька пропозицій ETF на Bitcoin), а бізнес застосовує приватні блокчейни для рішень у ланцюгах постачань, ідентифікації та торговельних фінансів. Також стає зрозумілішим регуляторне поле: у ЄС набирає чинності знакова регуляція MiCA, яка створює всеосяжні правила для цифрових активів і сервіс-провайдерів. Подібна визначеність у Європі та інших регіонах має простимулювати нові інвестиції у прозорі криптопроекти.

Тим часом Web3-розробники будують наступне покоління децентралізованих інтернет-сервісів. Основні тренди такі:

• Зрілість децентралізованих фінансів (DeFi): DeFi-платформи вже управляють активами на десятки мільярдів, пропонуючи послуги кредитування, обміну та пасивного доходу без посередників із традиційних банків. Протягом 2025 року протоколи DeFi фокусуються на безпеці (після минулих зламів) і покращенні користувацького досвіду, аби залучити ширшу аудиторію. Деякі інструменти DeFi починають поєднуватися з традиційним фінансом — особливо виділяється категорія токенізованих реальних активів (держоблігації чи частки нерухомості у блокчейні), що є містком між крипто- і класичними ринками.
• Еволюція криптогаманців: Гаманці для криптовалют перетворюються на повноцінні «Web3-суперзастосунки». Сучасні гаманці вже не просто зберігають токени — вони інтегрують можливості обміну в один клік, NFT-галереї, стейкінг у DeFi, а також керування ідентичністю та навіть обмін повідомленнями forbes.com. Це об’єднання робить Web3 доступнішим для ширшої аудиторії. «Гаманці — це більше не просто зберігання крипти», — зазначає звіт Forbes Digital Assets, «вони стають універсальними порталами, які поєднують фінанси, колекційні активи та інше» forbes.com.
• NFT та економіка креаторів: Хайп навколо колекційних NFT 2021 року згас, але невзаємозамінні токени знаходять нову цінність. У 2025 році NFT використовують для квитків на заходи, ігрових предметів, цифрової моди й навіть посвідчень. Блокчейн-ігри — це одна з найперспективніших ніш: низка нових ігор дають змогу володіти активами у грі дійсно гравцям, що веде до майбутньої «метавсесвітньої» економіки. Бренди й митці також задіюють NFT для взаємодії з фанами (наприклад, токенізований доступ до подій).
• Блокчейн-інфраструктура і Web3-стек: Значну увагу приділено масштабуванню і інфраструктурі — мережі другого рівня на Ethereum (наприклад, Optimism, Arbitrum) і нові блокчейни (Solana, Polkadot) поліпшують швидкість та зменшують комісії. Мости між ланцюгами і протоколи інтероперабельності спрямовані на подолання фрагментації екосистеми. Все це робить децентралізований веб швидшим і дружнішим до користувача.

Найголовніше, уряди досліджують блокчейн для держпослуг. Станом на середину 2025 року майже 130 країн вивчають чи тестують CBDC — цифрові валюти центральних банків atlanticcouncil.org. Найдалі просунувся китайський цифровий юань — у пілоті 17 міст здійснено понад 7 трлн юанів (>$985 млрд) транзакцій e-CNY станом на 2024 рік atlanticcouncil.org. Серед інших прикладів — випробування CBDC для транскордонних переказів між Гонконгом і Австралією з використанням блокчейну thecryptobasic.com. Якщо такі рішення набудуть масштабного впровадження, це може значно спростити платежі та підвищити фінансову інклюзивність. Крім того, блокчейн використовують у сферах відстеження ланцюгів постачання (верифікація походження й сталого виробництва товарів), цифрової ідентичності (ініціативи самовизначених ідентифікацій), а також навіть систем голосування (у 2025 році тривають пілотні використання блокчейну для онлайн-голосування).

У той час як “криптозима” попередніх років стримала спекулятивні надлишки, вона також відсіяла слабкі проекти. Те, що залишається у 2025 році, — це стрункіший, більш прагматичний сектор блокчейну. Загальна ринкова капіталізація криптовалют знову сягає трильйонів (біткоїн становить приблизно половину свого історичного максимуму, коливаючись у діапазоні $30–40 тис.). Ще важливіше, що венчурні інвестиції надходять у стартапи Web3 з фокусом на корисність — від децентралізованих соціальних мереж до хмарних сховищ на блокчейні. Думки експертів балансують між ентузіазмом та реалізмом. Співзасновник Ethereum Віталік Бутерін часто наголошує на пріоритеті технологій над ціною, зазначаючи: “Головне питання повинно бути: Чи створюємо ми корисні речі для суспільства?” Інші, як наприклад венчурний капіталіст Кріс Діксон, залишаються переконаними, що Web3 повністю змінить “бекенд” інтернету, повертаючи користувачам більший контроль над даними та цифровою цінністю. Саме з такою ідеологією сектор блокчейну входить у другу половину 2025 року, зосереджений на тихій роботі — розуміючи, що справді трансформаційні застосунки (“killer app” Web3) ще попереду, але вже сьогодні закладаючи фундамент для децентралізованого майбутнього.

Біотехнології та медичні технології

Біотехнології та цифрова медицина переживають ренесанс у 2025 році, коли прориви в редагуванні генів, фармацевтиці та цифровому здоров’ї поєднуються. Однією з найрезонансніших новин став травень 2025 року: науковці повідомили про перше у світі персоналізоване лікування CRISPR, успішно проведене пацієнту nature.com. У цій визначній справі однорічному хлопчику з рідкісним генетичним захворюванням ввели індивідуалізовану CRISPR-терапію, яка виправила унікальну мутацію в його ДНК, і ранні результати показують, що прогресування хвороби зупинилося nature.com. Ця “CRISPR-на-одного” терапія, хоча поки що не масштабована, демонструє вражаючий потенціал генного редагування у лікуванні досі невиліковних хвороб. Вона продовжує низку терапій на основі CRISPR, які вже тестуються в клінічних випробуваннях при серповидноклітинній анемії та деяких видах раку, знаменуючи нову еру геномної медицини.

Ще однією революційною тенденцією є синергія ШІ та розробки ліків. Фармацевтичні компанії й стартапи дедалі активніше використовують штучний інтелект для проектування нових молекул і прискорення пошуку нових застосувань відомих препаратів. У червні 2025 року Insilico Medicine оголосила результати клінічного випробування фази IIa для рентозертибу — препарату, створеного ШІ для ідіопатичного фіброзу легень. Випробування показали, що рентозертиб суттєво покращив функціонування легень пацієнтів (+98 мл ФЖЄ у групі високої дози порівняно з подальшим спадом на плацебо) insilico.com insilico.com. Це перша молекула, відкрита штучним інтелектом, яка продемонструвала ефективність у випробуваннях на людях середньої стадії, і доказ того, що ШІ може прискорити R&D у фармації. “Ці результати демонструють трансформаційний потенціал ШІ у створенні ліків, відкриваючи шлях до швидших та інноваційних терапевтичних рішень,” — сказав CEO Insilico Алекс Жаворонков insilico.com. Після цієї події регулятори та дослідники пильно стежать за іншими ШІ-розробленими кандидатами в ліки — десятки з них зараз тестуються для боротьби з COVID-19, раком та іншими хворобами.

У вакцинній сфері mRNA-технологія, що довела свою ефективність у вакцинах проти COVID, тепер застосовується для інших захворювань, зокрема для раку. На початку 2025 року надійшли обнадійливі новини: мРНК-вакцина проти раку підшлункової залози продемонструвала стійку відповідь Т-клітин приблизно у половини пацієнтів, і в окремих випадках рецидив пухлини не спостерігався понад 18 місяців nature.com. Аналогічно, персоналізовані мРНК-вакцини проти меланоми (від Moderna/Merck) та інших видів раку проходять клінічні випробування фази II. Експерти називають результати “безпрецедентним клінічним підтвердженням у 2024–2025 роках” для РНК-терапій pmc.ncbi.nlm.nih.gov. Якщо ці результати підтвердяться в масштабніших дослідженнях, мРНК-вакцини проти раку можуть стати проривом в онкології — навчаючи імунітет пацієнта розпізнавати саме його мутації пухлин.

Поза межами терапії цифрові медичні технології і надалі потужно впливають на сферу охорони здоров’я. Використання телемедицини залишається високим після пандемії, а дистанційний моніторинг стану через носимі пристрої дедалі частіше застосовується для менеджменту хронічних хвороб. Смарт-годинники з можливістю відстежувати ЕКГ, рівень кисню й навіть глюкозу в крові (безінвазивно) вже з’явилися у продажу або перебувають на завершальному етапі розробки. ШІ також інтегрується у робочі процеси медицини: від допомоги у розшифруванні знімків у радіології до підказок для медиків про ймовірне погіршення стану пацієнта, що дозволяє реагувати швидше. Регулюючі органи, такі як FDA, дедалі частіше схвалюють медичні пристрої на основі ШІ. Водночас вони закликають до ретельної валідації — відповідаючи на загальний заклик до “зрозумілого ШІ” у медицині, щоб алгоритми були безпечними й неупередженими у критичних ситуаціях.

Важливо, що інвестиції в біотехнології та зростання ринку залишаються потужними. Індустрія редагування генів, наприклад, вже стосується не лише медицини — CRISPR застосовують в агро (рослини, стійкі до клімату, геномодифікована худоба) та індустріальній біотехнології (проєктування ферментів, біопаливо). Аналітики прогнозують, що ринок генетичного редагування зростатиме двозначними темпами у цьому десятилітті, відкриваючи “нові сфери застосування у кожному напрямі біотехнологій” і стаючи наріжною технологією для сталого розвитку globenewswire.com globenewswire.com. Сукупне фінансування біотехнологічної галузі у 2025 році відновилося після короткого падіння у 2022–23 роках; численні стартапи у клітинній терапії, геноміці та синтетичній біології залучають капітал, хоча інвестори стали вибагливішими. Як зазначає один із партнерів венчурної фірми: “Ера гіперболізованих платформ минула — тепер ми очікуємо наукові дані.” Такої ж думки дотримуються учені, які застерігають: хоча CRISPR і подібні інструменти надзвичайно потужні, “не варто давати порожніх обіцянок, потрібні суворі дослідження для доведення довготривалої безпеки та ефективності” statnews.com.

Підсумовуючи: у 2025 році ландшафт медичних інновацій напповнений оптимізмом, який підкріплений реальним прогресом. Терапії, що рятують життя, ще десятиліття тому існували лише у теорії — тепер редагування генів, ліки, створені ШІ, і персоналізовані вакцини вже стають дійсністю. Завдяки тісній співпраці між науковцями, лікарями та регуляторами ці досягнення дають надію на здоровіше майбутнє. Водночас усі учасники ринку наголошують на необхідності рівного доступу (щоб інновації були корисні для всіх людей) та ретельного контролю, щоб грамотно навігувати складну етичну проблематику, що супроводжує редагування геному та застосування ШІ в медицині.

Напівпровідники та чипова індустрія

Напівпровідникова індустрія переживає нову хвилю зростання у 2025 році, яку живить невгамовний попит на обчислювальні потужності — особливо з боку ШІ. Після циклічного спаду у 2022 році чиповий сектор потужно відновився у 2023–24 роках і зараз демонструє рекордні показники. Світові продажі напівпровідників прогнозують у 697 млрд доларів США у 2025 році — це абсолютний рекорд (у 2024 році було ~$627 млрд) deloitte.com. Індустрія йде до довгострокової мети — ~$1 трильйон щорічного обсягу продажів до 2030 року, що відповідає ~7,5% CAGR deloitte.com. Бум в основному пов’язаний із вибуховим зростанням виробництва чипів для дата-центрів і ШІ-акселераторів, навіть якщо традиційні сегменти — смартфони й ПК — залишаються відносно стабільними. Фактично, ринкова капіталізація 10 найбільших чипових компаній майже подвоїлася за рік до 2025 року — до 6,5 трлн доларів США наприкінці 2024 року — із явним лідерством виробників ШІ-чипів, таких як NVIDIA deloitte.com. Компанії, пов’язані з генеративними навантаженнями ШІ, показали результати, які значно перевищують показники виробників, орієнтованих на повільніші ринки (наприклад, мобільні пристрої), що підкреслює: ШІ — це новий двигун економіки напівпровідників deloitte.com.

Високопродуктивні обчислення (HPC) та AI-чіпи настільки затребувані, що пропозиція ледь встигає за попитом. Провідні чіпові заводи (TSMC, Samsung) і виробники обладнання змагаються за розширення потужностей для новітніх техпроцесів. За даними SEMI, потужність передових виробничих вузлів (7 нм і менше) збільшиться приблизно на 69% з 2024 до 2028 року для підтримки потреб штучного інтелекту semi.org semi.org. До 2028 року очікується, що галузь досягне 1,4 мільйона пластин/місяць потужності для технологій 7 нм і менше, порівняно з ~850 тис. пластин/місяць у 2024 році semi.org semi.org. «ШІ продовжує бути трансформаційною силою у напівпровідниковій індустрії, стимулюючи значне розширення передових виробничих потужностей», зазначає CEO SEMI Аджит Маноча semi.org. Заводи не лише будують нові фабрики, а й оснащують їх екстремальною ультрафіолетовою (EUV) літографією та іншими найсучаснішими інструментами для виробництва ще менших транзисторів. Фактично, виробники планують впровадити технології 2 нм до 2026 року та вже розробляють процеси 1,4 нм і далі на кінець 2020-х semi.org semi.org.

Цей капеексовий суперцикл справді має глобальний характер. США, Європа, Китай, Тайвань, Японія, Корея та Індія всі впроваджують субсидії та інвестиції відповідно до ініціатив “Chips Act” для локалізації виробництва. Закон США про чіпи (CHIPS Act) спонукав до будівництва нових фабрик в Аризоні, Техасі, Огайо та інших штатах. Європейський Chips Act аналогічно фінансує розширення Intel, STMicro та інших компаній у ЄС. Індія, зокрема, оголосила про програму стимулювання на $10 мільярдів і в 2025 році підтвердила будівництво 6 нових напівпровідникових фабрик, включно з партнерством між Foxconn та індійським конгломератом linkedin.com. Ці кроки відображають не лише економічні амбіції, а й геополітичну стратегію – необхідність забезпечити надійність ланцюгів постачання чіпів на тлі технологічного протистояння США і Китаю. Китай, зі свого боку, подвоює зусилля щодо розвитку власної напівпровідникової галузі після експортних обмежень на передові чіпи. За повідомленнями, китайський завод SMIC досяг прототипа технології 7 нм і активно працює над 5 нм за потужної державної підтримки, хоча відстає від лідерів на кілька поколінь.

У споживчому сегменті чіпів ситуація неоднозначна. Процесори для смартфонів і ПК – колись основа індустрії – зараз перебувають на стадії насичення. Як уже зазначалось, продажі смартфонів майже не зростатимуть у 2025 році reuters.com, а ринок ПК залишається слабшим порівняно з піковими показниками під час пандемії. IDC прогнозує лише однознакове зростання в цих сегментах до середини десятиліття reuters.com. Це спонукало такі компанії, як Intel, до диверсифікації – інвестування у виробництво на замовлення та розвиток автомобільних чіпів – а дизайнерів смартфонних чіпів (Qualcomm, MediaTek) – до переходу в IoT та автомобільний сегмент. Автомобільна електроніка є справжньою зіркою: сучасні авто містять десятки чіпів, і перехід до електромобілів та автономного водіння суттєво збільшує частку кремнію у кожному автомобілі. Попит на чіпи для автомобілів (енергоменеджмент, сенсори, ADAS тощо) зростає на ~10%+ щорічно, і автоконцерни створюють прямі партнерства з чіповими компаніями для забезпечення поставок.

Не можна говорити про напівпровідники у 2025 році без згадки домінування NVIDIA у сфері AI-обчислень. Графічні процесори компанії (як серії A100 та H100) стали «робочими конячками» навчання AI-моделей, що призвело до рекордних доходів і трильйонної капіталізації. У 2025 році NVIDIA та конкуренти – AMD, Intel і низка стартапів (Graphcore, Cerebras тощо) – випускають нові покоління AI-акселераторів. Такі чіпи мають спеціалізовані архітектури (тензорні ядра, wafer-scale engines тощо) для ефективнішої роботи зі штучним інтелектом. Наприклад, AMD Instinct MI300X та Google TPU v5 входять до нових розробок, що кидають виклик лідерству NVIDIA semi.org. Також з’являються нові гравці, такі як Trainium2 від AWS для хмарного AI, що підкреслює: великі хмарні провайдери теж розробляють власний кремній crn.com. Конкуренція на ринку AI-чіпів запекла, але й ринок швидко зростає – проаналізований вище статистикою ринку та тим фактом, що нестача AI-GPU чіпів була вузьким місцем для деяких хмарних сервісів у 2024–25 рр. Це стимулювало інвестиції у не лише чіпи, а й у просунуті технології пакування (наприклад, архітектуру chiplet та 3D-стекінг), що дозволяє продовжити дію закону Мура.

Підсумовуючи, у середині 2025 року напівпровідниковий сектор процвітає завдяки інноваціям та значним інвестиціям, хоча не всі підсектори ростуть однаково. Головний тренд: «кремній – це нова нафта» – чіпи стали стратегічним ресурсом, рушієм для AI, оборони, зв’язку та інших сфер. Країни розглядають чіпові можливості як елемент національної безпеки (з одного боку експортний контроль, з іншого – величезні субсидії). Експерти застерігають про кадровий дефіцит: нестача кваліфікованих інженерів до 2030 року може сягнути 1 мільйона вакансій, за деякими оцінками tomshardware.com. Для вирішення цього питання компанії та уряди вкладають у освітні програми з напівпровідників, щоб виростити нове покоління інженерів та фахівців з виробництва чіпів. Попри всі виклики, перспективи залишаються вкрай позитивними. Як зазначає у звіті Deloitte за 2025 рік: «Продажі чіпів у 2025 році підскочать, їхнім драйвером будуть генеративний AI та будівництво дата-центрів» deloitte.com – і ця тенденція не втрачає обертів у дедалі цифровішому світі.

Технології відновлюваної енергетики та електромобілі

Джерело: IEA Global EV Outlook 2025.
Чисті енергетичні технології бурхливо розвиваються у 2025 році по всьому світу, підштовхувані кліматичними викликами та кращою економічною ефективністю. Міжнародне енергетичне агентство повідомляє, що світові інвестиції в енергетику досягнуть рекордних $3,3 трлн у 2025 році, з яких дві третини (приблизно $2,2 трлн) підуть на чисту енергію (відновлювані джерела, атом, мережі, зберігання, електромобілі), а не на викопне паливо reuters.com reuters.com. Сонячна енергетика – головна зірка: щорічні інвестиції в сонячну енергетику очікуються на рівні $450 млрд у 2025 році, що робить її найбільшою сферою енергетичних вкладень reuters.com. Це фінансування перетворюється у масове зростання потужностей: нові сонячні PV-установки досягають рекордів (тільки у 2024 році додано близько 300 ГВт сонця по всьому світу), і сонячна енергетика на шляху до того, щоб стати провідним джерелом приросту виробництва електроенергії щороку. Інвестиції у вітрову енергетику також залишаються значними, особливо у зв’язку з розвитком офшорних вітропарків. Одночасно акумуляторні енергосховища розвиваються як критично необхідна технологія – у 2025 році у батареї (мережеві та електромобільні) буде інвестовано близько $66 млрд, що на 50%+ більше, для балансування змінного виробництва ВДЕ reuters.com. Розгортання великих літій-іонних батарей допомагає енергомережам балансувати потужності сонця та вітру, навіть коли дослідження наступного покоління акумуляторів (як-от твердотільні й редокс-флоу) тривають.

В результаті цих тенденцій частка відновлюваної енергетики в електрогенерації стрімко зростає. У 2024 році чиста енергетика (відновлювані джерела + атомна енергія) вперше перевищила 40% світового виробництва електроенергії ember-energy.org. Лише на вітер і сонце припало близько 15% світового виробництва і ця цифра зростає. МЕА відзначає, що у 2024 році відновлювані джерела забезпечили майже все зростання світового попиту на електроенергію, тобто виробництво на основі викопного палива залишалося приблизно на одному рівні – це ключовий переламний момент на шляху до декарбонізації iea.org. В окремих регіонах частки ще вищі: наприклад, у Європі в 2024 році близько 50% електроенергії виробляли з відновлюваних джерел (лідери — Німеччина та Іспанія). Для інтеграції таких великих часток інвестиції в енергетичну інфраструктуру (мережі) стають критичними. Однак витрати на мережі (~400 мільярдів доларів/рік) поки зростають повільніше, ніж інвестиції у генерацію reuters.com. МЕА попереджає: якщо інвестиції в мережі не пришвидшаться (і не буде спрощено процедури отримання дозволів для нових ЛЕП), вузькі місця можуть сповільнити перехід до чистої енергетики reuters.com. Уряди вже реагують планами модернізації та розширення мереж — наприклад, у США планується будівництво масштабних міждержавних ЛЕП HVDC, а Китай продовжує прокладати надпотужні ЛЕП, що з’єднують вітрові/сонячні регіони в глибині країни з прибережними центрами споживання.

На фронті електричної мобільності 2025 рік складається як проривний для електромобілів. Продажі електрокарів б’ють рекорди – понад 17 мільйонів електромобілів (батарейні та гібриди) було продано у світі в 2024 році, що складає ~20% всіх нових авто weforum.org. І 2025 рік перевищить цей показник: прогнози обіцяють понад 20 мільйонів продажів електромобілів у 2025 (~25% нових авто) weforum.org weforum.org. Тобто, кожне четверте нове авто у світі цього року буде електричним — приголомшливий стрибок порівняно з 4-5 роками тому, коли ця частка становила менше 5%. “Наші дані підтверджують: попри невизначеність, електромобілі у світі впевнено зростають,” – каже очільник МЕА Фатіх Біроль weforum.org. Китай знову лідирує — у 2024 електромобілі складали майже половину продажів нових авто в Китаї, понад 11 мільйонів лише у Китаї (стільки ж, скільки весь світ у 2022) zecar.com. Жорстка внутрішня конкуренція й державна підтримка (субсидії, обмеження на реєстрації бензинових авто) сформували надконкурентний ринок і знизили ціни на електромобілі. Європа — другий ринок за обсягами: тут електромобілі приблизно 20% нових продажів, а у деяких країнах (як Норвегія) понад 80%. США — відстають (8–10% частки у 2024), але й тут продажі зростають, а федеральні стимули (від закону IRA 2022) сприяють відкриттю нових заводів електрокарів і батарей.

Чому електромобілі стрімко набирають популярність? Кілька чинників збіглися: ціни на батареї продовжують падати (літій різко дорожчав у 2022, але нові шахти та потужності стабілізували ринок), з’являється все більше доступних моделей. У багатьох країнах електромобілі вже зрівнялись у ціні з бензиновими (особливо якщо рахувати повну вартість володіння) zecar.com zecar.com. Наприклад, у Китаї дві третини проданих у 2023 електрокарів коштували дешевше за бензинові аналоги zecar.com. Інший важливий чинник – розширення зарядної інфраструктури: на середину 2025 року у світі понад 3 мільйони публічних ЕЗС, а інвестиції у швидкі зарядні мережі вздовж трас (наприклад, Tesla Supercharger і ШІ спільні мережі автовиробників) знижують проблему “страху дальності”. Все більше покупців вказують на екологічні мотиви та переваги у динаміці й обслуговуванні (миттєвий крутний момент, менше технічного обслуговування). Виробники почали випускати потік нових моделей — від пікапів до люксових SUV і компактів по $5000 (Китай). Всього у світі понад 500 різних моделей електромобілів. Багато традиційних автогігантів (GM, Ford, VW тощо) вже анонсували поступову відмову від ДВЗ у 2030-х, демонструючи чітку ставку на електричне майбутнє.

І це не лише легкові авто – електробуси, вантажівки та двоколісний транспорт також стрімко розвиваються. Майже половина міських автобусів у світі, проданих у 2024 році, були електричними (здебільшого завдяки китайським виробникам), що значно покращує міське повітря. У вантажних перевезеннях продажі електровантажівок зросли на 80% у 2024 році (хоча з поки що невеликої бази) zecar.com. Китай випереджає і тут; а в Європі та США у 2025-2026 роках ринок поповнять десятки важких електровантажівок завдяки покращенню акумуляторів. Сегмент менших електроскутерів та велосипедів вибухає популярністю в Азії і Європі — це недорога мобільність і суттєве скорочення викидів у містах.

Попри вражаючу динаміку, експерти відзначають низку викликів і ризиків. Перше — залежність ланцюга постачання стратегічних мінералів: батареї потребують літію, нікелю, кобальту, рідкоземельних металів тощо. Нині Китай домінує у переробці й виробництві елементів батарей. Країни Заходу намагаються локалізувати частину цього ланцюга (наприклад, нові літієві рудники в Австралії й Канаді, гігафабрики батарей у США та ЄС), але на повну диверсифікацію знадобиться час. Біроль зазначив: “Щоб у виробництві електромобілів було більше конкуренції, інші країни також мають ставати сильними гравцями” zecar.com. Інший виклик — забезпечити, щоб електромережа впоралася з додатковими навантаженнями від масового заряджання: розгортаються смарт-заряджання (зміщення часу заряду на ніч), технології vehicle-to-grid для балансування системи. Також потрібні інновації у технологіях батарей (для збільшення дальності ходу та швидшої зарядки) і в інфраструктурі зарядки (щоб усунути залишковий “страх дальності”, особливо у бідніших чи сільських регіонах). Добрі новини: солід-стейт батареї з вищою енергомісткістю вже у випробуваннях і можуть з’явитись у серійних авто до кінця десятиліття; ультра-швидкі зарядки (350+ кВт) скорочують час підзарядки до 10–15 хвилин за 80% ємності.

Позаяк електромобілями розвиток чистих технологій у 2025 не обмежується: є прориви у накопиченні енергії, водні та кліматичних технологіях. Великомасштабні батарейні проекти б’ють рекорди (будуються кілька батарейних ферм на 1+ ГВт·г у Каліфорнії, Європі, Австралії). “Зелений” водень — ще один важливий напрям: понад 100 демонстраційних проектів у світі тестують виробництво водню з води на основі відновлюваної електроенергії для промисловості та важкого транспорту. Ціни на “зелений” водень поступово знижуються, і є очікування, що наприкінці десятиліття він витіснить “сірий” водень на ринках, як добрив та сталеливарного виробництва. Також швидко розвивається вуглецевий і уловлювання вуглецю і стійкі авіаційні палива за держпідтримки (США та ЄС запустили багатомільярдні фонди для демонстраційних вуглецевих проектів).

Отже, відновлювана енергетика та “кліматичні” технології у 2025 вже впевнено перейшли у фазу експоненціального зростання та масовості. Сонячна і вітрова генерація є найдешевшими джерелами нової енергії у більшості регіонів, електромобілі стають стандартом для покупців, а інвестори масово вкладаються у cleantech-стартапи. Звіт МЕА про інвестиції у світову енергетику вказує: з 2021 року інвестиції у чисту енергетику випереджають вкладення у викопне паливо з дедалі більшим відривом reuters.com reuters.com — це разюча зміна за десятиліття. Проте це не означає, що перехід завершено (у 2024 викопне паливо ще давало ~80% всієї світової енергії), однак імпульс вже очевидний. За збереження політичної підтримки — EU Fit for 55, стимулюючий закон IRA у США, цілі Китаю щодо чистої енергії — світ уже скоро перейде пік світових викидів CO2. Є навіть дані, що Китай (найбільший у світі емітент) уже у першій половині 2025 року міг трохи знизити викиди weforum.org, що дає надію на пікові викиди навіть до 2030 року. Проблеми енергетичної справедливості й стійкості (наприклад, щоб і країни, що розвиваються, теж “перестрибнули” до чистої енергетики), залишаються актуальними, але середина 2025 року дає підстави для безпрецедентного оптимізму у кліматичній та енергетичній сферах.

Космічні технології

Космос більше не є виключною сферою діяльності наддержав – 2025 рік зустрічає динамічний космічний сектор з внесками багатьох країн та приватних компаній, а також стрімко зростаючу космічну економіку. За даними досліджень Світового економічного форуму та McKinsey, глобальна космічна економіка – включаючи супутники, послуги з запусків, космічні сервіси тощо – складала близько 630 мільярдів доларів у 2023 році й може досягти 1 трильйону до 2030-го та 1,8 трильйонів до 2035 року airport-technology.com weforum.org. Це означає, що вартість космічної галузі потроїться протягом дванадцяти років, що зробить її однією з найбільш динамічних галузей (майже вдвічі швидшою за загальні темпи зростання ВВП) weforum.org. Космічні технології стають такими ж повсюдними в повсякденному житті, як і напівпровідники, зазначає звіт WEF – супутниковий зв’язок, навігація GPS та дані спостереження Землі інтегруються у незліченну кількість галузей weforum.org weforum.org.

Однією з головних тенденцій є безпрецедентні темпи запуску супутників, особливо на низькі навколоземні орбіти (LEO). До кінця десятиліття кількість активних супутників може досягти 50 000 і більше, у порівнянні з приблизно 8 000 на орбіті сьогодні interactive.satellitetoday.com. Компанії розгортають мегаконстеляції супутників для забезпечення глобального інтернету (у Starlink від SpaceX зараз понад 4 000 супутників, а заплановано 12 000+; проект Amazon Kuiper планує запустити перших з понад 3 000 супутників у 2025 році interactive.satellitetoday.com). Такі констеляції покликані постачати інтернет навіть до найдальших куточків світу, фактично покриваючи Землю мережею з’єднання. Це також стимулює розвиток виробництва супутників та супутнього наземного обладнання. Однак таке швидке зростання кількості супутників породжує занепокоєння щодо уламків на орбіті і її перевантаження – тому у 2025 році посилюється увага до керування космічним трафіком і технологій мінімізації сміття (наприклад, плани використання супутників-очищувачів чи гальмівних вітрил для зведення з орбіти неробочих апаратів).

Сектор запусків не менш динамічний. 2023-й і 2024-й встановили рекорди за кількістю орбітальних запусків у світі, і 2025 рік, вірогідно, підтримає цю тенденцію (можливо, понад 200 успішних запусків за рік). Вражаюча частота запусків SpaceX із флотом ракет Falcon 9 – часто по кілька запусків на тиждень – стала головним драйвером, доставляючи супутники як для себе, так і для багатьох клієнтів. Активізуються й інші оператори запусків: United Launch Alliance (ULA) готується вперше запустити нову ракету Vulcan (наступник Atlas V) у 2025 році, а велика ракета New Glenn від Blue Origin теж має невдовзі дебютувати interactive.satellitetoday.com interactive.satellitetoday.com. Ці ракети важкого класу забезпечать альтернативу SpaceX для державних і комерційних місій. У сегменті легких запусків Rocket Lab продовжує регулярні старти Electron, а також розробляє Neutron – середньотоннажну частково багаторазову ракету, очікувану у 2025–2026 роках interactive.satellitetoday.com. В Азії індійська космічна програма вражає – ISRO тестує нову малу ракету SSLV і активно шукає економічні рішення для запусків (після вже реалізованих дешевих місій на Марс і Місяць). Японія й Європа зіткнулись із деякими затримками запусків (наприклад, Ariane 6 в Європі відклали до кінця 2025 року), але відновлюють незалежний доступ до космосу. Загалом ринок запусків стає більш насиченим, можна очікувати певну консолідацію, оскільки не всі стартапи виживуть – але поки що попит (особливо на розгортання супутників) настільки високий, що підтримує багатьох гравців.

Можливо, найбільшим потенційним «дисраптором» у сфері запусків є Starship від SpaceX. У 2025 році SpaceX проводить льотні випробування Starship – повністю багаторазової 120-метрової ракети, розрахованої на доставку понад 100 тонн на орбіту. Після серії вибухових тестових запусків у 2023–2024 роках Starship поступово наближається до експлуатаційного статусу. FAA може видати ліцензію на до 25 запусків Starship на рік, починаючи з кінця 2025 року interactive.satellitetoday.com. Якщо/коли Starship стане надійним, це дозволить знизити вартість запуску на порядок, потенційно нижче $100/кг. Це може відкрити шлях для зовсім нових космічних галузей (від масових доставок вантажів на Місяць і Марс до супутників космічної сонячної енергетики чи масштабного космічного туризму). Як зазначив експерт WEF з космосу, «Starship стане важливим дестабілізуючим чинником… пропонуючи величезні вантажопідйомність та повернення вантажів за безпрецедентно низькою ціною» interactive.satellitetoday.com. У генерального директора SpaceX Ілона Маска грандіозні плани: окрім використання Starship для програми Artemis (місячний посадковий апарат) та розгортання Starlink, він озвучив ідею вантажної місії Starship на Марс у 2025 році як теста для майбутніх польотів із екіпажем farnboroughspaceshow.com. Чи відбудеться цей тестовий політ на Марс саме у такі терміни – питання відкрите, але сама амбіція підкреслює, що міжпланетні подорожі переходять від наукової фантастики до реальної мети. Прогрес SpaceX також підштовхує конкурентів – наприклад, Китай розробляє власну багаторазову ракету на метані (варіант Long March 9) з розрахунком на кінець 2020-х, а ракета Blue Origin New Glenn теж частково багаторазова, з цілями повернення першого ступеня, як у Falcon 9.

Щодо амбітних цілей на Місяць і Марс: ми знаходимося в розпалі нової хвилі дослідження Місяця. Програма NASA Artemis лідирує для США та партнерів. Artemis II, пілотована місія обльоту Місяця, тепер очікується у 2025 році (після невеликої затримки з 2024-го) farnboroughspaceshow.com. Це буде перша від часу «Аполлон-17» (1972) місія з астронавтами навколо Місяця, під час якої випробують космічний корабель Orion і ракету SLS із екіпажем. Якщо вона буде успішною, це відкриє шлях для Artemis III – місії з висадки астронавтів на південний полюс Місяця (заплановано наразі на 2026 рік farnboroughspaceshow.com). Artemis III передбачає перебування астронавтів на поверхні Місяця близько тижня, пошук водяного льоду та тестування технологій для довготривалого перебування людини. Примітно, що саме Starship від SpaceX має стати місячним посадковим модулем, що є сміливим вибором, який залежить від готовності Starship. NASA також розвиває ширшу місячну екосистему: численні роботизовані посадкові апарати (через програму Commercial Lunar Payload Services) мають доставити наукові інструменти і вантажі на Місяць у 2025–26 роках, готуючи шлях для пілотованих посадок.

Інші країни теж не пасуть задніх. Китай має потужну місячну програму – завершив будівництво власної космічної станції на низькій навколоземній орбіті (Тяньгун) у 2022 році і тепер фокусується на Місяці. У 2025 році Китай вперше представить нові прототипи багаторазових ракет й готується до місії Chang’e 7 – складної експедиції до південного полюса Місяця у 2026 році для дослідження ресурсів farnboroughspaceshow.com farnboroughspaceshow.com. Китай уже оголосив плани щодо спільної з Росією Міжнародної місячної дослідницької станції до 2030-х і прагне пілотованої висадки на Місяць приблизно до 2030 року. Індія увійшла в історію у 2023 році, успішно посадивши Chandrayaan-3 біля південного полюса; далі ISRO запускає Gaganyaan, свою першу пілотовану програму. Gaganyaan передбачає безпілотні тестові польоти у 2024–25 роках із ціллю відправити індійських астронавтів на орбіту у кінці 2025-го farnboroughspaceshow.com. Якщо це вдасться, Індія стане четвертою країною світу, що самостійно відправляла людей у космос. Такі досягнення відображають демократизацію космічних можливостей – це вже не лише США і Росія, а значно ширше коло країн освоює пілотовані польоти й міжпланетні дослідження.

Комерціалізація низької навколоземної орбіти — ще одна ключова тема. Оскільки Міжнародна космічна станція планується до виведення з експлуатації до 2030 року, приватні компанії розробляють платформи-наступники. Наприклад, Blue Origin Джеффа Безоса (разом із партнерами, такими як Boeing) працює над Orbital Reef — комерційною космічною станцією, яка може стати багатофункціональним бізнес-парком на орбіті вже наприкінці цього десятиліття farnboroughspaceshow.com. Хоча про терміни реалізації Orbital Reef поки що мало новин, очікується, що до 2025–26 років роботи з розробки модулів та, можливо, тестові запуски набудуть темпу farnboroughspaceshow.com. Інші групи (наприклад, Axiom Space) також планують свої комерційні модулі — Axiom вже здійснює приватні місії на МКС та планує приєднати перший модуль до МКС до 2025 року як перехід до власної станції. Космічний туризм також триває: компанії, такі як SpaceX (з Crew Dragon), Blue Origin (суборбітальні польоти New Shepard) та Virgin Galactic, перевозять платних пасажирів. У 2024 році SpaceX анонсувала приватну місію Inspiration Mars — політ екіпажу (включаючи Денніса Тіто) з обльотом Марса наприкінці 2020-х, що демонструє — амбіції надзаможних шукачів пригод не мають меж.

На фронті космічної науки та технологій навколо 2025 року відбувається чимало важливих подій. Телескоп Джеймса Вебба NASA (працює з 2022 року) відкриває дивовижні факти про екзопланети та далекі галактики. Попереду — запуск Nancy Grace Roman Space Telescope у 2027 році, який надалі розширить космічні огляди. У планетарних науках дослідження Марса триває — ровер Perseverance бурить зразки, які майбутня спільна місія NASA–ESA Mars Sample Return (~2028 р.) має доставити на Землю. Нові місії: JUICE ESA (до супутників Юпітера, стартувала 2023 — наразі в дорозі) та NASA Dragonfly (запуск 2027, політ до Титану, супутника Сатурна). Ближче до теперішнього — NASA Psyche (старт 2023 року) летить до металевого астероїда та прибуде у 2029-му. Захист від астероїдів просунувся завдяки успішному тесту NASA DART у 2022-му; до 2025 року результати підтверджують — ми здатні змінювати траєкторії астероїдів, що суттєво підвищує захист планети.

Повертаючись на Землю, орбітальні сервіси стають дедалі важливішими. Супутниковий інтернет з’єднує віддалені громади, IoT-супутникові мережі контролюють логістику та екологічні датчики, а супутники спостереження за Землею (як у компанії Planet з її щоденною зйомкою, та нові кліматичні супутники NASA/ESA) дають життєво важливі дані щодо вирубки лісів, танення льодів і погоди. Інтеграція ШІ із супутниковими даними дає змогу швидше отримувати інсайти (наприклад, аналізувати знімки для реагування на катастрофи чи стану врожаю). Держави також використовують космічні ресурси для безпеки — наприклад, вкладення Космічних сил США у “розосереджену супутникову систему” відстеження ракет на низькій орбіті, що складається з десятків малих апаратів для глобального покриття interactive.satellitetoday.com interactive.satellitetoday.com. Така розосередженість робить систему стійкішою й складнішою для виведення з ладу — відображаючи зміну доктрини до багатьох розподілених супутників замість кількох великих.

Виклики в космосі не можна недооцінювати. Орбітальне сміття — tнупуюча загроза: російський ASAT-тест 2021 року та інші подібні випробування додали тисячі уламків. Міжнародна спільнота працює над нормами, як-от заборона руйнівних ASAT-тестів (відповідна резолюція ООН підтримана США та іншими interactive.satellitetoday.com). Активні місії зі знищення сміття розробляються — наприклад, європейська місія у 2026 році планує захопити й звести з орбіти неробочий супутник. Протоколи космічного “диспетчерування” нагально потрібні: до 2025 року Міністерство торгівлі США готується взяти на себе цивільну роль відстежування об’єктів та видачі попереджень про зближення (замінивши у цьому частину військових функцій) interactive.satellitetoday.com. Міжнародна координація — через такі органи, як Комітет ООН з мирного використання космічного простору (COPUOS) — повільно просувається щодо рекомендацій зі сталого розвитку космічної діяльності.

Нарешті, експерти дедалі частіше говорять про довгострокову візію космічної індустріалізації. Наприкінці 2020-х — у 2030-х — можуть з’явитися перші спроби видобутку ресурсів у космосі (компанії націлені на водяний лід на Місяці чи корисні копалини на астероїдах), виробництва цінних продуктів у мікрогравітації (суперчисті ліки чи оптоволокно) та навіть поселення за межами Землі. Ілон Маск систематично говорить про появу самопідтримуваного міста на Марсі до 2050-го, інші бачать крок першим поселенням на Місяці, яке використовуватиме його ресурси (наприклад, воду-лід для пального). Хоч це й видається фантастикою, проте постійне зниження вартості запусків і технологічний прогрес дають підстави сприймати це серйозно. Як зазначає звіт WEF, понад 60% зростання космічної економіки до 2035 року забезпечать нетрадиційні галузі — агросектор, транспорт, споживчі товари, інші сфери, які використовують дані та інфраструктуру з космосу weforum.org weforum.org. Словом, космос поступово стає розширенням нашої економічної сфери.

Підсумовуючи: до середини 2025 року космічна сфера — це активний простір інновацій, комерціалізації, міжнародної конкуренції й співпраці. Ми стаємо свідками фундаменту справді багатопланетної цивілізації: інтернет із орбіти, повернення на Місяць, роботи на Марсі та перші індустрії за межами Землі. Наступне десятиліття покаже — чи зможемо ми розвивати цю сферу сталим і спільним чином, чи виникнуть нові конфлікти та виклики в “остаточному рубежі”? Але нині перспективи захоплюють — людська присутність у космосі більша й значущіша, ніж будь-коли, а 2025 стає ключовою точкою на шляху до зірок.

Джерела: ahrefs.com ahrefs.com theverge.com globenewswire.com globenewswire.com reuters.com theverge.com theverge.com linkedin.com qt.eu qt.eu e6.com quantinuum.com weforum.org weforum.org reuters.com reuters.com deloitte.com deloitte.com semi.org semi.org zecar.com zecar.com weforum.org weforum.org